Ухвала суду № 55652555, 04.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 755/12929/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Винниченко Л.М. Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

04 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКостюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 16 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва про визнання дій протиправними та зобовязання призначити пенсію на пільгових умовах, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червня 2015 року, ОСОБА_3 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва у якому просить визнати неправомірною відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2 та зобовязати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, відповідно до положень п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 26 травня 2015 року.

Вимоги мотивує тим, що він звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва із заявою від 26.05.2015 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком 2.

Проте 05.06.2015 року листом № 9794/06 відповідач йому повідомив, що підстав для призначення пільгової пенсії за списком № 2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» немає.

Відмову Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва позивач вважає неправомірною, оскільки відповідно до записів у трудовій книжці він працював з 24.07.1975 року по 24.10.1975 року та з 10.02.1978 року по 17.07.1986 року в Київському орендному будівельному підприємстві «Будова» за професією електрогазозварника, що передбачена списком № 2. Також працював з 17.07.1986 року по 01.11.1988 року в Київському орендному будівельному підприємстві «Будова» за професією майстра виробництва по заготовці фарбуючих складів, паст, замазок і виробництва з подрібнення мармурової крихти і гашенню вапна, що також передбачена списком № 2.

На час його звернення до відповідача для призначенням пенсії на пільгових умовах йому виповнилося 58 років, загальний стаж його роботи складає більше ніж 35 років, пільговий стаж становить більше 10 років, тому при виході на пенсію у 58 років необхідний пільгойїш стаж 6 років 3 місяці. У звязку з цим наявні всі передбачені чинним законодавством підстави для призначення йому вказаного виду пенсії.

Постановою Дніпровському районі міста Києва на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 16 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва щодо відмови ОСОБА_3 у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2.

Зобовязано Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва призначити ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 26 травня 2015 року.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не зявилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_3, дата народження якого 27 лютого 1957 року, у період часу з 24.07.1975 року по 24.10.1975 року та з 10.02.1978 року по 16.07.1986 року позивач працював у Будівельному управлінні Управління справами ЦК Компартії України на посаді електрогазозварником.

З 17.07.1986 року по 31.10.1988 року ОСОБА_3 займав посаду майстра виробництва по заготовці фарбуючих складів, паст, замазок і виробництва з подрібнення мармурової крихти і гашенню вапна з матеріальною відповідальністю у Будівельному управлінні УС ЦК Компартії України.

За порядковим номером 10 запису у трудовій книжці ОСОБА_3 з 01.01.1991 року Будівельне управління Управління справами ЦК Компартії України перетворене в Київське будівельне підприємство (КОБП) «Будова».

ОСОБА_3 26 травня 2015 року до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва подавав заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2.

Проте у призначенні вказаної пенсії позивачу було відмовлено рішенням комісії № 55 від 21.04.2015 року у звязку з відсутністю інформації щодо наявних правонаступників Київського будівельного підприємства «Будова».

Про відмову у призначені пенсії ОСОБА_3 було повідомлено листом Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва від 05.06.2015 року у якому зазпачсую, що в базі даних ЄДРПОУ по м. Києву інформація щодо ліквідації КОБП «БУДОВА» відсутня.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників,затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Відповідно постанови Ради Міністрів СРСР «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах» від 22.08.1956 р. № 1173, професії газозварника та електрозварника включено до розділу XXXII «Загальні професії» за Списком № 2, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно пункту 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2^05 р. N 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р.

Отже, чинним законодавством визначено, що необхідною підставою щодо нарахування пенсії на пільгових умовах по списках № 1 та № 2 являється виконання робіт за відповідними професіями до 21.08.1992 року та з вказаного часу у подальшому за результатами атестацій умов праці відповідного робочого місця за умовами праці.

Пунктом 20 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 року № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Проте, як зазначено вище, у позивача наявні записи у трудовій книжці щодо його роботи за професією, яка включена до списку № 2.

На підтвердження заявлених вимог позивачем також надано архівну довідку від 09.12.2015 року № 224/04.1-05 видану Центральним державним архівом громадських обєднань України у якій зазначено про те, що ОСОБА_3 електрогазозварнику будівельного управління УС ЦК Компартії України надавалися чергові відпустки за періоди роботи з 10.02.1978 року та у подальшому по 09.02.1985 року та за час роботи з 10.02.1985 р. по 09.02.1986 р., у тому числі протягом зазначеного періоду надавалися щорічно додаткові дні відпусток за шкідливі умови виробництва.

Також, допитаний свідок ОСОБА_4 засвідчив, що він з серпня 1979 року разом працював з позивачем у будівельному управлінні справами ЦК Компартії України, де ОСОБА_3 робив електрогазозварником, а у подальшому майстром. Вказане підприємство згодом* змінювало назви, найменувалося ОБП «БУДОВА» та даний час - ДБ комбінат Управління справами ВРУ. Позивач постійно працював повний робочий день.

Свідок ОСОБА_5 засвідчив суду, що він по даний час працює електрозварником в ДБК Управління справами Верховної Ради України, позивача знає з часу свого працевлаштування на вказане підприємство, а саме з 1978 року, яке раніше мало назву будівельне управління справами ЦК Компартії України. Тоді ОСОБА_3 працював там електрогазозварником та майстром, робили вони повний робочий день з 8.00 до 17.00 год.

За викладених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем доведено заявлені вимоги та підтверджено його роботу за професією електрогазозварника повний робочий день за період часу з 10.02.1978 року по 16.07.1986 року в Будівельному управлінні Управління справами ЦК Компартії України, що дає право для призначення ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивач надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Крім цього, відповідно до правил ст. 94 КАС України, ч. 6 ст. 186 КАС України та ст. ст. 4, 5 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI колегія суддів вирішує питання про стягнення судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у звязку з нововиявленими обставинами у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Якщо оскаржується судове рішення, прийняте після 01 вересня 2015 року, за результатами вирішення позовної заяви, поданої до 01 вересня 2015 року застосовується нова ставка за подачу апеляційної скарги, яка, однак, обчислюється від розміру судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 6 Закону України Про судовий збір, у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну висмогу немайнового характеру.

Тобто загальна сума до сплати при подачі апеляційної скарги становить 160, 78 грн, який належить стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва .

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим ухвалене судом на підставі повного та всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва - залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 16 грудня 2015 року - без змін.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва ( адреса: 02094, вул. Мініна, 4 - а, м. Київ ) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 160,78 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31211206781007, код бюджетної класифікації 00015622; код ЄДР суду 38004897).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 09 лютого 2016 року.

(Повний текст ухвали виготовлено 04 лютого 2016 року).

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.

ОСОБА_6