Рішення № 55626859, 10.02.2016, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/895/15-ц

Провадження № 2/304/35/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2016 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

при секретарі - Багара М.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом представника ОСОБА_2 ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування кредитного договору, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання недійсним та скасування кредитного договору № 014/4080/82/38317, укладеного між сторонами 06 березня 2008 року. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 06 березня 2008 року між ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №014/4080/82/38317, відповідно до п. 1.1. якого кредитор надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його відповідно до Умов кредитування за програмою кредитування «Кредит під заставу нерухомості», на умовах визначених договором. Вважає вказаний договір недійсним, оскільки по-перше, позивача, як споживача банківських послуг, не було повідомлено про умови кредитування (мету, для якої споживчий кредит може бути витрачено; тип відсоткової ставки; орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту тощо), альтернативні методи кредитування, переваги та недоліки обраного методу кредитування, порядок надання та погашення отриманого кредиту, у звязку з чим виник дисбаланс прав та зобовязань між банком та споживачем банківських послуг. По-друге, позивачу несвоєчасно видано кредитні кошти як того передбачають умови кредитного договору. Так, п. 6.1. кредитного договору передбачає надання кредиту у безготівковій формі шляхом переказу (зарахування) всієї суми кредиту на поточний рахунок позичальника в строк та в порядку, визначеному п. 1.1.5. Договору, чого банком не виконано. Внаслідок цього кредитний договір чинності не набрав, вважається розірваним та відповідно будь-якому виконанню не підлягає. По-третє, відповідачем не дотримано вимог щодо отримання згоди другого з подружжя перед укладенням кредитного договору, оскільки внаслідок підписання такого у подружжя виникли спільні права та обовязки. Враховуючи наведене, вважає загальною підставою визнання спірного правочину недійсним недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог закону щодо умов його дійсності, встановлених частинами 1-3, 5-6 ст. 203 ЦК України, а тому просить позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини позовної заяви.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, однак подавав заяву про розгляд справи без його участі, а також письмове заперечення, в якому позов не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 06 березня 2008 року між позивачкою ОСОБА_2 та ВАТ «ОСОБА_3 Аваль» був укладений кредитний договір № 014/4080/82/38317 (а. с. 7-9).

Відповідно до п. 1.1.1 кредитного договору № 014/4080/82/38317 кредитор надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його відповідно до Умов кредитування за програмою кредитування «Кредит під заставу нерухомості», на умовах визначених договором в сумі 19 890 доларів США.

В судовому засіданні встановлено, що своїм підписом у анкеті-заяві на отримання кредиту під заставу від 08 лютого 2008 року, а також п. 15.7 кредитного договору, позичальник ОСОБА_2 засвідчила та підтвердила, що ознайомлена у письмовій формі з кредитними умовами, зокрема орієнтовною сукупною вартістю кредиту, строком, відсотковою ставкою, наявними формами кредитування та відмінностями між ними, перевагами і недоліками пропонованих схем кредитування (а. с. 28-29).

Також встановлено, що при укладенні кредитного договору № 014/4080/82/38317 банк та ОСОБА_2 дійшли згоди з усіх істотних умов договору (мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобовязань позичальника, порядок плати за кредит, відсоткова ставка, відповідальність сторін), така була укладена у письмовій формі, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і їх волевиявлення було вільним, а отже укладення спірного договору відповідало вимогам ЦК України та Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

В судовому засіданні встановлено, що позивачу кредитні кошти були видані 11 березня 2008 року після укладення договору іпотеки, у відповідності до умов п. 1.1.5, п. 6.1. та 6.2. кредитного договору № 014/4080/82/38317 шляхом їх перерахування з позичкового рахунку №2203541776 на відкритий для позичальника поточний рахунок № 262081448707. Даний факт підтверджується меморіальним валютним ордером № ОМ8Е43813 від 11 березня 2008 року та випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 (а. с. 30).

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року щодо отримання згоди другого з подружжя зазначено, що положення статті 65 СК України відносно порядку розпорядження майном, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя регулюють відносини, які стосуються розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є правочином щодо отримання у власність грошових коштів.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 1048-1052, 1054 ЦК України, Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року, ст. ст. 10, 11, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові представника ОСОБА_2 ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування кредитного договору відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: ОСОБА_5