Постанова № 55610752, 02.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 р. Справа № 820/9195/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.

представника позивача Кобзар О.М.

представника відповідача Сукач Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2015р. по справі № 820/9195/15

за позовом Приватного підприємства "Спецімпекс"

до Харківської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Спецімпекс» звернулося до суду першої інстанції в якому просило скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів №80700001/2015/000469/2 від 20.03.2015 року; №80700001/2015/000470/2 від 20.03.2015 року; №80700001/2015/000515/2 від 26.03.2015 року; №80700001/2015/000528/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000549/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000550/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000551/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000552/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000553/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000554/2 від 30.03.2015 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2015 року позов задоволено.

Скасовано рішення Харківської митниці ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів №80700001/2015/000469/2 від 20.03.2015 року; №80700001/2015/000470/2 від 20.03.2015 року; №80700001/2015/000515/2 від 26.03.2015 року; №80700001/2015/000528/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000549/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000550/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000551/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000552/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000553/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000554/2 від 30.03.2015 року.

Харківська митниця ДФС (далі-відповідач) не погодившись з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу в якій просила постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2015 року скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не вірне встановлення обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

В судовому засіданні представник позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечував просив відмовити в її задоволенні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, заперечення проти неї вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено,що 05.09.2014 року між ПП "Спецімпекс" та Нuzhou New Insight WPC Nechnology Co., Ltd (Китай) укладено контракт №141008WL на поставку композитних матеріалів, а саме: дошки з деревно-полімерного композиту LHMA066W загальною кількістю 3 920 штук за ціною 6,1361 дол. США за штуку та фурнітури - плінтусів LHMA019A у кількості 600 штук за ціною 1,6297 дол. США за штуку. Загальна вартість партії склала 25031,32 дол. США (т. 1 а.с. 46-66).

Відповідно до п.п.4.4 контракту встановлено базисні умови поставки, зокрема передбачено, що строк поставки партії Товару складає 15 днів з моменту отримання на розрахунковий рахунок Продавця попередньої оплати , зазначеної в п. 3.1 Контракту.

Згідно п.3.1. зазначеного Контракту оплата за кожну партію товару проводиться Покупцем в доларах США шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок Продавця. Строки та порядок оплати зазначаються в відповідній Специфікації. (т. 1 а.с. 47-52)

Відповідно до умов контракту 05.09.2014 року сторони уклали специфікацію №1 від 09.01.2014р. де погодили замовлення на поставку партії виробів із деревино-полімерного композиту - дошки, уголка. Загальна вартість партії товару склала 23 031,32 доларів США. В специфікації сторони погодили умови оплати товару, зокрема протягом 90 днів з моменту прибуття контейнера в порт покупця. (а.с.55)

16.01.2015 року товар пред'явлено для митного оформлення в Китаї, що підтверджено копією китайської МД №310420150549967755.

Позивачем товар розбито на дрібніші партії та задекларовано ТОВ "Франко трейд" (далі-декларант) за наступними електронними митними деклараціями:

фурнітура - плінтуси (код згідно з УКТ ЗЕД 3925908000): ЕМД №807100000/2015/007990 від 16.03.2015 року та №807100000/2015/009415 від 25.03.2015 року (т. 1 а.с. 88) ;

дошка (код згідно з УКТ ЗЕД 3918900000): №807100000/2015/007995 від 16.03.2015 року; №807100000/2015/009408 від 25.03.2015 року; №807100000/2015/009410 від 25.03.2015 року; №807100000/2015/009413 від 25.03.2015 року; №807100000/2015/009416 від 25.03.2015 року; №807100000/2015/009418 від 25.03.2015 року; №807100000/2015/009420 від 25.03.2015 року (т. 1 а.с. 71-156).

Відповідно до опису, зазначеного у графах 31 митних декларацій вся партія товару роздрібнена позивачем на окремі дрібніші партії.

По кожній поданій декларації декларантом визначена митну вартість за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору.

На підтвердження складових митної вартості декларантом до митного органу, разом із митними деклараціями надано документи: декларації митної вартості, інвойс №14ИА02Ь009 від 09.01.2015 року, контракт №141ІА02Ь009 від 05.09.2014 року, специфікацію №1 від 09.01.2015 року, декларація країни відправлення №310420150549967755 від 16.01.2015 року, прайс-лист від 09.01.2015 року, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №638 від 11.03.2015 року, коносамент, довідка про транспортні витрати від 27.02.2015р., акт приймання наданих послуг від 27.02.2015р., договір морського перевезення від 01.12.2014р.

Відповідачем , на адресу позивача надіслані електронні повідомлення про витребування, додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості, з посиланням на те, що задекларований за ціною угоди рівень митної вартості був нижчим , ніж рівень митної вартості ідентичних/подібних товарів, митне оформлення яких було вже здійснено; виявлені розбіжності в документах, поданих декларантом до митного оформлення; експертний висновок від 11.03.2015р. не містить зазначення вартості товару з урахуванням якості товару, умов оплати, розміру партії, постачальника, кон"юктуру ситуації на ринку; висновок містить проведення аналізу відповідності цінових умов по іншому контракту позивача; під час митного оформлення виявлено помилки у габаритних розмірах та було зясовано фактори, які впливають на рівень митної вартості товару (виробник та торгівельна марка) а саме наявність маркування на упаковці товару Бельгійської торгівельної марки. (т. 1 а.с. 195-198).

На зазначені запити декларантом на адресу митниці надіслано лист про відмову в наданні додаткових документів з вимогою надати рішення про коригування митної вартості товарів (т.1 а.с. 207, 217, 222, 227).

Харківською митницею прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №80700001/2015/000469/2 від 20.03.2015 року; №80700001/2015/000470/2 від 20.03.2015 року; №80700001/2015/000515/2 від 26.03.2015 року; №80700001/2015/000528/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000549/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000550/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000551/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000552/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000553/2 від 30.03.2015 року; №80700001/2015/000554/2 від 30.03.2015 року (т. 1 а.с. 12-31).

У всіх рішеннях для коригування митної вартості відповідачем було використано шостий (резервний) метод визначення митної вартості.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано належні документи в підтвердження ціни товару, проте відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом та визначення її за резервним методом з прийняттям рішень про коригування митної вартості товару.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Митним Кодексом України.

Статтею 53 МК України обумовлено, що у разі якщо документи, надані декларантом для підтвердження митної вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Додаткові документи, які було витребувано Митницею, входять до переліку, визначеного частиною 3 статті 53 МК України, проте з наданих позивачем документів розбіжності щодо умов поставки товару усунуті не були.

Відповідно до статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Право митного органу здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України у випадках, коли виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів обумовлено статтею 55 МК України.

Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог Митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій ст.53 МК України наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема :

декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України 02.06.2015р. (справа №21-498а15).

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що митним органом виявлені розбіжності в документах, поданих декларантом до митного оформлення щодо ціни товару, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, згідно контракту та поданою специфікацією до нього; задекларований за ціною угоди рівень митної вартості був нижчим , ніж рівень митної вартості ідентичних/подібних товарів, митне оформлення яких було вже здійснено; наданий експертний висновок від 11.03.2015р. не містить зазначення вартості товару з урахуванням якості товару, умов оплати, розміру партії, постачальника, кон"юктуру ситуації на ринку; висновок містить проведення аналізу відповідності цінових умов по іншому контракту позивача; під час митного оформлення виявлено помилки у габаритних розмірах та було з'ясовано фактори, які впливають на рівень митної вартості товару (виробник та торгівельна марка) а саме наявність маркування на упаковці товару Бельгійської торгівельної марки Bruggan premium decking, Lstyle skirting board.

Суперечність поданих декларантом документів свідчить про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів в правильності митної оцінки товару та підстав для витребовування додаткових документів.

Митним органом, надіслано електронні запити до позивача з вимогою надати документи, зокрема: виписку з бухгалтерської документації, висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, пояснення щодо маркування на етикетці, тощо (т. 1 а.с. 195-198).

Позивач, наданим йому правом не скористався, не надав документів та пояснень на підтвердження обґрунтованості заявленої вартості товару.Доказів зміни умов договору в частині оплати товару, пояснень щодо пакування товару, до митного органу надано не було.

Таким чином сумніви митного органу щодо рівня митної вартості товару , позивачем усунуті не були, що дало підстави для визначення митної вартості товару у способи, передбачені ст.57 та 64 МК України.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на тому, що , відповідачем по всім деклараціям вимагався лише загальний перелік документів, передбачений ст. 53 МК України .

Проте, колегія суддів вважає, що наведені доводи позивача спростовуються матеріалами справи, зокрема електронними запитами , із зазначенням переліку документів, які запропоновано надати. Крім того, як підтвердив у судовому засіданні представник позивача, у підприємства не було будь-яких інших документів, ніж ті, що подані з деклараціями.

При цьому Митний орган обґрунтував та довів неможливість послідовного застосування попередніх методів визначення митної вартості та прийняв рішення, які ґрунтується на раніше визначених митними органами митних вартостях із зазначенням відповідної митної декларації.

Щодо посилання у рішенні про коригування митної вартості в якості джерела інформації для його прийняття на інформацію про митне оформлення товарів за МД №500060001/2014/41532 від 17.12.2014 року, митна вартість яких визначена за шостим методом, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень МКУ та пп.2.5 п.2 розділу 2 Методичних рекомендацій посадовими особами ВМВ було здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Так, митним органом встановлено, що задекларований за ціною угоди рівень митної вартості був нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних/подібних товарів, митне оформлення яких було вже здійснено, згідно цінової інформації ЄАІС ДФСУ .

Відповідно до. Статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є, частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII ГАТТ "Оцінка товару для митних цілей" та Угода про застосування статті VII ГАТТ.

Відповідно до пункту 2(а) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару. Відповідно до пункту 2(Ь) статті під "дійсною вартістю" повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до пункту (Ь), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.

Таким чином, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості. Зазначене можливо здійснити тільки шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією - рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено і інформація про які ретельно перевірялась.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача про безпідставність застосування даних щодо митної вартості, наявних у ЄАІС Держмитслужби, з огляду на таке.

Згідно з Положенням про Єдину автоматизовану інформаційну систему Державної митної служби України, затвердженим наказом Держмитслужби України від 04.11.2010 р. № 1341, Єдина автоматизована інформаційна система Держмитслужби - багатофункціональна інтегрована автоматизована система, що забезпечує інформаційну підтримку та супроводження митної справи в Україні і становить сукупність кількох взаємопов'язаних інформаційних систем, зокрема, автоматизованої інформаційної системи "Центр", автоматизованої системи митного оформлення, інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронна пошта" та інших систем, програмно-інформаційних комплексів.

Відповідно до пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 р. N 362, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків, посадовими особами митних органів, що здійснюють контроль правильності визначення митної вартості, використовуються такі джерела інформації як, зокрема, спеціалізовані програмно - інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України.

Колегія суддів зазначає, що не надання відповідачем до долучення до матеріалів справи митної декларації від 17.12.2014р., не свідчить про відсутність зазначеного документу, крім того , він був оглянутий судом першої інстанції, а також дані про наявність цієї декларації мітиться в інформаційній базі митного органу.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що декларантом заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару , що дає право митному органу прийняти рішення про коригування митної вартості.

Висновки суду першої інстанції про те, що при прийнятті рішення про визначення митної вартості товару з використанням резервного методу митний орган діяв всупереч вимог чинного законодавства спростовуються доказами наданими Митницею під час розгляду справи та не відповідають обставинам справи.

За таких підстав, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції невірно встановив обставини справи, що привело до неправильно вирішення справи.

Проте, скільки судом апеляційної інстанції встановлено правомірність прийнятих рішень, апеляційна скарга підлягає задоволенню .

У відповідності до п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.202 КАС України неповне з'ясування обставин у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 1,3, 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2015р. по справі № 820/9195/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволені позову Приватного підприємства "Спецімпекс" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Присяжнюк О.В. Курило Л.В. Повний текст постанови виготовлений 08.02.2015 р.