Постанова № 55644820, 29.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 р. cправа № 804/7620/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Разумовій І.О.

за участю сторін:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» до Дніпропетровської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення № 110100000/2014/200255/1 від 16.12.2014 р. та картки відмови № 110100000/2014/00608 від 16.12.2014 р., -

в с т а н о в и в :

07 квітня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.06.2015 р., просить визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС України № 110100000/2014/200255/1 від 16.12.2014 р., та картку відмови у прийнятті митної декларації № 110100000/2014/00608 від 16.12.2014 р.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначив, що ТОВ «Будком-Форт» звернувся до відповідача з приводу митного оформлення товару: хурма свіжа кількістю 18 679 кг загальною вартістю 11 767,77 дол. США, який надійшов від компанії «Consorfrut, S.L.», Іспанія на підставі контракту № 2828-CF/BF від 17.09.2014 р. на поставку продукції, та специфікації № 6 від 09.12.2014 р. до зазначеного контракту. При цьому, ТОВ «Будком-Форт» на адресу митного органу були надані всі документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України для митного оформлення товару, а також документи, які декларант може подати за власним бажанням, відповідно до ч. 6 ст. 53 МК України, а саме: прайс-лист, пакувальний лист, висновок про вартісні характеристики товару, специфікацію, фіто-санітарний паспорт та сертифікат якості на товар, копію митної декларації країни відправлення. Разом з цим, під час митного оформлення товару відповідачем було повідомлено про необхідність надання додаткових документів на підтвердження вартості оцінюваного товару, а саме: виписки з бухгалтерської документації на товар. При цьому, позивач зазначив, що запитувана інформація заздалегідь не могла бути надана підприємством, оскільки оплата за поставлений товар не була проведена та оприбуткування товару не проводилось, у звязку з тим, що товар на момент митного оформлення не переданий позивачу. Відсутність запитуваних митним органом документів стала підставою для прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товару № 110100000/2014/200255/1 від 16.12.2014 р. та визначення вартості за методом № 6. На підставі цього рішення, відповідачем було оформлено та надіслано на адресу позивача електронним повідомленням картку відмови у прийнятті митної декларації № 110100000/2014/00608 від 16.12.2014 р., яку позивач також вважає протиправною та такою, що суперечать законодавству з питань митного оформлення товарів. Так, позивач посилається на відсутність у відповідача підстав для застосування другорядних методів визначення вартості товару, оскільки при митному оформленні товару не було встановлено фактів, які б свідчили про наявність обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товару. Позивач, з посиланням на перелік наданих до митного оформлення товару документів, стверджує, що вони повністю ідентифікуються із партією поставленого за контрактом товару, підтверджують заявлену ним вартість товару, а також витрати на його транспортування. Крім того, позивач вважає, що митним органом порушено послідовність застосування другорядних методів визначення вартості товару та не зазначено джерела отримання інформації, що призвело до безпідставного стягнення з ТОВ «Будком-Форт» податків та зборів під час митного оформлення поставленого товару на суму 79 935, 72 грн. Посилаючись на викладене, просить визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС України № 110100000/2014/200255/1 від 16.12.2014 р., та картку відмови № 110100000/2014/00608 від 16.12.2014 р. (а.с. 2-10, 87).

В судовому засіданні 29.09.2015 року представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, та просила суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві (а.с. 116-117).

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 заперечила проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що 16.12.2014 року ТОВ «Будком-Форт» звернулось до митного посту «Дніпропетровськ-Лівобережний» Дніпропетровської митниці ДФС з метою здійснення митного оформлення в режимі «імпорт» товару хурма свіжа виробництва Іспанія, імпортованого за контрактом № 2828-CF/BF від 17.09.2014 р. компанією «Consorfrut, S.L.» (Іспанія), з наданням для здійснення митного оформлення електронної митної декларації, яку зареєстровано за № 110100000/2014/23537. Митна вартість даного товару позивачем була визначена на рівні 0,9014 дол. США за кг. Під час митного оформлення даного товару в автоматизованому порядку спрацювало повідомлення про необхідність здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару в частині включення до ціни угоди витрат на транспортування та/або навантаження товару. За результатами митного контролю було встановлено, що товар постачається на умовах FCA ES VALENCIA, тому митна вартість товару складається з ціни товару, вартості послуг з його навантаження та вартості витрат на його транспортування до зазначеного покупцем пункту (з урахуванням витрат на його транспортування до кордону з Україною), включаючи митні платежі у країні-експортері та витрати на страхування. Натомість, митним органом при перевірці наданих позивачем документів на підтвердження заявленої вартості товару було встановлено розбіжності, а саме: наданий декларантом договір на перевезення товару, укладений ТОВ «АТБ-Маркет» з експедитором ПП «Транс Логистик», та рахунок-проформа на перевезення товару від 10.12.2014 р., які не можуть враховуватись при митному оформленні товару, оскільки ТОВ «АТБ-Маркет» не є покупцем та отримувачем товару, відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту. У звязку із наявністю сумнівів щодо правильності визначення позивачем митної вартості товару, митним органом було повідомлено ТОВ «Будком-Форт» про необхідність надання додаткових документів для визначення митної вартості товару, які не були надані позивачем у встановлений для виконання строк під час проведення консультацій. У звязку з чим, за результатами митного оформлення, відповідачем було оформлено картку відмови у митному оформленні товарів № 110100000/2014/00608 від 16.12.2014 р., а також прийнято рішення про визначення митної вартості товару № 110100000/2014/200255/1 від 16.12.2014 р., згідно з яким, відповідач провів коригування митної вартості партії товару та визначив її за другорядним методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. За результатом митного оформлення товару, ТОВ «Будком-Форт» надано дозвіл на випуск товару у вільний обіг під гарантію сплати до державного бюджету податків та зборів, відповідно до митної вартості, визначеної митним органом за МД від 02.12.2014 р. № 209140000/2014/42583 на рівні 1,75 дол. США за 1 кг. Крім того, відповідач зазначив, що під час строку дії гарантійних зобовязань, позивач звернувся до митниці з листом № 26-02/5 від 26.02.2014 р. з наданням до митного органу документів, що надавались при здійсненні митного контролю та випуску товару у вільний обіг за електронною декларацією, та додаткові документи. Проте, за результатами їх розгляду, митним органом не встановлено підстав для скасування спірного рішення про коригування митної вартості товару, про що позивача було проінформовано листом за вих. 556/10/04-50-25-2 від 03.03.2015 р. Так, позивачем не було надано до митного органу документи щодо вартості послуг третіх осіб за договором про надання послуг транспортного обслуговування між ПП «Транс Логистик» та ПП «Стас» № 14/05/01 від 14.05.2014 р., що унеможливлює проведення розрахунку вартості послуг експедитора ПП «Транс Логистик» як суми вартостей послуг третіх осіб, та документального підтвердження заявленої транспортної складової митної вартості товару (а.с. 91-96). Посилаючись на викладені обставини, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

16.12.2014 р. декларант ФОП ОСОБА_3 звернулась до відповідача з приводу митного оформлення товару: хурма свіжа кількістю 18 679 кг загальною вартістю 11 767, 77 дол. США, який надійшов на адресу ТОВ «Будком-Форт» від компанії «Consorfrut, S.L.», Іспанія, на підставі контракту № 2828-CF/BF від 17.09.2014 р. на поставку продукції та специфікації № 6 від 09.12.2014 р. до зазначеного контракту, а також інвойсу № 011406899 від 09.12.2014 р. ( а.с. 12-21).

При цьому, електронна митна декларація, подана декларантом для здійснення митного оформлення товару, була зареєстрована за № 1101000000/2014/235437. Митна вартість товару за даною МД була заявлена позивачем за основним методом визначення митної вартості (за ціною угоди) на рівні 0, 9014 дол. США/кг. (а.с. 97).

Під час здійснення митного оформлення даного товару, спрацювала електронна система аналізу та управління ризиками, у звязку з чим, митним органом розпочато процедуру консультацій з декларантом. Так, 16.12.2014 р. на електрону адресу декларанта було направлено електронне повідомлення з вимогою надання документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, а саме: виписку з бухгалтерської документації (а.с. 62).

16.12.2014 р. до Дніпропетровської митниці ДФС України надійшов лист митного брокера ФОП ОСОБА_3 ОСОБА_4 про неможливість надання у десятиденний термін додаткових документів стосовно підтвердження заявленої митної вартості товару (а.с. 98).

16.12.2014 р. на адресу декларанта направлено електронне повідомлення, в якому митним органом зазначено, що у звязку з ненаданням витребуваних раніше додаткових документів протягом 10-денного терміну, а також неможливістю використання обраного декларантом методу визначення митної вартості товару згідно п. 3 ч. 6 ст. 54 МКУ внаслідок встановлених у наданих документах, які підтверджують транспортування товару, розбіжностей, митним органом скориговано митну вартість товару із застосуванням другорядного методу визначення вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (ст. 60 МКУ), що ґрунтується на раніше визначених органом доходів і зборів митної вартості у співвіднесених обсягах за МД № 209140000/2014/42583 від 02.12.2014 р. з митною вартістю 1,75 дол. США/кг (а.с. 65).

Коригування митної вартості товарів здійснено за рішенням Дніпропетровської митниці Міндоходів № 110100000/2014/200255/1 від 16.12.2014 р., та видано позивачу картку відмови у митному оформленні товарів № 110100000/2014/00608 від 16.12.2014 р. на підставі неможливості використання обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, згідно п. 3 ч. 6 ст. 54 МКУ (а.с. 64-68).

Відповідно до п. 7 ст. 55 МКУ, на прохання ТОВ «Будком-Форт» митним органом надано дозвіл на випуск товару у вільний обіг під гарантію сплати до державного бюджету податків та зборів відповідно до митної вартості, визначеної митним органом за ВМД № 110100000/2014/235544 від 16.12.2014 р. (а.с. 69).

26.02.2015 р. ТОВ «Будком-Форт» на адресу митного органу листом за вих. № 26-02/5 надано заяву про скасування рішення про коригування митної вартості товару 110100000/2014/200255/1 від 16.12.2014 р., з наданням додаткових документів на підтвердження митної вартості товару за ціною договору (що надавались при здійсненні митного контролю товару, зокрема: договір комісії № 1209/7 від 12.09.2014 р., заяву на купівлю іноземної валюти № 18 від 23.12.2014 р., swift від 26.12.2014 р., платіжне доручення № 18 від 23.12.2014 р., а також звіти комісіонера № 62/1 та № 62/2 від 31.12.2014 р.) (а.с. 72-73).

За результатами розгляду зазначеної заяви, листом за № 556/10-50-25-2 від 03.03.2015 р. позивача повідомлено про відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 110100000/2014/200255/1 від 16.12.2014 р., з наведенням обґрунтування для такої відмови (в ціні товару не враховані складові митної вартості по транспортуванню товару) (а.с. 54-59).

Не погодившись з рішенням митного органу, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За змістом ч. 3 ст. 53 МК України, у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписку з бухгалтерської документації; - ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). За змістом ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

За змістом ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

За змістом ч. 9 ст. 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Згідно зі ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Судом встановлено, що підставою для прийняття рішення № 110100000/2014/200255/1 від 16.12.2014 р. про коригування митної вартості товару стала наявність розбіжностей в документах, що були подані позивачем до митного органу.

Так, відповідно до відміток на міжнародній транспортній накладній А № 003465 (CМR), перевезення оцінюваної партії товару здійснено перевізником ПП «Стас» на умовах FCA на виконання договору, укладеного з ПП «Транс Логистик» про надання послуг з транспортного обслуговування від 14.05.2014 р. № 14/05/01 (а.с. 31-37).

Згідно документів, наданих декларантом на підтвердження транспортної складової заявленої митної вартості товару, встановлено, що між ТОВ «АТБ-Маркет» (в якості комітента) та ТОВ «Будком-Форт» (в якості комісіонера) було укладено договір комісії № 1209/7 від 12.09.2014 р., відповідно до якого, комісіонер (ТОВ «Будком-Форт») зобовязується укладати контракти від імені комітента, в тому числі зовнішньоекономічні контракти на поставку товарів (а.с. 50-54).

Для організації перевезення оцінюваної партії товару між клієнтом ТОВ «АТБ-Маркет» та виконавцем ПП «Транс-Логисик» укладено договір на перевезення вантажів № 643 від 01.04.2013 р., відповідно до п. 3.1 якого, вартість послуг виконавця (ПП Транс-Логистик) розраховується як сума вартостей послуг третіх осіб, що залучаються для здійснення перевезення, та експедиційної винагороди (а.с. 38-46).

На підтвердження вартості транспортно-експедиційних послуг позивачем надано калькуляцію витрат на доставку вантажу, видану ТОВ «АТБ-Маркет», яке не є покупцем та отримувачем товару за зовнішньоекономічним контрактом № 2828-CF/BF від 17.09.2014 р., а тому не відображає транспортну складову митної вартості товару.

Разом з цим, декларантом при визначенні митної вартості товару на адресу митного органу не надавались документи щодо вартості послуг третіх осіб за вищевказаними договорами на перевезення, що унеможливлює проведення розрахунку вартості послуг третіх осіб та зазначеної декларантом транспортної складової митної вартості товару.

Так, позивачем до митного органу під час проведення консультацій та під час процедури оскарження листом за вих. № 26-02/5 від 26.02.2015 р. не надано документального підтвердження витрат ПП «Транс Логистик», з урахуванням положень п. 3.1 договору перевезення вантажів № 643 від 01.04.2013 р. Також, наданий розрахунок (калькуляція) митної вартості, здійснений декларантом, не містить відомостей про вартість послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів за договором про надання послуг з транспортного обслуговування № 14/05/01 від 14.05.2014 р., укладеним ПП «Транс Логистик» з ПП «Стас».

Водночас, плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на умовах поставки, які передбачають сплату транспортних послуг за рахунок покупця товару, в тому числі на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є частиною загальних витрат на транспортування, тому є обовязковою для включення до бази оподаткування таких товарів.

Згідно з п. 1.14 Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012 р., метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Отже, за відсутності підтверджених даних про фактичного перевізника, відомостей щодо повноти включення та розподілу вартості перевезення до кордону та після, неможливо проведення обчислення та підтвердження повноти включення транспортної складової до заявленої декларантом митної вартості товару.

Крім того, за заявленими умовами поставки FCA, укладання договору перевезення іншим підприємством, ніж покупець, не передбачено міжнародними комерційними термінами «Інкотермс-2010», тому позивач не мав законних підстав для митного оформлення товару на умовах FCA на підставі товарно-транспортних документів із зазначенням перевізника (ПП «Стас»), з яким ТОВ «Будком-Форт» не було укладено відповідної транспортно-експедиційної угоди.

Так, за змістом листа ДМС України № 11/2-10.16/17217-ЕП від 29.12.2010 р., Міжнародною торговою палатою прийняті Правила використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які вводяться в дію МТП з 01.01.2011 року та передбачають використання 11 торгових термінів.

При цьому розподіл витрат між продавцем та покупцем на здійснення поставки товару на умовах EXW, FCA, FAS, FOB, CPT, CIP, CFR, CIF, DDP Інкотермс 2010 відповідає розподілу зазначених витрат при аналогічних умовах поставки згідно з Інкотермс 2000.

Відповідно до п.п. 5,6 ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, а також витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно пп. 1.4. п. 1 Розділу 2 наказу ДМСУ № 602, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час приведення митного контролю та митного оформлення товарів здійснюється шляхом контролю правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості.

З аналізу наведених вище положень чинного законодавства вбачається, що внаслідок встановлених у наданих декларантом документах розбіжностей, а також за відсутності всіх відомостей для можливості застосування обраного декларантом методу визначення митної вартості за ціною договору, відповідач мав передбачені законом підстави скоригувати митну вартість товару із застосуванням другорядного методу визначення вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

У звязку з ненаданням витребуваних додаткових документів у встановлений відповідачем 10-денний строк, враховуючи наявність в наданих позивачем документах зазначених розбіжностей, а також відсутність всіх відомостей для можливості застосування обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме - за ціною договору, було прийнято обґрунтоване рішення щодо коригування митної вартості товарів №110100000/2014/200255/1 від 16.12.2014 р., та видана картка відмови у митному оформленні товарів № 110100000/2014/00608 від 16.12.2014 р., у звязку з неможливістю використання обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, згідно п. 3 ч. 6 ст. 54 МКУ.

При застосуванні другорядного методу визначення митної вартості товару відповідач керувався раніше визначеною органом доходів і зборів митною вартістю товару у співвіднесених обсягах за МД № 209140000/2014/42583 від 02.12.2014 р. з митною вартістю 1,75 дол. США/кг, що не суперечить вимогам ст. 57 МКУ.

Виходячи з наведеного, суд не вбачає підстав для скасування рішення Дніпропетровської митниці ДФС України № 110100000/2014/200255/1 від 16.12.2014 р. та картки відмови у прийнятті митної декларації № 110100000/2014/00608 від 16.12.2014 р.

Враховуючи, що судове рішення прийнято не на користь позивача, з нього на користь державного бюджету України має бути стягнуто недоплачений при зверненні до суду судовий збір за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 1 644 грн. 30 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

-

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» на користь державного бюджету недоплачений при зверненні до суду з позовними вимогами майнового характеру судовий збір в розмірі 1 644 грн. 30 коп. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 05.10.2015 року.

Суддя ОСОБА_5