Постанова № 55607410, 03.02.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2016 р. Справа № 920/1702/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Івакіна В.О.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

першого відповідача - ОСОБА_2В,

другого відповідача - не з'явився,

третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого відповідача за первісним позовом (вх. №57 С/1-7) на ухвалу господарського суду Сумської області від 07.12.15 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДІАМАНТ-АГРО, с. Сула

до:

1) ТОВ ТД УСПІХ, м. Київ;

2) Дочірнього підприємства Агрофірма Діамант, с. Сула;

про стягнення 5139697,29 грн.

та за зустрічним позовом ТОВ ТД УСПІХ, м. Київ;

до ТОВ ДІАМАНТ-АГРО, с. Сула;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом - ПП "Довіра-В", с. Грушів

про стягнення 6856078,16 грн.

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ ДІАМАНТ-АГРО (позивач за первісним позовом) у своїй заяві від 07.12.2015 року про забезпечення позову просив суд негайно накласти арешт на грошові кошти на рахунках ТОВ Торгівельний дім УСПІХ (відповідача - 1) в межах суми заборгованості 5139697,29 грн., витрат по судовому збору 77095,46 та 609 грн., оскільки перший відповідач з березня 2015 року до цього часу не вчинив жодних дій на погашення заборгованість та навмисно вводить суд в оману щодо наявності документів бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують його заборгованості перед позивачем, що свідчить про недобросовісність першого відповідача, спрямованість його дій на ухилення від сплати боргу та можливість переведення наявних на його рахунках грошових коштів з метою утруднення чи неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог позивача.

Ухвалою господарського суду Сумської області 07.12.2015 року (суддя Левченко П.І.) заява Товариства з обмеженою відповідальністю ДІАМАНТ-АГРО про забезпечення позову задоволена. Накладено арешт на грошові кошти на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ УСПІХ у банківських або інших кредитно-фінансових установах у межах суми заборгованості, яка складає: 5139697,29 грн. (пять мільйонів сто тридцять девять тисяч шістсот девяносто сім гривень 29 копійок), витрат по судовому збору в розмірі 77095,46 грн., витрат по судовому збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 609,00 грн.

ТОВ ТД УСПІХ із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодилось, подало до Харківського апеляційного господарського суду апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить вказану вище ухвалу скасувати.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на грошові кошти першого відповідача накладено два арешти згідно ухвал господарського суду від 11.11.2015 року та від 07.12.2015 року на загальну суму 10 434 803,50 грн., в той час як на момент накладення цих арештів позовні вимоги до першого відповідача складались із суми у 5 139 697,29 грн. Накладення подвійного арешту на свої грошові кошти заявник вважає порушенням своїх прав, а тому звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із даною апеляційною. скаргою.

В судовому засіданні представник першого відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

Представники другого відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Вивченням матеріалів справи встановлено наступне.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.11.2015 року накладено арешт на грошові кошти на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «УСПІХ» у банківських або інших кредитно-фінансових установах у межах суми заборгованості, яка складає: 5139497,29 грн., витрат по судовому збору за подання позову в розмірі 77095,46 грн., витрат по судовому збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 609,00 грн.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.11.2015 року скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.11.2015 року.

20.11.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю ДІАМАНТ-АГРО подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Сумської області від 26.11.2015 р.

27.11.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «УСПІХ» подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Сумської області від 11.11.2015 р.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 07.12.2015 року (оскаржуваною ухвалою) накладено арешт на грошові кошти на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ «УСПІХ» у банківських або інших кредитно-фінансових установах у межах суми заборгованості, яка складає: 5139697,29 грн. (пять мільйонів сто тридцять девять тисяч шістсот девяносто сім гривень 29 копійок), витрат по судовому збору в розмірі 77095,46 грн., витрат по судовому збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 609,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 року апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "УСПІХ залишена без задоволення. Ухвала господарського суду Сумської області від 11.11.2015 р. у справі № 920/1702/15 залишена без змін.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 року апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ДІАМАНТ-АГРО задоволена. Ухвала господарського суду Сумської області від 26.11.2015 року у справі № 920/1702/15 скасована.

З вищевикладеного вбачається, що на сьогодні залишаються в силі дві ухвали господарського суду Сумської області, якими накладено арешт на грошові кошти першого відповідача.

Перша - це ухвала господарського суду першої інстанції від 11.11.2015 року, оскільки постановами Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 року ця ухвала залишена без змін, а ухвала місцевого господарського суду від 26.11.2015 року, якою скасовані заходи до забезпечення позову вжиті ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.11.2015 року - скасована.

Друга - це ухвала господарського суду від 07.12.2015 року, яка оскаржується першим відповідачем у даному апеляційному провадженні.

При вирішенні питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

В основу заяви про забезпечення позову б/н від 07.12.2015 року позивач зазначає, що у першого відповідача перед позивачем рахується заборгованість у сумі 5 139 697,29 грн., що є значною сумою грошей, при цьому першим відповідачем не було вчинено дій на погашення такої заборгованості та вводить суд в оману щодо наявності документів бухгалтерського та податкового обліку.

Задовольняючи зазначену вище заяву позивача, в обґрунтування необхідності накладення арешту на грошові кошти першого відповідача місцевий господарський суд зазначив, що матеріали справи, зокрема, акт зарахування зустрічних вимог, в сукупності з іншими документами, вказує на те, що перший відповідач навмисно вводить суд в оману щодо дійсного стану розрахунків між сторонами, що свідчить про намір першого відповідача ухилитися від сплати позивачеві заборгованості, а відтак припущення позивача, що грошові кошти, які є у першого відповідача на даний час, можуть зменшитися у кількості або зникнути на момент виконання рішення, є достатньо обґрунтованим.

Проте, з такими доводами та висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може, та вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Згідно з положеннями пунктів 1 та 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що в заяві про забезпечення позову позивачем не наведено жодної обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову, а тому і не надано будь-яких доказів цього.

Правова позиція позивача з означеного питання, з якою погодився і місцевий господарський суд, полягає у тому, що оскільки першим відповідачем подаються до суду докази, які суперечать доказам позивача - це свідчить про те, що відповідач вводить суд в оману, а тому останній є недобросовісним у веденні господарської діяльності, що може свідчити про вчинення дій на переведення наявність в нього коштів з метою ухилення від сплати заборгованості.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

При цьому, право сторони на подання доказів закріплено в статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

При вирішенні питання про наявність або відсутність правових підстав для вжиття заходів до забезпечення позову суд повинен встановити імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів та доведеність обставин, які свідчать про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.

Подання першим відповідачем доказів, які не визнаються позивачем, саме по собі не свідчить про намір відповідача ухилитись від виконання зобов'язання або рішення суду, а є правом відповідача, яким він користується за своїм власним переконанням для доведення своєї правової позиції перед судом у процесі змагальності.

Враховуючи, що позивачем суду не надано доказів про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання та рішення суду, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви позивача б/н від 07.12.2015 року про забезпечення позову.

З викладеного вбачається передчасність висновків місцевого господарського суду про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ Торгівельний дім УСПІХ, що свідчить про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала від 07.12.2015 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ Торгівельний дім УСПІХ задовольнити.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 07.12.2015 року у справі №920/1702/15 скасувати.

Заяву ТОВ ДІАМАНТ-АГРО від 07.12.2015 року про забезпечення позову залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 08.02.2016 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Івакіна В.О.