Ухвала суду № 55636466, 02.02.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №11кп/790/125/16 Головуючий 1 інстанції: Юхименко О.М.

Справа №622/749/15-к Доповідач: Протасов В.І.

Категорія: ч.2 ст.125 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Протасова В.І.,

суддів - Глініна Б.В., Шляхова М.І.,

при секретарі - Дяковій О.В.,

за участю прокурора - Пресс Г.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на вирок Золочівського районного суду Харківської області від 21 вересня 2015 року стосовно ОСОБА_1, обвинуваченого за ч.2 ст.125 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Зазначеним вироком,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, розлучений, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працюючий, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, с.В.Рівні, який фактично проживає за

адресою: Харківська область, Золочівський район, с.Довжик,

вул.Радгоспна, 23, -

засуджений за ч.2 ст.125 КК України до 100 (ста) годин громадських робіт.

Вироком встановлено, що ОСОБА_1, 07 квітня 2015 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, знаходячись в будинку, розташованому за адресою: Харківська область, Золочівський район, с.Довжик, вул.Радгоспна, 3, вступив у словесний конфлікт з ОСОБА_2, в ході якого штовхнув останнього, від чого він впав на підлогу, після чого ОСОБА_1 сівши ОСОБА_2 на грудну клітину, потягнув за волосся та здійснивши рух від себе, вдарив ОСОБА_2 головою об металеву лопатку, яка лежала на підлозі, спричинивши легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Заступник прокурора Харківської області в апеляційній скарзі просить скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання у звязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_1 за ч.2 ст.125 КК України покарання у виді 150 годин громадських робіт.

Свою апеляцію прокурор обґрунтовує тим, що санкція ч.2 ст.125 КК України передбачає покарання у виді громадських робіт на строк від ста пятдесяти до двохсот сорока годин, судом не вмотивовано наявність виключних обставин для застосування положень, передбачених ч.1 ст.69 КК України, та не взято до уваги характеристику ОСОБА_1, який характеризується формально, ніде не працює.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу з наведених підстав, обвинуваченого, який вважав, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, не досліджувалися докази щодо фактичних обставин справи, а сам обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, зазначивши, що згоден з обставинами, викладеними в обвинувальному акті.

Відповідно до вимог ст.404 КПК України апеляційний суд переглядає вирок стосовно ОСОБА_1 в межах поданої апеляційної скарги.

Доводи апеляції прокурора в частині призначеного покарання у звязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність є обґрунтованими.

Так, ОСОБА_1 за ч.2 ст.125 КК України призначено покарання у виді 100 годин громадських робіт, в той час як санкція ч.2 ст.125 КК України передбачає покарання на строк від ста пятдесяти до двохсот сорока годин громадських робіт. Тобто судом, при призначенні покарання за цей злочин, без застосування положень ст.69 КК України, порушено вимоги п.1 ч.1 ст. 65 КК України.

За таких обставин, вирок, в цій частині, на підставі п.1 ч.1 ст.413 КПК України, підлягає зміні, оскільки суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.

Суд обґрунтовано у вироку зазначив в якості обставин, які помякшують покарання обвинуваченого: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

В судовому засіданні апеляційного суду Харківської області було встановлено сукупність помякшуючих обставин, а саме, що ОСОБА_1 має пятьох дітей, працює по найму на сезонних роботах, є донором крові, страждає на ряд захворювань, щиро кається,попросив вибачення у потерпілого.

При наявності вищенаведених обставин, які помякшують покарання та суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та даних про особу обвинуваченого, у суду були підстави для призначення ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією цього закону. Однак, ані у мотивувальній, ані в резолютивній частині вироку, суд, при цьому, не послався на положення ст.69 КК України.

З урахуванням викладеного, керуючись ч.1 ст.413 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни вироку, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, а також, сукупність помякшуючих обставин, які колегія суддів визнає винятковими, та вбачає можливим помякшити ОСОБА_1 покарання, застосувавши ст.69 КК України, призначивши покарання нижче від найнижчої межі, встановленої ч.2 ст.125 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.405, 407, 413, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

Вирок Золочівського районного суду Харківської області від 21 вересня 2015 року стосовно ОСОБА_1 змінити.

Застосувати до ОСОБА_1 положення ст.69 КК України і вважати його засудженим за ч.2 ст. 125 КК України до покарання, призначеного судом першої інстанції 100 (сто) годин громадських робіт.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, що тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий

Судді: