Ухвала суду № 55597434, 03.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року Справа № 876/7952/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Кіри Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційні скарги Головного територіального управління юстиції у Львівській області та ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Львівській області, начальника відділу Державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області Ханас Ірини Іванівни про визнання протиправним і скасування наказу, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, стягнення шкоди,-

в с т а н о в и в :

Позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідачів - Головного територіального управління юстиції у Львівській області, начальника відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області Ханас І.І., в якому (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просила визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління юстиції у Львівській області від 04 грудня 2014р. № 216/Д "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1"; визнати протиправними дії начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області Ханас Ірини Іванівни по обмеженню доступу спеціаліста 1-ї категорії (бухгалтера) відділу ОСОБА_1 до фінансових документів та розпоряджень відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області; стягнути з відповідачів відшкодування моральної (немайнової) шкоди у розмірі 30000 тис. грн. та матеріальної шкоди у розмірі 674,90 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління юстиції у Львівській області № 216/Д від 04 грудня 2014р. "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Головне територіальне управління юстиції у Львівській області та ОСОБА_1 оскаржили його в апеляційному порядку. Вважають, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню.

Головне територіальне управління юстиції у Львівській області покликається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що вчинювані позивачкою порушення мають систематичний характер, що підтверджується довідкою про перевірку Книги обліку депозитних сум відділу ДВС Самбірського МРУЮ. З часу поновлення на посаді ОСОБА_1 неналежно виконує свої посадові обов'язки, ігнорує та систематично не виконує доручення начальника відділу, провокує конфлікти, як з керівником, так і з працівниками відділу. Позивач з моменту поновлення на роботі неодноразово порушувала не тільки виконавську дисципліну, а й трудову, про що свідчать акти складені в приміщенні відділу ДВС Самбірського МРУЮ за адресою: м.Самбір, вул. Мазепи, 18. На підставі зазначеного, Головним управлінням юстиції у Львівській області правомірно видано наказ № 216/Д від 04 грудня 2014 року про оголошення догани спеціалісту першої категорії відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 Апелянт також не погоджується з твердженням суду першої інстанції, що вказані порушення щодо ведення книги обліку депозитних сум не спричинило негативних наслідків для державного бюджету, юридичних або фізичних осіб, а тому міра дисциплінарної відповідальності застосована до позивачки не відповідає тяжкості вчиненого порушення, оскільки шкода у даному випадку має також нематеріальний вимір та виражається у підриві авторитету державної служби. Просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

ОСОБА_1 в обґрунтування доводів апеляційної скарги покликається на те, що суд першої інстанції в оскаржуваній постанові безпідставно вказує, що позивач працювала з відповідними фінансовими документами відділу, не наводячи конкретного періоду, року, належними чином і вчасно здійснювала перерахунок коштів, що надходили на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби. Крім того, позивач не наділена повноваженням прийняття рішень щодо перерахування коштів, що надходили на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби. Позивач є отримувачем розпоряджень, які готує державний виконавець, а затверджує начальник відділу ДВС Самбірського МУЮ Львівської області Ханас І.І. Таке протиправне обмеження не знайшло належного реагування суду першої інстанції, а висновки зроблені судом не відповідають матеріалам даної справи. Судом першої інстанції також не надано оцінки щодо обгрунтування моральної шкоди заподіяної позивачу внаслідок протиправних посягань, безпідставних обмежень вчинених начальником відділу ДВС Самбірського МУЮ Львівської області Ханас І.І., які підтверджені неодноразовими зверненнями за наданням медичної допомоги. Це: перенесення хвилювань, переживань, підвищення артеріального тиску, втрата нормальних життєвих зв'язків внаслідок безпідставних посягань начальника відділу ДВС Самбірського МУЮ Львівської області Ханас І.І. та безпідставного притягнення до відповідальності відповідачем за відсутності вини, шкоди. Судом також не розглянуто клопотання щодо винесення окремої ухвали, зокрема, не відреаговано на протиправні дії з перерахування особистих коштів державним виконавцем за боржника, на допущені зволікання з перерахуванням коштів у державний бюджет. Просить скасувати (змінити) постанову оскаржувану та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; та винести окрему ухвалу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та недопущення подібних порушень у майбутньому.

Представник відповідача (апелянта)- ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в їх апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими в частині задоволення позову. Проти апеляційної скарги позивача заперечив. Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача (апелянта)- ОСОБА_4 та позивач (апелянт)- ОСОБА_1 у судовому засіданні не погодилися з доводами апеляційної скарги Головного територіального управління юстиції у Львівській області, вважають, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1, підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі позивача, просять скасувати (змінити) постанову оскаржувану та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; та винести окрему ухвалу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та недопущення подібних порушень у майбутньому

Відповідач - начальник відділу ДВС Самбірського МУЮ Львівської області Ханас І.І. в судове засідання 03 лютого 2016 року не прибула, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлена належним чином, а тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в її відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач- Заячківська О.В. перебуває на службі в системі органів Міністерства юстиції України, займає посаду спеціаліста І-шої категорії відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області та виконує свої посадові обов'язки на підставі посадової інструкції та розпорядження ВДВС Самбірського МУЮ Львівської області №11 від 19 серпня 2014 року "Про внесення змін до розпорядження про розподіл функціональних обов'язків між працівниками відділу державної виконавчої служби Самбірського міськрайонного управління юстиції №10 від 09 липня 2014 року», відповідно до якої здійснює ведення книги обліку депозитних сум відділу ДВС Самбірського МУЮ Львівської області.

04 грудня 2014 року в.о. начальника Головного управління юстиції у Львівській області Квятковський М.Л. виніс наказ №216/Д "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1.", яким останній оголошено догану за неналежне виконання своїх посадових обов'язків.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що виявлені під час перевірки порушення щодо ведення ОСОБА_1 книги обліку депозитних сум не спричинило негативних наслідків для державного бюджету, юридичних або фізичних осіб, а тому міра дисциплінарної відповідальності застосована до позивачки не відповідає тяжкості вчиненого порушення, що є підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління юстиції у Львівській області від 04 грудня 2014р. № 216/Д "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1.". Разом з тим, позовна вимога про визнання протиправними дій начальника Самбірського МУЮ Львівської області Ханас І.І. по обмеженню доступу ОСОБА_1 до фінансових документів та розпоряджень відділу ДВС Самбірського МУЮ Львівської області є безпідставною та не підлягає до задоволення, оскільки під час судового розгляду встановлено, що позивач працювала з відповідними фінансовими документами відділу та належними чином і вчасно здійснювала перерахунок коштів, що надходили на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби. Не підлягає до задоволення також позовна вимога про стягнення моральної шкоди, оскільки доказів того, що існує безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями органу, який завдав шкоду, і самою шкодою, позивачем суду не надано.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державну службу України" державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Згідно з положеннями ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Відповідно до положень ст.14 Закону України "Про державну службу України" дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Обов'язковими умовами для визнання законним притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності відповідно до вимог КЗпП України є: здійснення працівником порушення трудової дисципліни, тобто невиконання або неналежного виконання з його вини покладених на нього трудових обов'язків, що проявились в порушенні правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових інструкцій, положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мали законний характер; притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності компетентним органом, тобто органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника; застосування до порушника трудової дисципліни одного із заходів стягнення, які прямо передбачені чинним законодавством, в передбачений законом строк та з обов'язковим урахуванням ступені тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставин, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника; застосування стягнення передбаченим законом шляхом - оголошення в наказі (розпорядженні) та повідомлення працівникові під розписку.

Крім того, в силу вимог ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавцю слід зажадати від порушника письмові пояснення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р. при веденні книги обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби за жовтень, зокрема, не заповнення граф 2, 3, 9, та за перерахування невірної суми коштів, що надійшли від ОСОБА_6

Відповідно до п.12.1-12.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р., органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.

Розрахунки з таких рахунків здійснюються тільки в безготівковій формі. Не допускаються видача та переказ стягнутих державними виконавцями сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок органу ДВС.

Для контролю і перевірки стану рахунків у національній та іноземній валютах та визначення належності коштів ведеться звітність за депозитними сумами органів ДВС.

В органі ДВС щодо кожного рахунку заводиться книга обліку депозитних сум (далі - книга) строком на один рік. Ведення книги здійснюється в підсистемі обліку депозитних сум Єдиного реєстру. Книга ведеться автоматизованим (комп'ютерним) способом. Запис здійснюється шляхом прямого введення обов'язкового складу реквізитів, який установлений для книги. Процедура ведення книги полягає у щомісячному (до десятого числа) роздрукуванні облікових даних і включенні їх до відповідної справи за номенклатурою. Роздрукована книга до десятого числа наступного місяця повинна бути пронумерована, прошнурована та скріплена печаткою регіонального органу ДВС (для територіальних органів ДВС, відділу примусового виконання рішень регіонального органу ДВС) та печаткою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (для відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України).

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 отримала доступ до роботи з книгою обліку депозитних сум в ЄДРВП 08 жовтня 2014 року.

В силу вимог п.12.6.4 Інструкції не допускається у книзі обліку депозитних сум наявність незаповнених граф.

П.12.7-12.8 Інструкції передбачає, що щомісяця після виведення підсумку за залишками на кінець кожного відповідного місяця книга обліку депозитних сум перевіряється начальником органу ДВС шляхом підрахунку та звірення сум, що надійшли та перераховані, з випискою із відповідного рахунку органу ДВС, у результаті чого залишок на перше число кожного місяця повинен відповідати залишку депозитних сум на рахунку.

Після перевірки оборотів депозитних сум на кінець звітного періоду (залишок коштів на перше число місяця та суми, які надійшли протягом місяця) дані книги засвідчуються підписом відповідальної особи, після чого начальник органу ДВС до п'ятого числа наступного місяця робить напис "перевірено" та підтверджує цей напис своїм підписом, скріплює печаткою органу ДВС із зазначенням дати перевірки.

Судом першої інстанції також встановлено, що у книзі обліку депозитних сум є дійсно частково не заповнені графи №2 "Номер виконавчого провадження",№3 "Номер дільниці державного виконавця", №9 "Повне найменування стягувача". При цьому, належної перевірки книги обліку депозитних сум начальником органу ДВС у відповідності до п.12.8 та 12.8 Інструкції здійснено не було.

В частині покликань як на порушення щодо перерахування коштів, що надійшли від ОСОБА_6, то судом безспірно встановлено, що таке здійснювалось позивачем на підставі розпоряджень державного виконавця, а відповідно до посадових обов'язків ОСОБА_1 не наділена повноваженнями щодо перевірки чи підготовки вказаних розпоряджень.

Разом з тим, Головним територіальним управлінням юстиції у Львівській області не надано належних та допустимих доказів того, що виявлені під час перевірки порушення щодо ведення ОСОБА_1 книги обліку депозитних сум спричинили негативних наслідків для державного бюджету, юридичних або фізичних осіб.

Таким чином, в порушення приписів ст.149 КЗпП ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 проступку і заподіяну таким шкоду не були враховані при винесенні оскаржуваного наказу.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виявлені під час перевірки порушення щодо ведення ОСОБА_1 книги обліку депозитних сум не спричинило негативних наслідків для державного бюджету, юридичних або фізичних осіб, а тому міра дисциплінарної відповідальності застосована до позивачки не відповідає тяжкості вчиненого порушення, що є підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління юстиції у Львівській області від 04 грудня 2014р. № 216/Д "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1.".

Крім того, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій начальника Самбірського МУЮ Львівської області Ханас І.І. по обмеженню доступу ОСОБА_1 до фінансових документів та розпоряджень відділу ДВС Самбірського МУЮ Львівської області, оскільки під час судового розгляду встановлено, що позивач працювала з відповідними фінансовими документами відділу та належними чином і вчасно здійснювала перерахунок коштів, що надходили на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 у частині стягнення моральної шкоди, виходячи з таких підстав.

Згідно з абз. 2 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової") шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, яким є ступінь вини заподіювана, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимог позивача про стягнення моральної шкоди, оскільки не доведено наявність такої і заподіяння такої позивачу з боку відповідача, причинного зв'язку між ними.

Щодо вимог апелянта ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали про встановлення порушень законів, Конституції України співвідповідачами та направлення її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушень, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст.166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Положеннями вказаної норми надано можливість суду відреагувати на виявлені порушення окремою ухвалою з метою вжиття відповідних організаційних і практичних заходів, що сприяли порушенню закону. При цьому, необхідною умовою для прийняття окремої ухвали є виявлене під час розгляду справи порушення закону. Оскільки в діях відповідачів суд не знайшов порушень закону, відсутні підстави для прийняття окремої ухвали відповідно до вимог ст. 166 КАС України.

Таким чином, доводи апеляційних скарг є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року зазначає, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління юстиції у Львівській області № 216/Д від 04 грудня 2014р. "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1", правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційні скарги Головного територіального управління юстиції у Львівській області та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року у справі № 813/14/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик

Повний текст ухвали виготовлено 08 лютого 2016 року.