Рішення № 55672040, 29.01.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/13876/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.01.2016 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді - Леміш О.М

при секретарі - Химинець О.Я

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Банк Універсальний" про визнання договору пори припиненим , -

Встановив:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ПАТ "Банк Універсальний" про визнання договору пори припиненим.

Свій позов позивачка мотивувала тим, що 26 червня 2007 року між Позивачем та Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний» в особі директора Закарпатської філії ВАТ «Банк Універсальний»(08.07.2009 року

змінено найменування на ПАТ «Універсал Банк») був укладений Договір поруки № 06/104П-07.

Згідно з п. 1 Договору поруки № 06/104П-07 Поручитель поручився перед Кредитором за належне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань, що витікають з Кредитного договору № 06/1046К-07 від "26" червня 2007 року , в тому числі: повернути до "25" червня 2029 р. кредит у сумі 370 000,00 доларів США .

Відповідно до п.З договору поруки № 06/104П-07 від 26.06.2007 року встановлено, що відповідальність поручителя настає у випадку, коли Боржник не виконує або не належним чином виконує свої гроші зобов'язання за Кредитним договором. Підставою договору поруки є дійсна вимога кредитора до боржника, встановлена кредитним

говором ( п. 6 договору поруки). Разом з тим, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до поручителя з вимогою про повернення коштів за договором поруки , а тому його вимога до боржника є недійсною , а також як вбачається з поданих до суду представником позивача доповнень до змісту позовних вимог Ужгородським міськрайонним судом розглядалась справи №2п-9044/10 , відповідно до рішення суду судом встановлено, що ПАТ "Універсалбанк" в особі Закарпатської філії починаючи з 15.07.2008 року підняв відсоткову ставку з 11,9 5 річних до 17% річних . Вказані дії банку були вчинені останнім в односторонньому порядку без жодного попередження . Так, дії ПАТ "УніверсалБанк" в особі філії стосовно підвищення ОСОБА_3 відсоткової ставки за кредитним договром є неправомірними . Вказане рішення набрало законної сили. Таким чином позивач вказує , що кредитор втратив право на звернення з вимогою до поручителя про погашення кредиту.

В судовому засіданні представник позивача позов з наведених у ньому мотивів підтримав та просив суд такий задовільнити.

Відповідач в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомленим.. Разом з тим, представником відповідача до суду подано заперечення. Так як, суд не має відомостей про причину неявки відповідача, то розглядає справу на підставі наявних у ній даних чи доказів, що передбачено ч. 4 ст. 169 ЦПК України.

Заслухавши думку представника позивача , вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, оцінивши допустимість та належність кожного доказу, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з таких підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено , що 26 червня 2007 року між Позивачем та Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний» в особі директора Закарпатської філії ВАТ «Банк Універсальний»(08.07.2009 року

змінено найменування на ПАТ «Універсал Банк») був укладений Договір поруки № 06/104П-07.

Згідно з п. 1 Договору поруки № 06/104П-07 Поручитель поручився перед Кредитором за належне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань, що витікають з Кредитного договору № 06/1046К-07 від "26" червня 2007 року , в тому числі: повернути до "25" червня 2029 р. кредит у сумі 370 000,00 доларів США .

Відповідно до п.З договору поруки № 06/104П-07 від 26.06.2007 року встановлено, що відповідальність поручителя настає у випадку, коли Боржник не виконує або не належним чином виконує свої гроші зобов'язання за Кредитним договором. Підставою договору поруки є дійсна вимога кредитора до боржника, встановлена кредитним

говором ( п. 6 договору поруки). Разом з тим, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до поручителя з вимогою про повернення коштів за договором поруки , а тому його вимога до боржника є недійсною , а також як вбачається з поданих до суду представником позивача доповнень до змісту позовних вимог Ужгородським міськрайонним судом розглядалась справи №2п-9044/10 , відповідно до рішення суду судом встановлено, що ПАТ "Універсалбанк" в особі

Закарпатської філії починаючи з 15.07.2008 року підняв відсоткову ставку з 11,9 5 річних до 17% річних . Вказані дії банку були вчинені останнім в односторонньому порядку без жодного попередження .

За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. ст. 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже , як установлено судом, боржник , а відтак і поручитель первинно взяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами , сплачуючи її частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів.

Поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Саме таку правову позицію було висловлено Верховним Судом України в постанові від 19 березня 2014 року у справі 6-20цс14.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Згідно з розрахунокм заборгованості , яку надав ПАТ «Банк Універсальний» від 05.08.2014р. заборгованість Позичальника ОСОБА_3 виникла 09.07.2013 року, а вимога погасити розстрочену заборгованість на адресу Позивача була направлена 20.05.2014 року , то слід дійти висновку, що Відповідач пропустив шестимісячний строк звернення до поручителя щодо стягнення суми боргу за договором кредиту № 06/1046К-07 від "26" червня 2007 р.то відповідно в такому випадку, слід вважати, що правовідносини за Договором поруки № 16 1047П-07 від 26.06.2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Універсал Банк»- є припиненими..

Разом з тим, Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області розглядалася справа № 2п-9044/10, за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Універсал Банк» в особі Закарпатської філії про визнання дій неправомірними.

Під час розгляду вищезгаданої справи, судом було встановлено, що ПАТ «Універсал Банк», починаючи з 15 липня 2008 року підняв відсоткові ставку з 11.95% річних до 17% річних. Зазначені дії були вчинені банком в односторонньому порядку без жодного попередження.

Рішенням, по даній справі, суд визнав дії ПАТ «Універсал банк» в особі Закарпатської філії стосовно підвищення ОСОБА_3 відсоткової ставки за кредитним договором № 06/1047К-07

від 26.06.2007 року неправомірними. Рішення було ухвалене 27 грудня 2010 року, набрало законної сили 06.01.2011 року.

Отже, згідно з частиною першою статті 559, порука припиняється з припиненням забезпеченого зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Керуючись частиною 1 статті 559, ЦК України, Кредитор втратив право на звернення з вимогою погасити заборгованість до Поручителя 15 липня 2008 року.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218, ЦПК України, суд, -

РІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ "Банк Універсальний" про визнання договору пори припиненим- задоволити .

Договір поруки №06/1047П-07 від 26.06.2007 року укладений між ОСОБА_2 та ПАТ "Банк Універсальний" - визнати припиненим.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Леміш О.М.