Рішення № 5564159, 01.06.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" червня 2009 р.Справа № 9/298

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл карт центр" (м. Луцьк Волинської області)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Новоград-Волинський Житомирська область)

про стягнення 25056,60 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 25056,60 грн., з яких: 20315,81 грн. основного боргу, 2457,93 грн. пені, 312,23 грн. 3% річних, 1970,63 грн. інфляційних нарахувань.

Сторони своїх представнів в засідання суду не направили. Поо причини неявки суд не повідомили.

Відповідач, письмовий відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ойл карт центр" (позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач у справі) договору купівлі-продажу від 01.04.2007р. за № 860, позивач поставив відповідачу паливно-мастильні матеріали на загальну суму 31125,75грн., що підтверджується актами прийому-передачі нафтопродуктів (а.с. 14-15).

Згідно з п. 4.4 вищезазначеного договору, позивач відпускає паливно-мастилні матеріали, з відтермінуванням їх оплати протягом 7 календарних днів.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого створилась заборгованість в сумі 20315,81 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 27.10.2008р., підписаним компетентними представниками сторін та скріпленим печатками (а.с. 17).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимг, що у певних умовах звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня, яка згідно розрахунку позивача складає 2457,93 грн.

Пеня нарахована відповідно до п. 8.3 договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу до сплати інфляційні нарахування у сумі 1970,63 грн., а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 312,23 грн., про що свідчить розрахунок позивача (а.с.4-5).

Розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних обгрунтований. Оскільки індекс інфляції та проценти річних є самостійними способами захисту цивільних прав кредиторів у грошових зобов'язаннях, вказані вимиоги підлягаю задоволенню.

Відповідач письмового вдзиву на позовну заяву не надав, позов за предметом та підставами пред'явлення не оспорив. Як вбачається, з акту звіряння взаємних розрахунків від 27.10.08 (а.с. 17), відповідач не заперечує проти заборгованості у сумі 20315,81 грн.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами, що є в матеріалах справи, підлягає задоволенню у сумі 25056,60 грн., з яких: 20315,81 грн. основного боргу, 2457,93 грн. пені, 312,23 грн. 3% річних, 1970,63 грн. інфляційних нарахувань.

Судові витрати по сплаті державного мита та на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладається на відповідача.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 625 ЦК України та керуючись ст. 22, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 11700, АДРЕСА_1, ід.код НОМЕР_1

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл карт центр", 43010, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька,38 , ід.код 33170464 - 20315,81 грн. основного боргу, 2457,93 грн. пені, 312,23 грн. 3% річних, 1970,63 грн. інфляційних нарахувань, 250,57 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяАлексєєв М.В.

Дата підписання 10.06.09.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам