Ухвала суду № 55607059, 09.02.2016, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"09" лютого 2016 р.

Справа № 921/92/16-г/4

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Суддя Бурда Н.М., розглянувши позовну заяву розглянувши позовну заяву ПАП "Дзвін", с. Звиняч, Чортківський район, Тернопільська область до ПАП "Білобожницьке", с. Білобожниця, Чортківський район, Тернопільська область про визнання права власності на майно та виключення його з акту опису й арешту, вважає матеріали недостатніми для порушення провадження з огляду на те, що:

- до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до вимог ст.57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви, серед іншого, додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Якщо в позовній заяві об’єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов’язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (п. 2.11 Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено дві позовні вимоги, зокрема:

1. визнання права власності на майно;

2. виключення майна з акту опису й арешту майна.

Однак, в якості доказу сплати судового збору до позовної заяви долучено лише квитанція №17 від 05.02.2016р. про сплату судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп., тобто, лише за одну вимогу із двох заявлених у позовній заяві.

Також господарський суд роз’яснює, що у відповідності з п. 2.2.1. вказаної вище Постанови, суму судового збору з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов’язаннях слід визначати з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача Таким чином, в даному випадку судовий збір повинен сплачуватися за ставками, встановленими для позовів майнового характеру.

За змістом п.2.22. вищезазначеної Постанови, якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, а зокрема пунктом 4 частини першої статті 63.

Крім того, господарський суд роз’яснює, що:

- відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази, які підтверджують викладені в позовній заяві обставини, подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях у відповідності до вимог п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. №55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів „Згідно з оригіналом”, назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 43, п. 4 ст. 63, 86 ГПК України, суддя господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ПАП "Дзвін", с. Звиняч, Чортківський район, Тернопільська область, ідент. код 30787900 та додані до неї документи повернути без розгляду.

Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Суддя Н.М. Бурда