Рішення № 5567090, 22.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/34922.06.09 За позовомДочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Горького»закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»

До відповідача Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Про стягнення 343553 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивачаАтаманчук Л.Р. (за дов.)

Від відповідачаПопчук Т.О. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом дочірнє підприємство «Клінічний санаторій ім. Горького»закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»до Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 343553 грн. за договором № 8/75 від 16.05.2008 р., а саме: 245680 грн. боргу, 44450 грн. інфляційних, 49121 грн. пені, 4302 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги з організації санаторно-курортного лікування та оздоровлення дітей інвалідів міста Києва в клінічному санаторії імені Горького міста Одеси.

Ухвалою суду від 26.05.2009 р. було порушено провадження у справі 6/349.

Одночасно з поданням позову, а також додатково 15.06.2009 р. позивач звернувся з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі, що складає ціну позову.

Ухвалою суду від 19.06.2009 р. з метою забезпечення було накладено арешт на грошові кошти відповідача в розмірі 343553,00 грн.

Відповідач у наданих суду запереченнях зазначив, що утримується за рахунок коштів місцевого бюджету. За умовами спірного договору оплата санаторного лікування проводиться у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця за фактом надання путівок, по мірі надходження бюджетного фінансування на зазначені цілі на рахунок замовника. У звязку з затримкою бюджетного фінансування на оплату санаторно-курортних путівок, відповідач не мав можливості оплатити в повному обсязі позивачеві вартість путівок. Проти існування боргу у вказаному вище розмірі сторона не заперечує.

Представник відповідача підтримав у судовому засіданні позицію, викладену у письмових запереченнях.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і пояснення представника відповідача, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

16.05.2008 р. між Головним управлінням соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (замовником) та дочірнім підприємством «Клінічний санаторій ім. Горького»закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(виконавцем) було укладено договір № 8/75 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобовязання з надання послуг з організації санаторно-курортного лікування та оздоровлення дітей-інвалідів м. Одеса.

Згідно з п. 1.2 Договору предметом останнього є закупівля замовником 119 шт. санаторно-курортних путівок матері та дитини в ДП «Клінічний санаторій ім. Горького»м. Одеса у виконавця на загальну суму 799780 грн.

Оплата санаторного лікування інвалідів проводиться у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця за фактом надання путівок, по мірі надходження бюджетного фінансування на зазначені цілі на реєстраційний рахунок замовника (п. 6.2 Договору).

На виконання умов Договору позивачем було передано відповідачу путівок на загальну суму 798880 грн., що підтверджується видатковими накладними копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач належним чином свої зобовязань щодо оплати послуг за Договором у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Борг у розмірі 245680 грн. залишився непогашеним, що підтверджено відповідачем.

Кількість та вартість отриманих послуг, зазначені позивачем, відповідачем не заперечувались.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено договір є підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо і одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 245680 грн. заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення з відповідача 49121 грн. пені також є правомірними.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Відповідно до п. 10.3 Договору у випадку порушення Замовником п. 6.2 договору замовник сплачує виконавцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не перерахованих коштів.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційна складова боргу становить 44450 грн. (290130 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції), а три проценти річних 4302 грн.

Заперечення відповідача не беруться судом до уваги, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У той же час, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для припинення зобовязань, які передбачені главою 50 Цивільного кодексу України, а може мати значення тільки щодо можливості чи неможливості виконання рішення суду.

Пунктом 11 статті 2 Бюджетного кодексу України визначено поняття бюджетного процесу, як регламентованої нормами права діяльності, яка повязана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України; бюджетний запит - документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів,

Дії по розробленню бюджетного запиту документу, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для діяльності на наступний бюджетний період відносяться до порядку здійснення бюджетного процесу, і вчинення, чи не вчинення цих дій, не є обставиною з якою повязується виконання зобовязань.

Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобовязання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно зі ст. 47 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Державного бюджету України. Міністерство фінансів України здійснює загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету України, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Статтею 48 Бюджетного кодексу України передбачено здійснення Державним казначейством України: операцій з коштами державного бюджету; розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів; контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобовязань та проведенні платежів; бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Не є дана обставина відкладальною обставиною у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, оскільки відсутність коштів не свідчить про ненастання обовязку виконання зобовязання.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 3435,53 грн. державного мита та 312,5 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 19.06.2009 р., підлягають скасуванню на підставі ст. ГПК України після набрання рішенням суду законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 68, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (м. Київ, проспект Комарова, 7, рахунок 35410055000082 в ГУДКУ м. Києва, МФО 820019, код 03193465) на користь дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Горького»закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(65038, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 165, рахунок 26006670530551 в Київському відділенні ООФ АКБ УСБ м. Одеси, МФО 328016, код 32416841) 290130 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 49121 грн. пені, три проценти річних в сумі 4302 грн., 3435,53 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва № 6/349 від 19.06.2009 р., після набрання рішенням законної сили.

СуддяС.А. Ковтун

Рішення підписано 20.07.2009