Ухвала суду № 55634130, 10.02.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/177/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Потапенко В. І.

УХВАЛА

Іменем України

10.02.2016 Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого-судді Потапенка В.І.

Суддів Черненко В.В., Чорнобривець О.С.

секретар Кодрул Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.11.2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства « УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту , -

ВСТАНОВИЛА:

15.07.2015 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту у сумі 30 685,85 доларів США та пені у розмірі 26 269,57 грн. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.11.2015 року позов задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» ( рахунок №29090000000113 в АТ « УкрСиббанк », м. Харків, МФО 351005, код 09807750) заборгованість по договору про надання споживчого кредиту №11345016000 від 12 травня 2008 року у розмірі 30 685,85 доларів США, та пеню у розмірі 26 269,57 грн. Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» ( рахунок №29090000000113 в АТ « УкрСиббанк », м. Харків, МФО 351005, код 09807750) сплачений судовий збір у розмірі по 1 827 грн. з кожного. У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.11.2015 року та повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції , посилаючись на те, що рішення є протиправним, необгрунтованим та таким, що порушує норми процесуального права з підстав неповного зясування судом обставин, які мають істотне значення для справи. ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, належним чином повідомлений , ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 10.02.2016 року у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовлено. Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, з підстав передбачених ст. 308 ЦПК України. Судом першої інстанції встановлено , що 12 травня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником усіх прав та обовязків якого є ПАТ « УкрСиббанк », та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту №11345016000, згідно якого банк зобовязується надати позичальнику кредитні кошти ( кредит) в іноземній валюті, Доллар США, в сумі 40 000 доларів США, що дорівнює еквіваленту 202 000 грн. за курсом НБУ на день укладання договору, а позичальник зобовязується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти ( кредит ) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному Договорі. При цьому сторони обумовили, що гривневий еквівалент суми кредиту зазначається в договорі лише в разі надання банком кредиту в іноземній валюті ( а.с. 15-21 ). Згідно п. 1.2.2 договору позичальник зобовязаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до Договору, але в будь якому випадку не пізніше 12 травня 2023 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цього Договору та/або згідно умов відповідної угоди Сторін. Відповідно до п. 1.3.1 договору за використання кредитних коштів протягом перших 30 ( тридцяти ) календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 14,00% річних. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов договору. У випадку, якщо банк не повідомив позичальника про встановлення нового розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування відповідно до умов договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим договором в попередньому місяці. У відповідності до п. 4.1 договору за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобовязань, передбачених договором, зокрема, термінів повернення кредиту ( всієї суми або його частини ) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого ( еквіваленту ) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті. З довідки розрахунку позичальника ОСОБА_3 по договору про надання споживчого кредиту №11345016000 від 12.05.2008 року вбачається, що станом на 01.07.2015р. заборгованість ОСОБА_3 становить: по кредиту та процентам у розмірі 30 685,85 доларів США, та пені у розмірі 26 269,57 грн., з яких: 26 443,77 доларів США заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 2665,83 доларів США за строк з 26.08.2014р. по 01.07.2015р.; 4242,08 доларів США заборгованість за процентами, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 3904,63 доларів США за строк з 01.07.2014р. по 03.06.2015р.; 10 746,48 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 26.08.2014р. по 01.07.2015р. ; 15 523,09 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 26.08.2014р. по 01.07.2015р. ( а.с. 38-49 ). 12 травня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» ( кредитор ) та гр. ОСОБА_2 ( поручитель ) було укладено договір поруки №203261, згідно умов якого поручитель зобовязується перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_3 ( боржник ) усіх її зобовязань перед кредитором, що виникли з Договору про надання споживчого кредиту №11345016000 від 12 травня 2008 року, укладеного між кредитором та боржником, існуючих в теперішній час, і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Відповідно до п.п. 1.3 - 1.4 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобовязаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною. ПАТ «УкрСиббанк» від 19.03.2015 року за вих. №23428 та №23429 на адресу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було направлено вимоги про погашення простроченого зобовязання за договором про надання споживчого кредиту №11345016000 від 12.05.2008 року ( а.с. 31-34), однак вимоги ПАТ «УкрСиббанк» залишилися без виконання. З врахуванням встановлених обставин справи , суд першої інстанції з посиланням на ст.ст. 525, 526, 553, 554, 610, 1050, 1054 ЦК України дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , а апеляційну скаргу вважає необгрунтованою враховуючи наступне. Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі , мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не сприяв всебічному і повному зясуванню справи є необгрунтованими виходячи з наступного. Як вбачається із матеріалів справи , суд першої інстанції після відкриття провадження у справі 22.07.2015 року повідомив відповідачів про наявність предявленого до них позову ( ас. 60, 66) Разом із тим, у звязку із неповідомленням ОСОБА_2 розгляд справи, призначеної на 21.09.2015 року було відкладено на 12.10.2015 року ( ас. 77) Про наступне судове засідання ОСОБА_2 був повідомлений завчасно 23.09.2015 року. (ас.84), разом із тим у судове засідання останній не зявився та подав у цей же день 12.10.2015 року заяву про перенесення розгляду справи. ( ас.89) З врахуванням заяви ОСОБА_2 суд відклав розгляд справи на 25.11.2015 року. ( ас. 91) , про що останній був повідомлений завчасно - 16.10.2015 року ( ас. 98), разом із тим не виявив бажання знайомитися з матеріалами справи та подати свої заперечення проти позову. 25.11.2015 року ОСОБА_2 був присутній у судовому засіданні , йому було розяснено права, будь-яких клопотань він не заявив, підтвердив факт отримання кредиту у сумі 40 тисяч доларів США, не заперечував проти закінчення зясування обставин по справі та перехід до судових дебатів. ( ас. 100101) Таким чином , суд першої інстанції повністю виконав покладені на нього ч.4 ст. 10 ЦПК України обовязки сприяння всебічному і повному зясуванню обставин справи.

Є безпідставними і доводи апеляційної скарги стосовно того , що ОСОБА_2 звертався до суду з заявою про залучення до матеріалів справи наявних письмових доказів. Матеріали справи не містять будь-яких заяв ОСОБА_2 про залучення письмових доказів по справі, про відсутність такого клопотання свідчить і зміст журналу судового засідання від 25.11.2015 року ( 100-101). Не додано будь-яких письмових доказів і до апеляційної скарги. ( ас. 117-125)

Не грунтуються на вимогах закону і доводи скарги про те, що укладений між Банком та ОСОБА_3 кредитний договір є нікчемним правочином . Як вбачається із змісту договору він укладений із дотриманням вимог, встановлених ст. 203 ЦК України та відповідно до ст. 204 ЦК України є правомірним. Вимоги про визнання кредитного договору недійсним у суді першої інстанції не заявлялися, а підстави, визначені ЦК України для визнання його нікчемним відсутні.

Не спростовують висновок суду першої інстанції і доводи скарги щодо безпідставного не застосування судом першої інстанції строків позовної давності , оскільки застосування позовної давності відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України судом можливе тільки за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Заяв про застування строків позовної давності під час розгляду справи у суді першої інстанції ні позичальник ОСОБА_3 , ні поручитель ОСОБА_2 суду не подавали.

Інших доводів апеляційна скарга не містить , а викладені у ній норми діючого законодавства та теоретичні викладки не потребують будь-якої правової оцінки. Виходячи з вищенаведеного , колегія суддів дійшла висновку , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права , його висновки відповідають фактичним обставинам справи, а тому підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відсутні. Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст.ст. 313-315, 319 ЦПК України , колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.11.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя

Судді :