Постанова № 55630086, 31.12.2015, Летичівський районний суд Хмельницької області

копія

Справа № 678/59/15-а

Провадження № 2-а-678-64/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2015 року смт. Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Ходоровського І.Б.,

за участю секретаря Віхтюк Л.А.,

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області про визнання протиправними дій та зобовязання призначити пенсію,

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області (далі Управління) в обґрунтування якого зазначається, що певний період працював в Летичівському АТП 16842 і в 1986 році був командирований в зону ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, де перебував в період з 10 по 21 серпня 1986 року. Там працював у зоні відчуження і знаходився на будівництві автодороги ОСОБА_2 - Чорнобиль, тому відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон) має право на зменшення пенсійного віку на 10 років.

Після досягнення 50 років позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, однак листом від 03 листопада 2015 року у призначенні пенсії йому було відмовлено, оскільки не підтверджено документально кількість днів перебування в населених пунктах зони відчуження.

Позивач з такою відмовою відповідача не погоджується тому, що надав усі наявні у нього документи, які підтверджують факт перебування у зоні відчуження, проте Управлінням дані документи не були прийняті до уваги, що позбавило його можливості отримувати передбачену Законом пенсію.

У звязку із зазначеним просить: визнати протиправними дії Управління щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону; зобовязати Управління призначити пенсію на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону з дня виникнення права на пенсію - з 01 серпня 2015 року.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та вказав, що в 20-річному віці у 1986 році був командирований з Летичівського АТП 16842 у зону ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, де перебував 12 днів - з 10 по 21 серпня 1986 року. Проживав у ОСОБА_2, так називався початковий пункт будівництва автодороги до Чорнобиля, фактично це була на той час добровільна зона відчуження. У ОСОБА_2, який ще називали Страхоліссям, проживали в деревяних будинках, там була столова, весь автопарк машин, пости охорони. Робочий день тривав 6 год., а працювали 6 днів на тиждень, однак не більше 12 днів. Працював водієм і возив начальника звідної автоколони №1 ОСОБА_3 Дорогу будували для доставки бетону на Чорнобильську АЕС. Дорога ОСОБА_2 Чорнобиль проходила через населені пункти Іванівка, Опачичи, Городище, які знаходились в зоні відчуження. Вїжджаючи в зону відчуження отримували маски і захисні костюми, а при виїзді машину повністю дезінфіковували. Мали посилене харчування і потрійну заробітну плату.

У 1992 році отримав посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії, а в 1997 році Хмельницькою обласною державною адміністрацією було проведено перереєстрацію і підтверджено його право на відповідні пільги та компенсації.

Враховуючи те, що ним подано усі необхідні документи для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Надати довідку за формою №122, що затверджена ОСОБА_4 Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року, немає можливості, оскільки Летичівське АТП 16842 ліквідоване.

В назване судове засідання позивач не зявився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує.

Представники Управління в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили у звязку з тим, що на підставі поданих позивачем документів неможливо призначити пенсію із скороченням терміну на 10 років, оскільки відсутня інформація про конкретну кількість днів виїзду у населені пункти саме зони відчуження відповідно до якої визначається право на пенсію.

В назване судове засіданні представник відповідача не зявився, до суду надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, проти позовних вимог заперечують та просять в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши докази по справі суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Так, свідок ОСОБА_5 показав, що працював водієм в Летичівському АТП і був командирований в зону ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, де перебував в період з 30 липня по 15 серпня 1986 року. Там працював у зоні відчуження і знаходився на будівництві автодороги ОСОБА_2 Чорнобиль. Йому на заміну приблизно 12 серпня 1986 року прибув ОСОБА_1 і вони ще кілька днів працювали разом. ОСОБА_1 возив начальника звідної автоколони ОСОБА_3 Люди проживали на території добровільної зони відчуження ОСОБА_2, де знаходились будинки для проживання, столова, автопарк. Дорога ОСОБА_2 Чорнобиль проходила через населені пункти Іванівка, Опачичи, Городище, які знаходились в зоні відчуження. ОСОБА_2 ще називали Страхоліссям. Вїжджаючи в зону відчуження отримували маски і захисні костюми, а при виїзді машину повністю дезінфіковували. Мали посилене харчування і потрійну заробітну плату. На даний час є пенсіонером, пенсія призначена із зменшенням пенсійного віку на 10 років.

На підтвердження показів свідка ОСОБА_5 про призначення пенсії Управлінням надано довідку Відкритого акціонерного товариства АТП 16842 від 25 квітня 2007 року №20 за формою №122, що затверджена ОСОБА_4 Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року, у якій зазначено про те, що ОСОБА_5 з 31 липня 1986 року по 13 серпня 1986 року був безпосередньо зайнятий на роботах, передбачених Постановою ЦК КПРС, ОСОБА_4 Міністрів СРСР і ВЦРПС №14970378 і постановою ОСОБА_4 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року №665-195, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності зі Списком №1, затвердженим ОСОБА_4 Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173. Період зазначеної роботи до 01 січня 1988 року зараховується до стажу при призначенні пенсії в трьохкратному розмірі.

Свідок ОСОБА_3 показав, що був начальником звідної автоколони №1 і прибув для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 25 липня 1986 року. Його водіями були ОСОБА_5, а йому на зміну прибув ОСОБА_1 кожен з яких відпрацював приблизно 12 днів. ОСОБА_1 працював автомобілем ІЖ 2715 та перебував з 10 серпня по 21 серпня 1986 року. У звязку із будівництвом автодороги ОСОБА_2 Чорнобиль, яку було збудовано 29 серпня 1986 року, постійно знаходились в 30-ти кілометровій зоні відчуження, кілька разів також були безпосередньо у Чорнобилі. Дорога ОСОБА_2 Чорнобиль проходила через населені пункти Опачичи, Городище, які знаходились в зоні відчуження і на час її будівництва місцевих жителів там вже не було. Вїжджаючи в зону відчуження отримували маски і захисні костюми, а при виїзді машину повністю дезінфіковували, постійно брали аналізи крові і вимірювали кількість отриманого опромінення. Мали посилене харчування. Пункт ОСОБА_2 це порт, до якого по Київському водосховищі морським транспортом доставляли необхідні матеріали для будівництва автодороги. Даний пункт ще називали Страхоліссям.

Пояснення позивача ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_2 називався Страхоліссям підтверджується даними з офіційного порталу Верховної ОСОБА_4 України - Указом Президії Верховної ОСОБА_4 Української РСР від 23 червня 1986 року перейменовано село Страхолісся Чорнобильського району Київської області на село ОСОБА_2. Відповідно до Указу Президії Верховної ОСОБА_4 Української РСР від 09 жовтня 1989 року відновлено населеним пунктам Київської області колишні найменування, серед яких, селу Зелений Мис Іванківського району - село Страхолісся.

У відповідності до ст. 9 Закону особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно ст. 10 Закону учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Як зазначено у ч. 1 ст. 15 Закону підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

ОСОБА_4 Кабінету Міністрів України №51 від 20 січня 1997 року затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У відповідності до абз. 4 п. 10 Порядку посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Із листа Управління №8065/02 від 03 листопада 2015 року, усних пояснень та письмових заперечень відповідача вбачається, що ОСОБА_1 звернувся 20 жовтня 2015 року з метою призначення пенсії, однак рішенням Управління йому відмовлено у призначенні пенсії за віком зі скороченням терміну на 10 років відповідно до п. 1 ст. 55 Закону у звязку з відсутністю необхідних документів, які визначають право на пенсію, а саме, у звязку з відсутністю інформації про конкретну кількість днів виїзду у населені пункти зони відчуження, відповідно до якої визначається право на пенсію.

Термін «зона відчуження» розкривається в Законі України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 означеного Закону зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році. Крім того, законодавець визначив ще зони безумовного (обов'язкового) відселення та зону гарантованого добровільного відселення. Межі цих зон установлюються та переглядаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з Національною академією наук, центральними органами виконавчої влади, сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, безпеки використання ядерної енергії, управління зоною відчуження та зоною безумовного (обовязкового) відселення, на основі експертних висновків.

У додатку №1 до ОСОБА_4 Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної ОСОБА_4 Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» визначено Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи. До вказаного переліку, як зона відчуження, входять с. Городище, с. Опачині, м. Чорнобиль Чорнобильського району Київської області. До зони гарантованого добровільного відселення входить с. Страхолісся Іванківського району Київської області.

Відповідно до абз. 1-2 п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, передбачено зменшення віку на 10 років.

Згідно п.п. 5 п. 2.1 р. II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що затверджений ОСОБА_4 правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок) до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, зокрема й ті, які засвідчують особливий статус особи - посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи обєкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Згідно паспорта громадянина України ОСОБА_1 народився 31 липня 1965 року.

Відповідно до трудової книжки серія БТ-І № 7014140, заповненої 25 квітня 1983 року, 17 січня 1986 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу водієм третього класу на вантажний транспорт категорії «С» у Летичівське АТП-22037, яке 20 січня 1987 року перейменовано в Летичівське автопідприємство 16842 Хмельницького обласного управління автомобільного транспорту.

Згідно наказу №60 Летичівського автотранспортного підприємства 22037 від 08 серпня 1986 року постановлено відрядити водія ОСОБА_1 в Чорнобильський район Київської області з автомобілем ІЖ 27-15 по обслуговуванню будбригади. Строк відрядження з 09 серпня по 23 серпня 1986 року.

Відповідно до довідки № 19, яка видана Міністерством автомобільного транспорту Української РСР Зводна автоколона №1 на будівництві автодороги ОСОБА_2 Чорнобиль, ОСОБА_1 в період з 10 серпня по 21 серпня 1986 року працював на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в тому числі 12 днів на будівництві автодороги ОСОБА_2 Чорнобиль.

25 грудня 1991 року Хмельницьким територіально-виробничим обєднанням автомобільного транспорту для Української державної корпорації автомобільного транспорту надано уточнені списки учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в 1986-1990 роках, в даний час працюючих на підприємствах та організаціях територіально-виробничого обєднання: по Летичівському автотранспортному підприємстві 16842 під №14 значиться ОСОБА_1, 1986 рік.

Із довідки Летичівського автотранспортного підприємства 16842 від 15 жовтня 1992 року № 159 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно з 10 по 21 серпня 1986 року був командирований в зону ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і знаходився на будівництві автодороги ОСОБА_2 Чорнобиль (наказ №60 від 08 серпня 1986 року). Проживав в ОСОБА_2 Київської області та отримав підвищену заробітну плату в трьохкратному розмірі 105 руб. 19 коп.

Відповідно до посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2) серія А №198842 від 30 грудня 1992 року, перереєстрованого 05 червня 1997 року про що наявна відмітка Хмельницької обласної державної адміністрації, предявник посвідчення має право на пільги і компенсації, встановлені Законом УРСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, які брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986-1987 роках. Посвідчення безстрокове і діє на всій території Української РСР.

У 2011 році Летичівською районною державною адміністрацією та районною радою ОСОБА_1, учасника ліквідації аварії на ЧАЕС ІІ категорії, нагороджено грамотою.

Із листа Відомчого архіву Міністерства інфраструктури України від 24 липня 2015 року вбачається, що в архіві зберігаються списки працівників, які були у відрядженні в 1986-1987-1988 роках для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, надані Хмельницьким територіально-виробничим обєднанням автомобільного транспорту від 25 листопада 1990 року. У списку Летичівського АТП 16842 на стор. 102 за порядковим номером 14 значиться ОСОБА_1 Назви населених пунктів та детальні дані про перебування працівників у списках не вказані.

Таким чином, сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про те, що позивач ОСОБА_1 перебував з 10 по 21 серпня 1986 року в зоні ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і знаходився на будівництві автодороги ОСОБА_2 Чорнобиль. Дана дорога прокладалась через населені пункти Опачичі, Городище, Чорнобиль, які віднесені до зони відчуження. Згідно показів свідків позивач виконував роботу безпосередньо в зоні відчуження. За виконану роботу ОСОБА_1 отримав підвищену заробітну плату в трьохкратному розмірі, мав посилене харчування. В подальшому йому було видане посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році.

Враховуючи зазначене суд вважає, що позивач ОСОБА_1 має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону.

Як вбачається із листа Управління від 03 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком 20 жовтня 2015 року.

Відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

У звязку з тим, що позивач ОСОБА_1 звернувся до Управління із заявою про призначення пенсії за віком в межах трьох місяців з дня досягнення ним пенсійного віку, тому пенсія має бути йому призначена з 01 серпня 2015 року.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В звязку з тим, що позивач надав відповідачу усі необхідні документи для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону, суд вважає, що відповідач не довів суду правомірність своїх дій, тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

У ч. 2 ст. 162 КАС України зазначено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень (п. 1); зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2).

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Відмову Управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області №8065/02 від 03 листопада 2015 року в призначенні ОСОБА_1 пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнати протиправною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Летичівському районі Хмельницької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 серпня 2015 року.

ОСОБА_4 може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через Летичівський районний суд Хмельницької області апеляційної скарги.

Суддя підпис ОСОБА_6

Суддя Летичівського

районного суду ОСОБА_6