Ухвала суду № 55660874, 25.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2016 року м. Київ К/800/60012/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Комунального підприємства «Кривбасводоканал»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014 року

у справі № 804/13866/13-а

за позовом Комунального підприємства «Кривбасводоканал»

до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Комунальне підприємство «Кривбасводоканал» звернулось до суду з адміністративним позовом до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що КП «Кривбасводоканал» звернулося до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Міндоходів у Дніпропетровській області щодо надання довідки про заборгованість по обов'язковим платежам до бюджету.

12.09.2013 року позивачем повернуто 2 екземпляр акту звірки з розбіжностями між даними податкового органу та підприємства, а саме за даними відповідача сальдо на початок року на 01.01.2013 року у підприємства рахувався податковий борг в сумі 146 189, 87 грн. За даними позивача - на початок року податковий борг відсутній.

Листом від 16.09.2013 року № 5206/10/04-82-11-02 податковий орган повідомив позивача про те, що станом на 16.09.2013 року КП «Кривбасводоканал» має податковий борг по надходженню збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ у розмірі 153 339, 40 грн.

Не погоджуючись із твердженням відповідача про наявність податкового боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо визначення податкового боргу Комунального підприємства «Кривбасводоканал» в розмірі 153 339, 40 грн. та зобов'язати відповідача здійснити коригування даних в картці особового рахунку Комунального підприємства «Кривбасводоканал» шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу по збору за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства в розмірі 153 339, 40 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спірна сума податкового боргу визначена податковими повідомленнями-рішеннями, які позивачем оскаржені не були, а отже є узгодженими, а тому сума в загальному розмірі 222 029, 78 грн. правомірно була відображена в картці особового рахунку позивача.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на таке.

Згідно із п.9.4 розділу 9 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року № 276 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 року за № 843/11123, на письмову вимогу платника податків звірення стану розрахунків платника з бюджетом за податками, зборами (обов'язковими платежами) за звітний період оформлюється актом за формою, зазначеною у додатку 3. Акт з розбіжностями між даними картки особового рахунку та даними платника податку, збору (обов'язкового платежу) є підставою для здійснення детальної перевірки таких розбіжностей.

Листом від 18.09.2013 року № 5312/10/04-82-20-67 відповідачем запропоновано позивачу провести детальну звірку по розбіжностям.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі акта невиїзної документальної перевірки позивача з питання дотримання граничного строку сплати до бюджету збору за спеціальне використання водних ресурсів за період з 22.05.2006 року по 17.05.2007 року від 06.08.2007 року № 249/10/153/03341316 податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.08.2007 року: - № 0002911503, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання за платежем плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів від підприємств житлово-комунального господарства у сумі 206 063, 12 грн., - № 0002921503 - у сумі 15 966, 66 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін та 29.12.2007 року підприємству направлені податкові повідомлення-рішення № 0002911503/2, № 0002921503/2, які отримані позивачем 15.01.2008 року.

Відповідні податкові повідомлення-рішення позивачем не оскаржувались, у зв'язку із чим 25.01.2008 року були відображені в картці особового рахунку.

В силу п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сума податкових зобов'язань, узгоджена платником податків, але не сплачена у встановлений строк, набуває статусу податкового боргу.

Встановлено, що доказів щодо оскарження даних податкових повідомлень-рішень в судовому порядку підприємством не надано, тому станом на 25.01.2008 року в картках особового рахунку підприємства обліковувався податковий борг в сумі 222 029, 78 грн. Дана сума податкового боргу позивачем не сплачена.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Кошти, які надходили для сплати грошових зобов'язань підприємства після 01.01.2011 року, спрямовувалися податковим органом на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, відповідно до норм чинного законодавства.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанції ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Комунального підприємства «Кривбасводоканал» відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014 року у справі № 804/13866/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук