Ухвала суду № 55673715, 28.07.2014, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/6430/13-к

Провадження № 1-кп/442/26/2014

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2014 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої -судді Грицай М.М.,

з участю секретаря - Антоненко В.О.,

прокурора - Цимбрила Я.Я.

захисника обвинуваченого адвоката Багнюк І.В.

представника потерпілого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі клопотання захисника обвинуваченого - адвоката Багнюк Ігора Володимировича. про призначення судово - психологічної експертизи, у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013150200000304 від 31.05.2013 року, відносно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 171 КК України, -

в с т а н о в и в :

З обвинувального акту, затвердженого прокурором Дрогобицької міжрайонної прокуратури, вбачається, що 29.05.2013 року у м. Дрогобичі Львівської області ОСОБА_4 в усному порядку був запрошений працівниками Стебницької міської лікарні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на збори трудового колективу зазначеного медичного закладу, які повинні були відбутись наступного дня у м. Стебнику для фіксації проведення даного заходу на відео. 30.05.2013 року близько 11 години ОСОБА_4, прибувши у приміщення Стебницької міської лікарні по вул. С.Стрільців, 2 в м. Стебнику, ще до початку проведення зборів трудового колективу, із використанням відеокамери розпочав проведення відеозйомок. При цьому, рухаючись з відеокамерою в руках, ОСОБА_4 неодноразово виходив із актового залу на коридор та повертався у зворотному напрямку. Повертаючись з коридору в актовий зал та проходячи крізь натовп людей, ОСОБА_4 продовжував проводити відеозйомку і порівнявшись з ОСОБА_3 по необережності наступив останньому на ногу. Будучи невдоволеним такими діями ОСОБА_4, ОСОБА_3 словесно звернув ОСОБА_4 увагу на те, що останній наступив йому на ногу та при цьому, рухаючись вслід за ним і перебуваючи вже у актовому залі, умисно наніс один удар правою ногою по лівій стопі ноги ОСОБА_4, внаслідок чого заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді синців на лівій стопі, які згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 105 від 22.08.2013 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Крім цього, 29.05.2013 року у м. Дрогобичі ОСОБА_4 в усному порядку був запрошений працівниками Стеницької міської лікарні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на збори трудового колективу зазначеного медичного закладу, які повинні були відбутись наступного дня в м. Стебнику для проведення даного заходу на відео по питанню висловлення недовіри головному лікарю Стебницької міської лікарні. 30.05.2013 року близько 11.00 години ОСОБА_4, як журналіст Київського центру журналістських досліджень держав ГУАМ « Шовковий шлях», на підставі наявних у нього посвідчення НОМЕР_1, дійсного до 31.12.2013 року, та доручення Київського центру журналістських досліджень держав ГУАМ № 23/07 від 15.01.2013 року на право організовувати та проводити громадських моніторинг та журналістські дослідження роботи державних та комунальних установ на території Львівської області, прибувши у приміщення Стебницької міської лікарні по вул. С.Стрільців, 2 в м. Стебнику Львівської області, ще до початку проведення зборів трудового колективу із використанням відеокамери, розпочав проведення відеозйомки. При цьому, рухаючись з відеокамерою в руках, ОСОБА_4 неодноразово беручи інтерв?ю у присутніх там осіб, виходив із актового залу на коридор та повертався у зворотному напрямку. У ході цього руху ОСОБА_3, який є працівником Стебницької міської лікарні та депутатом Стебницької міської ради, порівнявшись із ОСОБА_4 умисно наніс удар правою ногою по лівій стопі ноги ОСОБА_4, внаслідок чого заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді синців на лівій стопі, які згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 105 від 22.08.2013 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, та закриваючи відеокамеру рукою, умисно перешкоджав його законній професійній діяльності як журналіста, що в подальшому призвело до вимушеного залишення ОСОБА_4 даного заходу.

Дії ОСОБА_3 органами досудового слідства кваліфіковано за ч.1 ст.125, ч. 1 ст. 171 КК України.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат Багнюк І.В. подав письмове клопотання, в якому просить призначити щодо його підзахисного ОСОБА_3 судово - психологічну експертизу. Мотивує тим, що його підзахисний ОСОБА_3 органами досудового розслідування підозрюється в тому, що умисно наніс один удар правою ногою по лівій стопі ОСОБА_4, внаслідок чого заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді синців на лівій стопі, які згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 105 від 28.05.2013 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, та умисно перешкоджав законній діяльності журналіста, тобто, потерпілого ОСОБА_4 Вважає, що органом досудового слідства під час проведення розслідування було залишено поза увагою та проігноровано ряд фактичних доказів по справі, які на даний час надають захисту заявити клопотання про проведення судової психологічної експертизи відносно ОСОБА_3, виходячи з наступних підстав. А саме: під час досудового слідства підзахисний ОСОБА_3 допитаний як свідок 04 червня 2013 року пояснив : « ОСОБА_4 із відеокамерою в руках, який мовчки став пропихатись крізь натовп і коли він дійшов до мене завдав сильний удар своєю ногою по моїй правій нозі. Від спричиненого удару я відчув різку біль, а тому скрикнув зі словами «що ви мені по ногах...», 19 червня 2013 року давав покази про те, що йому «... випадково стало відомо, що внаслідок інценденту, який 30.05.2013 року відбувся у Стебницькій міській лікарні, між мною та, як тепер мені відомо, журналістом ОСОБА_4, коли я йому наступив на його ногу, у відповідь на такі ж дії по відношенню до мене з його сторони ...». У вересні місяці 2013 року допитаний вже як підозрюваний, ОСОБА_3 також пояснював : «спершу повз мене пройшов ОСОБА_5 і вслід за ним відразу ж направився вищевказаний активіст, як тепер мені відомо, ОСОБА_4 із відеокамерою в руках, який мовчки став пропихатись крізь натовп і коли він дійшов до мене, завдав сильний удар своєю ногою по моїй правій нозі. Від спричиненого удару я відчув різку біль, а тому скрикнув зі словами «що ви мені по ногах...» Свідок ОСОБА_11, допитана 04.06.2014 року як свідок, показала: «ОСОБА_3, як я тоді помітила, знаходився біля вхідних дверей актового залу. Тоді вищевказаний журналіст із відеокамерою в руках став мовчки пропихатись крізь натовп і коли він дійшов до дверей актового залу я помітила як він своєю ногою наступив на праву ступню ноги ОСОБА_3, який в той же час вскрикнув зі словами: «він наступив мені на ногу». Ці ж показаи вона підтвердила під час проведення одночасного допиту її та потерпілого ОСОБА_4 Свідок ОСОБА_13, допитана 04.06.2014 року як свідок, ствердила: « коли він ( ОСОБА_4) дійшов до дверей актового залу, то я почула оклики ОСОБА_3, який вскрикнув зі словами: «він став мені на ногу» і дійсно я побачила слід від взуття на взутті правої ноги ОСОБА_3, при цьому журналіст вибачився». Свідок ОСОБА_14 пояснювала «тоді незнайомий мені чоловік вище середнього росту, в чому був одягнутий - не пригадую, як я потім дізналась, журналіст із відеокамерою в руках став мовчки пропихатись крізь натовп і коли він дійшов до дверей актового залу, то я почула оклики ОСОБА_3: «він став мені на ногу», і дійсно, я побачила слід від взуття на взутті ОСОБА_3, на якій саме нозі - не пригадую .Свідок ОСОБА_15 підтвердила, що «потім, спостерігаючи за ОСОБА_4, я також помітила, що він своєю ногою наступив і на ногу ОСОБА_3 Якою саме, лівою чи правою ногою, та відповідно, на яку саме ногу відбувались дані наступання, назвати не можу, бо не пригадую.» Повторювала : «повернувши голову вниз, побачила, як журналіст наступив на ногу ОСОБА_3 і відразу ж почула окрики самого ОСОБА_3, який вскрикнув зі словами: «він став мені на ногу». Ці ж показаи свідок підтвердила під час проведення одночасного допиту її та потерпілого ОСОБА_4 Свідок ОСОБА_16 підтвердила% «ОСОБА_3, як я тоді помітила, знаходився неподалік вхідних дверей актового залу. Саме тоді я почула шум натовпу зі словами про те, що журналіст умисно став ОСОБА_3 на ногу і тоді також сам ОСОБА_3 вскрикнув зі словами: «він наступив мені на ногу». Аналогічні твердження ОСОБА_3 про заподіяння йому сильного удару по нозі потерпілий по справі ОСОБА_4 містяться також в протоколі від 03.06.2013 року про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення. При проведенні слідчого експерименту, згідно протоколу від 29.07.2013 року, ОСОБА_3 за участю статиста показав, як йому на праву ногу наступив ОСОБА_4 При цьому, пояснюючи свій емоційний стан, внаслідок дій потерпілого ОСОБА_4 сам ОСОБА_3 під час судового розгляду стверджував наступне : ОСОБА_4 «...завдав удар з надзвичайною силою по моїй правій нозі, внаслідок чого я ледь не втратив свідомість та від несподіванки та нестерпного болю я вскрикнув: « Ви мені на ногу ...» та перебуваючи в сильному емоційному збудженні від несамовитої болі та несподіванки намагався наздогнати кривдника ...», «... від виділеного адреналіну внаслідок болю у мене різко піднявся тиск та виникло короткочасне запаморочення...» , «...після чого покинув зал та у нього не повертався, так як почувався дуже погано, на відео видно який я блідий » . Заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень об'єктивно стверджується висновком №332 від 05.06.2013 року судово-медичного експерта ОСОБА_17 про те, що в час та при вказаних підзахисним обставинах у останнього були виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді трьох синців та садна на спинковій поверхні правої стопи. Таким чином, враховуючи здобуті по справі докази, слід з'ясувати чи знаходився підсудній ОСОБА_3 в момент вчинення інкримінованих дій в стані сильного душевного хвилюванню фізіологічного аномального афекту чи іншому непатологічному емоціональному стані, який суттєво впливав на його свідомість та подальшу реакцію, внаслідок першочергових дій самого потерпілого по справі. Вказані обставини не були предметом дослідження під час проведення досудового розслідування і тому щодо ОСОБА_18 слід призначити судово-психологічну експертизу.

На вирішення експертам психіатрам просить поставити наступні запитання:

1. Якою мірою встановлені дії потерпілого ОСОБА_4 могли вплинути на психічний стан ОСОБА_3 і якою мірою вони стали причиною його наступної поведінки?

2. Чи перебував, як наслідок, підозрюваний ОСОБА_3, 30.05.2013 року під час вчинення інкримінованих йому протиправних дій в стані вираженого емоційного збудження або емоційного напруження, що може розглядатись як емоційна підстава стану сильного душевного хвилювання?

3. Чи перебував підозрюваний ОСОБА_3 в момент вчинення інкримінованих йому протиправних дій у стані фізіологічного афекту, як психологічної підстави сильного душевного хвилювання.

4. Якщо так, які психологічні причини обумовили настання цього стану та у якій формі проходив афект ?

Проведення експертизи просить доручити експертам-психологам Львівського науково- дослідницького інституту судових експертиз

Обвинувачений ОСОБА_3, підтримав заявлене клопотання та просить його задоволити. Прокурора у судовому засіданні зазначив, що вважає клопотання передчасним, оскільки, захисник посилається на покази свідків, допитаних під час досудового розслідування, а не в судовому засіданні. Потерпілий та його представник заперечили щодо задоволення заявленого клопотання, так як в його основу покладено покази обвинуваченого, які, на їх думку, направлені на уникнення ним кримінальної відповідальності.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката Багнюка І.В. про призначення судово - психологічної експертизи слід відмовити, оскільки таке, на думку суду, заявлене передчасно.

Разом з тим, у відповідності до ст. 350 КПК України, відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню.

Керуючись ст. 242, 332, 350 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката Багнюк Ігора Володимировича. про призначення судово - психологічної експертизи обвинуваченому ОСОБА_3 відмовити

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті.

Суддя Грицай М.М.