Постанова № 55651146, 28.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2016 рокусправа № 804/5946/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання:Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у справі №804/5946/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» 30 квітня 2015 року звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, згідно з яким просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 110100000/2014/200211/1 від 31.10.2014 року про коригування митної вартості товару;

- визнати протиправним та скасування оформлену відповідачем картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2014/00510 від 31.10.2014 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що не погоджується з рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення з огляду на те, що ним було надано усі необхідні документи, які підтверджують застосування основного методу за ціною контракту для митного оформлення товару.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що надані позивачем для митного оформлення документи містять розбіжності, та не підтверджують правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, отже дії відповідача є правомірними.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінку обставинам які відповідач визнав розбіжностями, та чи могли вони вплинути на можливість визначення митної вартості за методом, обраним позивачем.

Посилається на те, що зазначені відповідачем розбіжності не мали відношення до жодного із встановлених частиною 6 статті 54 МК України випадків, які надають право відповідачу на відмову у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю.

Крім того судове рішення мотивоване обставинами, які не були підставами для прийняття відповідачем оскарженого рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правомірність та обґрунтованість спірного рішення відповідача про коригування митної вартості товару та картки відмови є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність дій відповідача під час митного оформлення товару позивача, оскільки відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що оскаржені рішення прийняті відповідачем у зв'язку із розмитненням позивачем поставленого йому 31.10.2014 року товару на виконання умов Контракту №2828-CF/BF від 17.09.2014 року з «CONSORFRUT, S.L.» (Іспанія) товару - «хурма свіжа: - Хурма виду Diospyros kaki (KAKI-PERSIMMON)» (а.с. 12-17).

З метою розмитнення вказаного товару позивач 31.10.2014 р. подав до Дніпропетровської митниці Міндоходів МД від 31.10.2014 №110100000/2014/230136 для здійснення митного оформлення товару «хурма свіжа: Хурма виду Diospyros kaki (KAKI-PERSIMMON)» вагою 17990 кг наступні документи: зовнішньоекономічний договір № 2828-CF/BF від 17.09.2014 року; пакувальний лист № 2 від 22.10.2014 року; специфікацію № 2 від 22.10.2014 року; рахунок-фактуру (інвойс) № 011405668 від 22.10.2014 року;№ 017798 від 22.10.2104 року; калькуляцію транспортних витрат № 31/10/1 від 31.10.2014 року; заявку на перевезення № Доп від 20.10.2014 року; рахунок-проформу перевізника від 20.10.2014 року; заяву на страхування № 13 від 27.10.2014 року; прас-лист б/н від 22.10.2014 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений експертною організацією № ГО-4920/2 від 27.10.2014 року; договір на страхування 043.0647415.254 від 26.09.2014 року; договір комісії № 1209/7 від 12.09.2014 року; специфікацію до договору комісії від № 2СО від 22.10.2014 року; договір перевезення № 643 від 01.04.2013 року; договір перевезення № 02/04/2013 року від 02.04.2013 року; фітосанітарний сертифікат CE/ES/ 0151674 5B від 24/10/2014 року; сертифікат переміщення 0212522F від 24.10.2014 року; сертифікат якості від 22.10.2014 року; експортну декларацію країни відправлення 14 ЕS0017411 091876 0 від 24.10.2014 року.

Відповідно до митної декларації від 31.10.2014 року № 110100000/2014/230136 митна вартість товару задекларована позивачем із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються (за ціною контракту), в розмірі 0, 6938 дол. EUR/кг. (а.с. 76-78).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів та контролю наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості митним органом були виявлені розбіжності.

Під час консультації позивача зобов'язано потягом 10 календарних днів надати додаткові документи, зокрема, розрахунки перевезення третіми особами, які залучені для перевезення товару та данні, які зазначені в договорах на перевезення, а також пояснення щодо МД країни експорту та додаткові документи щодо підтвердження транспортних витрат.

Позивач письмово повідомив митницю проте, що надати додаткові документи немає можливості, а також, повідомив про факт проведення консультацій (а.с. 79).

За результатами здійснення митним органом перевірки наданих позивачем документів відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2014/200211/1 від 31.10.2014 року (а.с. 80-81), відповідно до якого митну вартість скориговано до 1,38 EUR/кг (на товар «хурма свіжа : Хурма виду Diospyros kaki (KAKI-PERSIMMON)») на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 60 Митного кодексу України (далі МК України). На підставі вказаного рішення відповідачем виставлена картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2014/00510 від 31.10.2014 року (а.с. 82-84).

Правомірність та обґрунтованість зазначеного рішення відповідача про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, пропуску або оформленні товарів та транспортних засобів через митний кордон України є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного Кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом встановлено, що підставами для прийняття оскаржуваного рішення про коригування заявленої митної вартості товарів було наявність наступні обставин:

- відповідно до інформації експортних МД Європейського союзу, що надавались до митниці іншими імпортерами з урахуванням законодавства Євросоюзу, у гр. 46 МД міститься інформація про статистичну вартість товару на кордоні країни експорту, що включає в себе вартість на транспортування та страхування, які припадають на частину перевезення товару по території країни експорту. При заявлених умовах поставки FCA VALENCIA в наданій копії МД №14ЕS00174110918760 відомості в гр. 22 та гр. 46 однакові;

- в договорі на перевезення № 643 від 01.04.2013 року п. 3.1 зазначено, що вартість послуг виконавця розраховується як сума вартості послуг третіх осіб, залучених виконавцем для здійснення перевезення та фіксованої експедиційної винагороди у розмірі 400 грн.

Однак, на думку колегії суддів, вказані висновки посадової особи митного органу не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України та є протиправними виходячи з наступного:

Відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС, за умовами FCA VALENCIA, Іспанія продавець товару не несе будь яких витрат з транспортування чи страхування товару, всі транспортні витрати (та страхування) несе покупець, а митне оформлення у країні відправлення здійснює продавець, тому відомості у гр.22 та 46 наданої позивачем митниці експортної декларації однакові (а.с. 25,26).

Отже висновок митниці, з яким безпідставно погодився суду першої інстанції, про те, що відомості у гр.22 та 46 зазначеної експортної декларації повинні бути різними є помилковим.

При поставці товару на зазначених умовах складовими митної вартості товару є: ціна товару за контрактом включаючи витрати з транспортування товару з м. Валенсія, Іспанія до пункту перетину кордону м. Ягодин, Україна та витрати на страхування товару. Вартість перевезення постачальника до м. Валенсія закладені у контрактну ціну товару.

При цьому, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.

На думку суду неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за основним методом не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, відмовляючи позивачу у здійсненні митного оформлення товару, відповідач не зазначив, в чому вбачається недостатність наданих позивачем документів для визначення митної вартості за ціною контракту, які складові митної вартості не підтверджуються, та в чому саме полягає неповнота та/або недостовірність відомостей про заявлену позивачем митну вартість товару.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що відповідачем у справі, не було доведено, що надані позивачем документи на підтвердження заявленої ним в декларації митної вартості задекларованого товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, що б свідчило про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, яка є обовязковою, оскільки саме з наявністю цієї обставини закон повязує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, які спрямовані на визначення дійсної митної вартості.

При цьому необхідно звернути увагу на те, що твердження відповідача про наявність на його думку певних суперечностей в експортній декларації не може бути підставою для витребування від декларанта додаткових документів, оскільки зазначена декларація не є обовязковим документом, який надається на підтвердження митної вартості товару, у розумінні частини 2 статті 53 МК України.

Таким чином, неподання або подання декларантом додатково запитаних документів не в повному обсязі не створює для позивача негативних наслідків.

Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом України в постанові від 30 червня 2015 року № 21-591а15 згідно з якою: «митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обовязковою, оскільки з цією обставиною закон повязує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації».

Також, слід зазначити, що відповідачем визначена митна вартість товару за другорядним методом визначення митної вартості резервним, враховуючи інформацію щодо міститься в митній декларації № 110100000/2014/225360 від 18.09.2014 року.

В той же час, відповідачем не надано суду в підтвердження наявності вказаної декларації, її копію яка була підставою для прийняття оскарженого рішення щодо коригування митної вартості.

При цьому, згідно з письмовими запереченнями відповідача, рівень митної вартості, зазначений в декларація на яку він посилається також визначено митним органом.

Щодо підтвердження перевезення товару з м. Валенсія до м. Дніпропетровськ позивачем було надано відповідачу:

договір комісії № 1209/7 від 12.09.2014 року, укладений між ТОВ «АТБ-маркет» (комітент) та позивачем (комісіонер), відповідно до умов якого комісіонер (позивач) зобов'язується за дорученням комітента (ТОВ «АТБ-маркет») за винагороду укладати від свого імені відповідні договори, в тому числі договори перевезення, при цьому п.3.5. зазначеного договору комісії також встановлено, що Комітент (ТОВ «АТБ-маркет») вправі самостійно замовляти та оплачувати послуги третіх осіб, які необхідні для виконання комісійного доручення (транспортно-експедиційні послуги, послуги з перевезення вантажів територією України та в міжнародних сполученнях) (а.с. 50-57);

- договір перевезення вантажу № 643 від 01.04.2013 року, укладений між ТОВ «АТБ-маркет» (клієнт) та ПП «Транс Логістик» (виконавець), з урахуванням додаткової угоди №2 від 01.01.2014 р., заявка на перевезення № Доп від 10.10.2014 року (відповідно до якої перевезення вантажу здійснюється з Іспанії до України, вантаж - хурма, вантажовідправник: СОКЗОНРКТІТ, 8.Ц вантажоотримувач: ТОВ «Будком Форт») (а.с. 38-46);

- договір перевезення вантажу №02/04/2013 від 02.04.2013 року, укладений між ПП «Транс Логістик» (Замовник) та ПрАТ ТЕК «Західукртранс» (Виконавець). На підтвердження здійснення перевезення вантажу ПрАТ ТЕК «Західукртранс» надано СМЯ А № 017798;

а щодо транспортної складової митної вартості:

- заявку на перевезення № Доп від 20.10.2014 року (відповідно до якої перевезення вантажу здійснюється з Іспанії до України, вантаж - хурма, вантажовідправник: «CONSORFRUT, S.L.», вантажоотримувач: ТОВ «Будком Форт») (а.с. 47);

- рахунок-проформа б/н від 20.10.2014 видана ПП «Транс Логістик» (відповідно до якої транспортні послуги з перевезення вантажу з м. Валенсія до п/п Ягодин автомобілем НОМЕР_1/ВС4385ХХ становлять 54 000 грн. (без ПДВ), експедиторські послуги по всьому шляху слідування - 3333,33 грн. без ПДВ) (а.с. 49);

- калькуляція витрат на доставку вантажу № 31/10/1 від 31.10.2014 року, відповідно до якої транспортні витрати від Ферарра, Іспанія до кордону України, разом з експедиторськими послугами склали 57333,33 грн. (а.с. 48).

Таким чином, позивачем при поданні митної декларації були подані усі документи, що підтверджують перевезення вантажу, а також документи, за якими можливо визначити вартість витрат на перевезення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у спірних відносинах декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані всі документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Висловлені митним органом доводи про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, з якими погодився суд першої інстанції, не знайшли підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідач вказаного обовязку не виконав.

З огляду на зазначені обставини, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової постанови про задоволення позову повністю.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, статтею 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у справі №804/5946/15 скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів України про коригування митної вартості товарів № 110100000/2014/200211/1 від 31.10.2014 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2014/00510 від 31.10.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України, за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» судовий збір у розмірі 2472 (дві тисячі чотириста сімдесят дві) грн. 54 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлений 8 лютого 2016 року.

Головуючий:В.Є. Чередниченко

Суддя:А.О. Коршун

Суддя:О.М. Панченко