Вирок № 55638018, 09.02.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/15804/15-к

Провадження № 1-кп/127/382/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2016 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ковальчук Л.В.,

при секретарі Мироненко В.В.,

за участю прокурора Шамалюка В.А.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015020010002105 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, пенсіонера, інваліда третьої групи, проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2015 року близько 10:00 год. водій ОСОБА_2, керуючи технічно-справним автомобілем марки «ВАЗ 2103», реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався в правій смузі проїзної частини вул. Немирівське шосе в м. Вінниці в напрямку виїзду з міста. В районі перехрестя з вул. Учительською, перед розміткою нерегульованого пішохідного переходу, по якій проїзну частину зліва-направо перетинали пішоходи, та перед якою в лівій смузі попутного напрямку вже зупинився невстановлений автомобіль типу позашляховик, ОСОБА_2 в свою чергу в порушення вимог п. 18.4 Правил дорожнього руху України не зменшив швидкість та не зупинився, а продовжив рух, внаслідок цього з необережності допустив наїзд на ОСОБА_4

Внаслідок даної пригоди пішохід - ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми тіла: закритої черепно-мозкової травми - оскольчасто-вдавленого перелому кісток склепіння (обох тімяних кісток) зі зміщенням, забою-стиснення головного мозку, епідуральної гематоми і субдуральної гідромас лівої тімяної ділянки, підапоневротичної гематоми правої тімяної ділянки; ротаційного підвивиху 1-го шийного хребця; забою мяких тканин правого стегна і правого кульшового суглобу.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 595/622 від 12.06.2015 року, дані тілесні ушкодження у ОСОБА_4 належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки перлом кісток склепіння і забій-стиснення головного мозку з внутрішнє-черепними гематомами являлись небезпечними для життя в момент заподіяння.

Отже, водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 18.4 Правил дорожнього руху України, згідно з яким:

п. 18.4 - якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитись і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Порушення вимог п. 18.4 Правил дорожнього руху України ОСОБА_2, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 239а від 22.05.2015 року, знаходиться в причинному звязку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєнні інкримінованому йому злочину при зазначених вище обставинах визнав повністю та надав суду наступні показання. 01.04.2015 року він зі своєю дружиною їхав на автомобілі ВАЗ 2103 по вул. Немирівське шосе. Недоїжджаючи до пішохідного переходу, що на перехресті з вул. Учительською, він помітив як автомобіль типу позашляховик перелаштувався в крайню праву смугу руху та загальмував. Він не побачив, що на пішохідному переході є люди та продовжив рух. Помітивши дідуся, який вів за руку хлопчика по переходу, він загальмував, але автомобіль зачепив хлопчика. Він зупинився, вийшов з автомобіля та побачив, що хлопчик лежить на узбіччі дороги, але був у свідомості, розмовляв. Через деякий час хлопчика забрала швидка допомога. Після оформлення ДТП, він з дружиною поїхав у лікарню, розмовляли з лікарем хлопчика. Останній сказав їм, що у хлопчика невелика гематома, йому зробили операцію та на даний час грошей не потрібно. В подальшому він намагався відшкодувати шкоду батькові хлопчика, але той відмовилися. У скоєному він розкаявся.

В судовому засіданні були досліджені документи, надані сторонами кримінального провадження, а саме:

- витяг з кримінального провадження від 02.04.2015 року;

- повідомлення від страхувальника про настання дорожньо-транспортної пригоди від 02.04.2015 року;

- поліс обовязкового страхування № АІ/4048617 ПАТ «Страхова група «Ю.Бі.Ай.»;

- виписка № 4509 із медичної картки хворого;

- довідка від 16.04.2015 року;

- виписка № 277 із медичної картки стаціонарного хворого;

- медична картка стаціонарного хворого № 277;

- протокол огляду місця дорожньо-транспортної події від 01.04.2015 року зі схемою та фототаблицею;

- посвідчення водія на імя ОСОБА_2;

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану спяніння від 01.04.2015 року;

- висновок експерта № 595/622 від 12.06.2015 року;

- висновок експерта № 239 а від 22.05.2015 року.

Зясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, розяснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_2 досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та помякшують його покарання.

Зокрема судом враховано, що ОСОБА_2 раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставинами, що помякшують покарання ОСОБА_2, суд вважає повне визнання своєї вини, щире каяття, наявність в нього статусу інваліда ІІІ групи.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає, що для виправлення та перевиховання ОСОБА_2 необхідним та достатнім для нього буде покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк з позбавлення права керування транспортними засобами, зі звільненням від відбування основного покарання з випробуванням та покладенням на нього обовязків, передбачених ст.. 76 КК України.

Суд вважає, що процесуальні витрати по проведенню експертизи слід покласти на обвинуваченого, оскільки вони були зумовлені розслідуванням вчиненого ним злочину.

Суд також вважає, що речовий доказ у кримінальному провадженні, який передано на відповідальне зберігання обвинуваченого, слід залишити останньому.

Прокурором Шамалюком В.А. в інтересах держави в особі Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні заявлено цивільний позов до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення на суму 6715,85 грн., який мотивований тим, що внаслідок ДТП потерпілий ОСОБА_4 потрапив до вказаного лікувального закладу на стаціонарне лікування з 01.04.2015 р. по 16.04.2015 р., в звязку з чим зазначеним закладом охорони здоровя понесені витрати в сумі 6715,59грн. Понесені витрати підтверджуються довідкою за підписом головного лікаря ОСОБА_5

В судовому засіданні прокурор Шамалюк В.А. позов підтримав, просив суд його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав та не заперечував проти його задоволення.

Інші учасники судового засідання не заперечували проти задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з підстав доведеності винуватості обвинуваченого та обґрунтованості позову.

Перед початком судового розгляду законним представником потерпілого ОСОБА_6 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 було заявлено цивільні позови до ОСОБА_2 та ПАТ «Страхова група «Ю.Бі.Ай.» про відшкодування моральної та стягнення матеріальної шкоди, який мотивований тим, що внаслідок вчинення злочину цивільним відповідачем ОСОБА_2 його синові була завдана моральна шкода, яку він оцінює в 200000 гривень. Моральна шкода полягає в тому, що його син зазнав фізичного болю та душевних страждань. ОСОБА_4 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, він вимушений був пропускати заняття в школі, припинив спілкуватися з однокласниками, відвідувати секцію карате, був обмежений в пересуванні внаслідок отриманих травм, тривалість лікування пригнічують його дитячу психіку, все це створює для нього непосильний тиск та сильно його пригнічує. Тому позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь його сина 195000 грн. та з страхової компанії ПАТ «Страхова група «Ю.Бі.Ай.» на користь його сина 5000 грн., як відшкодування моральної шкоди.

Крім того, законний представник потерпілого ОСОБА_6 просив стягнути з ПАТ «Страхова група «Ю.Бі.Ай.» на користь його сина 56972,13 грн. відшкодування матеріальної шкоди, яка полягає у витратах на лікування, що підтверджуються відповідними документами, та з ОСОБА_2 на користь його сина 5500 грн. витрат на правову допомогу.

Обвинувачений ОСОБА_2 цивільний позов законного представника потерпілого ОСОБА_6 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 визнав частково, - на суму 16000 гривень, пояснивши, що він є пенсіонером, інвалідом, має невеликий дохід, тому не в змозі сплатити більше.

Захисник ОСОБА_1 просив цивільний позов законного представника потерпілого ОСОБА_6 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 задовольнити частково, стягнути з страхової компанії суму майнової шкоди, оскільки вона повністю покривається страховим полісом та підтверджується відповідними документами, моральну шкоду стягнути в сумі 10000 грн.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_3 цивільні позови законного представника потерпілого ОСОБА_6 в інтересах малолітнього потерпілого ОСОБА_4 просив задовольнити повністю, мотивуючи наступним. Позовні вимоги майнового характеру підлягають задоволенню з підстав їх доведеності відповідними документами, які були досліджені в судовому засіданні. Сума заподіяної майнової шкоди складається із витрат на лікування потерпілого, ці витрати повністю покриваються страховим полісом, а тому ці витрати підлягають стягненню зі страхової компанії, де був застрахований автомобіль ОСОБА_2

Моральна шкода, заподіяна потерпілому, полягає у перенесених ним фізичних та моральних стражданнях. Дитина внаслідок ДТП отримала тяжкі тілесні ушкодження, перенесла важку операцію, її здоровю, як фізичному, так і психічному, спричинена невиправна шкода, що потягло зміну укладу його життя. Тому представник потерпілого просив позов в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити повністю та стягнути 195000 грн. з ОСОБА_2 та 5000 грн. зі страхової компанії.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу прийшов до наступного висновку.

Цивільний позов прокурора Шамалюка В.А. в інтересах держави в особі Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні слід задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_2 на користь Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 від кримінального правопорушення в сумі шість тисяч сімсот п'ятнадцять гривень 85 копійок.

Щодо позовних вимог майнового характеру, заявлених законним представником потерпілого ОСОБА_6 в інтересах дитини ОСОБА_4, суд вважає їх обґрунтованими та доведеними, виходячи з наступного.

За правиламиЗакону України «Про страхування» страхове відшкодування здійснюється страховиком.При настанні страхового випадку страховик виплачує страхове відшкодування відповідно до норм чинного законодавства та договору страхування.

Відповідно до п. 22.1ст. 22 Закону України від 1 липня 2004 року№ 1961-ІV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик при настанні страхового випадку відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи відповідно до лімітів відповідальності страховика.

Статтею 9 цього ж Законувстановлено, що страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну здоровю потерпілих, становить 100 000 грн. на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Позивачем надано всі необхідні документи щодо витрат на лікування дитини, законним представником якої він є, та яка потерпіла внаслідок ДТП, та медичні документи, які підтверджують, що таке лікування було призначено в медичній установі, де лікувався потерпілий внаслідок ДТП. Також в судовому засіданні було встановлено, що автомобіль ОСОБА_2 був застрахований, що підтверджується копією страхового полісу №АІ/4048617 страхової компанії ПАТ «Страхова група «Ю.Бі.Ай.», строк дії якого до 17.01.2016 р. Відповідно до повідомлення від страхувальника про настання дорожньо-транспортної пригоди від 02. 04.2015 р. ОСОБА_2 повідомив про ДТП, яке сталося о 10:00 01.04.2015 р. вказану страхову компанію. Розмір майнової шкоди не перевищує страхової суми, а тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню, оскільки розмір франшизи в сумі 500 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_2

Висновок суду про часткове задоволення позову, а саме відшкодування страхової виплати позивачу із зменшенням її розміру на розмір франшизи, обумовлений положенням ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно якої страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ст. 26-1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоровя під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоровю.

Моральна шкода оцінена законним представником потерпілого в 200000 грн.

Суд вважає, що безумовно дитина зазнала певних страждань як фізичних, так і духовних внаслідок отриманих травм при ДТП. Однак суд, вирішуючи питання відшкодування моральної шкоди, виходить із принципів розумності та справедливості, а також враховує майновий стан обвинуваченого, який є пенсіонером та інвалідом ІІІ групи, тобто відноситься до менш захищених малозабезпечених верств населення. Також суд враховує те, що позивачем не надано доказів того, що дитині була заподіяна невиправна шкода здоровю, в тому числі психічному. За таких обставин суд оцінює моральну шкоду в 15000 грн., з яких сума, що дорівнює 5% від суми страхової виплати за шкоду здоровю потерпілому, підлягає стягненню з страхової компанії, а решта суми визначеної судом моральної шкоди - з обвинуваченого.

Суд також вважає, що витрати на правову допомогу слід стягнути з обвинуваченого, оскільки ці витрати повязані з необхідністю захисту прав потерпілого за допомогою фахівця в галузі права та підтверджені документально.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України та ст. 65 КК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк один рік.

За підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком два роки.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції УДПтС України у Вінницькій області про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати по проведенню експертизи в сумі чотириста девяносто одна гривня 04 копійки на користь держави.

Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: автомобіль «ВАЗ 2103», реєстраційний номер НОМЕР_2, який передано на відповідальне зберігання обвинуваченому залишити ОСОБА_2.

Цивільний позов прокурора Шамалюка В.А. в інтересах держави в особі Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Вінницької обласної ради шість тисяч сімсот п'ятнадцять гривень 59 копійок в рахунок відшкодування витрат Вінницькій обласній дитячій клінічній лікарні на лікування потерпілого від кримінального правопорушеня (реквізити: МФО 802015, р/р 35424201024859, ЗКПО 03082760)

Цивільний позов законного представника потерпілого ОСОБА_6 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 в частині стягнення майнової шкоди задовольнити частково. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.Бі.Ай.» (код ЄРДПОУ 3113488) на користь ОСОБА_4 пятдесят шість тисяч двісті девяносто дві гривні 13 копійок майнової шкоди. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 пятсот гривень франшизи.

Цивільний позов законного представника потерпілого ОСОБА_6 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.Бі.Ай.» (код ЄРДПОУ 3113488) на користь ОСОБА_4 дві тисячі вісімсот тридцять девять гривень 60 копійок відшкодування моральної шкоди. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 дванадцять тисяч сто шістдесят гривень відшкодування моральної шкоди.

В решті позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: