Постанова № 55645211, 28.12.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2015 року 13 год. 05 хв. Справа № 808/8899/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Рибакової М.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КЕЙСІНГ МАКСІМУС»

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про: визнання рішення протиправним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КЕЙСІНГ МАКСІМУС» (далі ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КЕЙСІНГ МАКСІМУС» або відповідач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області або відповідач) про визнання рішення про розірвання в односторонньому порядку договору № 200520151 від 20.05.2015 про визнання електронних документів протиправним.

Посилаючись на те, що ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КЕЙСІНГ МАКСІМУС» не змінювало місця реєстрації, позивач вказує на відсутність підстав для розірвання в односторонньому порядку договору № 200520151 від 20.05.2015 про визнання електронних документів, у звязку з чим вважає рішення відповідача про розірвання такого договору протиправним.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити та надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Також представник позивача пояснила, що внаслідок розірвання договору про визнання електронних документів позивач не зміг своєчасно зареєструвати видані податкові накладні на поставлені партії товару, що тягне настання негативних наслідків у вигляді сплату штрафу та відшкодування покупцю суми коштів у розмірі втраченого податкового кредиту, як це передбачено умовами укладених з контрагентами договорів поставок.

Представник відповідача позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити та пояснила, що підставою для розірвання в односторонньому порядку договору про визнання податкової звітності стали встановлені обставини щодо відсутності позивача за місцезнаходженням. Також представник відповідача зазначила, що після встановлення місцезнаходження ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КЕЙСІНГ МАКСІМУС» за юридичною адресою між ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області та позивачем укладено договір про визнання електронної звітності від 02.11.2015 № 021120151, а тому, у разі задоволення судом позову будуть існувати два договори, що є неможливим.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

20.05.2015 між ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КЕЙСІНГ МАКСІМУС» та відповідачем укладено Договір № 200520151 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (ЕЦП) до органу ДФС засобами телекомунікаційного звязку або на електронних носіях, як оригіналу (а.с. 9-10).

У договорі зазначено, що місцезнаходження позивача м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 2.

Відповідно до пункту 3 розділу 6 Договору, він діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посиленні сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Пунктом 4 розділу 6 Договору визначено, що орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифікату (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником податків місця реєстрації.

Доказом укладення зазначеного Договору є квитанція № 2 про прийняття електронного документа (а.с 11).

Відповідно до наданих позивачем копій квитанцій № 1 від 21.10.2015, 22.10.2015, 23.10.2015, 26.10.2015, 27.10.2015, 28.10.2015, 29.10.2015 та від 30.10.2015 про подання в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку для реєстрації податкових накладних № 57 від 07.10.2015, № 71 від 07.10.2015, № 54 від 07.10.2015, зазначені документи були доставлені до центрального рівня Державної податкової служби України, але не прийняті у звязку з виявленням помилки: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме не укладено Договір про визнання про визнання електронної звітності (а.с. 13-27).

Листом від 21.10.2015 № 16414/10/08-11-28-1 ДПІ Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області повідомило позивача про розрівняння в односторонньому порядку укладеного Договору № 200520151 від 20.05.2015 про визнання електронних документів (а.с. 12).

Як пояснила в судовому засідання представник відповідача, Договір № 200520151 від 20.05.2015 про визнання електронних документів розірваний у звязку з відсутністю ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КЕЙСІНГ МАКСІМУС» за місцезнаходженням.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок подання платником податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку визначений у розділі ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233.У додатку 1 до цієї Інструкції міститься примірний договір про визнання електронних документів, який укладається платником та контролюючим органом для врегулювання правовідносин з приводу визнання податкової звітності платника в електронному вигляді.

Згідно з пунктом 4 розділу 6 цього примірного договору орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Як встановлено судом з пояснень представника відповідача, укладений Договір № 200520151 від 20.05.2015 про визнання електронних документів розірваний ДПІ Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області в односторонньому порядку у звязку з відсутністю ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КЕЙСІНГ МАКСІМУС» за місцезнаходженням, що було встановлено Актом перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків від 20.10.2015 № 733 та Довідкою встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків, відповідно до яких позивач за юридичної адресою не знаходиться (а.с. 36-37).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

В силу частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КЕЙСІНГ МАКСІМУС» є м. Запоріжжя. вул. Рекордна, буд. 2 (а.с. 30).

Таким чином, враховуючи відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо місцезнаходження позивача, суд приходить до висновку про відсутність обставин, за наявності яких відповідач вправі був в односторонньому порядку розірвати договір про визнання електронної звітності.

Окрім того, як вбачається з копії опису документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Підтвердження відомостей про юридичну особу, 21.10.2015, тобто у день прийняття оскаржуваного рішення, ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КЕЙСІНГ МАКСІМУС» була подана державному реєстратору реєстраційна картка про підтвердження відомостей про юридичну особу (а.с. 50).

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що надані представником відповідача ОСОБА_3 перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків від 20.10.2015 № 733 та Довідка встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків, відповідно до яких позивач за юридичної адресою не знаходиться, не спростовують достовірність відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо місцезнаходження позивача, та не можуть бути підставою для розірвання в односторонньому порядку укладеного договору про визнання електронної звітності.

На підставі викладеного суд вважає, що рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області про розірвання в односторонньому порядку договору № 200520151 від 20.05.2015 про визнання електронних документів, яке оформлено листом від 21.10.2015 № 16414/10/08-11-28-17, прийнято протиправно, у звязку з чим позов про його скасування є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Доводи представника відповідача про те, що на даний час між позивачем та ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області укладений іншій договір про визнання електронної звітності, у звязку з чим права позивача не порушені, та одночасне існування двох договорів є неможливим, суд вважає необґрунтованими та такими, що не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Не реєстрація або несвоєчасна реєстрація податкових накладних позивачем як продавцем відповідно до положень цього пункту є підставою для проведення його документальної позапланової виїзної перевірки для зясування достовірності та повноти нарахування ним податкових зобовязань.

Окрім того, відповідно до наданих позивачем копій договорів поставок № 3525 від 21.05.2014 та № П5201 від 12.08.2014, які укладені між ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КЕЙСІНГ МАКСІМУС» (постачальник) та відповідно ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» і ТОВ «АШАН Україна ГІПЕРМАРКЕТ» (покупці), а також додаткових угод до них, у разі нездійснення обовязкової реєстрації податкової накладної або порушення порядку та строків її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, умовами договорів передбачена сплата штрафу у розмірі 25 % від ціни постачання згідно за податковою накладною та відшкодування покупцю суми коштів у розмірі втраченого податкового кредиту, що є негативними наслідками для позивача (а.с. 64, 69-зворот).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області про розірвання в односторонньому порядку договору № 200520151 від 20.05.2015 про визнання електронних документів, яке оформлено листом від 21.10.2015 № 16414/10/08-11-28-17, прийнято протиправно, у звязку з чим позов про його скасування є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присудженню на користь позивача підлягають всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа (а.с. 3).

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про розірвання в односторонньому порядку договору № 200520151 від 20.05.2015 про визнання електронних документів, яке оформлено листом від 21.10.2015 № 16414/10/08-11-28-17.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «КЕЙСІНГ МАКСІМУС» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша