Постанова № 55645212, 08.02.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

08 лютого 2016 року

(10 год. 20 хв.)

Справа № 808/996/15

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Киселя Р.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Пологівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Селянського (фермерського) господарства «Грінфілд» про стягнення податкового боргу.

19.02.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Пологівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Селянського (фермерського) господарства «Грінфілд» (далі – відповідач), в якому позивач просить: стягнути з відповідача заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 4922,15 грн. та заборгованість з податку на додану вартість в сумі 48735,20 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 4922,15 грн. з податку на додану вартість в сумі 48735,20 грн. Борг виник внаслідок нарахування основного зобов’язання та штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями та внаслідок нарахування пені.

Через невідповідність вимогам ст. 106 КАС України, ухвалою від 20.02.2015 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову до 23.03.2015.

У визначений судом строк позивач усунув недоліки позову.

Ухвалою від 24.03.2015 року було відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначене на 06.04.2015.

У судове засідання представники сторін не прибули.

Ухвалою від 06.04.2015 провадження у справі було зупинене до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №808/1309/15 за позовом Селянського (фермерського) господарства «Грінфілд» до Пологівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою від 25.01.2016, у зв’язку із набранням судовим рішенням у справі №808/1309/15 законної сили, провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 25.01.2016.

У судове засідання 25.01.2016 представники осіб, які беруть участь у справі, не прибули.

25.01.2016 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Станом на 25.01.2015 у суду були відсутні відомості про вручення відповідачу повістки про виклик до суду на 25.01.2015, через що судовий розгляд був відкладений на 08.02.2015.

08.02.2016 від представника відповідача до суду надійшли заперечення на позов, відповідно до яких позивач визнав суму заборгованості у розмірі 32823,93 грн. та заперечив щодо стягнення заборгованості у розмірі 20833,42 грн. Крім того, позивач просив розглянути справу за відсутності його представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Оскільки всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження.

Враховуючи неприбуття у судове засідання представників сторін, суд на підставі вимог ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, розглянувши матеріали і з’ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

На підставі повідомлення від 29.09.2014 №217 та наказу позивача від 29.09.2014 №1757 у період з 10.10.2014 по 16.10.2014 була проведена позапланова невиїзна перевірка відповідача з питання підтвердження взаємовідносин з суб’єктом господарювання ТОВ «АСТ-Консалтінг» за листопад 2013 року.

За результатами перевірки 23.10.2014 був складений акт №2106/08-15-22-021/31522814 (далі – Акт перевірки 1), згідно висновків якого встановлено порушення відповідачем вимог: пп. 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 15497,00 грн. за листопад 2013 року.

У зв’язку з встановленням зазначеним Актом перевірки 1 порушень, позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.11.2014 №0002332200, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 23245,50 грн., у тому числі, за основним платежем – 15497,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7748,50 грн.

У зв’язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов’язань, визначених податковим повідомленням-рішенням відповідачу нарахована пеня у розмірі 1089,55 грн.

На підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.1 ст. 79 ПК України 08.09.2014 була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати земельного податку з юридичних осіб за травень 2014 року, податку на прибуток за 2013 рік та оплати податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року позивачем.

За результатами перевірки 08.09.2014 був складений акт №1275/1501/31522814 (далі – Акт перевірки 2), згідно висновків якого встановлено порушення відповідачем вимог: п. 287.3 ст. 287 ПК України, а саме несвоєчасна сплата суми податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб за травень 2014 року та податку на прибуток за 2013 рік.

У зв’язку з встановленням зазначеним Актом перевірки 2 порушень, позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.10.2014:

№0003151503, яким відповідачу нараховано штрафну санкцію по податку на прибуток у розмірі 70,00 грн.;

№0003181503, яким відповідачу нараховано штрафну санкцію по податку на прибуток у розмірі 4862,90 грн.;

№0003171503, яким відповідачу нараховано штрафну санкцію по податку на додану вартість у розмірі 736,41 грн.

На підставі повідомлення від 22.08.2014 №153 та наказу позивача від 03.09.2014 №1307 у період з 22.09.2014 по 26.09.2014 була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка відповідача з питання підтвердження взаємовідносин з суб’єктом господарювання ТОВ «АСТ-Консалтінг» за жовтень 2013 року.

За результатами перевірки 03.10.2014 був складений акт №1836/08-15-22-021/31522814 (далі – Акт перевірки 3), згідно висновків якого встановлено порушення відповідачем вимог: пп. 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 17837,00 грн. за жовтень 2013 року.

У зв’язку з встановленням зазначеним Актом перевірки 3 порушень, позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.11.2014 №0002312200, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 22296,25 грн., у тому числі, за основним платежем – 17837,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4459,25 грн.

У зв’язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов’язань, визначених податковим повідомленням-рішенням відповідачу нарахована пеня у розмірі 1368,42 грн.

Всі вищезазначені податкові повідомлення-рішення направлялися на адресу відповідача та були отримані відповідачем.

Отже, згідно даних облікової картки відповідача та довідки про податкову заборгованість загальна сума боргу відповідача становить 53657,35 грн.

Вищезазначена сума грошових зобов’язань відповідачем не була сплачена.

06.11.2014 у зв’язку із виникненням у відповідача податкового боргу за узгодженим податковим зобов’язанням позивачем була сформована та направлена податкова вимога №457-25 на суму 5657,63 грн. Вказана податкова вимога була отримана відповідачем, про що свідчить відмітка наявна на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п.п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно п. 286.2 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За правилами п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами п.п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що у зв’язку з несплатою податкових зобов’язань позивачем було сформовано податкову вимогу №457-25 від 06.11.2014 на суму 5657,63 грн. Вказана податкова вимога була отримана відповідачем, про що свідчить відмітка наявна на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 123.1 ст. 120 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що позивачем приймалися податкові повідомлення-рішення, якими відповідачу визначалися суми податкового зобов'язання та суми штрафу.

Керуючись вимогами пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, відповідно до якої після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня, позивачем нараховувалась пеня з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

За приписами ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що в провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №808/1309/15 за позовом відповідача до позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002312200 від 03.11.2014.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2015 по справі №808/1309/15, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015, адміністративний позов було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми №0002312200 від 03.11.2014, в частині збільшення суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем 16666,67 грн., за штрафними санкціями 4166,75 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Отже, судовим рішенням, що набрало законної сили, скасовано податкове повідомлення-рішення №0002312200 від 03.11.2014, в частині збільшення суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 20833,42 грн.

Судом встановлено, що підставою для звернення позивача із цим позовом до суду є, крім іншого, зазначене податкове повідомлення-рішення від 03.11.2014 №0002312200, яке було скасовано постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2015 по справі №808/1309/15, що набрала законної сили.

Суд зазначає, що судове рішення у справі №808/1309/15 має приюдиційне значення для даної справи.

На підставі вищезазначеного, у позивача відсутні підстави для заявлення вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 16666,67 грн. та за штрафними санкціями у сумі 4166,75 грн., нараховану за податковим повідомленням-рішенням №0002312200 від 03.11.2014.

З наведених підстав, у задоволенні позову в зазначеній частині слід відмовити.

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп. 14.1.137 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд зазначає, що відповідно до заперечень на позов відповідач визнав суму заборгованості у розмірі 32823,93 грн., як таку що є узгодженою.

Крім того, відповідач заперечив щодо стягнення заборгованості у розмірі 20833,42 грн., оскільки у позивача відсутні підстави для заявлення зазначених вимог, у зв’язку з скасуванням податкового повідомлення-рішення №0002312200 від 03.11.2014, в частині збільшення суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 20833,42 грн.

З наведених підстав, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 32823,93 грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Пологівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Селянського (фермерського) господарства «Грінфілд» про стягнення податкового боргу – задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Грінфілд» (код ЄДРПОУ 31522814, зареєстроване: 70631, Запорізька область, Пологівський район, с. Інженерне), податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 4922,15 грн. (чотири тисячі дев’ятсот двадцять дві гривні 15 коп.) на р/р 31114009700236, код платежу - 11021000, отримувач – Державний бюджет Пологівського району, банк отримувача – ГУДКСУ у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 38629645, МФО 813015.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Грінфілд» (код ЄДРПОУ 31522814, зареєстроване: 70631, Запорізька область, Пологівський район, с. Інженерне), податковий борг з податку на додану вартість в загальному розмірі 27901,78 грн. (двадцять сім тисяч дев’ятсот одна гривня 78 коп.) на р/р 31116029700236, код платежу - 14010100, отримувач – Державний бюджет Пологівського району, банк отримувача – ГУДКСУ у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 38629645, МФО 813015.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль