Ухвала суду № 55661513, 10.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 лютого 2016 року м. Київ № 826/1707/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., ознайомившись з позовною заявою

за позовом

Колективного малого впроваджувального підприємства "АВЕСТ"

до

1) Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС

у м. Києві

2) Головного управління ДФС у м. Києві

3) Державної фіскальної служби України

про

зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Колективне мале впроваджувальне підприємство "АВЕСТ" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити дії.

В статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обов’язкові реквізити та вимоги, які повинні бути зазначені в позовній заяві.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Судом було встановлено, що позивачем не дотримані вимоги пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки ним не заявлені позовні вимоги до кожного з відповідачів, а саме: відсутні позовні вимоги до відповідача-2 та відповідача-3.

Частиною третьою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України “Про судовий збір”, суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач на підтвердження сплати судового збору подав суду платіжні доручення від 03.12.2015 № 140 на суму 1058,00 грн. та від 30.10.2015 № 119 на суму 1378,00 грн.

Суд на виконання положень частини другої статті 9 Закону України “Про судовий збір” здійснив перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зокрема, суд на підставі інформації наявної в розділі «Реєстр підтверджень оплат із Казначейства» Діловодства спеціалізованого суду встановив, що платіжні доручення від 03.12.2015 № 140 та від 30.10.2015 № 119 прикріплені до адміністративної справи № 826/25320/15, згідно якої суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Іщук І.О. ухвалою від 10.12.2015 повернув позовну заяву позивачу (Колективному малому впроваджувальному підприємству "АВЕСТ").

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Водночас, суд на підставі інформації наявної в Діловодстві спеціалізованого суду встановив, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва в адміністративній справі № 826/25320/15 про повернення судового збору Колективному малому впроваджувальному підприємству "АВЕСТ", сплаченого на підставі платіжних доручень від 03.12.2015 № 140 та від 30.10.2015 № 119, відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України “Про судовий збір”, відсутня.

Таким чином, суд встановив, що платіжні доручення від 03.12.2015 № 140 та від 30.10.2015 № 119 про сплату судового збору не є належним доказом в даній справі, оскільки підтверджує факт сплати Колективним малим впроваджувальним підприємством "АВЕСТ" судового збору за подання до Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративного позову, який за результатами автоматичного розподілу був розподілений між суддями та був переданий на розгляд судді Окружного адміністративного суду міста Києва Іщуку І.О. із присвоєнням адміністративній справі № 826/25320/15.

Отже, в матеріалах справи відсутній доказ, який підтверджував би факт сплати позивачем судового збору за подання даного адміністративного позову.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

В статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" зазначено, що у 2016 році установлено мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень.

Згідно із частиною третьою статті 6 Закону України “Про судовий збір”, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну з вимог немайнового характеру.

Таким чином, за подання до адміністративного суду позову, який містить кілька вимог немайнового характеру, судовий збір належить сплатити за кожну з вимог в розмірі 1378,00 грн.

Однак, позивачем не надано суду доказу про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову, оскільки платіжні доручення від 03.12.2015 № 140 на суму 1058,00 грн. та від 30.10.2015 № 119 на суму 1378,00 грн. підтверджують факт сплати позивачем судового збору за подання до Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративної справи за № 826/25320/15, оскільки ухвала про повернення судового збору по адміністративній справі за № 826/25320/15 – відсутня.

Отже, позивачем не дотримані вимоги частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Для виправлення недоліків позовної заяви позивачу слід або уточнити склад відповідачів по справі, або уточнити позовні вимоги до визначених відповідачів; надати примірники уточненого адміністративного позову для суду та для вручення сторонам по справі (відповідачу/ам); надати оригінал документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України “Про судовий збір” або надати докази звільнення від сплати судового збору.

Керуючись статтями 105, 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

1.Залишити позовну заяву Колективного малого впроваджувального підприємства "АВЕСТ" без руху.

2.Встановити позивачу 5-денний строк з дня набрання ухвалою законної сили на усунення недоліків позовної заяви.

3.Попередити позивача про те, що у разі, якщо недоліки не буде усунуто у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто відповідно до пункту першого частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

4.Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п’яти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.П. Огурцов