Ухвала суду № 55597388, 02.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3413/14 Головуючий у 1-й інстанції: Степаненко О.М. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

02 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

при секретарі Лебедєвій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси про визнання неправомірними і такими, що порушують його права, дій при підготовці відповідей за №№ 1837/Г-03/01-22, 1838/Г-04/01-22, 1839/Г-05/01-22 від 29.04.2014 року та № 4607/Г-12/01-22 від 07.11.2014 року та зобов'язання розглянути його заяву від 13.11.2001 року та прийняти по ній рішення.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 грудня 2015 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Черкаси під час перевірки звернення ОСОБА_2 від 07.04.2014 року в частині розгляду його заяви від 13.11.2001року. Зобов'язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Черкаси надати відповідь ОСОБА_2 про результати розгляду його заяви від 13.11.2001 року в порядку ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.07.2014 року у справі № 823/1993/14 відповідача зобов'язано розглянути заяву ОСОБА_2від 07.04.2014 року в порядку ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Вважаючи відповіді відповідача за №№ 1837/Г-03/01-22, 1838/Г-04/01-22, 1839/Г-05/01-22 від 29.04.2014 року та № 4607/Г-12/01-22 від 07.11.2014 року неналежними процесуальними документами в розумінні ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», позивач звернувся до суду з даним позовом. При цьому, позивач посилається на ненадання йому відповідачем до даного часу відповіді щодо розгляду його заяви від 13.11.2001 року, яка стала підставою для заведення справи потерпілого № 25, що порушує його права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що жоден із листів відповідача на ім'я ОСОБА_2, а саме №№ 1837/Г-03/01-22, 1838/Г-04/01-22, 1839/Г-05/01-22 від 29.04.2014 року та № 4607/Г-12/01-22 від 07.11.2014 року, не містить відповіді щодо результатів розгляду заяви позивача від 13.11.2001 року.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правовідносини у даній сфері регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-ХІV.

Відповідно до п. п. «г», «д» п. 1 ст. 21 вказаного Закону на органи Фонду соціального страхування покладені обов'язки по своєчасному та повному відшкодуванню шкоди, заподіяної застрахованій особі внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності (у зв'язку із втратою годувальника) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Статтею 3 Закону №1105-ХІV визначено, що держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Відповідно п. «а» ст. 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Згідно п. 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім пункту 3 розділу XI цього Закону встановлено, що вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Таким чином, обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від сплати Фонду страхових внесків підприємств, на яких ушкоджене здоров'я потерпілого.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону № 1105-ХІV грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку, є страховими виплатами.

Відовідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів. Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обгрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.

Зразок заяви потерпілого затверджений Наказом № 188 від 19.03.2008 року «Про затвердження зразків заяв та постанов для призначення, перерахування та проведення страхових виплат потерпілим (члена їх сімей)».

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно наданої позивачем розписки від 13.11.2001 року відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси отримано від ОСОБА_2 певний перелік документів, в тому числі й заяву відповідного зразка від 13.11.2001 року.

Проте, вказана заява від 13.11.2001 року Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси по суті не розглянута, а була повернута позивачу без виконання.

Вказаний факт встановлений Черкаським окружним адміністративним судом під час розгляду справи № 823/1993/14.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.07.2014 року у справі № 823/1993/14 зобов'язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Черкаси розглянути заяву ОСОБА_2 від 07.04.2014 року в порядку ст. 36 Закону №1105-XIV.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що в поданій 07.04.2014 року заяві ОСОБА_2 ставилось питання щодо розгляду заяви встановленого зразка від 13.11.2001 року, поданої в порядку статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-XIV від 23.09.1999 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 255 КАС України постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заява позивача від 07.04.2014 року не містить відомостей необхідних для її розгляду в порядку ст. 36 Закону № 1105-ХІV. Зі змісту вказаної заяви вбачається, що вона є скаргою на бездіяльність відповідних державних органів щодо розгляду його заяви від 13.11.2001 року у справі № 25 та неодноразового протиправного її повернення.

Жоден із листів відповідача на імя ОСОБА_2, а саме №№ 1837/Г-03/01-22, 1838/Г-04/01-22, 1839/Г-05/01-22 від 29.04.2014 року та № 4607/Г-12/01-22 від 07.11.2014 року, не містить відповіді щодо результатів розгляду заяви позивача від 13.11.2001 року.

Наведені обставини були правильно враховані судом першої інстанції, який прийняв законне рішення про задоволення позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси залишити без задоволення, а постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 грудня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.