Рішення № 55645672, 02.02.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/211/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2016 Справа № 908/5949/15

за позовом Державного підприємства Дослідне господарство Відродження Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (72331, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Відродження, вул. Горького, 34)

до відповідача Державного підприємства Дослідне господарство Соцземлеробство Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (72242, Запорізька область, Веселівський район, с. Таврія, вул. Леніна, 1)

про стягнення 16450 грн. основного боргу за договором № 02-04/1 від 02.04.2015 р.

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача ОСОБА_1, дов. від 19.10.2015 р.

Відповідача ОСОБА_2, дов. № 3 від 11.01.2016 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення 16450 грн. основного боргу за договором №02-04/1 від 02.04.2015 р.

В судовому засіданні, призначеному на 13.01.2016 р. оголошувалась перерва до 02.02.2016 р. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 02.02.2016 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові, відповідно до ст.ст. 526, 530, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання умов договору поставки № 02-04/1, укладеного з відповідачем 02.04.2015 р., поставив відповідачу пшеницю в кількості 4700 кг на загальну суму 16450 грн. Відповідач, порушуючи умови договору, не здійснив оплату отриманого товару, внаслідок чого за ним склалась заборгованість у сумі 16450 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав, про що відповідачем надано відповідну заяву. Відповідачем заявлено клопотання про надання відстрочки виконання рішення до 01.12.2016 р. в звязку із складним матеріальним становищем.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що Державним підприємством Дослідне господарство Відродження Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (позивач, продавець) та Державним підприємством Дослідне господарство Соцземлеробство Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (відповідач, покупець) 02.04.2015 р. укладено договір поставки № 02-04/1, за умовами якого позивач зобовязався поставити та передати у власність відповідача, а відповідач оплатити та прийняти товар. Порядок розрахунків узгоджено п. 2.1 договору, яким передбачено, що розрахунки за продукцію покупець здійснює в безготівковій або в готівковій формі. Термін оплати товару: передплата (п. 2.2 договору).

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору поставки № 02-04/1 від 02.04.2015 р. за видатковою накладною № 250 від 02.04.2015 р. позивачем поставлено відповідачу, а останнім отримано товар 4700 кг пшениці на загальну суму 16450 грн., про що свідчить підпис уповноваженої особи покупця, завірений печаткою підприємства.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обовязку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Як вказує позивач, відповідач не здійснив оплату отриманого товару в сумі 16450 грн. Заборгованість відповідача за договором поставки № 02-04/1 від 02.04.2015 р. складає 16450 грн. Відповідачем зобовязання щодо повної оплати товару у обумовлений термін не виконані, що свідчить про порушення відповідачем умов договору.

Згідно ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобовязання щодо оплати отриманого від позивача товару в узгодженому розмірі та у визначені строки, заявлені позовні вимоги визнав, про що зазначив у заяві, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 16450 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем заявлено клопотання про надання відстрочки виконання рішення до 01.12.2016 р. В обґрунтування клопотання заявник вказує, що відповідач перебуває у важкому фінансовому становищі та враховуючи, що підприємство є сільськогосподарським, заборгованість зможе оплатити лише в кінці листопада 2016 р.

Розглянувши клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення, суд зазначає, що відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити його виконання. За сталою практикою відстрочку або розстрочку може бути надано у випадку наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття відповідних заходів не вимагається, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

В судовому засіданні представник позивача не заперечив проти надання відстрочки виконання рішення. Суд приймає до уваги факти та доводи, викладені відповідачем та позивачем, та, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, вважає за можливе задовольнити клопотання про відстрочку виконання рішення в частині сплати основного боргу та відстрочити виконання рішення по даній справі до 01.12.2016 р.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст. ст. 526 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 78, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Дослідне господарство Соцземлеробство Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (72242, Запорізька область, Веселівський район, с. Таврія, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код 00853323) на користь Державного підприємства Дослідне господарство Відродження Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (72331, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Відродження, вул. Горького, 34, ідентифікаційний код 00724838) 16450 (шістнадцять тисяч чотириста пятдесят) грн. основного боргу. Відстрочити виконання рішення по даній справі до 01.12.2016 року. Видати наказ.

Стягнути з Державного підприємства Дослідне господарство Соцземлеробство Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (72242, Запорізька область, Веселівський район, с. Таврія, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код 00853323) на користь Державного підприємства Дослідне господарство Відродження Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (72331, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Відродження, вул. Горького, 34, ідентифікаційний код 00724838) 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 08 лютого 2016 року.

Суддя І.А. Попова