Рішення № 5561435, 13.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/17113.04.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Пріма»

до Приватного підприємства «Прайдінвест»

про стягнення 8619,04 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники:

Від позивача: Заболотна Ю.Б.- представник по довіреності від 20.10.2008р.

Від відповідача: не зявилися

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Приватного підприємства «Прайдінвест»заборгованості за Договором поставки в розмірі 8619,04 грн., в тому числі 8452,44 грн. основний борг, пеня 263,75 грн., пеня - 148,34 грн., 3% річних 18,26 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2009р. порушено провадження по справі № 53/171, розгляд справи призначено на 23.03.2009р.

Судове засідання по справі № 53/171, призначене на 23.03.09р. не відбулося, оскільки суддя, що розглядає дану справу, перебувала на лікарняному.

Ухвалою суду від 25.03.2009р. розгляд справи призначено на 13.04.2009р.

В судовому засіданні 13.04.2009р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач просить стягнути з відповідача по справі борг в сумі 8488,91 грн., в тому числі 8324,83 грн. - основний борг, пеня 146,10 грн., 3% річних 17,98 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог.

В судовому засіданні 13.04.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не зявився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду від 02.03.2009р. та від 25.03.2009р. не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені листом Головного міжрегіонального управління статистики у місті Києві № 21-10/647 від 04.02.2009р., наданим позивачем.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи за відсутності представників сторін, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.04.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

06.01.2006р. між сторонами у справі укладено Договір поставки № 06 (далі Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобовязується поставляти товар Покупцю, а Покупець зобовязується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору. (п. 1.1 Договору поставки № 06 від 06.01.2006р.).

Позивач поставив відповідачу по справі Товар на загальну суму 8555,83 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних: № 1-00000326 від 19.01.2009р., № 1-00000191 від 14.01.2009р., № 1-00000113 від 09.01.2009р., № 1-00011564 від 23.12.2008р., № 1-00011620 від 26.12.2008р., № 1-00010809 від 03.11.2008р., № 1-00010732 від 30.10.2008р., № 1-00010638 від 27.10.2008р., № 1-00010558 від 23.10.2008р., № 1-00010483 від 20.10.2008р., № 1-00010428 від 17.10.2008р., № 1-00010317 від 13.10.2008р., № 1-00010244 від 09.10.2008р. та генеральним дорученням на отримання матеріальних цінностей № 1 від 10.01.2007р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Відповідач повернув товар позивачу на суму 231,00 грн., що підтверджується видатковими накладними 4124 від 26.12.2008р., № 4040 від 03.11.2008р., № 4026 від 27.10.2008р., № 4015 від 22.10.2008р., № 4001 від 13.10.2008р.

Згідно з п. 5.2 Договору поставки № 06 від 06.01.2006р. оплата за поставлені товари згідно умов цього Договору здійснюється Покупцем на поточний рахунок Постачальника протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару Покупцем.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідач по справі свого обовязку щодо оплати отриманого від позивача товару не виконав.

На день розгляду справи у суді сума заборгованості відповідача за неналежне виконання Договору поставки № 06 від 06.01.2006р. становить 8324,83 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи Довідкою № 02/03 від 02.03.2009р. за підписами директора та головного бухгалтера позивача.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обовязку щодо вчасної оплати за поставлений товар, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 8324,83 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобовязання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Позивач також заявляє про стягнення з відповідача по справі пені за неналежне виконання Договору поставки Договору поставки № 06 від 06.01.2006р.

Як вбачається з пункту 6.2 Договору поставки Договору поставки № 06 від 06.01.2006р. у разі порушення терміну оплати вартості поставленого товару, що встановлений пунктом 5.2 цього Договору, Постачальник має право стягнути з Покупця пеню у розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня.

Розрахунок позивача пені в розмірі 146,10 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 17,98 грн. є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не спростував обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Прайдінвест»(03115, м. Київ, пр.-т Перемоги, 136, код ЄДРПОУ 32670127 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Пріма»(04209, м. Київ, пр.-т Оболонський, 37-В, кв. 11, код ЄДРПОУ 21665940) основний борг в сумі 8324 (вісім тисяч триста двадцять чотири) грн. 83 коп., пеню в розмірі 146 (сто сорок шість) грн. 10 коп., 3% річних в розмірі 17 (сімнадцять) грн. 98 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 116 (сто шістнадцять) грн. 22 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

СуддяГрєхова О.А.