Ухвала суду № 55645138, 02.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2016 року м. Київ К/800/65005/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Малиніна В.В.,

Швеця В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного Фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області до Публічного акціонерного товариства "Смілянське автомобільно-транспортне підприємство №17128" про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного Фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ПАТ «Смілянське автотранспортне підприємство - 17128» про стягнення з ПАТ «Смілянське АТП 17128» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, за період листопад-грудень 2013 року у сумі 32 887,48 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року та прийнято нову про відмову у задоволенні позову.

Управління Пенсійного Фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області не погодилось з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року і звернулось до суду з касаційною скаргою, в який просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.

ПАТ «Смілянське АТП 17128» зареєстровано як юридичну особу 14.11.1995 виконавчим комітетом Смілянської міської ради, ідентифікаційний код 03115436.

Із наданих суду документів встановлено, що на обліку в УПФУ в м. Смілі та Смілянському районі у листопаді 2013 року перебувало 12 осіб (ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15.), а у грудні 2013 перебувало 11 осіб (ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15.). Зазначені особи отримують пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пп. «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 , як працівники відповідача, починаючи з 2010 року. Відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівникам якого призначено і виплачено пенсію на пільгових умовах, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам.

Також встановлено, що позивачем понесено витрати на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам відповідача за листопад 2013 року - у сумі 17 208,69 грн та за грудень 2013 року у сумі 15 678,79 грн., а всього у сумі 32 887,48 грн згідно направлених, отриманих відповідачем та не оскаржених розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за листопад 2013 року та за грудень 2013 року. На адресу відповідача направлялись корінці повідомлення форми Ю від 15.11.2013 №15 та від 12.12.2013 №15. Зазначені повідомлення отримано відповідачем, що підтверджується відмітками у рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення.

ПАТ «Смілянське АТП 17128» на виконання вимог УПФУ в м. Смілі та Смілянському районі платіжними дорученнями № 1074 від 18.11.2013 на суму 17 208,69 грн. із призначенням платежу: сплата пільгової пенсії за листопад 2013 року, № 1196 від 20.12.2013 на суму 15 678,79 грн. із призначенням платежу: сплата пільгової пенсії за листопад 2013 року, сплачено фактично за вказаний період відповідачем 32 887,48 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач зобов'язаний відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду України суму, яка покриває витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п «б-з» статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, Київський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що самостійне зарахування позивачем сум у рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за інший період, ніж зазначений платником у призначенні платежу в платіжних дорученнях, є неправомірним.

З таким висновком суду апеляційної інстанції погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, на підставі наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI

За правилами пункту 1 частини другої статті 6 цього Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частини друга, третя статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI).

При цьому за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (частина шоста статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком незалежно від останнього місця роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонд України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 року.

Відповідно до пункту 6 вказаної Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003року № 1058-IV.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 6.8 Інструкції).

За правилами пункту 6.10 Інструкції відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу ПФУ за місцем його реєстрації.

Судами встановлено, що підприємство отримало розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, надіслані УПФ та сплатило суму зазначених зобов'язань повністю, що підтверджується відповідним платіжним дорученнями.

Згідно положень Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV від 09.07.2003, Інструкції та Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано органу Пенсійного фонду лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. В той же час, суми які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не є страховими внесками, штрафними санкціями чи пенею, а тому самостійне зарахування позивачем сум у рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за інший період, ніж зазначений платником у призначенні платежу в платіжних дорученнях, є протиправним.

Оскільки суми, що підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не є страховими внесками, штрафними санкціями чи пенею, а позивач не має права змінювати призначення платежів Публічного акціонерного товариства "Смілянське автомобільно-транспортне підприємство №17128", то суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відповідач виконав свої зобов'язання, щодо відшкодування витрат та виплату і доставку пільгових пенсій, призначених вищезазначеним пенсіонерам за листопад 2013 року, що підтверджено платіжними дорученнями за цей період.

Аналогічна правова позиція, висловлена Верховним Судом України у постанові від 02 червня 2015 року (справа №21-166а15), яка відповідно до положень статті 244-2 КАС України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вважає, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року - без змін, оскільки суд апеляційної інстанцій не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 231 КАС України, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді: О.Ф. Ситников

В.В. Малинін

В.В. Швець