08.02.2016
ЄУН 431/388/16-к
Провадження № 1-кп/431/65/16 р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 лютого 2016 року м.Старобільськ
Старобільський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Ткач О.В.,
при секретарі Кустовій О.О.,
за участю прокурора Савченко М.О.,
обвинуваченої ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Старобільськ, Луганської області, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Баранівка, Житомирської області, українки, громадянки України, яка має середню освіту, не працюючій, не заміжньої, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1, проживаючій за адресою АДРЕСА_2, раніше судимій: 08.09.2010 року Старобільським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки із застосуванням ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробувальним терміном на 1 рік; 27.12.2010 року Старобільським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, згідно ст. 71 КК України приєднано покарання у вигляді 3 міс. позбавлення волі за вироком Старобільського районного суду від 08.09.2010 року та остаточно призначено покарання у виді 2 роки 3 місяців позбавлення волі, звільнена 27.03.2013 року по закінченню строку, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 190 КК України,
В С Т А Н О В И В :
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1, обвинувачується у скоєнні злочину за таких обставин:
19.12.2015 року, ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_3, разом з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, розпивали спиртні напої, після чого, коли останній ліг відпочивати, у ОСОБА_1 виник злочинний намір на незаконне заволодіння паспортом та іншими важливими особистими документами на ім'я ОСОБА_2 Переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний намір, таємно викрала паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, а також документи які знаходились всередині паспорта: пенсійне посвідчення, ідентифікаційний код, посвідчення ліквідатора ЧАЄС на ім'я останнього.
В серпні 2015 року, ОСОБА_1, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3, отримала від ОСОБА_2 мобільний телефон «Nokia», модель «1616» (ІМЕІ НОМЕР_2, без сім карти) у корпусі чорного кольору в тимчасове користування. Після отримання мобільного телефону у ОСОБА_1, виник злочинний намір заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, тобто неповернення мобільного телефону, та залишення його у власному користуванні.
Реалізуючи свій злочинний намір, в період з серпня 2015 року по січень 2016 року ОСОБА_1, не повертала ОСОБА_2, вищезазначений мобільний телефон на неодноразові вимоги останнього повернути телефон, реагувала постійними відмовами та тим, що останній ніякого телефону у тимчасове користування їй не давав.
Дії обвинуваченої ОСОБА_1 досудовим слідством правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 190 КК України, як незаконне заволодіння паспортом громадянина України і іншими важливими особистими документами, та незаконне заволодіння чужим майном вчиненого повторно, шляхом зловживання довірою.
В результаті злочинних дій ОСОБА_1, потерпілому ОСОБА_2 спричинена шкода в розмірі 170,00 грн. Шкоду відшкодовано. Цивільний позов не заявлений.
28 січня 2016 року між підозрюваною ОСОБА_1 і потерпілим ОСОБА_2 була укладено угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України.
Згідно укладеної угоди ОСОБА_1 і ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваної ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 190 КК України та покарання, яке повинна понести ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України та звільненням з випробуванням.
Відповідно п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальних провадженнях у формі приватного обвинувачення.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину невеликої тяжкості, сторони добровільно уклали угоду про примирення, зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України.
Суд переконався, що обвинувачена цілком розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.
Встановлено, що обвинувачена і потерпілий розуміють наслідки укладання та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України.
Судом встановлено, що укладання угоди є добровільним, не є насідком застосування насильства, примусу або погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Суд вважає за необхідне згідно ст.ст. 124, 126 КПК України стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на проведення товарознавчої експертизи в дохід держави.
Керуючись ст. 373, 374, 475 КПК України, суд -
З А С У Д И В :
Затвердити угоду від 28 січня 2016 року про примирення між ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2.
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання:
-За ст. 357 ч. 3 КК України у вигляді 1 року обмеження волі;
-За ст. 190 ч. 2 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі;
На підставі ст. 70 ч. 2 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, встановивши їй випробувальний термін в 1(один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироку законної сили залишити без змін.
Речові докази: мобільний телефон «Nokia», модель «1616» (ІМЕІ НОМЕР_2, без сім карти) у корпусі чорного кольору, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2 - залишити у ОСОБА_2
Стягнути з ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) в дохід держави за проведення товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12015130580001415 - 537,60 грн. (одержувач УК у Старобільському районі 24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013 банк ГУДКСУ у Луганській області, ін. номер 37858396.)
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Старобільський районний суд Луганської області.
Суддя: О.В. Ткач
Судове рішення № 55634597, Старобільський районний суд Луганської області було прийнято 08.02.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 431/388/16-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: