Постанова № 55610105, 02.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 року № 876/1659/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судових засідань: Гользбергер А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС у Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС у Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кортеж плюс» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -

встановив:

09.12.2014 ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів у Івано-Франківській області, правонаступником якої є ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС у Івано-Франківській області, звернулася в суд із адміністративним позовом до ТОВ «Кортеж плюс» у якому просить суд надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна ТОВ «Кортеж плюс», що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у відповідача перед бюджетом наявний податковий борг в сумі 113579,19 грн, з яких: 100350,51 грн ґрунтується на рішеннях Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.07.2014 по справі № 809/2167/14 та від 24.10.2014 по справі № 809/3243/14 про стягнення податкового боргу з рахунків платника у банках, а 13228,79 грн новостворений борг, який виник на підставі декларації з орендної плати за землю з юридичних осіб за серпень-вересень 2014 року в сумі 9847,68 грн та декларації з ПДВ за серпень-вересень 2014 року в сумі 3381 грн. З метою виконання рішення суду податковим органом скеровано ряд платіжних вимог щодо списання суми заборгованості із банківських рахунків боржника, однак внаслідок вжитих заходів сума заборгованості не була погашена, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача, що відповідно до ст. 95 ПК України є підставою для звернення з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 у задоволенні позову відмовлено.

Із цією постановою суду не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про його дату, час та місце, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, апеляційний розгляд справи проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов задоволеним бути не може, оскільки надання позивачем інкасових доручень про стягнення податкового боргу, які повернуті банком у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках ТОВ «Кортеж плюс», не може вважатися належним вжиттям податковим органом всіх заходів щодо встановлення відсутності достатніх коштів для погашення податкового боргу, так як у процесі судового розгляду встановлено, що за постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.07.2014 по справі № 809/2167/14 видано два виконавчі листи, які перебувають на примусовому виконанні у ДВС і виконавчі провадження не закінчені. Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем частково погашено податковий борг на суму 2000 грн.

Однак, суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на таке.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 ПК України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Порядок погашення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.

Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 ст.95 ПК України).

При цьому, відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

З аналізу наведених вище норм Податкового кодексу України вбачається, що податковий орган наділений правом звернення з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, у разі недостатності коштів, які перебувають у власності такого платника податків. При цьому, такий позов може бути поданий не раніше спливу 60 календарних днів з моменту надсилання податкової вимоги такому платнику податків.

Як вбачається із матеріалів справи, у зв'язку з наявністю у відповідача податкового боргу, позивачем надсилалася йому податкова вимога від 03.09.2012 № 1660 (а.с. 14), однак оскільки такий підприємством не був погашений, а збільшився (а.с. 15-17), ДПІ у м. Івано-Франківську 03.07.2014 звернулося в суд із адміністративним позовом про стягнення з рахунків у банках податкового боргу в сумі 74750 грн, який постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.07.2014 по справі № 809/2167/14, задоволений (а.с. 19-22).

09.10.2014 ДПІ у м. Івано-Франківську звернулося з ще одним позовом до ТОВ «Кортеж плюс» про стягнення податкового боргу в сумі 25600,11 грн з рахунків платника у банках, який постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.10.2014 по справі № 809/3243/14, задоволений (а.с. 23-25).

Згадані вище судові рішення у апеляційному порядку не оскаржувались та набрали законної сили, що сторонами не заперечується.

Також, за відповідачем рахується новостворений податковий борг в сумі 13228,79 грн, який виник на підставі декларації з орендної плати за землю з юридичних осіб за серпень-вересень 2014 року в сумі 9847,68 грн та декларації з ПДВ за серпень-вересень 2014 року в сумі 3381 грн (а.с. 5-11, 15-18).

Із матеріалів справи також вбачається, що з метою виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.07.2014 по справі № 809/2167/14, ДПІ у м. Івано-Франківську було скеровано АТ «Райффазен Банк Аваль» у м. Києві, яке обслуговує відповідача, інкасові доручення про списання коштів з рахунків ТОВ «Кортеж плюс», однак такі повернулися не виконаними у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках (а.с. 29-31).

Відсутні у ТОВ «Кортеж плюс» і кошти у касі, що підтверджується його листом від 26.11.2014 № 13, яким повідомлено про те, що на протязі 2014 року в касу підприємства виручка не надходила, залишок коштів складає 0,16 грн (а.с. 27).

Актами податкового керуючого про опис майна № 18/25-140 від 23.06.2014 та № 35/25-140 від 03.11.2014, визначено майно, яке вноситься у податкову заставу загальною вартістю 113154,38 грн (а.с. 35-36).

24.06.2014 та 07.11.2014 відповідно, до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис, об'єктом обтяження якого є активи платника податків згідно вказаних актів опису (а.с. 37-38).

Таким чином, податковим органом належними і допустимими доказами підтверджено наявність у ТОВ «Кортеж плюс» податкового боргу в сумі 113579,19 грн, а також відсутність у власності цього підприємства необхідних коштів для його погашення, що з огляду на приписи ст. 95 ПК України є достатніми підставами для задоволення позову про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що наявність відкритих виконавчих проваджень за згаданими вище судовими рішеннями про стягнення податкового боргу є перешкодою для задоволення розглядуваного позову, оскільки виходячи з положень ст.ст. 2, 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконання судових рішень у випадках передбачених законодавством може бути покладено на органи доходів і зборів.

Так, абзацом 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.

Відповідно до пункту 12.4 цієї Інструкції, стягувач для стягнення коштів оформляє не менше ніж у трьох примірниках інкасове доручення (розпорядження) за формою, наведеною в додатку 24 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції. У реквізиті «Призначення платежу» інкасового доручення (розпорядження) стягувач зазначає назву, дату видачі та номер (якщо він присвоєний) судового рішення. Судове рішення, на підставі якого оформлено інкасове доручення (розпорядження), банку не подається. Банк, що обслуговує стягувача, приймає інкасові доручення (розпорядження) протягом 10 календарних днів з дати їх складання, а банк платника - протягом 30 календарних днів з дати їх складання. Стягувач доставляє інкасове доручення (розпорядження) в банк платника самостійно (через працівника стягувача, рекомендованим або цінним листом тощо).

Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абзацу другого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7 - 95.21 статті 95 Податкового кодексу України.

Отже, в розумінні Податкового кодексу України органами стягнення за судовими рішеннями про стягнення з юридичних осіб податкового боргу, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи, визначені цим Кодексом.

Враховуючи те, що позивач, як орган на який покладено обов'язок виконання судових рішень про стягнення податкового боргу з рахунків у банку, який обслуговує відповідача, не в змозі погасити податковий борг у зв'язку з відсутністю на рахунках необхідних коштів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позову та надання дозволу на погашення цього боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

При цьому, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги надану в суді першої інстанції квитанцію про сплату податкового боргу в сумі 2000 грн (а.с. 57), оскільки з неї вбачається, що ці кошти сплачені на рахунок ВДВС. Доказів того, що ці кошти у повній сумі переховані до відповідного бюджету в рахунок погашення спірного податкового боргу відповідачем не надано.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування та прийняття нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС у Івано-Франківській області - задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року у справі № 809/4113/14 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Надати Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС у Івано-Франківській області дозвіл на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кортеж плюс» (код - 25071627) в сумі 113579,19 грн (сто тринадцять тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять гривень дев'ятнадцять копійок) за рахунок майна цього підприємства, що перебуває у податковій заставі.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів, з дня складення її у повному обсязі, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін

Постанова у повному обсязі складена та підписана 08.02.2016.