Постанова № 55661511, 09.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 лютого 2016 року № 826/9302/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Елком-Бі» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, провизнання протиправними дій щодо формування та вручення податкової вимоги форми «Ю» від 12 лютого 2015 року № 1641-25 та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу від 03 березня 2015 року № 347/26-59-25-01-14,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Елком-Бі» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними дій щодо формування та вручення податкової вимоги форми «Ю» від 12 лютого 2015 року № 1641-25 та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу від 03 березня 2015 року № 347/26-59-25-01-14.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно винесено оскаржувані рішення, оскільки на момент їх прийняття і складання податкове зобов'язання позивача вважалось неузгодженим, у зв'язку з його оскарженням у судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні 01.10.2015 року позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 01.10.2015 р. сторони заявили клопотання про подальший розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві складено Акт №1165/2313/30469949 від 17.06.2014 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Елком-Бі» (код ЄДРПОУ 30469949) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1), ФОП ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_2), ФОП ОСОБА_3 (і.п.н. НОМЕР_3), ТОВ «Класік-М» (код ЄДРПОУ 38084820) за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р.»

На основі висновків акта перевірки, відповідачем, 25.09.2014 р. винесено податкові повідомлення рішення:

- №0013132213, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 20963,11 грн., з яких 7439,07 грн. за основним платежем та 3524,04 грн. штрафних (фінансових) санкцій

- №0013122213, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 16206,01 грн., з яких 16206,01 грн. за основним платежем та 0 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням ДФС України від 17.11.2014 р. № 683/6/99-99-10-01-15 скаргу позивача залишено без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення, без змін.

Після оскарження спірних рішень в адміністративному порядку, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.09.2014 р. №0013132213 та №0013122213.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.01.2015 р. по справі № 826/18505/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015р., в задоволенні позову відмовлено повністю.

09 квітня 2015 року позивач отримав від відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 12.02.2015 року № 1641-25. У вимозі зазначено, що станом на 11.02.2015р. сума податкового боргу позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 15174,78 грн. з податку на прибуток приватних підприємств. В цій же вимозі, відповідач попередив позивача, що починаючи з 04.02.2015 р. на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності в майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховуються пеня та штрафи, визначені Податковим кодексом України.

Крім того, відповідачем було прийнято Рішення про опис майна у податкову заставу №9347/26-59-25-01-14.

Вважаючи вищевказані податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу протиправними, позивач звернувся до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п. 56.1. Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.2. Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п. 56.3. Податкового кодексу України).

Згідно п. 56.15. Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Крім того, відповідно до п. 56.18. Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно п. 59.1. Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3. Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пункт 89.1.2. Податкового кодексу України встановлює, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п. 14.1.175. Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 2.2. Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів №576 від 10.10.2013 року (далі - Порядок №576), податкова вимога формується, якщо платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки.

Пунктом 4.1. Порядку №576 встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого Кодексом граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно п. 2.1. Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів №572 від 10.10.2013 року опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1). Таке рішення приймається керівником органу доходів і зборів і надається платнику податків, що має податковий борг.

З вищенаведених норм чинного податкового законодавства вбачається, що право податкового органу на винесення і направлення податкової вимоги, а також на прийняття рішення про опис майна у податкову заставу виникає лише з моменту виникнення у платника податків податкового боргу.

Матеріали справи свідчать, що спірні податкова вимога форми «Ю» від 12 лютого 2015 року № 1641-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 03 березня 2015 року № 347/26-59-25-01-14 прийняті на підставі визначеного контролюючим органом грошового зобов'язання, а саме, податкового повідомлення - рішення №0013122213 від 25.09.2014 року.

У той же час, матеріалами справи підтверджується, що вказане податкове повідомлення-рішення №0013122213 від 25.09.2014 року на момент винесення податкової вимоги форми «Ю» від 12 лютого 2015 року № 1641-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 03 березня 2015 року № 347/26-59-25-01-14 оскаржувалось в судовому порядку та перебувало на розгляді у Київському апеляційному адміністративному суді (справа № 826/18505/14). Рішення по вказаній справі було винесено та набрало законної сили лише 12.03.2015 р., відповідно до якого податкове повідомлення - рішення №0013122213 від 25.09.2014 року було визнано чинним.

З наведеного вбачається, що податкова вимога форми «Ю» від 12 лютого 2015 року № 1641-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 03 березня 2015 року № 347/26-59-25-01-14 прийняті в період, коли спірне податкове зобов'язання за податковим повідомленням - рішенням №0013122213 від 25.09.2014 року вважалось неузгодженим, а тому таке податкове зобов'язання не могло набути статусу податкового боргу.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо формування та вручення податкової вимоги форми «Ю» від 12 лютого 2015 року № 1641-25, а також дії щодо прийняття рішення про опис майна у податкову заставу від 03 березня 2015 року № 347/26-59-25-01-14 є протиправними, а позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судовий збір підлягає розподілу у відповідності до норм статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Елком-Бі» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо формування та вручення податкової вимоги форми «Ю» від 12.02.2015 року № 1641-25 та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу від 03.03.2015 року №347/26-59-25-01-14.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елком-Бі» (код ЄДРПОУ 30469949) здійснені витрати по сплаті судового збору у розмірі 73,08 грн. за рахунок асигнувань ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук