Постанова № 55607400, 04.02.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2016 р. Справа № 922/5335/15

Колегія суддів у складі: головуючи суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Гетьман Р.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

від позивача за зустрічним позовом (апелянта) ОСОБА_1 за довіреністю від 03.01.2013р. № 1;

від 1-го відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 за довіреністю від 06.10.2015р., ОСОБА_3 за довіреністю від 06.10.2015р. за довіреністю від 06.10.2015р.;

від 2-го відповідача за зустрічним позовом не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмінбудсервіс" (вх.№5297Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2015р. у справі № 922/5335/15,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Посейдон", м. Дніпропетровськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмінбудсервіс", м.Харків,

про стягнення 208166,26 грн.,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмінбудсервіс", м. Харків,

до відповідачів: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Посейдон", м.Дніпропетровськ,

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Фандрев", м. Дніпропетровськ,

про визнання недійсним договору відступлення права вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю"Будівельна компанія "Посейдон" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з ТОВ "Адмінбудсервіс" суму боргу за договором підряду №11 від 03.09.2012р. у розмірі 272356,21 грн., яка складається з суми основного боргу розмірі 178379,36 грн., суми інфляційних нарахувань - 85023,15 грн., суми 3% річних від суми боргу - 8953,70 грн.

Ухвалою суду від 15.10.2015р. було прийнято та задоволено заяву (вх. №41805 від 15.10.2015р.) представника ТОВ "Будівельна компанія "Посейдон", в якій він просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмінбудсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Посейдон" суму боргу за договором підряду №11 від 03.09.2012 року у розмірі 208166,26 (двісті вісім тисяч сто шістдесят шість гривень 26 копійок) грн., яка складається з наступного: основна сума боргу по акту приймання виконаних робіт за грудень 2012 року на загальну суму 114189,41 грн. грн.; сума інфляційних втрат - 85023,15 грн.; сума 3% річних від суми боргу - 8953,70 грн.

22.10.2015р. ТОВ "Адмінбудсервіс" звернулось до господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою, в якій просило суд визнати недійсним договір відступлення права вимоги №1 від 29.04.2014р., укладеного між ТОВ Будівельною компанією "Посейдон" та ТОВ "Фандрев".

Ухвалою суду від 22.10.15р. було прийнято зустрічний позов ТОВ "Адмінбудсервіс" до ТОВ "БК "Посейдон" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги для спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.10.2015р. у справі №922/5335/15 (суддя Шарко Л.В.) первісні позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмінбудсервіс" (ЄДРПОУ 33606885, Свідоцтво: ПДВ № 100284763, ІПН 336068820320 адреса: 61162, м.Харків, просп. П'ятдесятиріччя СРСР, 2-к) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Посейдон" (ЄДРПОУ 34919047, 52001, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгороднє, вул. Шосейна, 78) основну заборгованість в сумі 114189,41 грн., 3% річних в сумі 8953,70 грн., інфляційні втрати в сумі 85023,15 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 3122,49 грн. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідачем за первісним позовом в порушення вимог статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України не виконав зобовязання за договором від 03.09.2012р. № 11, у звязку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Посейдон" щодо стягнення з відповідача 114189,41 грн. заборгованості, право вимоги якого перейшло до останнього на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) від 29.04.2014р. № 1, є правомірними. При цьому, у звязку з встановленням порушення грошового зобовязання за договором підряду від 03.09.2012р. № 11 з боку ТОВ "Адмінбудсервіс", на думку судом, позовні вимоги щодо стягнення з боржника 8953,70 грн. 3% річних та 85023,15 грн. інфляційних витрат також підлягають задоволенню.

Крім того, місцевий господарський суд дійшов висновку, що наявність у ТОВ «Фандрев» дійсної вимоги до ТОВ "Адмінбудсервіс", яка існувала на час укладення договору відступлення права вимоги від 29.04.2014р., що підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання виконаних робіт за грудень 2012 рок на загальну суму 114189,41 грн., а також недоведеність ТОВ "Адмінбудсервіс" наявності інших підстав, для визнання недійсним зазначеного договору, свідчить про відсутність підстав для задоволення зустрічної позовної заяви.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Адмінбудсервіс" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для вирішення справи, невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2015р. у справі № 922/5335/15 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовити у повному обсязі, а позовні вимоги зустрічної позовної заяви задовольнити у повному обсязі; судові витрати покласти на позивача за первісним позовом.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Адмінбудсервіс", зокрема, недійсності договору відступлення права вимоги від 29.04.2014р. №1, посилається на наступні обставини справи:

- ТОВ "Адмінбудсервіс" перерахувало попередню оплату за виконання робіт відповідно до договору підряду від 03.09.2012р. № 11 у розмірі 50000,00 гривень на підставі платіжного доручення від 09.11.2012р. № 1137, що не заперечується ТОВ "БК "Посейдон" згідно наданого до матеріалів справи акту звірки взаєморозрахунків, що не було враховано місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення.

- згідно наданого позивачем за первісним позовом повідомлення про зміну кредитора у зобовязанні та акту приймання-передачі від 29.04.2014р. № 1, відсутня договірна ціна до договору підряду від 03.09.2012р. №11, яка є невідємною частиною спірного договору, у відповідності до якої ТОВ "Фандрев" передано право вимоги до ТОВ "БК "Псейдон". Таким чином, ТОВ "БК "Посейдон" не було отримано всіх необхідних документів за оспорюваним договором щодо отримання права вимоги за договором підряду від 03.09.2012р. № 11.

- судом не було враховано те, що роботи за договором підряду від 03.09.2012р. № 11 не були завершені, а ТОВ "БК "Посейдон" згідно вимог чинного законодавства України не має права виконувати будівельні роботи на адміністративно-складському комплексі у звязку з відсутністю у нього ліцензії на проведення будівельних робіт у відповідності до положень ст. 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

- враховуючи, що підрядник ТОВ "Фандрев" на час укладення договору підряду від 03.09.2012р. № 11 мав статус платника податку на додану вартість, яким не являється ТОВ "БК "Посейдон", при передачі прав та обовязків за оспорюваним договором позивачу за первісним позовом, ТОВ "Адмінбудсервіс" втрачає економічну вигоду від договору підряду від 03.09.2012р. № 11 та зазнає збитків у розмірі втраченого податкового кредиту з податку на додану вартість, що відповідно до умов договору підряду становить 104054,46 грн.

- наявні у матеріалах справи первинні документи не можуть бути належними та допустимими доказами реальності вчинених господарських операцій між ТОВ "Адмінбудсервіс" та ТОВ "Фандрев", оскільки в порушення вимог чинного законодавства України не відображені в бухгалтерському та податковому обліку останнього, що відповідно підтверджується листом Основянської ОДПІ ДФС м.Харкова Харківської області та свідчить про відсутність у ТОВ "Фандрев" відповідно прав та зобовязань за договором.

- надані до матеріалів справи первинні документи, що випливають з договору підряду від 03.09.2012р. № 11 та згідно яких було укладено оспорюваний договір відступлення права вимоги № 1 від 29.04.2014р. - "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" № КБ-3 та "ОСОБА_3 приймання виконаних будівельних робіт" № КБ-3, не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", оскільки не містять дати їх підписання, а також визначення посади особи, якою їх підписано.

- виходячи зі змісту положень ст. 516 Цивільного кодексу України, Закону України "Про інформацію", п. 10.5 договору підряду від 03.09.2012р. № 11 не можливо відступити права вимоги за договором підряду третій особі без згоди іншої сторони.

- оскільки ТОВ "Адмінбудсервіс" не отримувало актів про виконання робіт від ТОВ "Фандрев", про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідних доказів про їх отримання, таким чином, за відсутності дійсної вимоги за договором підряду від 03.09.2012р. № 11 відсутня можливість для переходу цих прав за оспорюваним договором.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.11.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до розгляду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2015р. у звязку з недоплатою апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у справі у встановленому законом розмірі, відкладено розгляд справи, а також залучено до участі у справі в якості другого відповідача за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Фандрев".

Товариством з обмеженою відповідальністю "Адмінбудсервіс" було подано оригінал платіжного доручення про доплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 17.12.2015р. у справі № 922/5335/15 в розмірі 1339,22 грн., а також докази направлення зустрічної позовної заяви та апеляційної скарги у справі другому відповідачу за зустрічним позовом (вх.№222 від 12.01.2016р.).

Судовою колегією з метою зясування спірних питань, що виникли під час розгляду даної справи, було долучено до матеріалів справи оригінал акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року до прийняття судового рішення у справі, які були надані для огляду суду в судовому засіданні.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2016р. з метою повного, всебічного та обєктивного розгляду справи, надання можливості учасникам судового процесу надати додаткові письмові пояснення з питань, які виникли в судовому засіданні, продовжено строк розгляду апеляційної скарги та відкладено розгляд справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Посейдон" надано копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Фандрев" (вх.№728 від 2201.2016р.).

Розглянувши наданий витяг з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо 2-го відповідача за зустрічним позовом, судова колегія встановила, що 22.01.2015р. на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2014р. у справі № 904/2913/14 припинено діяльність юридичної особи ТОВ "Фандрев" у звязку з визнанням його банкрутом (т.2, а.с. 9).

Судова колегія зазначає, що за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Таким чином, враховуючи вибуття зазначеної вище юридичної особи зі спірних правовідносин за відсутності його правонаступника, провадження у справі в частині зустрічного позову до ТОВ "Фандрев" підлягає припиненню на підставі пункту 6 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Також, Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Посейдон" надано пояснення у справі, в яких він заперечує проти вимог апеляційної скарги та зазначає про законність та обґрунтованість рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2015р. у справі № 922/5335/15 (вх.№ 936 від 26.01.2016р.).

Зокрема, в обґрунтування своєї позиції у справі позивач за первісним позовом зазначає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, у звязку з чим позиція ТОВ "Адмінбудсервіс" щодо втрати ним податкового кредиту є безпідставною. Також, позивач з первісним позовом зазначає про необґрунтовану відмову ТОВ "Адмінбудсервіс" від підписання акту приймання-передачі виконаних робітна суму 114189,95 грн. та його оплати.

В судовому засіданні господарського суду апеляційної інстанції було оголошено перерву до 04.02.2016р.

ТОВ "Адмінбудсервіс" надано додаткові пояснення до апеляційної скарги (вх.№1394 від 04.02.2016р.).

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2015р. у справі № 922/5335/15 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог за первісним позовом у повному обсязі та задовольнити позовні вимоги зустрічної позовної заяви.

Представники 1-го відповідача за зустрічним позовом заперечували проти вимог апеляційної скарги, просили рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2015р. у справі № 922/5335/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін за первісним позовом, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2012р. між ТОВ "Адмінбудсервіс" (іменований "замовником") та ТОВ "Фандрев" (іменований "підрядник") укладено договір підряду № 11, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає підряднику, а підрядник виконує на свій ризик власними силами та методами роботи по виробництву промислової бетонної підлоги на "Адмінітсративно-складському комплексі", що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект 50 років СРСР, 2-К, передає замовнику виконані роботи, а замовник приймає і оплачує виконані роботи відповідно до умов договору.

Згідно з п. 1.2 договору обєм робіт визначається актом приймання-передачі виконаних робіт, який складається повноважними представниками сторін та є невідємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору договірна ціна робіт становить суму розмірі 624326,75 грн. в т.ч. ПДВ 104054,46 грн., якає невідємною частиною даного договору.

Згідно з п. 3.1 договору строк виконання робіт становить 30 календарних днів від дати перерахування на розрахунковий рахунок підрядника авансового платежу відповідно до п. 5.1 договору або з моменту передачі замовником усіх необхідних матеріалів (акт приймання-передачі матеріалів).

У відповідності до п. 5.1 договору замовник оплачує вартість робіт у 2 етапи:

А) аванс в розмірі 50% від договірної ціна на придбання матеріалів після підписання договору;

Б) остаточний розрахунок здійснюється протягом 10-ти банківських днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

У випадку передачі замовником підрядником матеріалів, аванс згідно п.п. "А" п.5.1 даного договору, замовником не оплачується і проводиться оплата виконаних робіт відповідно до п.п. "Б" п. 5.1 даного договору.

Пунктом 6.1 договору визначено, що приймання-передача виконаних робіт здійснюється на протязі встановленого сторонами строку шляхом підписання акту приймання-передачі виконаних робіт. Підрядник має право здавати виконані роботи частинами, а замовник має право приймати частинами фактично виконані роботи.

З наданих для огляду суду оригіналів акту приймання виконаних робіт за грудень 2012 року за вищевказаним договором на загальну суму 114189,41 грн. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт до договору підряду між ТОВ "Адмінбудсервіс" та ТОВ "Фандрев" № 11 від 03 вересня 2012 року встановлено, що вказані документи було підписано сторонами за договором підряду від 03.09.2012р. № 11 та скріплено печатками товариств.

Також, 29.04.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фандрев" (іменований "цедент") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Посейдон" (іменований "цесіонарій") укладено договір відступлення права вимоги № 1, відповідно до п. 1.1 якого за цим договором цемент передає цесіонарію права первісного кредитора за договором підряду № 11, укладеного 03 вересня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фандрев" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Адмінбудсервіс", в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (стаття 514 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1.2 договору крім передачі права вимоги оплати за зобовязанням, до цесіонарія переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, повязаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобовязань за основним договором.

Згідно з п. 2.1 договору цемент зобовязаний відступити цесіонарію право вимоги згідно з умов цього договору.

У відповідності до п. 3.2 договору цесіонарій має право вимагати від боржника належного виконання своїх зобовязань за основним договором, але вже на користь цесіонарія.

Пунктом 8.9 договору визначено, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

До цього договору в якості його невідємної частини додається акт приймання-передачі документів, який є додатком № 1 до цього договору (п. 8.8 договору).

На підставі акту приймання-передачі від 29.04.2014р. № 1 до договору відступлення прав вимоги (цесії) № 1 від 29.04.2014р. документи, визначені в п. 1.5 договору передані цесіонарію ТОВ "БК "Посейдон" (а.с. 27).

Як зазначає позивач, ТОВ "БК "Посейдон" звернулося до ТОВ "Адмінбудсервіс" з повідомленням про зміну кредитора у зобовязанні, яке виникло на підставі договору підряду від 03.09.2012р. № 11, від 21.08.2015р. вих. № 37 (а.с.28), що визнається останнім.

Оскільки ТОВ "Адмінбудсервіс" не виконало вимоги п. 5.1 вказаного договору щодо сплати за актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року на загальну суму 114189,41 грн., ТОВ "БК "Посейдон" звернулось з даним позовом до господарського суду Харківської області.

Також, ТОВ "Адмінбудсетвіс", вважаючи, що договір відступлення права вимоги від 29.04.2014р. № 1 укладено з порушенням вимог статті 203 ЦК України, звернувся до господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою до ТОВ "БК "Посейдон" про визнання його недійсним з підстав, викладених вище (т.1, а.с.82-101).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з межах заявлених позовних вимог, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Предметом первісного позову у даній справі є стягнення заборгованості за договором підряду від 03.09.2012р. №11, 3% річних та інфляційних втрат.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобовязань є укладення господарського договору та інших угод. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до вимог статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частиною 1 статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

У відповідності до ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі договору про відступлення права вимоги від 29.04.2014р. № 1 ТОВ "БК "Фандрев" отримало право вимоги права ТОВ "Фандрев" за договором підряду від 03.09.2012р. № 11, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фандрев" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Адмінбудсервіс", в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 5.1 договору підряду від 03.09.2012 року №11 ТОВ "Адмінбудесервіс" було сплачено ТОВ "Фандрев" 50000,00 грн. попередньої оплати (а.с. 143).

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Обставина сплати ТОВ "Фандрев" попередньої оплати в розмірі 50000,00 грн. на виконання договору підряду від 03.09.2012р. № 11 визнається сторонами за первісним позовом, у звязку з чим у відповідності до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України є встановленим фактом та не підлягає доведенню.

Враховуючи, що виконавцем за договором підряду від 03.09.2012р. було виконано та замовником прийнято виконані роботи без зауважень на загальну суму 114189,41 грн., що підтверджується підписані обома сторонами - "Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" № КБ-3 та "ОСОБА_3 приймання виконаних будівельних робіт" № КБ-3, вартість яких частково сплачено замовником на підставі платіжного доручення від 09.11.2012р. № 1137 в розмірі 50000,00 грн., господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що станом на момент розгляду справи основна заборгованість відповідача за первісним позовом за договором підряду від 03.09.2012р. № 11 складає 64189,41 грн.

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду документу, який би підтверджував сплату заборгованості, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 64189,41 грн. заборгованості правомірними та такими, що підлягають задоволенню, в решті заявлені первісні позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ "Адмінбудсервіс" основної заборгованості за договором від 03.09.2012р. № 11 не підлягають задоволенню.

Розглянувши вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з ТОВ "Адмінбудсервіс" 3% річних в розмірі 8953,70 грн. та інфляційних втрат в розмірі 85023,15грн., судова колегія зазначає наступне.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобовязання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до пункту 1.2 договору відступлення права вимоги (цесії) №1 від 29 квітня 2014 року, крім передачі права вимоги оплати за зобов'язанням, до цесіонарія переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов'язань за основним договором.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобовязання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобовязання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача за первісним позовом 3% річних та інфляційних втрат в межах визначеного стороною періоду існування заборгованості, дійшов висновку про те, первісні позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "Адмінбудсервіс" на користь ТОВ "БК "Посейдон" 3% річних підлягають задоволенню в розмірі 5033,15 грн., інфляційних втрат - в розмірі 46898,02 грн. В решті заявлені вимоги не підлягають задоволенню.

Окрім цього, судова колегія зазначає, що предметом зустрічного позову є визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 29.04.2014р. № 1. З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

У відповідності до п. 1.1 договору відступлення права вимоги (цесії) від 29.04.2014р. № 1 предметом договору є право первісного кредитора за договором підряду № 11, укладеного 03.09.2012р. між ТОВ "Фандрев" та ТОВ "Адмінбудсервіс" в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

На підставі акту приймання-передачі № 1 до договору відступлення прав вимоги (цесії) № 1 від 29.04.2014р., підписаного обома сторонами спірного договору, ТОВ "Фандрев" було передано ТОВ "БК "Посейдон" наступні документи:

- договір підряду між ТОВ "Адмінбудсервіс" та ТОВ "Фандрев" № 11 від 03.09.2012 року;

- гарантійний лист ТОВ "Адмінбудсервіс" від 22.11.2012р. № 22/11;

- акт виконаних робіт по договору підряду між ТОВ "Адмінбудсервіс" та ТОВ "Фандрев" № 11 від 03.09.2012 року на суму 114189,95 грн.;

- акт виконаних робіт по договору підряду між ТОВ "Адмінбудсервіс" та ТОВ "Фандрев" № 11від 03.09.2012 року на суму 114189,41 грн.;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт по договору підряду між ТОВ "Адмінбудсервіс" та ТОВ "Фандрев" № 11 від 03.09.2012 року.

- акт звірки виконаних підрядних робіт за період 03.09.2012р. по 31.12.2013р.

Згідно з п. 1 Наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009р. N 554 (в редакції, яка діяла на момент здійснення спірних правовідносин) затверджено примірні форми первинних облікових документів у будівництві - N КБ-2в "ОСОБА_3 приймання виконаних будівельних робіт" та N КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати", що додаються. Запроваджено застосування примірних форм первинних облікових документів у будівництві з моменту прийняття наказу про їх затвердження.

Як було встановлено судовою колегією, існування зобовязання за договором підряду від 03.09.2012р. № 11 з боку ТОВ "Адмінбудсеріс" та відповідно право вимоги його виконання ТОВ "БК "Посейдон", до якого перейшло останнє на підставі оскаржуваного правочину, підтверджується актом виконаних робіт по договору підряду між ТОВ "Адмінбудсервіс" та ТОВ "Фандрев" № 11 від 03.09.2012 року № за формою КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт по договору підряду між ТОВ "Адмінбудсервіс" та ТОВ "Фандрев" № 11 від 03.09.2012 року за формою № КБ-3 (т.1, а.с. 17-22).

Вказані документи містять розмір зобовязання ТОВ "Адмінбудсервіс" за договором підряду від 03.09.2012р. № 11 від 03.09.2012 року -114189,41 грн., у звязку з чим надають змогу визначити та довести обсяг прав первісного кредитора (цедента), який перейшов до нового кредитора (цесіонарія) на підставі договору відступлення права вимоги від 29.04.2014р. № 1.

Отже, посилання апелянта на те, що ТОВ "БК "Посейдон" не отримало всіх необхідних документів за оспорюваним правочином щодо отримання права вимоги за договором підряду від 03.09.2012р. № 11, а саме його договірної ціни, є безпідставними, спростовується матеріалами справи, зокрема, наданими новому кредитору первинних облікових документів у будівництві на підставі акту приймання-передачі № 1 до договору відступлення прав вимоги (цесії) № 1 від 29.04.2014р.

Також, апелянт, як на підставу для визнання недійсним договору уступки права вимоги, посилається на те, що ТОВ "БК "Посейдон" згідно вимог чинного законодавства України не має права виконувати будівельні роботи на адміністративно-складському комплексі у звязку з відсутністю у нього ліцензії на проведення будівельних робіт у відповідності до положень ст. 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", у звязку з чим не має змоги виконати вимоги п. 6.4 договору підряду від 03.09.2012р. № 1.

При цьому, відповідно до п. 1.3 договору відступлення права вимоги від 29.04.2014р. № 1 цесіонарій займає місце цедента в зобовязаннях, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору, а цемент втрачає всі права за основним договором.

Розглянувши положення вказаного пункту договору шляхом порівняння відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, метою укладення, а також намірами та подальшою поведінкою сторін договору, судова колегія дійшла висновку, що волевиявлення останніх у вказаному пункті договору виражено у переданні лише права вимоги ТОВ "Фандрев" щодо виконання зобовязань за основним договором з боку ТОВ "Адмінбудсервіс" та не стосується переходу зобовязань ТОВ "Фандрев", що виникли згідно умов договору підряду від 03.09.2012р. № 11, оскільки цемент за спірним договором втрачає лише всі права за основним договором.

Враховуючи зазначене, посилання апелянта на вказаний пункт договору при обґрунтуванні заявлених вимог ґрунтується на помилковому тлумаченні умов спірного договору та справжньої волі сторін оспорюваного договору та не спростовує висновків місцевого господарського суду у справі.

Також, при обґрунтуванні апеляційних вимог ТОВ "Адмінбудсервіс" зазначає, що наявні в матеріалах справи первинні документи не можуть бути належними та допустимими доказами реальності вчинених господарських операції між ТОВ "Фандрев" та ТОВ "Адмінбудсервіс", оскільки не відображені в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджується листом Основянської ОДПІ ДФС м. Харкова Харківської області від 21.10.2015р. №4566/10/20-38-15-01-20.

На думку господарського суду апеляційної інстанції, вказана позиція апелянта є необґрунтованою, зважаючи на те, що статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

У відповідності до ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до Закону України від 16.07.99 р. "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську діяльність та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24.05.1995 року, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з п. 2.2 Положення первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо неможливо, безпосередньо після її завершення.

В силу ст. 33 ГПК України предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

При цьому, правило належності доказів, закріплене ст. 34 ГПК України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, для вирішення питання про наявність господарської операції мають значення належні та допустимі докази - передбачені законом документи, якими підтверджується сам факт здійснення господарської операції укладення відповідного договору, а також передача документів, визначених його умовами. До таких доказів в силу чинного законодавства належать також первинні документи.

Місцевим господарським судом правомірно не взято до уваги посилання ТОВ "Адмінбудсервіс" на лист Основянської ОДПІ ДФС м. Харкова від 21.10.2015р. №4566/10/20-38-15-01-20, як на доказ відсутності проведення господарської операції між сторонами оспорюваного правочину, оскільки лише первинні документи можуть підтвердити факт господарської операції, яка в подальшому відображається в бухгалтерському обліку, на підставі якого формується податкова звітність.

Також, пунктом 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" визначено, підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК).

Предметом розгляду господарського суду є спори, що виникають з господарських відносин у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Судова колегія зазначає, що питання порушення стороною договору податкової та/або бухгалтерської дисципліни не є предметом розгляду даної справи, при цьому, матеріали справи містять належні докази, якими в силу ст. 43 Господарського процесуального кодексу підтверджується факт передачі ТОВ "Фендрев" права вимоги за договором підряду від 03.09.2012р. № 11 ТОВ "БК "Посейдон", що не спростовано позивачем за зустрічним позовом.

Крім того, в обґрунтування апеляційної скарги у справі скаржник зазначає, що оскільки ТОВ "БК "Посейдон" не є платником податку на додану вартість та у звязку з передачею прав та обовязків за оспорюваним договором не може бути стороною договору про відступлення права вимоги від 29.04.2014р. № 1, зважаючи на те, що ТОВ "Адмінбудсервіс" втрачає економічну вигоду від договору підряду від 03.09.2012р. № 11 та зазнає збитків у розмірі втраченого податкового кредиту з податку на додану вартість, що відповідно до умов договору підряду становить 104054,46 грн.

З цього приводу судова колегія зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, субєктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту субєктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Саме лише посилання на втрату економічної вигоди від договору підряду від 03.09.2012р. №11 при переході права вимоги до ТОВ "БК "Посейдон" не є підставою для визнання оспорюваного договору від 29.04.2014р. № 1 недійсним, оскільки вказана обставина не суперечить ст. 203 Цивільного кодексу України, положеннями якої визначені підстави для визнання правочину недійсним.

Щодо посилання апелянта не невідповідність первинних документів, що складених на виконання договору підряду від 03.09.2012р. № 11, та згідно яких було укладено оспорюваний договір відступлення права вимоги № 1 від 29.04.2014р. - "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" № КБ-3, "ОСОБА_3 приймання виконаних будівельних робіт" № КБ-3, вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а також відсутність в матеріалах справи доказів про їх отримання ТОВ "Адмінбудсервіс", що, на думку апелянта, свідчить про відсутність дійсної вимоги за договором підряду від 03.09.2012р. № 11, та є підставою для визнання спірного договору недійсним, судова колегія зауважує наступне.

Як зазначено вище, первинними документами, якими підтверджується здійснення господарської операції в даному випадку є "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" № КБ-3 та "ОСОБА_3 приймання виконаних будівельних робіт № КБ-3", які, як встановлено судовою колегією, відповідають вимогам Наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 4 грудня 2009 року N 554 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві", в редакції станом на момент їх складення.

Також, в судове засідання господарського апеляційного суду ТОВ "БК "Посейдон" було надано для огляду оригінали зазначеного вище акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, які були підписані сторонами за договором підряду від 03.09.2012р. № 11 ТОВ "Фандрев" та ТОВ "Адмінбудсервіс" та скріплені печатками товариств.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2016р. до судового засідання господарського суду апеляційної інстанції було викликано директора ТОВ "Адмінбудсервіс" ОСОБА_4 для надання пояснень в порядку статті 30 Господарського процесуального кодексу України щодо дійсності підписання ним вказаних документів та проставляння на них печатки товариства.

Так, в судовому засіданні господарського процесуального кодексу України 26.01.2016р. директором ТОВ "Адмінбудсервіс" не було спростовано обставини проставляння на вказаних документах печатки юридичної особи ТОВ "Адмінбудсервіс", а також їх підпису вказаною посадовою особою.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду попередньої інстанції відносно того, що наявні в матеріалах справи письмові докази свідчать про те, що спільні дії позивача та другого відповідачів за зустрічним позовом при виконанні договору підряду від 03.09.2012р. № 11 були направлені на набуття та реалізацію тих прав та обов'язків, які випливають з нього, і таким чином спірний правочин спрямован на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, зокрема, передання дійсної вимоги за договором підряду.

Окрім цього, виходячи зі змісту положень ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України, відповідно до якої заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, а також ст. 515 Цивільного кодексу України, згідно з якою заміна кредитора не допускається у зобовязаннях, нерозривно повязаних з особою кредитора, зокрема, у зобовязаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю, посилання апелянта на неможливість відступлення права вимоги за вказаним договором третій особі без згоди іншої сторони, який, на його думку, встановлено п. 10.5 договору підряду від 03.09.2012р. № 11, є необґрунтованим, оскільки:

- по-перше, договір підряду від 03.09.2012р. № 11 не містить відповідного застереження, а положення п. 10.5 договору щодо не розголошення змісту договору або використання без згоди іншої сторони не є тотожним обумовленості сторонами договору можливості відступлення права вимоги лише за згодою іншої сторони договору.

- по-друге, визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, а не заходом відповідальності сторін за порушення договірного зобовязання. Саме лише порушення стороною обов'язку, визначеного п. 10.3 договору підряду від 03.09.2012р. № 11, не є підставою для визнання оспорюваного договору недійсним та свідчить про обрання апелянтом неналежного способу захисту порушеного права.

Оскільки на момент укладення спірного договору про відступлення права вимоги від 29.04.2014р. № 1 його сторонами було повністю дотримано вимоги статті 203 Цивільного кодексу України, зміст спірного договору не суперечить чинному законодавству України, а також зважаючи на те, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, в силу вимог ст. ст. 33, 34 ГПК не доведено позивачем за зустрічним позовом, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вимог не надано, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що твердження апелянта щодо обставин, з наявністю яких він повязує підстави для визнання зазначеного договору недійсним, ґрунтуються лише на припущеннях, є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмінбудсервіс" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2015р. у справі № 922/5335/15 частковому скасуванню з підстав, викладених вище.

Керуючись ст.ст. 49, п.6 ч. 1 ст. 80, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч.1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмінбудсервіс" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2015р. у справі №922/5335/15 скасувати частково. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Посейдон" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмінбудсервіс" (ЄДРПОУ 33606885, 61162, м. Харків, просп. П'ятдесятиріччя СРСР, 2-к) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Посейдон" (ЄДРПОУ 34919047, 52001, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгороднє, вул. Шосейна, 78) основну заборгованість в розмірі 64189,41 грн., 3% річних в розмірі 5033,15 грн., інфляційні втрати в розмірі 46898,02 грн., витрати по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 1741,80 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати наказ.

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Посейдон" за первісним позовом відмовити.

В задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмінбудсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Посейдон" відмовити.

Провадження у справі в частині зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмінбудсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фандрев" припинити.".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Посейдон" (ЄДРПОУ 34919047, 52001, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгороднє, вул. Шосейна, 78) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адмінбудсервіс" (ЄДРПОУ 33606885, 61162, м. Харків, просп. П'ятдесятиріччя СРСР, 2-к) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1518,86 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 09.02.2016р.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Гетьман Р.А.