Ухвала суду № 55653717, 08.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2016 р. Справа № 876/2251/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2015 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення№ НОМЕР_1 від 18.04.2014 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2015 року відмовлено в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що первинні документи, якими оформлено виконання господарських операцій виключно для отримання податкової вигоди, не несуть достовірну інформацію і не можуть вважатися первинними документами у розумінні бухгалтерського і тим більше податкового обліку.

Зазначену постанову суду оскаржив позивач, який просить скасувати дану постанову та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

При цьому, апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням позовних вимог та зазначає, що використав товарно-матеріальні цінності, послуги, роботи в підприємницькій діяльності, за результатами чого отримав відповідний прибуток; відобразив такі операції у бухгалтерському та податковому обліках; збільшив податковий кредит з податку на додану вартість та витрати на підставі відповідних первинних документів, отриманих від контрагентів та долучених до матеріалів справи та збільшив відповідні грошові зобов'язання з податку на додану вартість та дохід під час реалізації товарно-матеріальних цінностей покупцям. Відповідач одночасно зі зменшенням податкового кредиту у зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей не зменшив позивачу податкові зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку з реалізацією цих цінностей.

Суд у відповідності до ч.1 ст.41 КАС України відзначає, що коли відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що необхідно відмовити в задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради Львівської області 13.09.2002 року та є платником податку на додану вартість з 01.04.2011 року.

Дрогобицькою ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку платника податків ФОП ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року.

11.03.2014 року працівниками Дрогобицької ОДПІ складено акт перевірки за № 202/13-09-17-02/НОМЕР_2, де зафіксовано порушення підприємцем п. 198.1, п. 198.2, , п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого останнім занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року на загальну суму 230324 грн, в тому числі за: січень 2012 року - 9752 грн, лютий 2012 року - 5202 грн, березень 2012 року - 5350 грн, квітень 2012 року 8130 грн, серпень 2012 року - 9109 грн, вересень 2012 року - 14670 грн, жовтень 2012 року - 26402 грн, квітень 2013 року - 23345 грн, червень 2013 року - 29778 грн, липень 2013 року - 37082 грн, снрпень 2013 року - 23659 грн, вересень 2013 року - 7621 грн, жовтень 2013 року - 30224 грн.

На підставі вищевикладеного, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_1 від 18.04.2014 року за платежем податок на додану вартість на суму 345486 грн, в тому числі за основним платежем 230324 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 115162 грн.

Відповідач заперечує сам факт (реальність) здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «СМУ-600», ПП «Біко Агротрейд», ТОВ «Маштрейд», ТОВ «Конді 50», ТОВ «Венера Трейд», ТОВ «АркадаХХІ», ПП «Техмашсервіс-2004», ТОВ «Компанія Укрінвест ХХІ.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наступного.

Між ФОП ОСОБА_2 (замовник) та ПП «СМУ-600» (постачальник) укладено договір на поставку запчастин від 02.01.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити продукцію згідно виставленого рахунку, а замовник - прийняти і оплатити, згідно виставленого рахунку від виконавця, який є невід'ємною частиною договору. Умови поставки продукції - поставка продукції проводиться впродовж 5 ти календарних днів з дня проведення 50% попередньої оплати. Сума договору складає суму оплачених рахунків між сторонами. Поставка товару за домовленістю сторін, здійснюється на умовах СРТ - м. Дрогобич, згідно міжнародних правил «Інкотермс-2000». Термін дії договору - до 31.12.2012 року.

Між позивачем (замовник) та ТОВ «Маштрейд» (постачальник) укладено договір купівлі-продажу № 15/03 від 01.03.2012 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставляти продукцію, а замовник - приймати і оплачувати, згідно отриманих накладних від виконавця, які є невід'ємною частиною договору. Умови поставки продукції, тощо - попередня оплата 100%, якщо немає текучої домовленості сторін на конкретний випадок щодо порядку оплати із врахуванням всіх фактичних витрат. Якість продукції підтверджується сертифікатом якості або паспортом на товар, виданих виконавцем. Термін дії договору - до 31.12.2012 року.

01.08.2012 року між ФОП ОСОБА_2 (покупець) та ТОВ «Конді 50» укладено договір купівлі-продажу № 28, відповідно до якого продавець зобов'язується поставляти продукцію згідно наданої накладної, а покупець - прийняти та оплатити, згідно отриманої накладної від продавця, які є невід'ємною частиною договору. Умови поставки продукції - поставка продукції проводиться на протязі 3-х календарних днів з дня проведення 50% попередньої оплати. Сума договору складає суму оплачених рахунків між сторонами. Термін дії договору - до 31.12.2012 року.

01.04.2013 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Венера Трейд» (постачальник) укладено договір поставки № 60, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити товар згідно заявки замовника, а замовник прийняти та оплатити товар, згідно отриманих накладних від постачальника, які є невід'ємною частиною договору. Порядок розрахунків - 100% оплата на протязі 30-ти календарних днів з дня отримання замовником продукції, якщо немає текучої домовленості сторін на конкретний випадок щодо порядку оплати із урахуванням всіх фактичних витрат. Поставка товару, за домовленістю сторін, здійснюється на умовах СРТ - м. Дрогобич, згідно міжнародних правил «Інкотермс-2010». За домовленістю сторін поставка товару може здійснюватись автомобільним транспортом постачальника. Термін дії договору - до 31.12.2013 року.

Між позивачем (замовник) та ТОВ «Аркада ХХІ» укладено договір поставки № 70 від 30.07.2013 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити товар згідно заявки замовника, а замовник - прийняти та оплатити товар, згідно отриманих накладних від постачальника, які є невід'ємною частиною договору. Порядок розрахунків - 100% оплата на протязі 30 календарних днів з дня отримання замовником продукції, якщо немає текучої домовленості сторін на конкретний випадок щодо порядку оплати із врахуванням всіх фактичних витрат. Поставка товару за домовленістю сторін здійснюється на умовах СРТ - м. Дрогобич, згідно з міжнародними правилами «Інкотермс-2010». За домовленістю сторін поставка товару може здійснюватись автомобільним транспортом постачальника. Термін дії договору - до 31.12.2014 року.

Між позивачем (замовником) та ТОВ «Техмашсервіс-2004» укладено договір поставки № 01.10/1 від 01.10.2013 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити товар згідно заявки замовника, а замовник - прийняти та оплатити товар згідно отриманих накладних від постачальника, що є невід'ємною частиною договору. відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити товар згідно заявки замовника, а замовник - прийняти та оплатити товар, згідно отриманих накладних від постачальника, які є невід'ємною частиною договору. Порядок розрахунків - 100% оплата на протязі 30 календарних днів з дня отримання замовником продукції, якщо немає текучої домовленості сторін на конкретний випадок щодо порядку оплати із врахуванням всіх фактичних витрат. Поставка товару за домовленістю сторін здійснюється на умовах СРТ - м. Дрогобич, згідно міжнародних правил «Інкотермс-2010» За домовленістю сторін поставка товару може здійснюватись автомобільним транспортом постачальника. Термін дії договору - до 31.12.2014 року.

Також між позивачем (замовник) та ТОВ «Компанія Укрінвест ХХІ» укладено договір поставки № 64 від 01.05.2013 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити товар згідно заявки замовника, а замовник - прийняти та оплатити товар згідно отриманих накладних від постачальника, що є невід'ємною частиною договору. відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити товар згідно заявки замовника, а замовник - прийняти та оплатити товар, згідно отриманих накладних від постачальника, які є невід'ємною частиною договору. Порядок розрахунків - 100 % оплата на протязі 30 календарних днів з дня отримання замовником продукції, якщо немає текучої домовленості сторін на конкретний випадок щодо порядку оплати із врахуванням всіх фактичних витрат. Поставка товару за домовленістю сторін здійснюється на умовах СРТ - м. Дрогобич, згідно міжнародних правил «Інкотермс-2010» За домовленістю сторін поставка товару може здійснюватись автомобільним транспортом постачальника. Термін дії договору - до 31.12.2013 року

На підтвердження виконання наведених договорів та операцій до матеріалів справи долучені: копії видаткових накладних, податкових накладних та банківські виписки про оплату придбаних товарно-матерівльних цінностей.

Стороною позивача до матеріалів справи не долучено договір, що укладений між позивачем та ПП «Біко Агротрейд», що як стверджує представник позивача був укладений 01.02.2012 року і виконання такого стверджується копіями видаткових накладних, податкових накладних та банківськими виписками про оплату придбаних товарно-матерівльних цінностей.

Необхідно погодитись з твердженням представника відповідача, що у видаткових накладних, складених за результатами господарських операцій між позивачем та ТОВ «Компанія Укрінвест ХХІ», ТОВ «Техмашсервіс-2004» ТОВ «Маштрейд» та ТОВ «Конді 50» неможливо ідентифікувати осіб, що їх складали, відсутні місце складення таких накладних, на підставі яких замовлень здійснено видачу накладної та не конкретизовано на підставі якого договору така виписана.ОСОБА_2 допитано в якості свідка в суді першої інстанції, який пояснив що господарські операції між ним та контрагентами мали місце у 2012-2013 році. Контрагентів йому порадив один із колег з Києва, з посадовими особами контактував телефоном, так і здійснював замовлення на товар, однак роздруківок телефонних розмов не може надати. Зазначив, що такі контрагенти пропонували на ринку послуг найбільш вигідні для нього умови для купівлі товару та його поставки. Договори передавалися поштовою кореспонденцією, на посвідчення такого факту конвертів надати не має можливість, оскільки такі не зберігалися. На запитання представника засвідчив, що укладення договору передувало замовленню, що на думку представника відповідача є суперечливим, з огляду на те, що деякі з договорів , як ствердив свідок, передавалися при поставці товару. Щодо транспортування товару ніяких пояснень не може надати, оскільки транспортування здійснювалося постачальниками. Акцентував, що усі контрагенти перевірені ним на інтернет-сайті у реєстрі платників податків, усі були платниками податку на додану вартість.

Також необхідно погодитись з думкою суду, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування з бюджету) є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Складені позивачем документи в сукупності та кожен зокрема не є допустимими доказами господарських операцій, які у них зафіксовані.

Згідно з п. 11 глави Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14. 10. 1997 року, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється не залежно від умов плати праці за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Чинним законодавством не передбачено заміну вказаних транспортних документів будь-якими іншими документами. Відтак, на переконання суду, здійснення поставки товарів на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, а тому відсутність документів на перевезення може свідчити про нездійснення самих господарських операцій.Разом з тим суд першої інстанції підставно зазначив, що умови наведених договорів позивача з контрагентами передбачали надання виконавцями транспортних послуг силами постачальників, однак із вищевказаних актів перевірок контрагентів ФОП ОСОБА_2 встановлено відсутність у останніх власних чи орендованих транспортних засобів.

Відповідачем при складенні акту перевірки правомірно прийнято до уваги акти перевірки складені іншими податковими органами:

акт № 1791/22.8/21687550 від 23.05.2013 року - ДНІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «СМУ-600» (ПН 21687550) щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.11.2011року по 31.12.2012 року»;

акт №1706/22-8/36677875 від 17.05.2013року - ДНІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Біко Агротрейд» код СДРПОУ 36677875 з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.04.2010 року по 31.03.2013 року»;

акт № 682/22-01/37956799 від 07.03.2013року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ТОВ «Маштрейд» (код за ЄДРПОУ 37956799) за період: квітень 2012 року»;

акт № 1695/22-3/38149196 від 17.05.2013 року - ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Конді 50" податковий номер 38149196 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 25.06.2012 року - 31.03.2013 року»;

акт № 524/26-55-22-02/38448837 від 25.07.13року - ДПІ у Печерському р-ні м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Венера Трейд» (ПН 38448837) щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності за січень, лютий, квітень, травень 2013року»;

акт № 150/20-36-22-03-07/38158733 від 03.09.2013 року - Індустріальної ОДПІ м. Харкова «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Компанія Укрінвест ХХІ» (код ЄДРПОУ 138158733) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за травень - червень 2013 року»;

акт № 337/20-36-22-03-07/38158733 від 21.10.2013 року - Індустріальної ОДПІ м. Харкова «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Компанія Укрінвест ХХІ» (код ЄДРПОУ 38158733) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за липень 2013 pоку»;

акт № 358/20-36-22-02-07/38280945 від 28.10.2012 року - Індустріальної ОДПІ м. Харкова «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аркада ХХІ» (код 38280945), щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2013 року по 31.08.2013 року»;

акт № 597/20-33-22-02-07/38280945 від 28.11.2013 року - Індустріальної ОДПІ м. Харкова «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аркада ХХІ» (код 38280945), щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2013 року по 31.09.2013 року»;

акт № 137/26-57-22-01-10/33061353 від 04.02.2014 року ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Техмашсервіс-2004» (33061353) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2013 року по 31.10.2013 року».

Відповідно до інформації, викладеної у вказаних актах контрагенти позивача здійснювали діяльність спрямовану на здійснення господарських операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Встановлення факту недійсності цивільно-правового Договору, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення податковим органом зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції.

Відповідно до постанови від 25.06.2014 року та від 19.07.2014 року ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 27, ч.5, 212 ч.3, 27 ч. 5, 205 ч. 2 КК України.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 18.09.2014 року ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.5 ст. 27, ч.2 212 КК України, на підсаві ст.49 КК України.

Згідно зі статтею 1 згаданого вище Закону господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом вимог підпункту 14.1.181. пункту 14.1 статті 14, абзацу 2 пункту 198.1 статті 198, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, серед іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В той же час, за змістом вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодекс.

Пунктом 138.2 статті 138, підпунктом 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України регламентовано, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, які підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, серед іншого, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів, робіт і послуг сум податку на додану вартість та валових витрат є факт придбання із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит і валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість і податку на прибуток підприємств має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг або в разі, якщо придбані товари, роботи чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість і обчислення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Зазначене свідчить про те, що документи вище перелічених контрагентів, в тому числі Договори з ФОП ОСОБА_2 підписані про людське око, без наміру щодо виникнення та виконання зобов'язань, які передбачені в Договорах, а лише з метою документального оформлення господарських операцій, які в дійсності не відбувалися. Тому первинні документи, якими оформлено виконання цих операцій, містять недостовірну інформацію і не можуть вважатися первинними документами.

Наявність у позивача лише документів, які відповідно до ПК України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та валових витрат, зокрема виданих ПП «СМУ-600», ТОВ «Біко Агротрейд», ТОВ «Маштрейд», ТОВ «Конді 50», ТОВ «Венера Трейд», ТОВ «Аркада ХХІ», ПП «Техмашсервіс-2004», ТОВ «Компанія Укрінвест ХХІ» податкових накладних, сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту, якщо судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

Беручи до уваги наведені нормативно-правові акти, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про те, що обов'язок пiдтвердити правомiрнiсть та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного облiку покладається на платника-покупця товарiв (робiт, послуг), позаяк саме вiн є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартiсть, що пiдлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

На спростування доводів апелянта про те, що ФОП ОСОБА_2 вартість придбаних товарів включена до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до складу витрат з доходів фізичних осіб, проте податковим органом не збільшено зобов»язання позивача з податку на доходи фізичних осіб, то необхідно зазначити наступне.

При перевірці ОСОБА_2 надав пояснення, що товар закуплений у наведених контрагентів станом на час перевірки є в залишку, відповідно витрати з придбання такого товару позивачем у Декларації про майновий стан да доходи за 2012-2013 р.р. не відображено.

Одночасно необхідно вказати, що несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат.

У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В звязку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та обєктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2015 року у справі № 813/4275/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Сапіга

Судді І.М. Обрізко

ОСОБА_5

Повний текст виготовлено 09.02.2016 р.