Рішення № 5561409, 24.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/11224.03.09

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до державного підприємства «Будівельне управління Державного управління справами»

про стягнення 12603,28 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- паспорт серія НОМЕР_3, виданий Бориспільським МРВ

ГУ МВС України в Київській області від 05.11.1997 року;

від відповідача: не зявився.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до державного підприємства «Будівельне управління Державного управління справами»про стягнення заборгованості в сумі 12603,28 грн. за договором про виконання робіт № 20/07 від 11.07.2007 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.07.2007 року між ним та відповідачем було укладено договір про виконання робіт № 20/07, згідно якого замовник доручає, а виконавець зобовязується виконати роботи по розібранню та вивезенню матеріалів старого приміщення адміністративної будівлі ДАП «Україна»за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2.

Зміст та обсяг робіт визначаються кошторисом, який є невідємною частиною цього договору.

Відповідно до п.2.1.3. виконавець зобовязаний провести зазначені роботи у строк не пізніше двадцяти робочих днів після отримання авансу.

Згідно з п. 3.1. вартість всього обсягу робіт та витрат на їх проведення по договору, згідно проектно-кошторисної документації, що є невідємною частиною цього договору, складає 25000,00 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору замовник повинен оплатити вартість матеріалів, згідно кошторису та повністю розрахуватись за виконані роботи після підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.3. договору до початку виконаних робіт замовник сплачує виконавцю аванс у сумі 15000,00 грн.

11 липня 2007 року на розрахунковий рахунок позивача відповідачем перераховано аванс у сумі 15000,00 грн.

Позивач виконав умови договору і в серпня 2007 року надав відповідачеві акт № 1 щодо повного виконання робіт, відповідно до умов укладеного договору. Від відповідача не надійшло жодних претензій щодо відступів умов договору або інших недоліків.

Після отримання акту приймання виконаних підрядних робіт відповідач не оплатив виконані роботи на суму 10000,00 грн.

З метою досудового регулювання спору 20.02.2008 року позивачем на адресу відповідача направлені претензія та повторно направлений акт приймання виконаних робіт, які отримані відповідачем 28.02.2008 року за вх. № 16-4/80. Претензія відповідачем залишена без відповіді та без задоволення

Таким чином, на момент подання позовної заяви сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 10000,00 грн., за прострочення виконання зобовязань позивач нарахував відповідачеві пеню у сумі 2603,28 грн.

03.03.2009 року у судове засідання представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/112 від 06.02.2009 року не виконав, проте через загальний відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судове засідання зявився, вимоги ухвали суду про порушення провадження від 06.02.2009 року не виконав.

Відповідно до ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, а також неявку представника відповідача у судове засідання, суд відклав розгляд справи на 24.03.2009 року.

24.03.2009 року представник позивача у судове засідання зявився та надав пояснення по справі, відповідно до яких просить суд задовольнити вимоги позивача у повному обсязі, стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 10000,00 грн., пеню у сумі 2603,28 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 127,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, проте через загальний відділ діловодства подав відзив на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з перерахуванням судом штрафних санкцій.

11.07.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про виконання робіт № 20/07, згідно якого замовник доручає, а виконавець зобовязується виконати роботи по розібранню та вивезенню матеріалів старого приміщення адміністративної будівлі ДАП «Україна»за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2.

Зміст та обсяг робіт визначаються кошторисом, який є невідємною частиною цього договору.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.2 статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до п.2.1.3. виконавець зобовязаний провести зазначені роботи у строк не пізніше двадцяти робочих днів після отримання авансу.

Згідно з п. 3.1. вартість всього обсягу робіт та витрат на їх проведення по договору, згідно проектно-кошторисної документації, що є невідємною частиною цього договору, складає 25000,00 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору замовник повинен оплатити вартість матеріалів, згідно кошторису та повністю розрахуватись за виконані роботи після підписання акту виконаних робіт.

Згідно ч.1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п. 3.3. договору до початку виконаних робіт замовник сплачує виконавцю аванс у сумі 15000,00 грн.

11 липня 2007 року на розрахунковий рахунок позивача відповідачем перераховано аванс у сумі 15000,00 грн.

Відповідно до статті 853 ЦК України замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про це підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Позивач виконав умови договору і в серпні 2007 року надав відповідачеві акт № 1 щодо повного виконання робіт, відповідно до умов укладеного договору. Від відповідача не надійшло жодних претензій щодо відступів умов договору або інших недоліків.

Після отримання акту приймання виконаних підрядних робіт відповідач не оплатив виконані роботи на суму 10000,00 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що підставою для не підписання акту приймання виконаних підрядних робіт та неоплати 10000,00 грн. є невиконання роботи на вказану суму, а саме не виконано вивільнення будівельного майданчика від будівельного сміття після виконання робіт.

Відповідач керується п. 2.2.3 договору, відповідно до якого при допущенні виконавцем виконання робіт з відхиленням від умов договору чи встановленні інших недоліків з вини виконавця, замовник має право вимагати безоплатного виправлення таких недоліків чи відхилень або відшкодувань понесених витрат по усуненню їх своїми засобами.

Однак, відповідач не надав доказів того, що він заявляв виконавцеві про будь-які відхилення від умов договору та вимагав безоплатного виправлення таких недоліків чи відхилень або відшкодувань понесених витрат по усуненню їх своїми засобами.

З метою досудового регулювання спору 20.02.2008 року позивачем на адресу відповідача направлений лист-вимога та повторно направлений акт приймання виконаних робіт, які отримані відповідачем 28.02.2008 року за вх. № 16-4/80. Лист-вимога відповідачем залишена без відповіді та без задоволення.

Таким чином, на момент подання позовної заяви сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 10000,00 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 10000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача у відзиві, що відсутній момент з якого слід нараховувати штрафні санкціїї, оскільки, як вбачається з наявних матеріалів справи, лист-вимога про зобовязання негайного перерахування заборгованості за виконані роботи отриманий представником відповідача 28.02.2008 року, що підтверджується відміткою за вх. № 16-4/80.

Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, зобовязання мало бути виконано у семиденний строк від дня предявлення вимоги, а саме до 06.03.2008 року.

Розрахунок пені:

Період нарахуванняСума заборгованості, грн.Кількість днів простроченняСтавка НБУ, %Сума пені, грн.

07.03.08-29.04.0810000,006010%327,86

30.04.08-07.09.0810000,0012512%819,67

Загальна сума пені за перерахунком суду становить 1147,53 грн. та підлягає стягненню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з державного підприємства «Будівельне управління Державного управління справами» (юридична адреса: 01021, м. Київ, вул. Садова, 1/14, фактична адреса: 03113, м. Київ, просп. Перемоги, 72; р/р 26008038228012 в АКБ «Укрсоцбанк»м. Києва, МФО 322012, код ЄДРПОУ 31407993) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; р/р НОМЕР_1 в Бориспільському відділенні ВАТ «Укргазбанк», МФО 320478, ідентифікаційний код НОМЕР_2) суму основного боргу 10000,00 (десять тисяч) грн. 00 коп., пеню в сумі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 53 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 127 (сто двадцять сім) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий