Постанова № 55646985, 04.02.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2016 року Справа № 912/3096/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Кузнецової І.Л. (доповідача),

суддів - Герасименко І.М., Сизько І.А.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: ОСОБА_1 представник, довіреність №253 від 04.08.2015р.,

від відповідача за первісним позовом: Неверчак Є.Б. адвокат, договір про надання правової допомоги від 19.04.2015р. та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №337 від 16.03.2009р.,

розглянувши апеляційну скаргу професійно-технічного училища №16 м.Мала Виска на рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.10.2015 року у справі №912/3096/15

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Мала Виска Маловисківського району Кіровоградської області

до професійно-технічного училища №16 м.Мала Виска

про стягнення 116 156грн.37 коп.

та

за зустрічним позовом професійно-технічного училища №16 м.Мала Виска

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Мала Виска

про визнання недійсним договору № 1 від 02.04.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Кіровоградської області від 26.10.2015 року у справі №912/3096/15 (суддя Болгар Н.В.) первісний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволено частково, з професійно - технічного училища №16 (далі - ПТУ №16) на користь позивача стягнуто 54544грн.49коп. боргу, 40707грн.77коп. інфляційних втрат та 3480грн.96коп. річних, в решті в первісному позові відмовлено, в задоволенні зустрічного позову ПТУ №16 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про надання сільськогосподарських послуг в рослинництві №1 від 02.04.2013р. відмовлено;

- відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, господарський суд виходив з того, що спеціальної вимоги до форми та порядку укладення договору на виконання сільсько-господарських робіт не передбачено, недодержання правила по скріпленню печатками сторін господарського договору при наявності підтверджуючих обставин вчинення сторонами дій на виконання договору не є безумовною підставою для визнання його недійсним, а також з того, що виконання підприємцем робіт по договору підтверджено актом виконаних робіт та актом звірки розрахунків між сторонами;

- при частковому задоволенні первісного позову господарський суд зазначав, що відповідач за цим позовом прострочив виконання зобов"язання по оплаті робіт, а також, що позивач необґрунтовано нарахував втрати від інфляції за квітень 2014р., і договір, на підставі порушення зобов"язань за яким ґрунтується первісний позов, не передбачає умов надання товарного кредиту, проценти за користування яким пропонувалося стягнути з відповідача;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ПТУ №16 м.Мала Виска подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення, відмовити в задоволенні первісного позову в повному обсязі та зустрічний позов задовольнити;

- у поданій скарзі йдеться про неприйняття господарським судом до уваги доводів училища відносно підписання акту звірки між сторонами з застереженнями головного бухгалтера та із запереченнями сум 54544грн.49коп., яка складає вартість сільськогосподарських послуг та 16464грн.39коп. заборгованості за відсотками, про те, що у відповіді на претензію підприємця відносно стягнення цих сум училище заперечувало проти цих заборгованостей, про те, що з оригіналу досліджуємого примірника договору №1 видно, що даний правочин є неукладеним, оскільки не скріплений печаткою зі сторони замовника, не підписаний зі сторони виконавця, не скріпленими печатками зі сторони замовника є додаток №1 та додаток №2 "Акт виконаних робіт" від 30.04.2013р. до договору, про те, що фактично сільськогосподарські послуги підприємцем не надавалися, оскільки на підставі договору про спільну діяльність №2 від 01.11.2011р., укладеного училищем з фермерським господарством (далі-ФГ) "Сорочани" останнє, восені 2012р., здійснило повний цикл обробітку земельної ділянки по збиранню врожаю та виконало зяблевий обробіток ґрунту під сівбу сільгоспкультур на наступний 2013 рік, про те, що на засіданні постійно діючої комісії по обробітку землі було підтверджено, що глибока оранка, боронування та культивація на полі училища підприємцем не здійснювалася, про те, що при дослідженні журналу реєстрації договорів за 2013 рік господарським судом було встановлено, що договір №1 від 02.04.2013р. не зареєстровано в цьому журналі, про те, що сторонами не було узгоджено обсягів, переліку та вартості сільськогосподарських робіт, в училища не було потреби у вказаних послугах з боку підприємця, про те, що порядок фінансування училища визначається Бюджетним кодексом України і при наявності факту порушення законодавства в частині форми укладення правочинів училище технічно не могло передбачити відповідні бюджетні асигнування, а також про те, що договір №1 від 02.04.2013р. є недійсним, оскільки не відповідає вимогам ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.181 Господарського кодексу України, оскільки не скріплений печаткою зі сторони замовника та не є підписаним зі сторони виконавця;

- позивач за первісним позовом вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на підтвердження проведення робіт за спірним договором даними бухгалтерського обліку підприємця, зокрема, договорами оренди транспортних засобів, договором позички дизельного пального, обліковими листами тракториста-машиніста, на те, що протокол засідання комісії від 15.01.2015р. є документально непідтвердженим, в ньому фіксується подія більш ніж дворічної давнини, на те, що підпис директора училища на спірному договорі свідчить про наявність волевиявлення на господарські відносини з боку училища, а також на те, що взаємовідносини з ІНФОРМАЦІЯ_1 не стосуються даної справи та не мають із оспорюваною сумою причинного зв"язку.

В порядку, встановленому ст.77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошувалася перерва до 04.02.2016р..

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2013р. ПТУ №16 м.Мала Виска (замовником) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3М.(виконавцем) укладено договір про надання сільськогосподарських послуг в рослинництві №1, предметом якого є наміри щодо виконання сільськогосподарських робіт на площах замовника з використанням виконавцем своєї техніки.

Згідно з п.1.2 договору підрядні роботи та їх обсяг вказуються в додатку №1 до договору, який одночасно є кошторисом та документом узгодження договірної ціни робіт і невід"ємною частиною договору.

Відповідно до п.2.1-2.4 договору вартість робіт визначається в додатку №1 і може змінюватися за згодою сторін. Остаточним підсумовуючим документом обліку підрядних робіт є акт прийому-передачі виконаних робіт, який підписується представниками сторін та скріплюється печаткою. Замовник зобов"язаний підписати та скріпити акт печаткою протягом двох днів з дня виконання робіт. У разі відмови заявника від підписання акту він вважається складеним в односторонньому порядку виконавцем і підрядні роботи вважаються прийнятими на підставі одностороннього акту. Розрахунковим документом є акт. Замовник зобов"язаний на протязі п"яти днів з дня підписання або від дня, коли акт повинен бути підписаний, перерахувати кошти на рахунок виконавця.

Зі сторони замовника договір укладено особою, яка визначена як директор ПТУ №16 Миценко С.І..

В додатку №1 до договору сторонами узгоджені найменування робіт, обсяги робіт, вартість робіт за одиницю та загальна вартість робіт .

Згідно з додатком №1 виконавцю належало виконати роботи по глибокій оранці, боронуван-ню, культивації на земельній ділянці замовника загальною вартістю 54544грн.49коп..

Додатком №2 до договору є акт виконаних робіт від 30.04.2013р., яким зафіксовано, що виконавець виконав, а замовник прийняв роботу за вказаним вище переліком на суму 54544грн.49коп. і зобов"язався оплатити роботу на умовах договору.

Договір, додатки №№1, 2 до договору підписані сторонами.

Підписи виконавця скріплені печаткою підприємця ОСОБА_3, підписи замовника в особі директора училища Миценко С.І. печаткою останнього не скріплені.

В силу приписів ч.ч.1, 3 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п"ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст.203 названого Кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з абз.1 ч.1, ч.2 ст.207 Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмові формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Аналіз наведених положень ст.207 Цивільного кодексу України свідчить про те, що для письмових правочинів юридичних осіб встановлені спеціальні вимоги. Вони мають бути підписані уповноваженими особами та скріплюються печаткою.

У даному випадку, як зазначено вище, в оспорюваному договорі підпис директора ПТУ №16 зі сторони замовника печаткою не скріплений.

Отже вимога, встановлена ст.207 Цивільного кодексу України щодо письмової форми договору є порушеною.

Між тим, відповідно до ч.1 ст.218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На виконання зазначених процесуальних норм позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування заперечень факту вчинення договору про надання сільськогосподарських послуг у рослинництві №1 від 02.04.2013р..

При цьому недійсність правочину у зв"язку з порушенням вимоги закону про його письмову форму повинна встановлюватися законом прямо.

В п.12 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз"яснено, що порушення вимог закону щодо укладення правочинів в письмовій формі є підставою для визнання його недійсним лише в разі, коли це прямо передбачено законом, зокрема статтями 547, 719, 981, 1055, 1059, 1107, 1118 ЦК України, тощо.

Правило про недійсність договорів підряду, надання послуг, вчинених з порушенням вимог щодо укладення їх юридичними особами з обов"язковим скріпленням підписів уповноважених представників на цих договорах печатками підприємств чинним законодавством не встановлено.

З огляду на викладене зустрічний позов про визнання договору №1 від 02.04.2013р. недійсним з підстав, визначених цим позовом задоволенню не підлягає.

Одночасно слід зазначити, що виходячи з умов договору №1 від 02.04.2013р. позивач за первісним позовом виконав роботи по глибокій оранці, боронуванню та культивації на земельній ділянці, яка належить відповідачу. Вартість робіт складає 54544грн.49коп., що підтверджується актом виконаних робіт (додаток №2 до договору) від 30.04.2013р., підписаним представниками сторін без заперечень та зауважень.

Відповідач за первісним позовом порушив зобов"язання за договором, в установлений п.2.4 договору строк вартість виконаних робіт не оплатив.

Станом на момент звернення з первісним позовом заборгованість по оплаті складає 54544грн.49коп..

Наявність заборгованості підтверджується представленими в матеріалах справи копією акту звірки розрахунків станом на 01.03.2014р. (а.с.15) та оригіналом цього акта (а.с.92). Зі сторони замовника акт підписано директором ПТУ №16 Миценко С.І., підпис якого завірено печаткою училища.

Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.530 названого Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст.629 Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем за первісним позовом зобов"язання по договору №1 від 02.04.2013р. в частині своєчасної оплати виконаних робіт і ненадання ним доказів, які б спростовували таке порушення господарським судом зроблено правильний висновок про визнання вимог за первісним позовом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 54544грн.49коп. заборгованості, 40707грн.77коп. втрат від інфляції та 3480грн.96коп. річних.

Також колегія суддів погоджується з відмовою господарським судом в задоволенні решти вимог за первісним позовом з огляду на неправильне визначення позивачем перебігу строку виконання грошового зобов"язання та періоду нарахування втрат від інфляції з квітня 2013р. по липень 2015р., а також на те, що договором №1 від 02.04.2013р. не передбачено умов надання товарного кредиту, відсотки за користування яким в сумі 16464грн.39коп. пропонувалося стягнути з відповідача.

Таким чином, підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.

Доводи скаржника про те, що фактично сільськогосподарські послуги позивачем за первісним позовом не надавалися внаслідок здійснення повного циклу обробітку земельної ділянки ІНФОРМАЦІЯ_1 восені 2012р. колегією суддів не прийняті до уваги.

Так, відповідно до п.п.1.1, 1.2 представленої в матеріалах справи копії договору про спільну діяльність від 01.11.2011р., укладеного ПТУ №16 та ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.74-76) спільна діяльність сторін передбачає ефективне та раціональне використання земель навчального господарства в сфері сільськогосподарського виробництва для проведення виробничого навчання і проходження виробничої практики учнями ПТУ №16, впровадження прогресивних технологій виробництва сільськогосподарської продукції, переробки даної продукції учнями, слухачами та педагогічними працівниками училища і працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1.

Спільна діяльність передбачає і отримання прибутків.

Згідно з п.п.4.4., 4.6 договору фермерське господарство зобов"язалося в триденний термін після виконання сільськогосподарських робіт складати акти виконаних робіт з залученням представника ПТУ №16. В місячний термін після збирання врожаю (але не пізніше 1 листопада) провести оранку полів.

В п.п.6.1, 6.2 передбачено, що після закінчення збирання врожаю складається акт, в якому передбачається відшкодування витрат, понесених сторонами в натуральному вигляді на виконання даного договору. Прибуток, одержаний в результаті спільної діяльності розподіля-ється поміж сторонами порівну. Прибуток ПТУ №16 повинен бути не меншим ніж 53110грн. з врахуванням індексу інфляції.

Обставини щодо виконання робіт по оранці ґрунту восені 2012р. ІНФОРМАЦІЯ_1 в установле-ному порядку скаржником не доведені, докази в обґрунтування цих обставин не надані.

Акт виконаних робіт безпосередньо з оранки ґрунту, підписаний представниками господар-ства та ПТУ №16 відповідно до вимог п.4.4 договору скаржником не наданий.

Протокол засідання постійно діючої комісії по обробітку землі від 15.01.2015р. про підготовку поля восені 2012р. ІНФОРМАЦІЯ_1 таким доказом не являється, оскільки має односторонній характер.

Надані представником скаржника в судовому засіданні 04.02.2016р. довідка №33 від 02.02.2016р., бухгалтерські документи (а.с.209-225), які свідчать, як зазначено ним, про відсутність кредиторської та дебіторської заборгованості між училищем та господарством не є доказом проведення останнім відповідних робіт, оскільки договором про спільну діяльність конкретна умова по оплаті училищем вартості цих робіт, розмір цієї вартості не передбачено, а кінцевим результатом діяльності є розподіл прибутку.

Крім того, предметом договору №1 від 02.04.2013р., укладеного училищем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 є виконання робіт по глибокій оранці, боронуванню та культивації ґрунту на земельній ділянці, а в договорі про сумісну діяльність від 01.11.2011р. передбачена така умова, як проведення господарством робіт по оранці полів, тобто найменування робіт є взагалі різним і проведення робіт по боронуванню та культивації в цьому договорі сторонами не узгоджувалося.

Стосовно оригіналу акту звірки (а.с.92), на який посилається скаржник, то примітки головного бухгалтера про наявність документального підтвердження тих чи інших грошових сум заборгованостей не мають відомостей про час їх внесення до акту, акт підписано зі сторони училища без заперечень директора та головного бухгалтера, зазначені примітки не спростовують факт фіксації суми заборгованості училища в розмірі 54544грн.49коп..

Акт звірки розрахунків між сторонами станом на 01.03.2014р. в редакції скаржника в матеріалах справи відсутній.

Керуючись ст.ст.101 -103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.10.2015 року у справі №912/3096/15 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя І.М.Герасименко

Суддя І.А.Сизько

Повна постанова складена 09.02.2016р.