Постанова № 55650971, 21.12.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2015 року м. Київ 810/2207/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області Марченко Володимира Григоровича, Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Державний експортно - імпортний банк України» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області Марченко Володимира Григоровича та Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області Марченко В.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 14057829 від 26.06.2015, відповідно до якого зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на двохповерховий житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2;

- зобов'язати Реєстраційну службу Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на двоповерховий житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області Марченко В.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № НОМЕР_33 від 15.07.2014, відповідно до якого зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_3;

- зобов'язати Реєстраційну службу Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_3.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.06.2015 закрито провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» задоволена, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15.06.2015 було скасовано. Справу було направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За результатом автоматичного розподілу справа передана на розгляд судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2015 прийнято до провадження адміністративну справу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області Марченко Володимиром Григоровичем було безпідставно прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2 та на двохповерховий житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_3, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі постанов відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області від 04.02.2011 № 289/4 та від 31.03.2014 № 42751558 було внесено записи про реєстрацію обтяження вищевказаного нерухомого майна, що на думку позивача, унеможливлює проведення державної реєстрації права власності на відповідне нерухоме майно за третіми особами.

Реєстраційна служба Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області явку представника у судове засідання не забезпечило та надіслало на електронну адресу суду клопотання № 886/02.03-06 від 21.12.2015 (вх. № 21387/15 від 22.12.2015) про здійснення розгляду справи без участі представника відповідача.

Відповідач, державний реєстратор Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області Марченко В.Г. та третя особа, ОСОБА_3, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями з відмітками про вручення, у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили.

ОСОБА_2 про дату, час і місце судового засідання була проінформована належним чином, однак рекомендована кореспонденція, яка була направлена на адресу третьої особи, повернута до суду з відміткою «за місцем обслуговування».

Положеннями ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Присутній у судовому засіданні 21.12.2015 представник позивача заявив клопотання про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Вказане клопотання позивача було прийнято судом, про що було постановлено усну ухвалу із занесенням до журналу судового засідання. У зв'язку з цим, подальший розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, та враховуючи заявлене позивачем клопотання, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. З Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 11 листа Вищого адміністративного суду України від 30.11.2009 р. № 1619/10/13-09 визначено, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря. На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання. Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

30.04.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно- імпортний банк України» (Банк) та ОСОБА_3 (Позичальник) було укладено кредитний договір № 27108С30, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі 1 200 000, 00 (один мільйон двісті тисяч) дол. США з кінцевою датою погашення 15 квітня 2011 року на рефінансування існуючого кредиту на поточні потреби, отриманого позичальником згідно з кредитним договором № ТL-SМЕ 001/182/2007 від 15.06.2007, укладеного між ним та ЗАТ «ОТП Банк».

Також, 30.04.2008 між 30.01.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (Банк) та ОСОБА_3 (Позичальник) укладено кредитний договір № 27108С31, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі 8 000 000, 00 (вісімсот тисяч) дол. США з кінцевою датою погашення 15 квітня 2011 року на поточні потреби з перевіркою цільового використання кредитних коштів (будівництво) під забезпечення земельних ділянок.

У відповідності до п.п. 2.2.1 вказаних договорів позичальник щомісячно сплачуватиме банку проценти за користування кредитом у валюті кредиту у розмірі 12, 55 % річних.

Підпунктами 2.8.1 п. 2.8 вказаних договорів встановлено, що забезпеченням зобов'язань позичальника за договором є іпотека нерухомого майна : 53 земельні ділянки, кадастрові номери: з НОМЕР_4 по НОМЕР_5, НОМЕР_6; НОМЕР_7 по НОМЕР_8, площею 8, 5061 га., що розташовані за адресою: АДРЕСА_5

Згідно з п.п. 2.8.2 кредитних договорів розмір необхідного забезпечення для покриття кредиту: не менше 130 % від суми основного боргу за кредитом. Забезпечення у зазначеному розмірі повинно підтримуватись позичальником протягом усього строку чинності цього договору.

Відповідно до п. 6.6 договору цей договір буде обов'язковим для правонаступників сторін, причому позич вальни не можу передавати всі або будь-яку частину своїх прав чи зобов'язань третім особам без попередньої письмової згоди банку.

Також, між сторонами було погоджено Графіки надання та погашення кредиту за договором (Додатки № 1 до кредитних договорів) та Таблицю визначення сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки (Додатки № 2 до кредитних договорів).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було підписано додаткові угоди до кредитного договору № 27108С30 від 30.04.2008 за № 27108С30-1 від 13.05.2008, № 27108С30-2 від 15.12.2008, 27108С30-3 від 28.04.2009, № 27108С30-4 від 06.10.2009, № 27108С30-5 від 10.11.2009, № 27108С30-6 від 28.12.2009, № 27108С30-7 від 21.01.2010, № 27108С30-8 від 09.04.2010, № 27108С30-9 від 26.05.2010, № 27108С30-10 від 15.09.2010, № 27108С30-11 від 24.11.2011.

Також, між сторонами було підписано додаткові угоди до кредитного договору № 27108С31 від 30.04.2008 за № 27108С31-1 від 13.05.2008, № 27108С31-2 від 28.04.2009, № 27108С31-3 від 06.10.2009, № 27108СЗ1-4 від10.11.2009, № 27108С31-5 від 28.12.2009, № 27108С31-6 від 21.01.2010, № 27108С31-7 від 09.04.2009, № 27108 С31-8 від 26.05.2010, № 27108С31-9 від 15.09.2010, № 27108С31-10 від 24.11.2011.

З матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед банком за кредитними договорами № 27108С30 від 30.04.2008 та № 27108С31 від 30.04.2008, 13.05.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний (Іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (Іпотекодавець) було укладено іпотечний договір № 27108Z40.

Відповідно до п. 1.3 договору предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитних договорах зобов'язань іпотекодавця, є нерухоме майно, а саме: 53 земельні ділянки, кадастрові номери: з НОМЕР_4 по НОМЕР_5, НОМЕР_9; НОМЕР_7 по НОМЕР_8, загальною площею 8,5061 (вісім цілих п'ять тисяч шістдесят одна десятитисячна) га., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5

Право власності іпотекодавця на предмет іпотеки підтверджується держаним актом на право власності на земельну ділянку (серія НОМЕР_10), виданим 21.02.2007 Васильківським районним відділом земельних ресурсів Київського обласного головного управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельним ресурсам на підставі рішення 8 сесії V скликання Путрівської сільської ради № 187 від 29.12.2006.

За домовленістю сторін станом на дату укладання цього договору загальна заставна вартість предмета іпотеки складає 15 223 200, 00 (п'ятнадцять мільйонів двісті двадцять три тисячі двісті гривень).

Предмет іпотеки перебуває в іпотеці у ЗАТ «ОТП Банк» за іпотечним договором № PМ-SМЕ 001/182/2007 від 15.06.2007, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрованим в реєстрі за № 3235з.

Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» наданий лист № 32-2-3/512 від 12.05.2008 про згоду на передачу в наступну іпотеку предмета іпотеки.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов кредитного договору та/або порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання іпотекодавцем своїх зобов'язань за кредитним договором, а у разі їх невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з п. 7.3 договору це договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і залишається чинним до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором та виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором.

06.05.2010 між сторонами було укладеного договір про внесення змін та доповнень № 27108240-7 до іпотечного договору № 27108240 від 13.05.2008, за умовами якого сторонами було внесено зміни в частині предмета іпотеки. Сторони дійшли згоди, що в іпотеку передаються земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_11.НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16,НОМЕР_3, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, НОМЕР_22, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, що розташовані за адресою: АДРЕСА_5 та будинок, загальною площею 282, 3 кв.м., жилою площею 123, 1 кв.м, реєстраційний номер НОМЕР_27, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6.

Також, 26.05.2010 між сторонами було підписано договір про внесення змін та доповнень № 27108240-8 до іпотечного договору № 27108240 від 13.05.2008, відповідно до якого сторонами було визначено умови сплати іпотекодавцем коштів на виконання умов договору іпотеки.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.01.2011 у справі № 2-570/2011 було задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову та накладено арешти на земельні ділянки, житлові будинки та об'єкти незавершеного будівництва, у тому числі на: земельну ділянку площею 0,3415 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 та належала ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_28 від 18.09.2009, кадастровий номер НОМЕР_2; об'єкт незавершеного будівництва, незакінчений будівництвом житловий будинок, готовністю 69 відсотків по АДРЕСА_1., що зареєстрований за ОСОБА_3 на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.03.2009; земельну ділянку площею 0,3415 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_3 та належала ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_29 від 18.09.2009, кадастровий номер НОМЕР_3; об'єкт незавершеного будівництва, незакінчений будівництвом житловий будинок, готовністю 69 відсотків по АДРЕСА_7., що зареєстрований за ОСОБА_3 на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.03.2009.

Як вбачається з витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень за № НОМЕР_30 від 26.06.2015 та № 24268882 від 15.07.2014, державним реєстратором Київської обласної філії Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови № 289/4 від 04.02.2011 відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області 07.02.2011 було внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи за № 10799277 та № 10799290 про державну реєстрацію обтяження, зокрема, накладення арешту на нерухомого майна: житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_8 та перебуває на земельній ділянці (кадастровий номер НОМЕР_3), загальною площею 0, 3415 га. та житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1, та перебуває на земельній ділянці (кадастровий номер НОМЕР_2), загальною площею 0, 3415 га.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.06.2012 у справі № 2-119/12 було задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю та визнано за ОСОБА_2 право власності на земельні ділянки, житлові будинки та об'єкти незавершеного будівництва, у тому числі на: земельну ділянку площею 0,3415 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 та належала ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_28 від 18.09.2009, кадастровий номер НОМЕР_2; об'єкт незавершеного будівництва, незакінчений будівництвом житловий будинок, готовністю 69 відсотків по АДРЕСА_1., що зареєстрований за ОСОБА_3 на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.03.2009; земельну ділянку площею 0,3415 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_3 та належала ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_29 від 18.09.2009, кадастровий номер НОМЕР_3; об'єкт незавершеного будівництва, незакінчений будівництвом житловий будинок, готовністю 69 відсотків по АДРЕСА_7., що зареєстрований за ОСОБА_3 на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.03.2009.

Судом встановлено, що ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23.12.2013 у справі № 362/5726/13-ц було часткового задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про вжиття заходів забезпечення позову та накладено арешт на належне ОСОБА_2 нерухоме майно: об'єкт незавершеного будівництва, незакінчений будівництвом житловий будинок готовністю 15 %, реєстраційний номер у Реєстрі прав власності на нерухоме майно НОМЕР_32, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_15; об'єкт незавершеного будівництва, незакінчений будівництвом житловий будинок готовністю 69 %, реєстраційний номер у Реєстрі прав власності на нерухоме майно 26841770, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_10, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2; об'єкт незавершеного будівництва, незакінчений будівництвом житловий будинок готовністю 69 %, реєстраційний номер у Реєстрі прав власності на нерухоме майно НОМЕР_31, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_3 та заборонено ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження у будь-який спосіб (у тому числі укладати правочини, які у подальшому можуть призвести до обтяження та/або відчуження чи іншого переходу прав на зазначено майно), а також дії, направленні на його реконструкцію або знищення відносно вказаного нерухомого майна.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 26.05.2014 у справі № 362/5726/13-ц апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23.12.2013 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, залишено без змін.

Судом встановлено, що державним реєстратором Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області на підставі постанови заступника начальника відділу державної виконавчої служби ВГІ № 4251558 від 31.03.2014 внесено до Державного реєстру речових прав запис № 5942641 від 07.06.2014 про обтяження (вид обтяження: арешт) нерухомого майна: житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1, та перебуває на земельній ділянці (кадастровий номер НОМЕР_2), загальною площею 0, 3415 га. та запис № 5650973 від 14.05.2014 про обтяження (вид обтяження: арешт) на нерухоме майно: житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_8, та перебуває на земельній ділянці (кадастровий номер НОМЕР_3), загальною площею 0, 3415 га.

Як вбачається з матеріалів справи, державним реєстратором Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області Марченком Володимиром Григоровичем були прийняті рішення № 14057829 від 26.06.2014 про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на нерухоме майно: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2 та № НОМЕР_33 від 15.07.2014 про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на нерухоме майно: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_3.

Не погодившись з вказаними рішеннями, позивач звернувся з позовом до суду про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 6 ст. 6 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV (надалі - Закон № 898) об'єкти незавершеного будівництва, розташовані на переданій в іпотеку земельній ділянці, вважаються предметом іпотеки, незалежно від того, хто є власником об'єкта незавершеного будівництва.

Отже, враховуючи, що земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_34 та НОМЕР_3 є предметом іпотеки за договором 27108Z40, розташовані на цих земельних ділянках об`єкти незавершеного будівництва також слід вважати предметом іпотеки.

Згідно зі ст. 17 Закону № 898 іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Статтею 23 Закону № 898 передбачено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, перехід права власності на предмет іпотеки до ОСОБА_2 не припинив це обтяження, оскільки зазаначена особа набула статусу іпотекодавця з усіма правами та обов`язками.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Правові, економічна та організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (далі- Закон України № 1952).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 9 Закону № 1952 державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Статтею 1 Закону № 1952 встановлено, що обтяження - це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Відповідно до 1 ст. 15 Закону № 1952 встановлено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що юдаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їхні

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону № 1952 орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Частиною 4 ст. 15 Закону № 1952 встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України № 1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень (ч. 2 ст. 24 Закону України № 1952).

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав встановлена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 (далі - Порядок № 868).

Пунктом 8 Порядку № 868 передбачено, що для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові, особі, зазначеній у пункті 1- цього Порядку, заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Відповідно до п. 6 Порядку № 868 документи, що подаються для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, цим Порядком та іншими нормативно- правовими актами.

Пунктом 15 Порядку № 868 встановлено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо наявності обтяжень на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що наявність в Єдиному державному реєстрі заборон запису відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте.

Так, зокрема, такої позиції дотримується Верховний Суд України в постановах від 11.11.2014 (справа № 21-357а 14) та від 19.05.2015 (справа № 21-121а15).

Відповідно до ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Судом встановлено, що 07.02.2011 державним реєстратором Київської обласної філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України було внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи № 10799277 та № 10799290 про державну реєстрацію обтяження, зокрема, накладення арешту на нерухоме майно: житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_8 та перебуває на земельній ділянці (кадастровий номер НОМЕР_3), загальною площею 0, 3415 га. та житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1, та перебуває на земельній ділянці (кадастровий номер НОМЕР_35), загальною площею 0, 3415 га.

Як зазначено вище, державним реєстратором Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 5942641 від 07.06.2014 про обтяження (вид обтяження: арешт) нерухомого майна: житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та перебуває на земельній ділянці (кадастровий номер НОМЕР_2), загальною площею 0, 3415 га. та запис № 5650973 від 14.05.2014 про обтяження (вид обтяження: арешт) на нерухоме майно: житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_3, та перебуває на земельній ділянці (кадастровий номер НОМЕР_3), загальною площею 0, 3415 га.

Суд звертає увагу на те, що п. 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3502/5 визначено, що для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Отже, підставою для скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень є відповідне рішення суду, яке набрало законної сили.

Дослідивши матеріали справи, зокрема, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № НОМЕР_30 від 26.06.2014 та № 24268882 від 15.07.2014, суд дійшов висновку про те, що на момент прийняття оспорюваних рішень вищезазначені записи про обтяження відповідного нерухомого майна не були скасовані, тобто продовжували діяти.

Суд вважає за доцільне зазначити про те, що п. 4 ч. 1 ст. 15 Закону № 1952 на державного ресторатора покладено обов'язок здійснювати перевірку наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону.

Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 9 Закону № 1952 державний реєстратор встановлює наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону.

Так, зокрема, п. 10 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 (далі-Порядок № 1141) встановлено, що під час розгляду заяви (запиту) державний реєстратор здійснює пошук у Державному реєстрі прав відомостей про: нерухоме майно; право власності та суб'єкта цього права; інші речові права та суб'єкта цих прав; іпотеку та суб'єкта цього права; обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав. Відповідно до п. 11 Порядку № 1141 пошук у Державному реєстрі прав відомостей здійснюється за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна.

Згідно з п. 15 після здійснення пошуку у Державному реєстрі прав відомостей державний реєстратор розглядає заяву (запит) та оформляє відповідне рішення, якому присвоюється індексний номер, фіксується дата та час його формування.

Отже, під час прийняття заяви про державну реєстрацію права власності на відповідне нерухоме за ОСОБА_2, державний реєстратор Марченко Володимир Григорович мав перевірити наявність зареєстрованих обтяжень на таке нерухоме майно, зокрема, шляхом безпосереднього пошуку відповідної інформації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Однак, такі дії відповідачем вчинені не були, що призвело до реєстрації права власності на нерухоме майно, на яке вже накладено обтяження, тобто встановлено заборону, яка унеможливлює здійснення будь-яких дій щодо такого нерухомого майна.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем було порушено процедуру здійснення державної реєстрації права власності, яка передбачена Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 868. що призвело до прийняття відповідачем протиправних рішень про державну реєстрацію права власності на житлові будинки за ОСОБА_2.

У зв'язку з цим вимоги позивача в частині скасування спірних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є правомірними та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання реєстраційну службу Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області внести відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 на відповідне нерухоме майно, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 1952 у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Процедура прийняття і розгляду заяв щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури регулюється Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3502/5 (надалі-Порядок № 3502/5).

Згідно з п. 1.4-1.5 Порядку № 3502/2 внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав здійснюються в день прийняття заяви органом державної реєстрації прав або нотаріусом.

Документи, що подаються для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, повинні відповідати вимогам, встановленим законом, цим Порядком та іншими нормативно- правовими актами.

Пунктом 2.1 Порядку № 3502/2 передбачено, що для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Пунктом 2.6 Порядку № 3502/2 визначено, що для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Пунктом 2.10 Порядку № 3502/2 встановлено, що за результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що підставою для внесення запису про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, має бути виключно судове рішення про скасування рішень державного реєстратора.

В свою чергу, рішення суду про скасування рішень державного реєстратора, що набрало законної сили, є підставою для скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у зв'язку з чим позовні вимоги про спонукання відповідача внести відповідні записи до Реєстру є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню, адже відповідні спірні правовідносини можуть виникнути виключно після відмови державного реєстратора у внесенні таких змін за наявності судового рішення про скасування рішень державного реєстратора.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, сплачений позивачем судовий збір в сумі 146 грн. 16 коп. підлягає стягненню на його користь з Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області Марченка Володимира Григоровича індексний номер № 140 57829 від 26.06.2015 про державну реєстрацію за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області Марченка Володимира Григоровича індексний номер № НОМЕР_33 від 15.07.2014 про державну реєстрацію за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_3.

4. В іншій частині в позові відмовити.

5.Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, місто Київ, вулиця Горького, будинок 127, ідентифікаційний код 00032112) судовий збір в сумі 146 (сто сорок шість) грн. 16 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області (08600, Київська область, місто Васильків, вулиця Тракторна, будинок 1-А).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Дудін С.О.