Рішення № 55623820, 25.01.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12104/15-ц

Провадження по справі № 2/752/1621/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2016 року м.Києва Голосіївський районний суд міста Києва

в складі: головуючого судді Сальникової Н.М.,

секретаря Захаревської Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2015 року позивач звернувся до Голосіївського районного суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Пред'явлені позовні вимоги мотивовані тим, що 11.01.2012 року між Пат «Альфа банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 500250648, згідно якого відповідач отримала кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії у сумі 6000грн на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності. За умовами договору банк надає позичальнику кредит з терміном погашення до 12.07.2013 року.

Банк свої зобов'язання виконав повністю, а відповідач - свої зобов'язання по виплаті кредиту за умовами договору належним чином не виконує. Внаслідок чого, станом на 23.12.2013 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість по сплаті кредиту за кредитним договором в сумі 17 049,60грн, які позивач просить стягнути з боржника на користь позивача, поклавши сплату судового збору на відповідача.

В судове засідання представник позивача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, завчасно подав до канцелярії суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача, позов підтримав у повному обсязі .

Відповідач в судове засідання не з'явилася, проте була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить зворотне поштове повідомлення. Жодних клопотань про відкладення судового розгляду або заяв в порядку ч.2 ст.158 ЦПК України завчасно подано до канцелярії суду не було.

Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з'явилися, керуючись ч.2 ст.197 ЦПК України суд розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно ст.224 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.ст.10,11,59 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні на підставі належних та достовірних доказів встановлено, що 11.01.2012 року між Пат «Альфа банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 500250648, згідно якого відповідач отримала кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії у сумі 6000грн на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності. За умовами договору банк надає позичальнику кредит з терміном погашення до 12.07.2013 року.

Банк свої зобов'язання виконав в повному обсязі, відповідачем умови кредитного договору не виконувалися, внаслідок чого, станом на 23.12.2013 року виникла заборгованість, яка складає 17 049,60 грн із них: прострочена заборгованість по тілу кредиту - 6000грн, прострочені відсотки - 2249,60грн, прострочена комісія - 2700,00грн, пеня - 6100,0 грн.

Згідно договору факторингу №2013-1 від 23.12.2013 року, укладеного між ПАТ «Альфа банк» і ТОВ «Росвен Інвест Україна», позивач набув статус нового кредитора за договором №500250648 від 11.01.2012 року, а відтак і право вимоги до відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша кредитна установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Крім того, згідно із ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Загальні умови виконання зобов'язань передбачені ст.ст.526,527 ЦК України, згідно яких, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, який є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України) та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст.525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, в разі якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк /термін/.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне) виконання (ст.610 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст.625 ЦК України).

Протягом розгляду цивільної справи відповідач не скористалася своїми процесуальними правами та не надала до суду належних та допустимих доказів, які би містили інформацію щодо предмету доказування, в підтвердження своєчасного виконання своїх зобов'язань за укладеними кредитним договором, а відтак суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача заборгованість в сумі 17 049,60 грн.

Судом також встановлено, що позивачем були понесені судові витрати, які підлягають стягненню з відповідача у сумі 243 грн. 60 к.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 553, 554, 1049, 1050 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 ІНН НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» код 37616221 заборгованість за договором № 500250648 від 11.01.2012 року у сумі 17049 грн 60к.

Стягнути ОСОБА_1 ІНН НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» код 37616221 судовий збір у сумі 243грн 60к.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку шляхом подання до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.М. Сальникова