Ухвала суду № 55597372, 02.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 752/8033/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Мирошниченко О.В. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

02 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

при секретарі Лебедєвій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу міського голови м. Івано-Франківськ ОСОБА_2 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та міського голови м. Івано-Франківськ ОСОБА_2 про визнання незаконним розпорядження, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, міського голови м. Івано-Франківськ ОСОБА_2, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати незаконними розпорядження № 539-к від 09.07.2013 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_3 та скасування надбавки за високі досягнення у праці», розпорядження № 154-к від 03.04.2014 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_3.», розпорядження № 187-с від 25.04.2014 року «Про звільнення з роботи ОСОБА_3.»; поновити його на посаді заступника начальника управління економічного та інтеграційного розвитку виконавчого комітету міської ради з 28.05.2014 року; стягнути моральну шкоду у розмірі 150000 грн. та 50371 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.03.2015 року позовну заяву ОСОБА_3 в частині позовних вимог про визнання незаконним розпорядження № 539-к від 09.07.2013 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_3 та скасування надбавки за високі досягнення у праці» залишено без розгляду.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.03.2015 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 26.03.2015 року скасовано, справу за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та міського голови м. Івано-Франківська ОСОБА_4 в частині позовних вимог про визнання незаконним розпорядження «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_3 та скасування надбавки за високі досягнення у праці» № 539-к від 09.07.2013 року направлено до Голосіївського районного суду м. Києва для продовження розгляду.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.10.2015 року позов в цій частині задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04.05.2011 року розпорядженням міського голови міста Івано-Франківськ ОСОБА_2 № 71-е «Про призначення за переведенням на посаду ОСОБА_3.», ОСОБА_3 призначено за переведенням на посаду заступника начальника управління економічного та інтеграційного розвитку виконавчого комітету міської ради з 04.05.2011 року з окладом згідно штатного розпису, як такого що успішно пройшов стажування.

Розпорядженням міського голови міста Івано-Франківська ОСОБА_2 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_3 та скасування надбавки за високі досягнення у праці» від 09.07.2013 року № 539-к, ОСОБА_3 оголошено догану та скасовано надбавки за високі досягнення у праці за неналежне виконання службових обов'язків, а саме відсутність 12.06.2013 року, без поважних причин на засіданні міської комісії з легалізації заробітної плати та зайнятості населення.

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції виходив з того, що факт неналежного виконання ОСОБА_3 своїх службових обов'язків матеріалами справи не підтверджено та відповідачем не доведено.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування визначені Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

У відповідності до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 147 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один із таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Так, порушенням трудової дисципліни згідно законодавства України є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків, що проявились в порушенні правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових інструкцій, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.

Дисциплінарним стягненням є передбачений в нормативно-правовому акті захід впливу, що відповідно до статті 147-1 КЗпП України застосовується органом, якому надано право прийняття на роботу даного працівника відповідно до його компетенції, за вчинений цим працівником дисциплінарний проступок.

Згідно вимог статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обрані виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку, тому що у відповідності до статті 150 КЗпП України воно може бути оскаржене в порядку, встановленому законодавством, зокрема - главою XV цього Кодексу.

При цьому, відповідно до положень Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року N 950 (надалі - Порядок N 950) стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування.

Пунктом 1 Порядку N 950, визначено, що службове розслідування може бути проведено у разі:

- невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян;

- у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства;

- на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадова особа місцевого самоврядування має право вимагати проведення службового розслідування з метою спростування безпідставних на її думку зауважень та підозри щодо неї.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, підставою для прийняття оскаржуваного розпорядження були службова записка заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради ОСОБА_5, начальника управління економічного та інтеграційного розвитку виконавчого комітету міської ради ОСОБА_6 та пояснення ОСОБА_3

Так, 13.06.2013 року начальник управління економічного та інтеграційного розвитку виконавчого комітету міської ради ОСОБА_6 звернувся на ім'я заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради ОСОБА_5 із службовою запискою, в якій вказав про те, що доручив заступнику начальника управління економічного та інтеграційного розвитку ОСОБА_3 прийняти участь у засіданні міської комісії з легалізації заробітної плати та зайнятості населення, яке відбулось 12.06.2013 року о 14.00 год. Проте, ОСОБА_3 самовільно проігнорував виконання даного доручення і, за його словами, перебував у візовому центрі для відкриття власної візи. В результаті цього він прибув на засідання лише о 14.30 год.

На підставі вказаної вище службової записки ОСОБА_6, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради ОСОБА_5 звернувся на ім'я міського голови ОСОБА_2 із службовою запискою, в якій пропонував оголосити догану ОСОБА_3 та скасувати надбавку за високі досягнення у праці за неналежне виконання службових обов'язків, а саме - відсутність без поважних причин на засіданні міської комісії з легалізації заробітної плати та зайнятості населення, яка відбулась 12.06.2013 року.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 звернувся із вимогою про проведення службового розслідування з метою спростування безпідставних, на думку позивача, тверджень щодо неналежного виконання ним службових обов'язків, а саме - відсутність без поважних причин на засіданні міської комісії з легалізації заробітної плати та зайнятості населення, яка відбулась 12.06.2013 року, що підтверджується копією службової записки від 13.06.2013 року, наявною в матеріалах справи.

Проте, доказів проведення службового розслідування за вказаним фактом за вимогою ОСОБА_3 та складення за його результатами відповідного акту службового розслідування матеріали справи не містять.

При цьому, відповідно до пояснень позивача, він не отримував доручення від керівництва на участь у засіданні міської комісії з легалізації заробітної плати та зайнятості населення, яке відбулось 12.06.2013 року о 14.00 год. ні усно, ні у письмовому вигляді.

Так, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 02.2013 року за № 41, до складу комісії з легалізації заробітної плати та зайнятості населення включено начальника управління економічного та інтеграційного розвитку виконавчого комітету міської ради ОСОБА_6 (додаток № 2). При цьому, ОСОБА_3, відповідно до наведеного вище рішення виконавчого комітету, до складу вказаної комісії включений не був.

З огляду на викладене, обов'язок приймати участь у засіданнях вказаної комісії на ОСОБА_3 покладений не був.

При цьому, жодних належних доказів на підтвердження обставин, щодо надання доручення начальником управління економічного та інтеграційного розвитку виконкому міської ради ОСОБА_6 ОСОБА_3 на участь у засіданні міської комісії з легалізації заробітної плати та зайнятості населення, яке відбулось 12.06.2013 року о 14.00 год., матеріали справи не містять.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного рішення відповідача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вказаних висновків суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу міського голови м. Івано-Франківськ ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу міського голови м. Івано-Франківськ ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.