Ухвала суду № 55652734, 09.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 лютого 2016 року

справа № 808/8641/15

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року по справі № 808/8641/15 за поданням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Руст-Кераміка» про стягнення коштів за податковим боргом,-

в с т а н о в и л а:

11.11.2015 року ДПІ Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач), звернулась до суду з поданням, в якому просила стягнути з рахунків ТОВ «Руст-Кераміка» (далі – відповідач) у банках, обслуговуючих такого платника податків, кошти у сумі 1190 грн. податкового боргу з податку на прибуток підприємств.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.11.2015 року подання залишено без руху.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.11.2015 року подання повернуто заявнику ДПІ Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, у зв’язку з невиконанням ухвали про залишення подання без руху.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції про залишення подання без руху, ДПІ Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги апелянт обґрунтував тим, що суд першої інстанції зробив хибний висновок про те, що при зверненні з поданням, заявнику слід сплачувати судовий збір. Апелянт вказував, що нормами Закону України «Про судовий збір» не передбачено сплату судового збору за внесення подання. Сплата судового збору передбачена за звернення до суду з заявами, скаргами, за видачу судами документів, а також за ухвалення окремих судових рішень, передбачених законодавством. Апелянт вказував, що судовий збір сплачується за подання позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, за подання апеляційних, касаційних скарг, за видачу судами документів, таким чином існує вичерпний перелік сплати судового збору при зверненні до суду і звернення з поданням не передбачає сплаті. Апелянт вказував, що судом першої інстанції невірно застосовано до відносин при зверненні з подання до суду ст. 106 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справа розглянута відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України за відсутності сторін, які беруть участь у справі.

Суд першої інстанції, залишаючи подання без руху, виходив з того, що ст. 183-3 КАС України не врегульовано всі вимоги до подання, а тому деякі вимоги визначаються загальними нормами, зокрема ст. 106 КАС України. Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. Суд першої інстанції вказував, що згідно Закону України «Про судовий збір» судовий збір встановлюється у певних розмірах, за подання до адміністративного суду позову майнового характеру суб’єктом владних повноважень, юридичною особою – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати. Суд першої інстанції вказував, що за звернення до суду з поданням органу доходів і зборів слід сплачувати судовий збір. Недоліки подання можуть бути усунені шляхом пред’явлення до суду доказів зарахування до відповідного місцевого бюджету судового збору у розмірі ставки, встановленої ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за вимогу майнового характеру. Положеннями Закону України «Про судовий збір» не передбачене звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду з вимогою майнового характеру.

Матеріалами справи встановлено, що 11.11.2015 року ДПІ Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулось до суду з поданням про стягнення податкового боргу, до подання не було додано доказів сплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Порядок звернення до суду з поданням органу доходів і зборів, передбачений ст. 183-3 КАС України. Згідно з ч. 3 ст. 183-3 КАС України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, передбачені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Подання за формою звернення та функцією звернення до суду не слід сприймати та ототожнювати як звернення з позовною заявою. Порядок звернення до суду з поданням регулюється окремою нормою Кодексу адміністративного судочинства України, яка законодавцем і виділена в окрему статтю для того, щоб подання відрізняти від позову.

Варто вказати, що судом першої інстанції помилково застосовано до правовідносин при зверненні податної інспекції з поданням норми, що регулюють порядок звернення до суду з позовною заявою.

Різними є підстави звернення до суду з позовом або поданням органу доходів і зборів. що і робить різними ці дві окремі форми звернення до суду.

Так відповідно до ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Натомість, відповідно до ч. 1 ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо: 1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків; 2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків; 3) стягнення коштів за податковим боргом; 4) зобов’язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим; 5) надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Варто вказати, що вимогами ч. 3 ст. 183-3 КАС України, не передбачено надання до подання доказів сплати судового збору. Законодавцем при внесенні змін до Закону України «Про судовий збір» не внесено зміни до ст. 183-3 КАС України та не сказано про подання платіжного документу при зверненні з поданням.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.

Пункт 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачає ставки судового збору при зверненні осіб з: адміністративним позовом, апеляційною каргою, заявою про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заявою про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, касаційною скаргою, заявою про перегляд судового рішення Верховним Судом України, апеляційною і касаційною скаргою на ухвалу суду, заявою про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, заявою про забезпечення доказів або позову, заявою про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заявою про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Таким чином, норми Закону України «Про судовий збір» не передбачають сплату судового збору при зверненні до суду з поданням органу доходів і зборів.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Суд не має права розширено тлумачити законодавство.

Колегія суддів зазначає, що Закон України «Про судовий збір» не встановлює плату за звернення до суду з поданням органу доходів і зборів.

Окремо, слід вказати, що суд першої інстанції у своїй ухвалі від 11.11.2015 року вказує, що недоліки подання можуть бути усунені шляхом пред’явлення до суду доказів зарахування до відповідного бюджету судового збору у розмірі ставки.

Згідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже саме суд зобов’язаний перевіряти зарахування до бюджету коштів судового збору. На осіб, що звертаються до суду не покладається обов’язок пред’явлення до суду доказів зарахування до відповідного бюджету судового збору.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвалу суду слід скасувати.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.01.2016 року було відстрочено ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Керуючись ст. 183-3, п.3 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст.204, ст.ст. 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року по справі № 808/8641/15 – скасувати.

Судовий збір в розмірі 1218,00 грн. (тисяча двісті вісімнадцять гривень) стягнути з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь Державного бюджету України.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук