Рішення № 55647050, 05.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2016Справа №910/30381/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «АІТІ»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр «Брест-Литовський»простягнення 82353 грн. 95 коп. та розірвання договору

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Федчук І.Є. - представник за довіреністю б/н від 01.08.2015;

Яковенко В.М. - представник за довіреністю б/н від 01.08.2015;

від відповідача: Клименко В.Є. - представник за довіреністю № 01-12/2015 від 01.12.2015.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30.11.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «АІТІ» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр «Брест-Литовський» про стягнення 82353 грн. 95 коп. та розірвання договору.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідно до положень укладеного між сторонами Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 він повідомив відповідача про дострокове розірвання вказаного договору за два місяці до дати запланованого розірвання, надіславши відповідачу повідомлення про дострокове припинення Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014, у зв'язку з чим відповідач повинен був повернути позивачу суму сплаченого позивачем гарантійного платежу у розмірі 82353 грн. 95 коп. Однак, відповідач не повернув позивачу суму сплаченого гарантійного платежу у розмірі 82353 грн. 95 коп., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр «Брест-Литовський» суми гарантійного платежу у розмірі 82353 грн. 95 коп. та розірвання Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «АІТІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр «Брест-Литовський», починаючи з 01.07.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 порушено провадження у справі № 910/30381/15 та розгляд справи призначено на 18.12.2015.

У судовому засіданні 18.12.2015 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач порушив строки для попередження орендаря (відповідача) про дострокове припинення Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 (за два місяці до дати запланованого припинення строку дії договору), оскільки повідомлення позивача про дострокове розірвання вказаного договору було отримане відповідачем 18.06.2015, тоді як позивач просив вважати Договір оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 припиненим з 01.07.2015, з огляду на що у позивача відсутні підставі для стягнення з відповідача суми гарантованого платежу у розмірі 82353 грн. 95 коп.

Крім того, відповідач зазначив, що позивач в порушення положень Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 самовільно звільнив об'єкт оренди 01.07.2015 без передачі об'єкта оренди за актом прийому-передачі орендарю (відповідачу), у зв'язку з чим у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача суми гарантованого платежу у розмірі 82353 грн. 95 коп., оскільки відповідно до п. 7.7 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 у випадку самовільного звільнення орендарем об'єкту оренди без узгодження з орендодавцем, гарантований платіж, внесений орендарем, не повертається. При цьому, відповідач зазначив, що комісією з огляду приміщень було виявлено факт неузгодженого з орендодавцем перепланування (встановлення модульних та гіпсокартонних перегородок), що було зафіксовано в акті про звільнення об'єкту оренди від 01.07.2015.

У судовому засіданні 18.12.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 22.01.2016.

У судовому засіданні 22.01.2016 представник позивача подав письмові пояснення, в яких зазначив, що належним чином повідомив відповідача про дострокове припинення дії Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014, оскільки надіслав відповідачу відповідне повідомлення за два місяці до дати дострокового розірвання договору. Крім того, позивач зазначив, що долучений відповідачем акт про звільнення об'єкту оренди від 01.07.2015 не є належним доказом, оскільки складений виключно представниками відповідача та особою, яка є представником відповідача у суді. При цьому, позивач зазначив, що відповідач ухилявся від створення спільної комісії для огляду об'єкту оренди з метою його повернення орендарю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2016, відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 22.01.2016, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 05.02.2016.

У судовому засіданні 05.02.2016 представник відповідача подав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача гарантованого платежу, сплаченого за Договором оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014, оскільки на об'єкті оренди були виявлені перепланування, не погоджені з відповідачем. При цьому, відповідач зазначив, що позивач до цього часу не повернув відповідачу об'єкт оренди за актом прийому-передачі та не демонтував перегородки на об'єкті оренди і не привів об'єкт оренди в первинний стан.

Представники позивача у судовому засіданні 05.02.2016 надали усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.02.2016 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 05.02.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр «Брест-Литовський» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «АІТІ» (орендар) укладено Договір оренди № 218-10/2014 (нежитлового офісного приміщення), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) об'єкт оренди загальною площею 315,29 кв.м., що знаходиться на 3-му поверсі будівлі.

Відповідно до ст. 1 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 будівля або офісний центр «Vector» - це адміністративна будівля (літ Г), розташована у м. Києві по вул. Старокиївській, 10 (разом із правилами внутрішнього розпорядку офісного центру «Vector»).

Згідно з п. 2.2 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 об'єкт оренди, згідно з Планом (Додаток № 1, що є невід'ємною частиною цього договору після підписання його сторонами) складається з частини площ будівлі, що знаходиться на 3-му поверсі, загальною площею 315,29 кв.м. При цьому, загальна площа приміщення, зазначеного в даному пункті, враховує коефіцієнт загальних площ, що складає 1,16 та множиться на фактичну площу орендованого приміщення, зазначеного в Плані, а саме 271,80 кв.м. * 1,16 = 315,29 кв.м.

Згідно з п. 3.1 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 передача об'єкту оренди здійснюється уповноваженими представниками сторін в строк до 01.10.2014 включно, але будь-якому випадку не раніше отримання орендодавцем від орендаря гарантійного платежу, визначеного п. 4.4 договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 прийом-передача об'єкту оренди оформлюється актом прийому-передачі об'єкту оренди (Додаток №4), в якому зазначається його технічний стан, встановлене в ньому обладнання, можливість нормального функціонування систем, комунікацій, відповідність об'єкті оренди плану, зазначеному у Додатку № 1 до цього договору, та інші відомості. Акт підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їхніми печатками та є невід'ємною частиною цього договору. Сторони погодили, що орендар матиме доступ др. Об'єкту оренди починаючи з дати підписання акту прийому-передачі об'єкту оренди.

Згідно з п. 3.3 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 право користування об'єктом оренди виникає у орендаря з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкту оренди. Нарахування плати за об'єкт оренди, інших платежів (окрім гарантійного), передбачених цим договором, та обов'язком орендаря щодо їх сплати виникають з моменту передачі об'єкту оренди за актом прийому-передачі об'єкту оренди.

Згідно з п. 3.4 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 приймання наданих орендодавцем послуг з оренди здійснюється орендарем на підставі акту прийому-передачі наданих послуг з оренди, який складається орендодавцем та підписується сторонами не пізніше 3-х днів з моменту отримання такого акту орендарем.

Відповідно до п. 4.1.1 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 ціна орендної плати за користування об'єктом оренди складає 122,50 грн. за 1 кв.м., зазначеної площі об'єкту оренди, крім того ПДВ 24,50 грн., всього - 147,00 грн., що в еквіваленті становить 14,00 дол США. Загальна вартість орендної плати за місяць за весь об'єкт оренди становить 38623,03 грн., крім того ПДВ - 7724,61 грн. Всього - 46347 грн. 64 коп. Розмір орендної плати, що відображається в рахунку, може змінюватись відповідно до п. 4.7 договору.

Відповідно до п. 4.1.2 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 сторони погодили, що вказана у п. 4.1.1 ціна орендної плати визначена сторонами та діє в період з дати підписання договору до кінця 2014 року, а саме протягом жовтня, листопада, грудня 2014 року.

Відповідно до п. 4.1.3 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 сторони зобов'язуються до останнього числа місяця грудня 2014 року укласти та підписати Додаткову угоду, якою визначити ціну орендної плати на наступні періоди.

Згідно з п. 4.1.4 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 сторони погодили, що після підписання Договору, в жовтні 2014 року орендар сплачує орендну плату за 2 (Два) наступні місяці оренди, а саме: за жовтень та листопад 2014 року. Починаючи з грудня 2014 року орендар сплачує орендну плату щомісяця.

Відповідно до п. 4.2 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 додатково до орендної плати, орендар сплачує орендодавцю послуги по утриманню об'єкта оренди.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 ціна послуги по утриманню об'єкта оренди за 1 кв.м. загальної площі об'єкта оренди складає 76,30 грн., крім того ПДВ - 15,26 грн, всього - 91,56 грн, що в еквіваленті складає 8,72 доларів США. Загальна вартість послуги по утриманню об'єкта оренди за місяць за весь об'єкт оренди складає 24056 грн. 63 коп., крім того ПДВ - 4811,33 грн., всього - 28867,95 грн. Розмір витрат по утриманню об'єкта оренди може змінюватися відповідно до п. 4.7 даного Договору.

Згідно з п. 4.2.2 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 сторони погодили, що вказана в п. 4.2.1 ціна послуги по утриманню об'єкта оренди визначена сторонами та діє в період з дати підписання договору до кінця 2014 року, а саме: протягом жовтня, листопада, грудня 2014 року.

Згідно з п. 4.2.3 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 сторони зобов'язуються до останнього числа місяця грудня 2014 року укласти та підписати Додаткову угоду, якою визначити ціну орендної плати на наступні періоди.

Згідно з п. 4.2.4 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 сторони погодили, що після підписання договору, в жовтні 2014 року орендар оплачує послуги по утриманню об'єкта оренди за 2 наступні місяці оренди, а саме за жовтень та листопад 2014 року. Починаючи з грудня 2014 року орендар сплачує орендну плату щомісяця.

Відповідно до п. 4.3 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 орендар сплачує орендну плаху за користування об'єктом оренди та витрати по його утриманню шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок орендодавця у наступному порядку: орендар сплачує орендну плату за користування об'єктом оренди та витрати по його утриманню щомісячно, шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок орендодавця у строк, не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця, якщо інше не встановлено договором. Оплата здійснюється на підставі рахунків, виставлених орендодавцем. Рахунки на сплату вищевказаних платежів передаються орендодавцем орендарю нарочним під розписку уповноваженій особі, згідно Довіреності (Додаток № 4), або висипаються по електронній пошті не пізніше 5-го числа поточного місяця/кварталу. Неотримання орендарем рахунку від орендодавця не звільняє його від сплати орендної плати та витрат по утриманню об'єкту оренди. Сторони домовились, що у разі відмови орендаря від отримання рахунків з будь-яких причин, рахунок вважатиметься таким, що отриманий орендарем з дати його поштового відправлення рекомендованим листом, або відправлення по електронній пошті за реквізитами, зазначеними в цьому договорі.

25.12.2014 між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014, якою сторони внесли зміни та доповнення до вказаного договору, зокрема, сторони погодили на період з 01.01.2015 по 30.06.2015 встановити договірний фіксований курс гривні по відношенню до долара США за ставкою 11,00 грн. за 1 дол США; змінили ціну орендної плати, зазначивши, що ціна орендної плати за користування об'єктом оренди складає 128,33 грн. за 1 кв.м. загальної площі об'єкта оренди, крім того ПДВ 25-67 грн, всього - 154,00 грн., загальна вартість орендної плати за місяць за весь об'єкт оренди становить 48553 грн. 40 коп.; домовились, що з 01.01.2015 орендар сплачує орендну плату за кожні 2 (два) місяці оренди; у період з 01.01.2015 до 30.06.2015 вартість послуг по утриманню об'єкта оренди становить 30241 грн. 36 коп.; домовились, що орендар сплачує орендну плату за користування об'єктом оренди та витрати на його утримання кожні два місяці шляхом перерахування суми коштів за два місяці оренди на поточний рахунок орендодавця у строк, не пізніше 10 числа кожного першого місяця, якщо інше не передбачене умовами договору.

Згідно з п. 4.4 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 сторони домовились, що орендар зобов'язується перерахувати на рахунок орендодавця платежі, зазначені у п.п. 4.1. та 4.2. цієї статті, з розрахунку за один місяць з урахуванням ПДВ, сума яких встановлюється як Гарантійний платіж, до підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкту оренди, але в будь-якому випадку не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з дня підписання цього договору. Якою після закінчення строку Договору оренди або в разі його дострокового припинення сума сплачених орендних платежів, витрат по утриманню об'єкта оренди і Гарантійного платежу перевищать передбачені договором платежі за період фактичної оренди, то це перевищення розглядається як сума, що підлягає поверненню (якщо інше не передбачено цим договором та/або додатковими угодами до нього) орендодавцем на поточний рахунок орендаря після підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкту оренди або зарахуванню до вартості ремонтних робіт, необхідних для приведення орендодавцем об'єкту оренди у стан, відповідно до п. 7.3 цього Договору.

У разі порушення орендарем зобов'язання зі сплати орендної плати, витрат по утриманню об'єкта оренди та інших, передбачених договором платежів, він зобов'язаний відшкодувати орендодавцю збитки та сплатити штрафні санкції, передбачені цим договором, в сумі, на яку вона перевищують розмір гарантійного платежу.

У випадку дострокового розірвання цього договору з вини орендаря кошти, перераховані ним в рахунок сплати Гарантійного платежу, не повертаються.

У випадку дострокового розірвання цього Договору з ініціативи Орендаря кошти, перераховані ним в рахунок сплати Гарантійного платежу, повертаються в частині, що залишиться після виконання, у разі необхідності, орендарем зобов'язань зі сплати орендної плати, витрат по утриманню об'єкту оренди, компенсаційних виплат за пошкодження, псування об'єкту оренди та інших, передбачених договором платежів (якщо інше не передбачено цим договором та/або додатковими угодами до нього).

Відповідно до п. 4.5 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 розмір щомісячної орендної плати, зазначеної у п.4.1 цього договору, розмір помісячних витрат по утриманню об'єкта оренди, зазначений в п.4.2. договору, визначені за договірним фіксованим курсом - 10,50 гривень за 1 долар США, визначеному за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 4.6 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 сторони домовились, що індексація розміру щомісячної орендної плати, розміру щомісячних витрат по утриманню об'єкта оренди, а також розміру послуг спостереження за автомобілем в період з 01.10.2014 до кінця 2014 року не здійснюється.

Відповідно до п. 4.10 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 орендар сплачує щомісячну орендну плату та щомісячні орендні витрати по утриманню об'єкта оренди, інші платежі, передбачені цим договором, за весь строк оренди, включно по день повернення об'єкта оренди орендодавцю за актом прийому-передачі об'єкта оренди.

Відповідно до п. 10.1 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 1 (одного) року, а саме до 01.10.2015 включно.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди (найму).

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Судом встановлено, що 01.10.2014 за актом прийому-передачі об'єкту оренди Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр «Брест-Литовський» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «АІТІ» прийняло у строкове платне користування (оренду) об'єкт оренди загальною площею 315,29 кв.м., що знаходиться на третьому поверсі будівлі, розташованій за адресою: вул. Старокиївська, 10, літ Г, м. Київ, Україна (належним чином засвідчена копія акту долучена відповідачем до матеріалів справи у судовому засіданні 18.12.2015).

Згідно з п. 4.4 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 сторони домовились, що орендар зобов'язується перерахувати на рахунок орендодавця платежі, зазначені у п.п. 4.1. та 4.2. цієї статті, з розрахунку за один місяць з урахуванням ПДВ, сума яких встановлюється як Гарантійний платіж, до підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкту оренди, але в будь-якому випадку не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з дня підписання цього договору.

Судом встановлено, що на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № СФ-0000531 від 01.10.2014 на суму 82353 грн. 95 коп. позивач сплатив відповідачу 04.11.2014 гарантійний платіж за Договором оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014у розмірі 82353 грн. 95 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 370 від 04.11.2014, яке долучене позивачем до матеріалів справи через канцелярію суду 17.12.2015.

Судом встановлено, що, крім гарантійного платежу, за період оренди з жовтня 2014 року по червень 2015 року позивачем (на підставі виставлених відповідачем рахунків) були сплачені відповідачу грошові кошти (орендна плата та послуги по утриманню об'єкта оренди) за Договором оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 у загальному розмірі 698415 грн. 28 коп., що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи через канцелярію суду 17.12.2015 платіжними дорученнями.

Судом встановлено, що 30.06.2015 позивачем та іншими орендарями приміщень у будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 10 літ Г складено акт огляду об'єкту оренди та зазначено, що об'єкт оренди, загальною площею 315,29 кв.м., який розташовано на 3-му поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 10 літ Г, відповідає Плану, зазначеному у Додатку № 1 до Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014; знаходиться у первинному стані, тобто у стані, що відповідає акту прийому-передачі від 01.10.2014.

Судом встановлено, що 01.07.2015 уповноваженими представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр «Брест-Литовський» та незалежною особою Клименком В.Є. складено акт про звільнення об'єкту оренди на підставі Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014, в якому зазначили, що відповідно до умов п. 7.7 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 комісія фіксує факт самовільного звільнення орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «АІТІ» об'єкту оренди, загальною площею 315,29 кв.м., що знаходиться на 3-мо поверсі будівлі, розташованої за адресою: вул. Старокиївська, 10, літ Г, м. Київ, Україна (копію акту долучено відповідачем до матеріалів справи у судовому засіданні 18.12.2015).

При цьому, судом встановлено, що сторонами не складався акт приймання-передачі майна з оренди у порядку, передбаченому Договором оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014.

Разом з тим, звертаючись з позовом до суду, позивач зазначив, що відповідно до положень Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 він повідомив відповідача про дострокове припинення вказаного договору за два місяці до дати запланованого припинення, надіславши відповідачу повідомлення про дострокове припинення Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014, у зв'язку з чим відповідач повинен був повернути позивачу суму гарантійного платежу у розмірі 82353 грн. 95 коп. Однак, відповідач не повернув позивачу суму сплаченого гарантійного платежу у розмірі 82353 грн. 95 коп., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр «Брест-Литовський» суми гарантійного платежу у розмірі 82353 грн. 95 коп. та розірвання Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «АІТІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр «Брест-Литовський», починаючи з 01.07.2015.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно зі статтею 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до п. 10.3 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 договір може бути достроково розірваний на вимогу орендаря, якщо об'єкт оренди в силу обставин, за які орендар не відповідає, виявиться в стані, непридатному для використання за призначенням; в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України та цим договором.

Згідно з п. 10.4 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 договір може бути достроково припинений з ініціативи орендаря за умови сплати орендарем всіх рахунків, виставлених орендодавцем згідно з умовами передбаченими цим договором, та всіх платежів відповідно до умов цього договору. Орендар повідомляє про це іншу сторону за 2 (два) місяці до дати запланованого припинення строку дії договору, якщо інше не передбачено цим договором.

Згідно з п. 10.6 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 дія договору припиняється внаслідок, зокрема, дострокового розірвання на вимогу однієї зі сторін у випадках, передбачених чинним законодавством та цим договором.

Таким чином, у договорі оренди сторонами передбачено право орендаря на односторонню відмову від договору оренди та умови і порядок реалізації такого права.

Судом встановлено, що 24.04.2015 позивач направив на юридичну адресу (адреса, яка зазначена у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 21482685 від 02.12.2015) відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр «Брест-Литовський», повідомлення вих. № 23-04-2015/АИ (належним чином засвідчена копія долучена позивачем до матеріалів справи через канцелярію суду 17.12.2015), в якому, посилаючись на п. 10.4 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014, повідомив відповідача про розірвання вказаного договору та просив вважати строк дії Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 припиненим з 01.07.2015. Крім того, у вказаному повідомленні позивач просив відповідача прийняти об'єкт оренди згідно з умов Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 та акту прийому-передачі об'єкту оренди.

У якості належного доказу направлення відповідачу вказаного повідомлення про дострокове розірвання Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 позивачем долучено до матеріалів справи копію опису вкладення у цінний лист та копію фіскального чеку.

При цьому, суд наголошує на тому, що між сторонами відсутній спір щодо розміру нарахованих до сплати позивачем грошових коштів за Договором оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 та грошових коштів, сплачених позивачем за користування об'єктом оренди за період з жовтня 21014 року по червень 2015 року, тобто, відсутній спір щодо наявності заборгованості за вказаним договором оренди, що з урахуванням наданих сторонами доказів щодо нарахованих орендодавцем та сплачених орендарем сум орендних платежів, свідчить про сплату позивачем (орендарем) всіх рахунків, виставлених орендодавцем (відповідачем) згідно з умовами передбаченими Договором оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014, та всіх платежів відповідно до умов вказаного договору.

Факт відсутності заборгованості позивача за Договором оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 відповідачем у відзиві на позовну заяву та у судових засіданнях не заперечувався.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що орендарем було дотримано порядк розірвання договору, який передбачений п. 10.4 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014, у зв'язку з чим укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «АІТІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр «Брест-Литовський» Договір оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 є розірваним з 01.07.2015.

Суд зазначає, що наслідком розірвання договору є припинення зобов'язань його сторін. Під припиненням договірного зобов'язання розуміється абсолютне зникнення правового зв'язку між сторонами договірного зобов'язання на підставах, встановлених у законі або в договорі, та припинення їхніх прав та обов'язків.

Таким чином, враховуючи встановлений судом факт розірвання Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 з 01.07.2015, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «АІТІ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр «Брест-Литовський» в частині розірвання Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014, починаючи з 01.07.2015, задоволенню не підлягають, оскільки вказаний договір розірваний позивачем в односторонньому порядку з 01.07.2015 (до дати звернення позивача з даним позовом до суду) та зобов'язання за вказаним договором припинились з 01.07.15.

Що стосується позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «АІТІ» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр «Брест-Литовський» суми гарантійного платежу у розмірі 82353 грн. 95 коп., суд зазначає таке.

Як встановлено судом, 24.04.2015 позивач направив на юридичну адресу (адреса, яка зазначена у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 21482685 від 02.12.2015) відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр «Брест-Литовський», повідомлення вих. № 23-04-2015/АИ (належним чином засвідчена копія долучена позивачем до матеріалів справи через канцелярію суду 17.12.2015), в якому, посилаючись на п. 10.4 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014, повідомив відповідача про розірвання вказаного договору та просив вважати строк дії Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 припиненим з 01.07.2015. Крім того, у вказаному повідомленні позивач просив відповідача прийняти об'єкт оренди згідно з умов Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 та акту прийому-передачі об'єкту оренди.

З огляду на вищевикладене, позивач стверджує, що він належним чином виконав свої зобов'язання за Договором оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 щодо своєчасного (за два місяці до дати розірвання договору) повідомлення відповідача про розірвання Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 з 01.07.2015, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний повернути позивачу гарантійний платіж розмірі 82353 грн. 95 коп.

Однак, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що отримав вказане повідомлення позивача про дострокове розірвання Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 18.06.2015, у підтвердження чого долучив до матеріалів справи витяг з офіційного сайту ДП «Укрпошта» щодо відстежень пересилання поштових відправлень, з якого вбачається, що поштове відправлення за ідентифікатором пошуку 0411611399812 (номер рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення) було отримане за довіреністю 18.06.2015.

З огляду на вищевикладене, відповідач стверджує, що позивачем не дотримано строків повідомлення відповідача про дострокове припинення договору оренди з ініціативи позивача, у зв'язку з чим гарантійний платіж орендарю (позивачу) не повертається.

Так, відповідно до п. 10.4 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 договір може бути достроково припинений з ініціативи орендаря за умови сплати орендарем всіх рахунків, виставлених орендодавцем згідно з умовами передбаченими цим договором, та всіх платежів відповідно до умов цього договору. Орендар повідомляє про це іншу сторону за 2 (два) місяці до дати запланованого припинення строку дії договору, якщо інше не передбачено цим договором. У випадку недотримання орендарем строків повідомлення орендодавця про дострокове припинення договору з ініціативи орендаря, гарантійний платіж, сплачений орендарем відповідно до п. 4.4 даного договору, орендарю не повертається.

Як встановлено судом, повідомлення про дострокове припинення дії Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 було надіслано позивачем відповідачу 24.04.2015, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком.

Відповідно до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Міністерством інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 нормативний строк пересилання поштових відправлень (крім простих листів та поштових карток) - це час, установлений для пересилання поштових відправлень від об'єкта поштового зв'язку місця приймання до об'єкта поштового зв'язку місця вручення.

Нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

З огляду на встановлені чинним законодавством нормативи та нормативні строки пересилання поштових відправлень, враховуючи, що позивач та відповідач знаходяться в межах одного населеного пункту, суд дійшов висновку, що відправлене позивачем повідомлення про дострокове розірвання Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 відповідач повинен був отримати щонайбільше через три робочі дні від дня надсилання.

При цьому, наданий відповідачем витяг з офіційного сайту ДП «Укрпошта» щодо відстежень пересилання поштових відправлень є неповним, тобто не містить детальної інформації про рух (надходження-відправлення) поштового відправлення за ідентифікатором пошуку 0411611399812 (номер рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення).

Крім того, станом на дату розгляду справи у суді інформація щодо відстеження пересилання поштових відправлень за ідентифікатором пошуку 0411611399812 (номер рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення) у базі ДП «Укрпошта» відсутня, оскільки зберігається протягом шести місяців, від дати реєстрації, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості самостійно встановити більш детальну інформацію про рух (надходження-відправлення) поштового відправлення за ідентифікатором пошуку 0411611399812 (номер рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення).

Суд зазначає, що отримання поштового відправлення залежить від волевиявлення адресата (відповідача), при цьому відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що він не міг отримати вказане поштове відправлення (повідомлення про дострокове розірвання Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014) раніше; тобто вказане поштове відправлення може знаходитись на почтовому відділенні за адресою отримувача до моменту, коли отримувач не виявить бажання його отримати.

Однак, вказана можливість зловживання орендодавцем щодо отримання поштового відправлення не може впливати на реалізацію прав орендаря, передбачених Договором оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014.

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги долучений відповідачем до матеріалів справи витяг з офіційного сайту ДП «Укрпошта» щодо відстежень пересилання поштових відправлень за ідентифікатором пошуку 0411611399812 (номер рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення) у якості належного доказу щодо невиконання орендарем обов'язку щодо належного і своєчасного повідомлення про дострокове розірвання Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 у порядку, передбаченому договором.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач своєчасно, в межах 2-х місячного строку до дати запланованого припинення строку дії Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014, належним чином повідомив відповідача про дострокове розірвання вказаного договору в порядку, передбаченому договором.

Протилежного відповідачем належними та допустимими доказами не доведено.

Що стосується тверджень відповідача, що позивач самовільно звільнив об'єкт оренди, суд зазначає таке.

Так, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позивач в порушення положень Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 самовільно звільнив об'єкт оренди 01.07.2015 без передачі об'єкта оренди за актом прийому-передачі орендарю (відповідачу), у зв'язку з чим у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача суми гарантованого платежу у розмірі 82353 грн. 95 коп., оскільки відповідно до п. 7.7 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 у випадку самовільного звільнення орендарем об'єкту оренди без узгодження з орендодавцем, гарантований платіж, внесений орендарем, не повертається.

Відповідно до п. 4.4 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 у випадку дострокового розірвання цього Договору з ініціативи орендаря кошти, перераховані ним в рахунок сплати Гарантійного платежу, повертаються в частині, що залишиться після виконання, у разі необхідності, орендарем зобов'язань зі сплати орендної плати, витрат по утриманню об'єкту оренди, компенсаційних виплат за пошкодження, псування об'єкту оренди та інших, передбачених договором платежів (якщо інше не передбачено цим договором та/або додатковими угодами до нього). Якою після закінчення строку Договору оренди або в разі його дострокового припинення сума сплачених орендних платежів, витрат по утриманню об'єкта оренди і Гарантійного платежу перевищать передбачені договором платежі за період фактичної оренди, то це перевищення розглядається як сума, що підлягає поверненню (якщо інше не передбачено цим договором та/або додатковими угодами до нього) орендодавцем на поточний рахунок орендаря після підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкту оренди або зарахуванню до вартості ремонтних робіт, необхідних для приведення орендодавцем об'єкту оренди у стан, відповідно до п. 7.3 цього Договору.

Згідно з п. 7.3 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 повернення об'єкта оренди після закінчення строку оренди або у зв'язку з достроковим припиненням (розірванням) договору оформлюється актом прийому-передачі об'єкту оренди, що складається та підписується представниками сторін в день закінчення строку оренди або в день дострокового припинення договору, за умови виконання орендарем умов цього пункту щодо стану об'єкта оренди. Об'єкт оренди повинен бути повернений орендодавцю у первинному стані. При цьому сторони погоджуються та виходять з того, що документом, що підтверджує первинний стан об'єкта оренди, є відповідний акт прийому-передачі об'єкта оренди. Сторони зобов'язані за місяць до закінчення строку дії цього договору, при відсутності згоди сторін про продовження цього договору або при достроковому його розірванні, створити спільну комісію для огляду об'єкта оренди з метою його подальшого прийняття. За наслідками огляду об'єкта оренди сторони складають та підписують акт огляду, в якому зазначають стан об'єкта оренди, встановлене в ньому обладнання та враховують здійснені орендарем поліпшення об'єкта оренди (якщо такі мали місце), виявлені несправності та недоліки об'єкта оренди. У разі, якщо за результатами огляду та складання акту огляду виявиться, що об'єкт оренди не відповідає стану, зазначеному вище, орендодавець має право вимагати від орендаря, а орендар зобов'язується привести за власний рахунок об'єкт оренди до відповідного стану або компенсувати вартість ремонтних робіт (за ринковими цінами, що визначаються угодою сторін або незалежним оцінювачем), необхідних для приведення об'єкту оренди до відповідного стану.

Згідно з п. 7.4 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 об'єкт оренди вважається фактично переданим (повернутим) орендодавцю з моменту підписання акту прийому-передачі об'єкту оренди. В будь-якому випадку дата складеного та підписаного сторонами акту прийому-передачі об'єкту оренди вважається останнім днем оренди.

Згідно з п. 7.7 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 у випадку самовільного звільнення орендарем об'єкту оренди без узгодження з орендодавцем або відмови орендаря підписати акт прийому-передачі об'єкта оренди факт самовільного звільнення об'єкту оренди підтверджується актом про звільнення об'єкту оренди, складеним комісією у складі представників орендодавця та незалежної особи. У випадку, зазначеному в даному пункті, Гарантійний платіж внесений орендарем, згідно умов даного договору, не повертається.

У позовній заяві позивач зазначив, що неодноразово звертався до відповідача з проханням підписати акт прийому-передачі об'єкту оренди, але, як стверджує позивач, відповідач відмовлявся підписувати акт прийому-передачі та, відповідно, повертати позивачу суму гарантійного платежу.

Як встановлено судом, орендар та орендодавець не складали акт приймання-передачі щодо повернення об'єкту оренди з користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Суд зазначає, що обов'язок з повернення об'єкта оренди покладається на орендаря, а тому саме орендар зобов'язаний вчинити всі необхідні дії для повернення орендодавцеві об'єкту оренди, в тому числі шляхом підписання акту прийому-передачі.

Такий обов'язок випливає з характеру правовідносин, положень Цивільного кодексу України та Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014. При цьому, саме акт приймання-передачі є належним доказом у підтвердження факту передачі майна в оренду та, відповідно, повернення майна з орендного користування.

Однак, позивачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували факт, що позивачем вчинялись будь-які дії щодо належного повернення орендодавцю об'єкту оренди, зокрема, листів, повідомлень, адресованих відповідачу із вимогою прийняти об'єкт оренди шляхом підписання акту прийому-передачі у конкретному місці та у конкретний час.

При цьому, будь-якого конкретного часу та місця, призначених позивачем для повернення об'єкту оренди відповідачу шляхом складення акту прийому-передачі, у повідомленні про дострокове розірвання Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 позивачем також не зазначено.

Так само, позивачем не доведено факт ухиляння відповідача від прийняття об'єкту оренди з користування, з огляду на те, що поведінка орендодавця передбачається як пасивна до моменту належного повідомлення орендарем про дату та час повернення майна за актом приймання-передачі з орендного користування.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що обставини, викладені позивачем у позовній заяві, що ним вчинялись дії щодо повернення об'єкту оренди відповідачу, а відповідач ухилявся від прийняття об'єкту оренди, є необгрунтованими твердженнями, які не підтверджені позивачем належними та допустимими доказами.

При цьому, судом встановлено, що 01.07.2015 уповноваженими представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр «Брест-Литовський» та незалежною особою Клименком В.Є. складено акт про звільнення об'єкту оренди на підставі Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014, в якому зазначили, що відповідно до умов п. 7.7 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 комісія фіксує факт самовільного звільнення орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «АІТІ» об'єкту оренди, загальною площею 315,29 кв.м., що знаходиться на 3-мо поверсі будівлі, розташованої за адресою: вул. Старокиївська, 10, літ Г, м. Київ, Україна (копію акту долучено відповідачем до матеріалів справи у судовому засіданні 18.12.2015).

Суд зазначає, що з огляду на відсутність підписаного позивачем та відповідачем ату приймання-передачі об'єкту оренди з користування, вказаний акт про звільнення об'єкту оренди є належним доказом у підтвердження факту самовільного звільнення позивача об'єкту оренди, оскільки сторони у Договорі оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 погодили, що факт самовільного звільнення об'єкту оренди підтверджується актом про звільнення об'єкту оренди, складеним комісією у складі представників орендодавця та незалежної особи.

При цьому, щодо тверджень позивача, що представник відповідача у судових засіданнях Клименко В.Є. (який зазначений в акті звільнення об'єкту оренди від 01.07.2015 як незалежна особа) не може бути незалежною особою, оскільки є представником відповідача під час розгляду справи у суді, суд вважає їх необгурнтованими, оскільки умовами Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 конкретно не визначено, хто має бути такою незалежною особою.

Водночас, суд зазначає, що факт самовільного звільнення позивачем об'єкту оренди підтверджується, перш за все, не актом орендодавця про таке звільнення, а саме фактом звільнення об'єкта оренди орендарем без підписання акту приймання-передачі між орендарем та орендодавцем. При цьому, факт звільнення об'єкту оренди станом на 01.07.2015 орендарем був підтверджений у позові, письмових поясненнях, долучених до матеріалів справи, та зокрема, в акті огляду об'єкту оренди від 30.06.2015.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що станом на 01.07.2015 позивач самовільно звільнив об'єкт оренди.

Як встановлено судом, згідно з п. 7.7 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 у випадку самовільного звільнення орендарем об'єкту оренди без узгодження з орендодавцем або відмови орендаря підписати акт прийому-передачі об'єкта оренди факт самовільного звільнення об'єкту оренди підтверджується актом про звільнення об'єкту оренди, складеним комісією у складі представників орендодавця та незалежної особи. У випадку, зазначеному в даному пункті, Гарантійний платіж внесений орендарем, згідно умов даного договору, не повертається.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суд зазначає, що з метою захисту законних прав при укладанні правочинів та договорів законодавчо передбачено ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань, які складають правовий інститут забезпечення виконання зобов'язань.

Види забезпечення виконання зобов'язань передбачені ст. 546 Цивільного кодексу України, зокрема, неустойка, порука, гарантія, застава, при тримання, завдаток.

При цьому, вказаний перелік видів забезпечення виконання зобов'язань не є вичерпним.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Суд зазначає, що в цілому, способи забезпечення виконання зобов'язання покликані охороняти інтереси менш захищеної сторони за договором - кредитора шляхом покладення додаткового зобов'язального обтяження на боржника та/або на третю особу. Тобто, у разі невиконання або неналежного виконання умов договору на боржника покладається додаткова відповідальність.

Отже, використання способів забезпечення виконання зобов'язань зумовлюється необхідністю кредитора бути впевненим у виконанні боржником зобов'язання, і в тому, щоб забезпечити собі відшкодування збитків, на які він має право у разі невиконання зобов'язання. При цьому, боржник зацікавлений у своєчасному та повному виконанні зобов'язання з огляду на невигідні для нього наслідки у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання з урахуванням його забезпечення.

Відповідно до ст. 1 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 гарантійний платіж - це платіж по забезпеченню виконання зобов'язань орендаря по поверненню майна, що сплачується орендодавцю у сумі орендної плати та плати за витрати по утриманню об'єкту оренди за один місяць оренди і наприкінці терміну оренди повертається орендарю на умовах, визначених цим договором.

Разом з тим, суд зазначає, що гарантійний платіж, передбачений Договором оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014, має подвійну правову природу: по-перше, він є видом забезпечення належного виконання зобов'язання орендарем та, по-друге, є видом оперативно-господарської санкції.

Так, зокрема, у випадку порушення орендарем свого обов'язку з повернення орендодавцю об'єкту оренди, зокрема у випадку самовільного звільнення відповідно до п. 7.7 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014, орендодавець має право (звільняється від обов'язку повенути) не повертати орендарю гарантійний платіж.

Так, нормами статті 235 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною першою статті 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, в числі яких, зокрема, передбачена одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управленою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 237 Господарського кодексу України, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

Згідно з частиною другою статті 237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Так, договором встановлено обов'язок орендодавця повернути гарантійний платіж у порядку та на умовах, передбачених Договором оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014. Однак, сторонами погоджено, що у випадку невиконання орендарем, зокрема, обов'язку щодо належного повернення об'єкту оренди з користування та самовільного звільнення об'єкту оренди, орендодавець звільняється від обов'язку повернути гарантійний платіж.

Таким чином, з огляду на встановлений судом факт самовільного звільнення Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «АІТІ» об'єкту оренди, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутній обов'язок повернути позивачу суму сплаченого гарантійного платежу за Договором оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 у розмірі 82353 грн. 95 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «АІТІ» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр «Брест-Литовський» суми гарантійного платежу у розмірі 82353 грн. 95 коп. задоволенню не підлягають.

Що стосується тверджень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, що комісією з огляду приміщень було виявлено факт неузгодженого з орендодавцем перепланування (встановлення модульних та гіпсокартонних перегородок), що було зафіксовано в акті про звільнення об'єкту оренди від 01.07.2015, суд вважає їх необгрунтованими з огляду на таке.

Так, відповідно до п. 4.4 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 якою після закінчення строку Договору оренди або в разі його дострокового припинення сума сплачених орендних платежів, витрат по утриманню об'єкта оренди і Гарантійного платежу перевищать передбачені договором платежі за період фактичної оренди, то це перевищення розглядається як сума, що підлягає поверненню (якщо інше не передбачено цим договором та/або додатковими угодами до нього) орендодавцем на поточний рахунок орендаря після підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкту оренди або зарахуванню до вартості ремонтних робіт, необхідних для приведення орендодавцем об'єкту оренди у стан, відповідно до п. 7.3 цього Договору.

Згідно з п. 7.3 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 об'єкт оренди повинен бути повернений орендодавцю у первинному стані. При цьому сторони погоджуються та виходять з того, що документом, що підтверджує первинний стан об'єкта оренди, є відповідний акт прийому-передачі об'єкта оренди. Сторони зобов'язані за місяць до закінчення строку дії цього договору, при відсутності згоди сторін про продовження цього договору або при достроковому його розірванні, створити спільну комісію для огляду об'єкта оренди з метою його подальшого прийняття. За наслідками огляду об'єкта оренди сторони складають та підписують акт огляду, в якому зазначають стан об'єкта оренди, встановлене в ньому обладнання та враховують здійснені орендарем поліпшення об'єкта оренди (якщо такі мали місце), виявлені несправності та недоліки об'єкта оренди. У разі, якщо за результатами огляду та складання акту огляду виявиться, що об'єкт оренди не відповідає стану, зазначеному вище, орендодавець має право вимагати від орендаря, а орендар зобов'язується привести за власний рахунок об'єкт оренди до відповідного стану або компенсувати вартість ремонтних робіт (за ринковими цінами, що визначаються угодою сторін або незалежним оцінювачем), необхідних для приведення об'єкту оренди до відповідного стану.

Судом встановлено, що 30.06.2015 позивачем та іншими орендарями приміщень у будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 10 літ Г складено акт огляду об'єкту оренди та зазначено, що об'єкт оренди, загальною площею 315,29 кв.м., який розташовано на 3-му поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 10 літ Г, відповідає Плану, зазначеному у Додатку № 1 до Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014; знаходиться у первинному стані, тобто у стані, що відповідає акту прийому-передачі від 01.10.2014.

Разом з тим, в акті про звільнення об'єкту оренди від 01.07.2015, складеному представниками відповідача та незалежною особою, зазначено що на об'єкті оренди встановлені модульні та гіпсокартонні перегородки (дані порушення зафіксовані на фотознімку).

Однак, суд зазначає, що у п. 7.3 Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 сторони погодили, що належним доказом, зокрема, наявності встановлених орендарем модульних та гіпсокартонних перегородок є акт огляду, який складається створеною сторонами спільною комісією.

Доказів створення вказаної спільної комісії та складання відповідного акту огляду об'єкту оренди відповідачем суду не надано, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у підтвердження факту наявності на об'єкті оренди модульних та гіпсокартонних перегородок.

Крім того, суд зазначає, що навіть у випадку наявності на час розгляду судом справи на об'єкті оренди модульних та гіпсокартонних перегородок, відповідачем не доведено, що такі перегородки існували на дату звільнення об'єкту оренди позивачем та були зведені саме ним (а не після його виїзду, наприклад, орендодавцем чи новим орендарем).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «АІТІ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр «Брест-Литовський» про стягнення 82353 грн. 95 коп. та розірвання Договору оренди № 218-10/2014 від 01.10.2014 задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 10.02.2016

Суддя І.М. Отрош