Постанова № 55607273, 03.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2016 р. Справа№ 910/12503/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

при секретарі Фесенко А. В.

За участю представників:

від позивача: Ковтун Ю. І. - представник за довіреністю № 10-74/2107 від 23.02.2015

Рубан Т. М. - представник за довіреністю № 10-75/3172 від 18.03.2015

від відповідача: Ральченко Ю. Г. - представник за довіреністю № 12 від 15.01.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Лубенської філії ПАТ «Полтаваобленерго»

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2015

у справі №910/12503/15 (суддя Маринченко Я. В. )

за позовом Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Лубенської філії ПАТ «Полтаваобленерго»

до Приватного акціонерного товариства «Київстар»

про зобов'язання укласти договір

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням доповнень 2 до позовної заяви (а.с.122-128 т.1) та заперечень проти відзива на позовну заяву (а.с.236-240 т.1) заявлено про викладення пунктів договору про постачання електричної енергії № 195 в редакції позивача, а саме:

1) п. 2.5.: «У разі звільнення Споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-якій спосіб займаного приміщення або закінчення терміну права користування на електроустановки Споживач зобов'язаний повідомити Постачальника за 20 діб до дня настання таких змін і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим Договором до дня зміни власника приміщення включно, а Постачальник зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення Споживачем приміщення або закінчення терміну права користування на електроустановки усіх видів платежів, передбачених цим говором до дня зміни власника приміщення включно, а Постачальник зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення Споживачем приміщення або закінчення терміну права користування на електроустановки»;

2) п. 3.2.4.: «Одержувати від Постачальника плату за використання мереж Споживача».

Перший та другий абзац пункту 2 Додатку № 2 «Порядок розрахунків» Договору:

Споживач до початку розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії.

Розмір суми платежу розраховується Споживачем самостійно як сума добутків визначених на наступний розрахунковий період тарифів відповідного класу та заявленого (договірного) обсягу вживання електричної енергії»;

3) п. 9.4.: «Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2015 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. З дати набрання чинності Цим Договором, Договір від 03.10.2008 № 195 припиняє свою дію, а в частині виконання грошових зобов'язань вказаний договір діє до їх повного виконання. Постачальник має право в односторонньому порядку розірвати Договір, незалежно повідомивши Споживача за 20 днів до дати розірвання Договору:

- При отриманні відомостей про те, що Споживач втратив право власності або користування на свої об'єкти (об'єкт);

- При припиненні права користування Споживачем земельною ділянкою або дозволу на розміщення його тимчасових споруд. Належним повідомленням вважається направлення відповідної заяви про розірвання договору рекомендованим листом на адресу, зазначену в розділі 10 цього Договору.

Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін. Таке повідомлення, підписане уповноваженою особою, стає частиною цього Договору з моменту отримання його іншою Стороною. У разі необхідності внесення змін та доповнень до цього Договору кожна з Сторін має право звернутися до іншої з відповідною пропозицією. Якщо ці пропозиції викликані прийняттям нормативно-правових актів, іі змінюють умови цього Договору, Сторони зобов'язуються до внесення відповідних змін до Договору керуватися вимогами цих нормативних документів.»;

4) п. 6 додатку № 2 «Порядок розрахунків» Договору: «Додаток 2 п. 6. Акт про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) (додаток № 4А до Договору) оформлюється Постачальником та направляється (надається) Споживачу.

Оформлений належним чином Акт про прийняття-передавання товарної продукції (про використану кричну енергію) Споживач повертає Постачальнику у триденний термін. У разі неповернення Споживачем належно підтвердженого Акта про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати виписки за умови підписання трьома представниками Постачальника.»;

5) додаток 3 п. 6.: «У разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини Споживача обсяг електричної енергії, використаної Споживачем, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований Постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього або наступного після відновлення розрахункового періоду, який визначається за згодою сторін. Датою початку періоду порушення розрахункового обліку вважається перший день поточного розрахункового періоду, у якому було виявлено порушення обліку, або час та день, зафіксовані засобом обліку (автоматизованою системою обліку). За день відновлення обліку приймається день складення спільного акта про покази розрахункового засобу обліку. У разі заміни та/або повірки засобів обліку електричної енергії, трансформаторів струму чи напруги, за умови споживання електричної енергії впродовж строку виконання зазначених робіт, обсяг спожитої електричної енергії визначається за фактичним середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду.»;

6) Додаток 4а: «Акт про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) підтверджується у встановленому порядку Споживачем та у триденний термін повертається Постачальнику.»

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2015, повний текст якого складений 03.08.2015, у справі №910/12503/15 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що між сторонами вже існують договірні відносини щодо постачання електричної енергії, а відтак, за відсутності прямої вказівки закону щодо укладення іншого договору, який регулює однопредметні відносини між сторонами, враховуючи принцип свободи договору та непогодження сторонами умов нового договору шляхом вільного волевиявлення відсутні підстави для зобов'язання відповідача укласти договір на постачання електричної енергії в редакції позивача.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Полтаваобленерго» в особі Лубенської філії ПАТ «Полтаваобленерго» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2015 у справі № 910/12503/15 повністю і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі позивач послався на те, що судом першої інстанції при вирішенні спору сторін по суті не з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинами справи.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач послався на ті саме обставини, що й при зверненні до суду з цим позовом, а саме на те, що укладення договору у запропонованій позивачем редакції викликано необхідністю приведення діючого між сторонами з 2008 року договору про постачання електричної енергії № 195 від 03.10.2008 у відповідність до внесених у 2008 та 2010 роках до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 31.07.1996 № 28, змін, а позивач не має можливості укласти договір на умовах, які запропоновані відповідачем у протоколі розбіжностей, оскільки вказані умови не враховують вимоги чинного законодавства.

Крім цього позивач зазначив про те, що він не погоджується з позицією відповідача про те, що договір про постачання електричної енергії № 195, умови якого є предметом розгляду у цій справі, не є окремим договором.

Ухвалою від 23.11.2015 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Ропій Л. М., Рябуха В. І. відновлено строк подання апеляційної карги, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Лубенської філії ПАТ «Полтаваобленерго» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Щодо заявленого в судовому засіданні 16.12.2015 відповідачем клопотання про врахування при вирішенні спору по суті додаткових доказів, доданих ним до відзиву, слід зазначити таке.

Для правильного вирішення спору сторін по суті колегія суддів вважає за доцільне розглядати справу по суті з врахуванням всіх наявних в матеріалах справи доказів, в тому числі і наданих сторонами під час апеляційного перегляду.

Під час розгляду справи представники позивача апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

03.10.2008 позивач як постачальник та Закрите акціонерне товариство «Київстар Дж.Ес.Ем.» (у подальшому перейменоване на Приватне акціонерне товариство «Київстар») як споживач уклали договір про постачання електричної енергії № 195 (а.с. 139-146 т. 1), відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання продавати електричну енергію, як різновид товару, відповідачу для забезпечення потреб електроустановок останнього з приєднаною потужністю 40 кВт, а відповідач - оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

В п. 2.1 договору про постачання електричної енергії № 195 від 03.10.2008 сторони погодили керуватися під час виконання умов вказаного договору чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 (далі Правила).

10.04.2015, як видно з матеріалів справи, позивач вручив відповідачу з рекомендованим листом № 13-15-07-01/609 від 10.04.2015 (а.с.100 т.1) підписаний з свого боку 09.04.2015 договір про постачання електричної енергії № 195 (далі - Договір № 195) у двох примірниках, з додатками №№ 1-12 та додатковою угодою № 1 про внесення змін (доповнень) до Договору № 195, що є невід'ємно частиною даного договору.

Відповідач вказані документи підписав і оформив протокол розбіжностей, про що в Договорі № 195 зробив відповідну відмітку.

Листом № 10069/05 від 14.04.2015, отриманим позивачем 22.04.2015 (вхідний № 1511) (а.с. 35 т. 1), відповідач повідомив позивача про підписання Договору № 195 з протоколом розбіжностей (далі - Протокол розбіжностей) (а.с.207-213 т.1), просив розглянути зміну відповідно до чинного законодавства та повернути на адресу відповідача його екземпляр договору.

З Протоколу розбіжностей слідує, що відповідач не погодився з пунктами 2.5, 3.2.4, 9.4 Договору № 195, а також пунктом 6 Додатку № 2 «Порядок розрахунків», пунктом 6 Додатку № 3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та перелік об'єктів і засобів комерційного обліку» та Додатком № 4 «Акт про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) до Договору № 195, в редакції позивача, та запропонував викласти ці пункти в іншій редакції.

Листом № 13-15-01-05/745 від 07.05.2015 (а.с.102 т.1) позивач надіслав відповідачу протокол узгодження розбіжностей до Договору № 195 від 07.05.2015, з якого слідує, що він наполягає на своїй редакції спірних пунктів, а редакцію спірних пунктів відповідача не приймає з посиланням на пункти 2.5, 3.2.4, 9.4 Типового договору про постачання електричної енергії (Додаток № 3 до Правил), а також пункти 6.13, 6.20 Правил.

Не отримавши відповіді на вказаний лист, 12.05.2015 позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог, з чим колегія суддів погодитися не може.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що укладений між сторонами договір на поставку електричної енергії від 03.10.2008 є чинним, строк його дії продовжувався за згодою сторін, вказаний договір відповідає вимогам законодавства та виконується сторонами, тому, оскільки між сторонами вже існують договірні відносини щодо постачання електричної енергії, за відсутності прямої вказівки закону щодо укладення іншого договору, який регулює однопредметні відносини між сторонами, враховуючи принцип свободи договору та непогодження сторонами умов нового договору шляхом вільного волевиявлення, відсутні підстави для зобов'язання відповідача укласти договір на постачання електричної енергії в редакції позивача.

Колегія суддів із вказаною позицією погодитися не може, з огляду на таке.

За правилами ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом статті 181 ГК України:

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками;

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках;

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору;

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей із підписаним договором;

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Отже, проект договору та протокол розбіжностей є доказами вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору, а також свідченням існування спору, який виник при укладенні договору і який сторони передають на вирішення господарського суду.

Предметом розгляду в суді в такому випадку можуть бути лише розбіжності, що залишилися неврегульованими сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

За правилом ч. 7 ст. 181 ГК України, якщо сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Отже, щодо договорів, укладення яких є обов'язковим для сторін на підставі закону, законодавець встановив єдиний можливий спосіб не прийняти викладені у протоколі розбіжностей пропозиції іншої сторони, а саме, передати ці розбіжності на розгляд суду, що позивачем і було зроблено із дотриманням встановленого законом строку.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що між сторонами існує спір щодо зобов'язання відповідача укласти договір на постачання електричної енергії в редакції позивача. Предметом розгляду у цій справі є спір щодо розбіжностей, що залишилися неврегульованими сторонами при укладенні Договору № 195.

Не може погодитися колегія суддів і з думкою відповідача, який вважає, що Договір № 195 є договором про внесення змін до договору на поставку електричної енергії від 03.10.2008 шляхом викладення його в новій редакції і що предметом спору є зобов'язання внести зміни до існуючого договору шляхом викладення його в новій редакції, оскільки така думка не відповідає дійсним обставинам справи і суперечить наявним в матеріалах справи документальним доказам.

Відповідно до статті 6 Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Той факт, що сторони вирішили укласти Договір № 195, предметом якого є поставка електричної енергії, за наявності укладеного між ними і діючого договору на поставку електричної енергії від 03.10.2008, не є підставою вражати, що сторони не мають права здійснити дії, спрямовані на укладення договору з таким же предметом, оскільки щодо одного й того ж предмету не може існувати два договори одночасно, в той час як в п. 9.4 Договору № 195 сторони передбачили, що з дати набрання чинності цим договором, Договір № 195 від 03.10.2008 припиняє свою дію, а в частині виконання грошових зобов'язань діє до їх повного виконання.

Заборони на вчинення таких дій сторонами чинним законодавством не встановлено.

У випадку вирішення судом спору щодо розбіжностей, Договір № 195 в частині неврегульованих його умов набере чинності з набранням законної сили судовим рішенням, і з цієї ж дати, відповідно, припинить існування договір на поставку електричної енергії від 03.10.2008.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача про викладення пунктів Договору № 195 в редакції позивача слід розглядати по суті.

Щодо редакції пункту 2.5 Договору слід зазначити таке.

В Договорі, направленому позивачем на підпис відповідачу, пункт 2.5 був викладений в такій редакції:

«У разі звільнення Споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-якій спосіб займаного приміщення або закінчення терміну права користування на електроустановки Споживач зобов'язаний повідомити Постачальника за 20 діб до дня настання таких змін і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим Договором, до дня настання таких змін включно, а Постачальник зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення Споживачем приміщення або закінчення терміну права користування на електроустановки».

У Протоколі розбіжностей, складеному і підписаному відповідачем разом з підписанням запропонованого позивачем Договору № 195, та у протоколі узгодження розбіжностей від 07.05.2015, складеному позивачем, пункт 2.5 викладено таким чином:

«У разі звільнення Споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-якій спосіб займаного приміщення або закінчення терміну права користування на електроустановки Споживач зобов'язаний повідомити Постачальника за 20 діб до дня настання таких змін і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим Договором, до дня зміни власника приміщення включно, а Постачальник зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення Споживачем приміщення або закінчення терміну права користування на електроустановки.»

В прохальній частині позовної заяви позивач просить викласти пункт 2.5 Договору № 195 в такій редакції:

«У разі звільнення Споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-якій спосіб займаного приміщення або закінчення терміну права користування на електроустановки Споживач зобов'язаний повідомити Постачальника за 20 діб до дня настання таких змін і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим Договором, до дня зміни власника приміщення включно, а Постачальник зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення Споживачем приміщення або закінчення терміну права користування на електроустановки усіх видів платежів, передбачених цим Договором, до дня зміни власника приміщення включно, а Постачальник зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення Споживачем приміщення або закінчення терміну права користування на електроустановки.»

Тобто пункт 2.5 Договору № 195 викладений позивачем в редакції Протоколу розбіжностей і, крім того, умову «усіх видів платежів, передбачених цим Договором, до дня зміни власника приміщення включно, а Постачальник зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення Споживачем приміщення або закінчення терміну права користування на електроустановки» викладено двічі.

Враховуючи, що в мотивувальній частині позову таке відсутнє, колегія суддів виходить з того, що подвійне зазначення вказаної умови у прохальній частині позову є помилкою.

З урахуванням вищезазначеного, судом розглядається вимога позивача про викладення пункту 2.5 Договору № 195 в редакції Протоколу розбіжностей, яку позивач підтвердив у вищезгаданому протоколі узгодження розбіжностей від 07.05.2015 і на якій наполягає під час розгляду справи: «У разі звільнення Споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-якій спосіб займаного приміщення або закінчення терміну права користування на електроустановки Споживач зобов'язаний повідомити Постачальника за 20 діб до дня настання таких змін і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим Договором, до дня зміни власника приміщення включно, а Постачальник зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення Споживачем приміщення або закінчення терміну права користування на електроустановки.»

Проте, у Типовому договорі про постачання електричної енергії (додаток 3 до Правил) (далі - Типовий договір) пункт 2.5 викладений в редакції:

«У разі звільнення Споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення Споживач зобов'язаний повідомити Постачальника за 20 діб до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим Договором, до дня зміни власника приміщення включно, а Постачальник зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення Споживачем приміщення.»

Отже, пунктом 2.5 Типового договору унормовані правовідносини Споживача та Постачальника за Договором на випадок звільнення Споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства) або відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення.

При цьому, про настання таких обставин Споживач зобов'язаний попередити Постачальника за 20 діб до дня зміни власника приміщення і до вказаного ж дня включно здійснити сплату всіх платежів, передбачених Договором, а Постачальник з дня звільнення Споживачем приміщення зобов'язаний припинити постачання електричної енергії.

Тобто в п. 2.5 Типового договору відсутні як зобов'язання Споживача повідомляти Постачальника про закінчення терміну права користування на електроустановки, так і зобов'язання Постачальника припинити постачання електричної енергії з дня закінчення терміну права користування на електроустановки.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовна вимога про викладення пункту 2.5 Договору № 195 в редакції позивача задоволенню не підлягає як така, що не ґрунтується на вимогах законодавства, та викладає пункт 2.5 Договору № 195 в редакції пункту 2.5 Типового договору: «У разі звільнення Споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення Споживач зобов'язаний повідомити Постачальника за 20 діб до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим Договором, до дня зміни власника приміщення включно, а Постачальник зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення Споживачем приміщення.»

Щодо редакції підпункту 3.2.4 Договору № 195, в якому йдеться про право Споживача, слід зазначити таке.

Відповідно до підпункту 3.2.4 Договору № 195 в редакції позивача, Споживач має право: «Одержувати від Постачальника плату за використання мереж Споживача».

Враховуючи, що редакція підпункту 3.2.4 Договору № 195 повністю співпадає з редакцією підпункту 3.2.4 Типового договору, колегія суддів вважає, що позовна вимога про укладення підпункту 3.2.4 Договору № 195 в редакції позивача підлягає задоволенню.

Щодо першого та другого абзацу пункту 2 Додатку № 2 «Порядок розрахунків» Договору № 195, які позивач просить укласти в редакції:

«Споживач до початку розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії.

Розмір суми платежу розраховується Споживачем самостійно як сума добутків визначених на наступний розрахунковий період тарифів відповідного класу та заявленого (договірного) обсягу вживання електричної енергії», слід зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи (Протокол розбіжностей, протокол узгодження розбіжностей), розбіжності щодо вказаних умов Договору не увійшли до умов, згоди щодо яких сторонами не досягнуто і які згідно з чинним законодавством мають бути передані на вирішення суду, тобто між сторонами відсутній спір щодо вказаних умов, а тому у задоволенні позову в частини вимог про викладення першого та другого абзацу пункту 2 Додатку № 2 «Порядок розрахунків» Договору № 195 в редакції позивача слід відмовити.

Щодо редакції пункту 9.4 Договору слід зазначити таке.

В редакції позивача пункт 9.4 Договору викладений наступним чином:

«Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2015 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. З дати набрання чинності Цим Договором, Договір від 03.10.2008 № 195 припиняє свою дію, а в частині виконання грошових зобов'язань вказаний договір діє до їх повного виконання. Постачальник має право в односторонньому порядку розірвати Договір, незалежно повідомивши Споживача за 20 днів до дати розірвання Договору:

- При отриманні відомостей про те, що Споживач втратив право власності або користування на свої об'єкти (об'єкт);

- При припиненні права користування Споживачем земельною ділянкою або дозволу на розміщення його тимчасових споруд. Належним повідомленням вважається направлення відповідної заяви про розірвання договору рекомендованим листом на адресу, зазначену в розділі 10 цього Договору.

Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін. Таке повідомлення, підписане уповноваженою особою, стає частиною цього Договору з моменту отримання його іншою Стороною. У разі необхідності внесення змін та доповнень до цього Договору кожна з Сторін має право звернутися до іншої з відповідною пропозицією. Якщо ці пропозиції викликані прийняттям нормативно-правових актів, які змінюють умови цього Договору, Сторони зобов'язуються до внесення відповідних змін до Договору керуватися вимогами цих нормативних документів.»

Проте, пункт 9.4 Типового договору гласить: «Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до ______. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін.»

Отже, у п. 9.4 Типового договору йдеться лише про терміни, в які договір може бути розірвано за ініціативою будь-якої із його сторін, і відсутні умови щодо права постачальника на розірвання договору в односторонньому порядку - не конкретизовано випадки, в яких Постачальник набуває таких прав, і не встановлено термінів для повідомлення Споживача про таке рішення Постачальника.

Позивач, з посиланням на умови п. 2.5 Типового договору, яким врегульовані правовідносини сторін у разі звільнення Споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства) або відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення, та п. 5.4 Правил, в якому наведений перелік документів, які заявник (споживач, власник технологічних електричних мереж (основний споживач) або субспоживач) має надати відповідній організації для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання споживача або договору про спільне використання технологічних електричних мереж, наполягає на включенні зазначеної умови до пункту 9.4 Договору № 195.

Проте, на думку колегії суддів, умова, якої нема в пункті 9.4 Типового договору, про те, що «Постачальник має право в односторонньому порядку розірвати Договір, незалежно повідомивши Споживача за 20 днів до дати розірвання Договору: - При отриманні відомостей про те, що Споживач втратив право власності або користування на свої об'єкти (об'єкт); - При припиненні права користування Споживачем земельною ділянкою або дозволу на розміщення його тимчасових споруд. Належним повідомленням вважається направлення відповідної заяви про розірвання договору рекомендованим листом на адресу, зазначену в розділі 10 цього Договору.», і яку позивач включив до п. 9.4 Договору № 195, не може вважатися такою, що відповідає вимогам Правил, оскільки надає позивачу додаткові права для одностороннього припинення договору, які йому не надані законодавством.

В решті пункт 9.4.Договору № 195 в запропонованій позивачем редакції не суперечить законодавству.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовна вимога про викладення п. 9.4 Договору № 195 в реакції, запропонованій позивачем, підлягає задоволенню частково, з викладенням пункту 9.4 Договору № 195 в такій редакції:

«Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2015 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. З дати набрання чинності Цим Договором, Договір від 03.10.2008 № 195 припиняє свою дію, а в частині виконання грошових зобов'язань вказаний договір діє до їх повного виконання.

Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін. Таке повідомлення, підписане уповноваженою особою, стає частиною цього Договору з моменту отримання його іншою Стороною. У разі необхідності внесення змін та доповнень до цього Договору кожна з Сторін має право звернутися до іншої з відповідною пропозицією. Якщо ці пропозиції викликані прийняттям нормативно-правових актів, які змінюють умови цього Договору, Сторони зобов'язуються до внесення відповідних змін до Договору керуватися вимогами цих нормативних документів.»

Щодо редакції пункту 6 Додатку № 2 «Порядок розрахунків» до Договору № 195 слід зазначити таке.

В редакції позивача пункт 6 Додатку № 2 «Порядок розрахунків» до Договору № 195 викладений наступним чином:

«Акт про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) (додаток № 4А до Договору) оформлюється Постачальником та направляється (надається) Споживачу.

Оформлений належним чином Акт про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) Споживач повертає Постачальнику у триденний термін. У разі неповернення Споживачем належно підтвердженого Акта про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати виписки за умови підписання трьома представниками Постачальника.»

З Протоколу розбіжностей слідує, що відповідач, не заперечуючи проти запропонованої позивачем редакції вказаного пункту, водночас вважає, що повернення Акту про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) має відбуватися не у триденний, а у тридцятиденний термін.

Проте, незалежно від терміну, згоди щодо якого не дійшли сторони, пункт 6 Додатку № 2 «Порядок розрахунків» до Договору № 195 не може вважатися укладеним в частині строку повернення Акту про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію), оскільки зі змісту вказаного пункту слідує, що сторони не досягли згоди щодо цієї умови Договору № 195.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу сторін на те, що вони не позбавлені права узгодити умову Договору № 195 щодо строку повернення Акту про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) у встановленому законом порядку.

За таких обставин, позовні вимоги про викладення пункту 6 Додатку № 2 «Порядок розрахунків» Договору № 195 в редакції позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства. У задоволенні вказаної вимоги слід відмовити.

З таких саме підстав (сторонами не досягнуто згоди щодо строку повернення Акту про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) судом відмовляється у позові в частині викладення Додатку № 4 до Договору № 195 в редакції позивача.

Щодо редакції пункту 6 Додатку № 3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та перелік об'єктів і засобів комерційного обліку» Договору № 195 слід зазначити таке.

Позивач вважає, що п. 6 Додатку № 3 до Договору № 195 має бути викладений в редакції: «У разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини Споживача обсяг електричної енергії, використаної Споживачем, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований Постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього або наступного після відновлення розрахункового періоду, який визначається за згодою сторін.

Датою початку періоду порушення розрахункового обліку вважається перший день поточного розрахункового періоду, у якому було виявлено порушення обліку, або час та день, зафіксовані засобом обліку (автоматизованою системою обліку).

За день відновлення обліку приймається день складення спільного акта про покази розрахункового засобу обліку.

У разі заміни та/або повірки засобів обліку електричної енергії, трансформаторів струму чи напруги, за умови споживання електричної енергії впродовж строку виконання зазначених робіт, обсяг спожитої електричної енергії визначається за фактичним середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду.»

Позивач вважає, що в такій редакції п. 6 Додатку № 3 до Договору № 195 точніше відповідає вимогам п. 6.20 Правил.

Проте, у Правилах пункт 6.20 викладений в іншій редакції: «У разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду.

Датою початку періоду порушення розрахункового обліку вважається перший день поточного розрахункового періоду, у якому було виявлено порушення обліку, або час та день, зафіксовані засобом обліку (автоматизованою системою обліку).

За день відновлення обліку приймається день складення спільного акта про покази засобів обліку після завершення ремонтних та налагоджувальних робіт схеми обліку.

Розрахунковий період, який використовується для визначення середньодобового обсягу постачання електричної енергії, визначається за згодою сторін.

У разі заміни та/або повірки приладів обліку електричної енергії, трансформаторів струму чи напруги, за умови споживання електричної енергії впродовж строку виконання зазначених робіт, обсяг спожитої електричної енергії визначається за фактичним середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду.»

Порівнявши зміст пункту 6 Додатку № 3 до Договору № 195 в редакції позивача та пункту 6.20 Правил, колегія суддів вважає думку позивача, що пункт 6 Додатку № 3 до Договору № 195 в його редакції точніше відповідає вимогам п. 6.20 Правил, безпідставною, оскільки в своїй редакції позивач абзаці перший та третій пункту 6.20 виклав не повністю, а абзац четвертий взагалі вилучив.

Проте, викладення пункту 6 Додатку № 3 до Договору № 195 в редакції поизвача призведе до невизначеності та неврегульованості взаємовідносин сторін у випадку, якщо тимчасове порушення розрахункового обліку електричної енергії виникло не з вини Споживача.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовна вимога про викладення пункту 6 Додатку № 3 до Договору № 195 в редакції позивача задоволенню не підлягає як така, що не ґрунтується на вимогах законодавства, та викладає спірні умови Договору в редакції пункту 6.20 Правил: «У разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду.

Датою початку періоду порушення розрахункового обліку вважається перший день поточного розрахункового періоду, у якому було виявлено порушення обліку, або час та день, зафіксовані засобом обліку (автоматизованою системою обліку).

За день відновлення обліку приймається день складення спільного акта про покази засобів обліку після завершення ремонтних та налагоджувальних робіт схеми обліку.

Розрахунковий період, який використовується для визначення середньодобового обсягу постачання електричної енергії, визначається за згодою сторін.

У разі заміни та/або повірки приладів обліку електричної енергії, трансформаторів струму чи напруги, за умови споживання електричної енергії впродовж строку виконання зазначених робіт, обсяг спожитої електричної енергії визначається за фактичним середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду.»

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мало місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, та неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2015 у справі № 910/12503/15 підлягає скасуванню, а позов - частковому задоволенню.

Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Лубенської філії ПАТ «Полтаваобленерго» задовольняється частково.

Судові витрати по справі, в тому числі і на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на сторони порівну.

Керуючись ст. 99, ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Лубенської філії ПАТ «Полтаваобленерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2015 у справі № 910/12503/15 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2015 у справі № 910/12503/15 скасувати і прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити частково.

4. Відмовити у задоволенні позовної вимоги про викладення пункту 2.5 Договору № 195 в редакції Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Лубенської філії ПАТ «Полтаваобленерго».

5 Викласти пункт 2.5 Договору № 195 в редакції пункту 2.5 Типового договору про постачання електричної енергії (додаток 3 до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996), в редакції станом на квітень 2015 року:

«2.5. У разі звільнення Споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення Споживач зобов'язаний повідомити Постачальника за 20 діб до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим Договором, до дня зміни власника приміщення включно, а Постачальник зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення Споживачем приміщення.»

6. Задовольнити позовну вимогу про викладення підпункту 3.2.4 Договору № 195 в редакції Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Лубенської філії ПАТ «Полтаваобленерго».

7 Викласти підпункт 3.2.4 Договору № 195 в редакції Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Лубенської філії ПАТ «Полтаваобленерго»:

«3.2.4. Одержувати від Постачальника плату за використання мереж Споживача».

8. Відмовити у задоволенні позовної вимоги про викладення першого та другого абзацу пункту 2 Додатку № 2 «Порядок розрахунків» до Договору № 195 в редакції Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Лубенської філії ПАТ «Полтаваобленерго».

9. Задовольнити частково позовну вимогу про викладення п. 9.4 Договору № 195 в редакції Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Лубенської філії ПАТ «Полтаваобленерго».

10. Викласти пункт 9.4 Договору № 195 в редакції:

«9.4 Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2015 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. З дати набрання чинності Цим Договором, Договір від 03.10.2008 № 195 припиняє свою дію, а в частині виконання грошових зобов'язань вказаний договір діє до їх повного виконання.

Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін. Таке повідомлення, підписане уповноваженою особою, стає частиною цього Договору з моменту отримання його іншою Стороною. У разі необхідності внесення змін та доповнень до цього Договору кожна з Сторін має право звернутися до іншої з відповідною пропозицією. Якщо ці пропозиції викликані прийняттям нормативно-правових актів, які змінюють умови цього Договору, Сторони зобов'язуються до внесення відповідних змін до Договору керуватися вимогами цих нормативних документів.»

11. Відмовити у задоволенні позовної вимоги про викладення пункту 6 Додатку № 2 «Порядок розрахунків» до Договору № 195 в редакції Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Лубенської філії ПАТ «Полтаваобленерго».

12. Відмовити у задоволенні позовної вимоги про викладення пункту 6 Додатку № 3 до Договору № 195 в редакції Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Лубенської філії ПАТ «Полтаваобленерго».

13. Викласти пункт 6 Додатку № 3 до Договору № 195 в редакції пункту 6.20 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996, в редакції станом на квітень 2015 року:

«6. У разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду.

Датою початку періоду порушення розрахункового обліку вважається перший день поточного розрахункового періоду, у якому було виявлено порушення обліку, або час та день, зафіксовані засобом обліку (автоматизованою системою обліку).

За день відновлення обліку приймається день складення спільного акта про покази засобів обліку після завершення ремонтних та налагоджувальних робіт схеми обліку.

Розрахунковий період, який використовується для визначення середньодобового обсягу постачання електричної енергії, визначається за згодою сторін.

У разі заміни та/або повірки приладів обліку електричної енергії, трансформаторів струму чи напруги, за умови споживання електричної енергії впродовж строку виконання зазначених робіт, обсяг спожитої електричної енергії визначається за фактичним середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду.»

14. Відмовити у задоволенні позовної вимоги про викладення Додатку № 4 «Акт про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію)» до Договору № 195 в редакції Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Лубенської філії ПАТ «Полтаваобленерго».

15. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київстар» (03110, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53, ідентифікаційний код 21673832) на користь Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» (36022, м Полтава, вул. Старий Поділ, 5, ідентифікаційний код 00131819) в особі Лубенської філії ПАТ «Полтаваобленерго» (37500, м. Лубни, вул. Крупської, 1, ідентифікаційний код 25717153) судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 609 (шістсот дев'ять) грн.

16. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київстар» (03110, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53, ідентифікаційний код 21673832) на користь Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» (36022, м Полтава, вул. Старий Поділ, 5, ідентифікаційний код 00131819) в особі Лубенської філії ПАТ «Полтаваобленерго» (37500, м. Лубни, вул. Крупської, 1, ідентифікаційний код 25717153) судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 669 (шістсот шістдесят дев'ять) грн. 90 коп.

17. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

18. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12503/15.

Повний текст постанови складено: 08.02.2016

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Л.М. Ропій

В.І. Рябуха