08.02.2016
ЄУН 431/388/16-к
Провадження № 1-кп/431/65/16 р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 лютого 2016 року м.Старобільськ
Старобільський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Ткач О.В.,
при секретарі Кустовій О.О.,
за участю прокурора Савченко М.О.,
обвинуваченої ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Старобільськ, Луганської області, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Баранівка, Житомирської області, українки, громадянки України, яка має середню освіту, не працюючій, не заміжньої, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1, проживаючій за адресою АДРЕСА_2, раніше судимій: 08.09.2010 року Старобільським районним судом Луганської області за ч. 1 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки із застосуванням ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробувальним терміном на 1 рік; 27.12.2010 року Старобільським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, згідно ст. 71 КК України приєднано покарання у вигляді 3 міс. позбавлення волі за вироком Старобільського районного суду від 08.09.2010 року та остаточно призначено покарання у виді 2 роки 3 місяців позбавлення волі, звільнена 27.03.2013 року по закінченню строку, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 190 КК України,
В С Т А Н О В И В :
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1, обвинувачується у скоєнні злочину за таких обставин:
19.12.2015 року, ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_3, разом з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, розпивали спиртні напої, після чого, коли останній ліг відпочивати, у ОСОБА_1 виник злочинний намір на незаконне заволодіння паспортом та іншими важливими особистими документами на ім'я ОСОБА_2 Переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний намір, таємно викрала паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, а також документи які знаходились всередині паспорта: пенсійне посвідчення, ідентифікаційний код, посвідчення ліквідатора ЧАЄС на ім'я останнього.
В серпні 2015 року, ОСОБА_1, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3, отримала від ОСОБА_2 мобільний телефон «Nokia», модель «1616» (ІМЕІ НОМЕР_2, без сім карти) у корпусі чорного кольору в тимчасове користування. Після отримання мобільного телефону у ОСОБА_1, виник злочинний намір заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, тобто неповернення мобільного телефону, та залишення його у власному користуванні.
Реалізуючи свій злочинний намір, в період з серпня 2015 року по січень 2016 року ОСОБА_1, не повертала ОСОБА_2, вищезазначений мобільний телефон на неодноразові вимоги останнього повернути телефон, реагувала постійними відмовами та тим, що останній ніякого телефону у тимчасове користування їй не давав.
Дії обвинуваченої ОСОБА_1 досудовим слідством правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 190 КК України, як незаконне заволодіння паспортом громадянина України і іншими важливими особистими документами, та незаконне заволодіння чужим майном вчиненого повторно, шляхом зловживання довірою.
В результаті злочинних дій ОСОБА_1, потерпілому ОСОБА_2 спричинена шкода в розмірі 170,00 грн. Шкоду відшкодовано. Цивільний позов не заявлений.
28 січня 2016 року між підозрюваною ОСОБА_1 і потерпілим ОСОБА_2 була укладено угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України.
Згідно укладеної угоди ОСОБА_1 і ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваної ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 190 КК України та покарання, яке повинна понести ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України та звільненням з випробуванням.
Відповідно п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальних провадженнях у формі приватного обвинувачення.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину невеликої тяжкості, сторони добровільно уклали угоду про примирення, зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України.
Суд переконався, що обвинувачена цілком розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.
Встановлено, що обвинувачена і потерпілий розуміють наслідки укладання та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України.
Судом встановлено, що укладання угоди є добровільним, не є насідком застосування насильства, примусу або погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Суд вважає за необхідне згідно ст.ст. 124, 126 КПК України стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на проведення товарознавчої експертизи в дохід держави.
Керуючись ст. 373, 374, 475 КПК України, суд -
З А С У Д И В :
Затвердити угоду від 28 січня 2016 року про примирення між ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2.
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання:
-За ст. 357 ч. 3 КК України у вигляді 1 року обмеження волі;
-За ст. 190 ч. 2 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі;
На підставі ст. 70 ч. 2 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, встановивши їй випробувальний термін в 1(один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироку законної сили залишити без змін.
Речові докази: мобільний телефон «Nokia», модель «1616» (ІМЕІ НОМЕР_2, без сім карти) у корпусі чорного кольору, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2 - залишити у ОСОБА_2
Стягнути з ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) в дохід держави за проведення товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12015130580001415 - 537,60 грн. (одержувач УК у Старобільському районі 24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013 банк ГУДКСУ у Луганській області, ін. номер 37858396.)
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Старобільський районний суд Луганської області.
Суддя: О.В. Ткач
The court decision No. 55634597, Starobilsk District Court of Luhansk Oblast was adopted on 08.02.2016. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key information easily.
This decision relates to case No. 431/388/16-к. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: