Рішення № 55664450, 08.02.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/17769/14-ц Головуючий у 1-й інст. Кузнєцов Д. В.(Богунський р.с.)

Категорія 21 Доповідач Микитюк О. Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Микитюк О.Ю.

суддів Гансецької І.А. Товянської О.В.

при секретарі Кравчук Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дарування квартири недійсним та звернення стягнення на нерухоме майно

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 квітня 2015 року,

встановила:

У листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений між відповідачами 10.10.2007 року. В обґрунтування позову зазначив, що він є потерпілим від шахрайських дій ОСОБА_2 11.10.2007 року відносно ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження. Вироком Богунського районного суду м.Житомира від 22.08.2011 року, який набрав законної сили, ОСОБА_2 засуджено за ч.4ст.190 КК Українидо 6 років 5 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна та задоволено його цивільний позов в розмірі 2150 євро, що було еквівалентно 23053,20 грн. на момент оголошення вироку. Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02.06.2014 року задоволено його позов про стягнення завданих кримінальним правопорушенням матеріальних збитків (упущеної вигоди) в розмірі 24000 євро, що було еквівалентно 384654,48 грн. на момент оголошення рішення. Загальний розмір шкоди становить 407707,68 грн., проте вирок і рішення не виконані. Вважає, що договір дарування повинен бути визнаний недійсним на підставі ч.ч.1,3,5 ст.203, ст.ст.234, 235 ЦК України, а стягнення в межах суми 407707,68 грн. має бути звернено на квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 22 квітня 2015 року у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що ОСОБА_2 подарувала квартиру своїй матері з метою уникнути відповідальності за матеріальну шкоду, завдану йому та іншим потерпілим, договір суперечить моральним засадам суспільства, є фіктивним, не відповідає внутрішній волі дарувальника. Вважає, що суд не зясував внутрішню волю сторін договору, які не брали участі в судовому засіданні, не дослідив, чи була здійснена реєстрація правочину.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Вироком Богунського районного суду м.Житомира від 22.08.2011 року, який набрав законної сили, ОСОБА_2 засуджено за ч.4ст.190 КК Українидо 6 років 5 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна та задоволено цивільний позов ОСОБА_4 в розмірі 2150 євро (23053,20грн.). Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02.06.2014 року задоволено позов ОСОБА_4 про стягнення завданих кримінальним правопорушенням матеріальних збитків (упущеної вигоди) в розмірі 24000 євро (384654,48грн.). Загальний розмір шкоди становить 407707,68 грн., вирок і рішення не виконані.

Згідност.717 ЦК Україниза договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

10.10.2007 року ОСОБА_2 подарувала своїй матері ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1. того ж дня правочин зареєстрований у реєстрі правочинів (а.с.29-31).

Відповідно до ч.ч.3,5 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вироком у кримінальній справі №1-16/2011 від 22 серпня 2011 року встановлено, що ОСОБА_2 у період з листопада-грудня 2006 року по жовтень 2007 року вчиняла шахрайські дії і шляхом обману заволоділа грошовими коштами потерпілих, зокрема ОСОБА_1, в особливо великих розмірах (т.1 а.с.32-62). Як вбачається з матеріалів кримінальної справи (т.1) станом на 10 жовтня 2007 року ОСОБА_2 було достовірно відомо про надходження до правоохоронних органів заяв про порушення відносно кримінальної справи і у неї в звязку з цим відбирались пояснення. 11.10.2007 року була порушена кримінальна справа.

За таких обставин доводи позивача про укладення ОСОБА_2 договору дарування з метою уникнути відповідальності за заподіяну злочином школу є обґрунтованими, рішення в частині відмови у визнання договору недійсним належить скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині.

Що стосується позовної вимоги про звернення стягнення на нерухоме майно, вона не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сімї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або сторони суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Позивач не надав доказів на підтвердження того, що державними виконавцями вжито усіх, передбачених Законом України „Про виконавче провадження заходів для звернення стягнення на грошові кошти або майно ОСОБА_2, і що даний випадок є винятковим.

При подачі позовної заяви і апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив судовий збір щодо вимог немайнового характеру на суму 365грн.40коп., який підлягає стягненню з ОСОБА_2 на його користь.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 314, 316, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Скасувати рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 квітня 2015 року в частині відмови у визнанні договору дарування квартири недійсним і ухвалити в цій частині нове рішення.

Визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_2 від 10.10.2007 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і зареєстрований у реєстрі правочинів за №2399.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2олаївни на користь ОСОБА_1судовий збір в розмірі 365грн.40коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: Судді