Рішення № 5567025, 22.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/14722.06.09 За позовом Дочірнього підприємства «Укрмережі»Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до1)Закритого акціонерного товариства «ПРОСТО-Срахування»

2)Закритого акціонерного товариства «Українські радіосистеми»

проВідшкодування матеріальної шкоди у сумі 13 114, 73 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники:

Від позивача: Скриль О.К. представник за довіреністю № 25/09 від 09.09.2008 року; Від відповідача:1)1) не зявились;

2)не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Дочірнє підприємство «Укрмережі»Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «ПРОСТО-Срахування»та Закритого акціонерного товариства «Українські радіосистеми»про відшкодування недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 2 367, 74 грн., реальних збитків у сумі 8379, 25 грн. та втрати товарної вартості у розмірі 1878, 99 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 23.03.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2009 року розгляд справи відкладено до 13.04.2009 року у звязку із неявкою представників відповідачів та неподання сторонами витребуваних доказів.

Представник позивача у судовому засіданні 13.04.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду, додаткові докази та надав усні пояснення. Зокрема згідно з витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 13-1473 від 27.03.2009 року вбачається, що місцезнаходженням юридичної особи Закритого акціонерного товариства «Українські радіосистеми»є: 04080, м. Київ, вул. Тульчинська, буд. 6.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Отже, виходячи з наведеного місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації. Тому, з метою усунення порушень процесуального законодавства було зобовязано позивача направити відповідачу копію позовної заяви на вказану адресу.

Представники відповідача 1 та 2 у судове засідання 13.04.2009 року не зявились, вимоги попередніх ухвал суду не виконали, проте відповідач 2 через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що повноважний представник знаходиться на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2009 року розгляд справи відкладено до 28.04.2009 року у звязку із неявкою представників відповідачів та неподання сторонами витребуваних доказів.

Представник позивача у судовому засіданні 28.04.2009 року подав виписку банку зі свого особового рахунку, яка свідчить про перерахування коштів ЗАТ «ПРОСТО Страхування»на рахунок ДП «Укргазмережі»ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», відповідно до якої ЗАТ «ПРОСТО-Страхування»зазначено під ідентифікаційним номером 24745673. Згідно з поданим позивачем, на вимогу ухвали суду, про реєстрацію відповідача 1 витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 13-1473/1 від 27.03.2009 року під ідентифікаційним номером 24745673 зареєстровано Закрите акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам», що знаходиться за юридичною адресою: 01601, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 65.

Виходячи з викладеного, суд зобовязав Шевченківську районну у місті Києві державну адміністрацію надати суду інформацію щодо того, чи здійснювались будь-які реєстраційні дії щодо зміни назви та юридичної адреси ЗАТ «ПРОСТО-страхування».

Крім того, позивач заявив клопотання про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

З огляду на вищевикладене, суд задовольнив подане позивачем клопотання про продовження строку вирішення спору.

Представники відповідачів 1 та 2 у судове засідання 28.04.2009 року не зявились, вимоги ухвали суду від 13.04.2009 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2009 року розгляд справи відкладено до 25.05.2009 року у звязку із неявкою представників відповідачів, неподання сторонами витребуваних доказів та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 25.05.2009 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача не заперечував проти клопотання відповідача 2 про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача 1 у судове засідання 25.05.2009 року не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, проте через загальний відділ діловодства суду подав клопотання, в якому визнає заявлені позовні вимоги у розмірі 2367, 74 грн. та має намір відшкодувати зазначену суму за рішенням суду.

Крім того, від Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації надійшов лист № 07/353301, яким повідомлялося, що ЗАТ «Просто-Страхування»було зареєстровано з найменуванням Державна акціонерна страхова компанія з надання експертної медичної допомоги іноземним громадянам. 23.09.2002 року вказана юридична особа змінила назву на ЗАТ «Акціонерна страхова компанія з надання експертної медичної допомоги іноземним громадянам».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2009 року розгляд справи відкладено до 02.06.2009 року.

У судовому засіданні 02.06.2009 року представник відповідача 2 подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого визнав суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 8379, 25 грн.

У судовому засіданні 02.06.2009 року оголошено перерву до 22.06.2009 року для оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

06.02.2008 року о 08 год. 20 хв. в м. Києві на перехресті вулиць В. Васильківська та Д. За польського сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої зіткнулися автотранспортні засоби Chevrolet Aveo д.н. АА 2791 СР, який згідно свідоцтва АА С063901 про реєстрацію транспортного засобу належить ЗАТ «Українські радіосистеми», під керуванням водія ОСОБА_3 та Toyota Corolla д.н. АА 6067 СТ, який згідно свідоцтва ААСО 8483 про реєстрацію транспортного засобу належить ДП «Укргазмережі», під керуванням водія ОСОБА_4.

Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок того, що ОСОБА_3, керуючи автомобілем Chevrolet Aveo, виїжджаючи на перехрестя вулиць В. Васильківська та Д. За польського на забороняючий червоний сигнал світлофора не надав можливості закінчити проїзд перехрестя автомобілю Toyota Corolla, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія автомобіля Chevrolet Aveo д.н. АА 2791 СР ОСОБА_3, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.05.2008 року по справі № 3-16240/08.

Цивільна відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ЗАТ «ПРОСТО-Страхування»на підставі полісу серія ВА № 7001296.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків. Особа, яка заподіяла шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, обов'язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела. Володільцем джерела підвищеної небезпеки є особа, яка на відповідній правовій підставі володіє цим джерелом, на праві власності тощо. Володілець джерела підвищеної небезпеки не є суб'єктом відповідальності за шкоду, якщо доведе, що дане джерело вибуло з його володіння внаслідок неправомірних дій інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль Chevrolet Aveo д.н. АА 2791 СР належить ЗАТ «Українські радіосистеми», під час скоєння дорожньо транспортної пригоди керував автомобілем ОСОБА_3, який виконував свої трудові обовязки повязані з перебуванням у трудових відносинах з відповідачем 2.

06.04.2008 року експертом Бюро експертиз та оцінки майна «Бюмекс»Вартаняном Ю.Н. за участі представників ЗАТ «Українські радіосистеми»та ДП «Укргазмережі» складено висновок № 313-1 автотоварознавчого дослідження про відшкодування матеріальної шкоди, згідно з яким: повна вартість відновлювального ремонту Toyota Corolla д.н. АА 6067 СТ складає 24145, 98 грн., матеріальні збитки нанесені позивачу з урахуванням фізичного зносу та з визначенням суми втрати товарної вартості становить 17982, 99 грн. та вартість відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу складових частин становить 16104, 00 грн.

Згідно із ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у звязку із пошкодженням транспортного засобу страховою компанією відшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка заподіяла шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкода завдано не з її вини.

Отже, ЗАТ «ПРОСТО-Страхування»повинно було відшкодувати позивачу 16104, 00 грн.

31.07.2008 року позивач звернувся до ЗАТ «ПРОСТО-Страхування»з заявою про виплату страхового відшкодування.

09.09.2008 року позивач отримав від ЗАТ «ПРОСТО-Страхування»страхове відшкодування за ремонт автомобіля Toyota Corolla в сумі 13736, 26 грн., що підтверджується банківською випискою наявною в матеріалах справи.

Таким чином, відповідачем 1 було недоплачено страхове відшкодування у розмірі 2367, 74 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач 1 позовні вимоги щодо стягнення недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 2367, 74 грн. визнав у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, порушення відповідачем вимоги ст. 1166, ст. 1172, ст. 1187 ЦК України, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 2 367, 74 грн. є обґрунтованим, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до абз.2 ч.1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ч.1 статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, розроблену згідно із Законом України «Про судову експертизу», Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до п. 1.6 зазначеної Методики величина втрати товарної вартості дорожнього транспортного засобу це умовна величина зниження ринкової вартості дорожнього транспортного засобу, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, у порівнянні з ринковою вартістю подібного непошкодженого дорожнього транспортного засобу.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, автомобілю позивача з вини відповідача 2 було завдано пошкодження, а йому матеріальної шкоди, яка складається з вартості відновлювального ремонту та втрати товарної вартості.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, оскільки, Закрите акціонерне товариство «ПРОСТО-Страхування»відшкодувала лише частину шкоди заподіяної відповідачем позивачу внаслідок ДТП, тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача 2 вартості відновлювального ремонту у розмірі 8 379, 25 грн. та втрати товарної вартості у сумі 1878, 99 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1166, 1172, 1187, 1192 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»(скорочена назва - ЗАТ «ПРОСТО-Срахування») (01601, м. Київ, вул. О. Гончара, 65; код ЄДРПОУ 24745673) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Дочірнього підприємства «Укрмережі»Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ 34821777) недоплачене страхове відшкодування у розмірі 2 367 (дві тисячі триста шістдесят сім) грн. 74 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 23 (двадцять три) грн. 67 коп., та 21 (двадцять одна) грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «українські радіосистеми»(04080, м. Київ, вул. Тульчинська, 6; код ЄДРПОУ 23151188) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Дочірнього підприємства «Укрмережі»Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ 34821777) матеріальну шкоду у розмірі 8 379 (вісім тисяч триста сімдесят девять) грн. 25 коп., розмір втрати товарної вартості у сумі 1878 (одна тисяча вісімсот сімдесят вісім) грн.. 99 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 107 (сто сім) грн. 48 коп., та 96 (девяносто шість) грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 01.07.2009 року