Ухвала суду № 55644562, 18.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 січня 2016 року м. Київ К/800/49732/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Нечитайло О.М.,

перевіривши касаційну скаргу Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року

у справі №804/2087/15

за позовом Приватного підприємство «Південна будівельна компанія»

до Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання незаконним наказу,

ВСТАНОВИВ:

Дніпродзержинська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року у справі №804/2087/15.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 листопада 2015 року касаційну скаргу Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у спосіб, визначений у даній ухвалі.

На виконання вимог ухвали суду скаржник надіслав клопотання, в якому, посилаючись на відсутність належного фінансування бюджетної установи, просить звільнити його від сплати судового збору.

Як визначено пунктом 2 розділу ІІ Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору” від 22 травня 2015 року, Кабінет Міністрів України зобов’язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Отже, підстави для звільнення скаржника від сплати судового збору відсутні.

Крім того, скаржник не виконав вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 листопада 2015 року у частині надання належних доказів якими б підтверджувалась поважність пропуску строку касаційного оскарження вказаних судових рішень.

Натомість, скаржником разом із касаційною скаргою було заявлено клопотання про поновлення зазначеного процесуального строку, яке аргументоване несвоєчасністю отримання копії рішення суду апеляційної інстанції. Зазначене, на думку скаржника, є підставою для поновлення пропущеного з поважних причин процесуального строку.

Між тим, із такими доводами не може погодитись суд касаційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 167 КАС України, на вимогу особи, яка бере участь у справі, а так само особи, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов'язки, суд у цей самий день видає копію постанови (або її вступної та резолютивної частин) чи ухвали суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови суд повідомляє час, коли особи, які беруть участь у справі, можуть одержати копію постанови в повному обсязі. Суд складає повний текст постанови у строк, передбачений частиною третьою статті 160 цього Кодексу.

Як вбачається з наданих скаржником матеріалів, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції набрало законної сили 10 вересня 2015 року.

Скаржник не був позбавлений права отримати копію рішення суду апеляційної інстанції, доводів, якими б підтверджувалась неможливість своєчасно отримати копію оскаржуваного судового рішення ним також не наведено, як не наведено і жодних доказів звернення до суду апеляційної інстанції з метою своєчасного отримання судового рішення.

Таким чином наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.

Зважаючи на те, що наведені причини пропуску строку є неповажними, інших підстав для поновлення строку заявником не наведено, суддя-доповідач вбачає наявність підстав для застосування нормативно-правового припису частини 4 статті 214 КАС України та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні клопотання Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року у справі №804/2087/15.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Дніпродзержинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити у суді касаційної інстанції.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Нечитайло