Ухвала суду № 55610753, 03.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 р.Справа № 816/4381/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.11.2015р. по справі № 816/4381/15

за позовом ОСОБА_1

до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області третя особа Гадяцька міська рада Полтавської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач, Гадяцька ОДПІ), третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Гадяцька міська рада Полтавської області та з урахуванням заяви від 17.11.2015 (а.с. 45-46) просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Гадяцької ОДПІ від 19.06.2015 №654-17 та №2-17, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: "Транспортний податок з фізичних осіб, 18011000" загалом в розмірі 50 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що транспортний податок відсутній у переліку загальнодержавних податків, а тому не належить до сплати. Звертав увагу на те, що введення транспортного податку не відповідає принципу стабільності податкового законодавства. Разом з цим, на переконання позивача, встановлення місцевих податків віднесено до компетенції органів місцевих рад. Оскільки Гадяцькою міською радою у строки, визначені статтею 12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення ставок та порядок сплати транспортного податку не приймалось, підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відсутні. Окрім того, посилався на те, що один з автомобілів перебуває у розшуку в зв'язку з його викраденням, а тому не може бути об'єктом оподаткування транспортним податком.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.11.2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 19 червня 2015 року №654/17. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову в частині задоволення позову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач також не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Третя особа надіслала до суду клопотання про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 03.02.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, письмових пояснень, письмових заперечень приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що за позивачем у встановленому законом порядку зареєстровано два легкові автомобілі: Toyota Land Cruiser, 2013 року випуску, з об'ємом двигуна 4461 см3 та Toyota Land Cruiser 200, 2013 року випуску, з об'ємом двигуна 4461 см3 (а.с. 15-16).

Гадяцькою ОДПІ 19.06.2015 сформовано податкові повідомлення-рішення №654-17 та №2-17, якими ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання за платежем: "Транспортний податок з фізичних осіб, 18011000" загалом в розмірі 50 000,00 грн (а.с. 7-8).

Не погодившись з даними рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги в цій частині є обгрунтованими, оскільки автомобіль не може бути об'єктом оподаткування транспортним податком, адже фактично не перебуває у власності позивача, оскільки у останнього відсутня визначальна складова права власності - володіння майном, тому відповідач безпідставно нарахував ОСОБА_1 податкове зобов'язання зі сплати транспортного податку в розмірі 25 000,00 грн.

В доводах апеляційної скарги позивач зазначив, що для застосування рішення про транспортний (місцевий) податок з 01.01.2015 року, таке рішення мало бути прийнято та оприлюднено до 15 липня 2014 року.

Відповідач в доводах апеляційної скарги зазначив, що при нарахуванні транспортного податку та зміні місцезнаходження транспортного засобу повинні застосовуватися виключно вимоги податкового законодавства, а не норм цивільно-правового законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на такі обставини.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 внесено зміни до статті 267 Податкового кодексу України, що набули чинності з 01.01.2015.

Відповідно до вимог підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (з урахуванням змін) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

За приписами пунктів 267.2 - 267.5 статті 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно з положеннями статті 267 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування транспортним податком є власні автомобілі платника податку.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Правомочність володіння - це юридично забезпечена можливість власника бути в безпосередньому фактичному зв'язку з річчю. Володіння треба розуміти як постійну можливість матеріального зв'язку власника з річчю.

Правомочність користування - це заснована на законі можливість вилучення корисних властивостей речі для задоволення потреб власника чи інших осіб.

Правомочність розпорядження - це закріплена нормами права за власником можливість визначити долю належної йому речі шляхом знищення, відчуження або передачі її в тимчасове володіння іншим особам.

Як свідчать матеріали справи, легковий автомобіль Toyota Land Cruiser, д.н.з. НОМЕР_1 30.06.2013 викрадено в м. Ялта Автономної Республіки Крим та він по теперішній час перебуває у розшуку (а.с. 17-21).

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначений автомобіль не може бути об'єктом оподаткування транспортним податком, оскільки фактично не перебуває у власності позивача, та у останнього відсутня визначальна складова права власності - володіння майном.

Таким чином, відповідач безпідставно нарахував ОСОБА_1 податкове зобов'язання зі сплати транспортного податку в розмірі 25 000,00 грн.

Стосовно нарахування позивачу податкового зобов'язання зі сплати транспортного податку щодо легкового автомобіля Toyota Land Cruiser 200, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначений легковий автомобіль знаходиться у власності позивача.

Відповідно до положень підпунктів 267.6.1, 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо доводів позивача, що транспортний податок не підлягає сплаті протягом 2015 року у зв'язку з відсутністю станом на 15.07.2014 рішення Гадяцької міської ради про його встановлення, колегія суддів вказує наступне.

Перехідними положеннями Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII, яким внесені зміни до Податкового кодексу України щодо порядку справляння транспортного податку, визначено особливості прийняття органами місцевого самоврядування рішення про встановлення місцевих податків, зокрема транспортного податку, на 2015 рік. Пунктом 4 Прикінцевих положень зазначеного Закону, окрім іншого, рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині транспортного податку). Установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, визначені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарювання".

Рішенням сорок восьмої сесії шостого скликання Гадяцької міської ради від 22.01.2015 встановлено у 2015 році податок на майно, до складу якого, окрім іншого, входить транспортний податок, затверджено Положення про податок на майно (зокрема, в частині сплати у 2015 році транспортного податку) (а.с. 12-14).

Таким чином, податкове повідомлення-рішення про нарахування позивачу транспортного податку в розмірі 25000,00 грн. стосовно легкового автомобіля Toyota Land Cruiser 200 ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України, який, в силу положень статті 1, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що в цій частині відповідач правомірно нарахував ОСОБА_1 податкове зобов'язання зі сплати транспортного податку в розмірі 25000,00 грн.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов вичерпних висновків та правильно застосував норми матеріального та процесуального права при вирішення даного спору.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом апеляційної інстанції на підставі статті 88 КАС України було відстрочено Гадяцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області сплату судового збору до прийняття рішення у справі.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 535 грн. 92 коп.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.11.2015р. по справі № 816/4381/15 залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на рахунок УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (банківські реквізити отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк ГУДКУ у Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173) судовий збір у розмірі 535 грн. 92 коп. (п'ятсот тридцять п'ять грн. 92 коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Ральченко І.М. Катунов В.В. Повний текст ухвали виготовлений 08.02.2016 р.