Постанова № 55597194, 08.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 лютого 2016 року № 826/16796/15

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Нагорянського С.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м.Києва

до

Товариства з додатковою відповідальністю "Петрівський завод стінкових матеріалів і конструкцій"

про

стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва до Товариства з додатковою відповідальністю "Петрівський завод стінкових матеріалів і конструкцій" про стягнення заборгованості у розмірі 89718,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем обліковується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка станом на момент розгляду справи не сплачена.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу надати заперечення проти позову та необхідні докази на їх підтвердження.

У зв’язку із надходженням від Товариства з додатковою відповідальністю "Петрівський завод стінкових матеріалів і конструкцій" письмових заперечень проти позовних вимог, ухвалою Окружного адміністративного суду від 13 листопада 2015 року справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Під час судового засідання представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з огляду на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З урахуванням наведеного, у судовому засіданні 23 грудня 2015 року суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду та вирішення справи, судом встановлено наступне.

Товариство з додатковою відповідальністю "Петрівський завод стінкових матеріалів і конструкцій" перебуває на обліку в Управлінні Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва як платник страхових внесків загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

За відповідачем обліковуються особи, які отримують пенсію, відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Згідно п. а ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці – жінкам.

Відповідно до п. б ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи – жінкам.

Пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі – Інструкція № 21-1), встановлено розміри витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що підлягають відшкодуванню витрати.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно п. 6.7 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як вбачається з направлених на адресу відповідача розрахунків по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком 2 загальна заборгованість відповідача за період лютий-липень 2015 року становить 89718,58 грн.

Вищевказані розрахунки були отримані відповідачем, що підтверджується відмітками в рекомендованих поштових відправленнях.

Разом з тим, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача в розмірі 89718,58 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком 2, відповідачем не сплачена.

Дана обставина також підтверджується витягом з картки особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пільгових пенсій за Списком 2, що міститься в матеріалах справи.

При цьому, доказів оскарження розрахунків або дій органу Пенсійного фонду України щодо визначення розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списками 1 та 2 за період лютий-липень 2015 року відповідачем до суду не надано.

Тобто, відповідачем не виконано передбачений Законом обов'язок в частині сплати у встановлений строк до органу Пенсійного фонду коштів для відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах за Списком 2, крім того, наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи.

В письмових запереченнях відповідач посилався на те, що товариство систематично виплачує кошти на відшкодування пільгових пенсій, про що надав платіжні доручення № 588 від 09 травня 2015 року на суму 7369,54 грн., № 667 від 16 липня 2015 року на суму 8005,40 грн., № 721 від 31 серпня 2015 року на суму 8005,40 грн. Наголошував, що надані позивачем розрахунки не містять вказаних сум.

З цього приводу суд зазначає, що судом було запропоновано сторонам провести звірку за спірний період по нарахуванню платежів. У зв’язку з цим, як пояснив позивач, Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва у свою чергу запропонувало товариству визначитись з часом проведення звірки. 18 грудня 2015 року представники товариства звернулись до позивача, однак акт звірки не підписали.

Також судом не приймаються до уваги надані відповідачем копії платіжних доручень за травень, липень та серпень 2015 року, оскільки вони містять призначення: сплата пільгових пенсій за Списком та Списком 2, водночас, у даному позові заявлено до стягнення лише заборг7ованість по Списку 2. Крім того, платіжні доручення ні містять відомостей щодо розрахунку, згідно якого проводиться виплаті коштів, що не дає суду можливість ідентифікувати їх призначення т прив’язку до розрахунків, про які йде мова у даному позові.

Стосовно посилань відповідача на факт не надання Управлінням на підтвердження понесених витрат з виплати та доставки пільгових пенсій документів, що підтверджують понесені управлінням Пенсійного фонду України витрати на виплату та доставку пенсій, а саме первинних документів, суд зазначає, що відповідачем не наведено норми Закону чи Інструкції, яка б зобов’язувала відповідача надавати таку інформацію.

Відповідач посилався також на те, що існують рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справах № 826/4069/15, № 826/20870/14, № 826/20865/15 щодо стягнення з товариства сум які охоплюють заборгованість заявлену у даному позові, а тому повторне стягнення є неприпустимим.

Проаналізувавши обставини вищевказаних судових рішень судом встановлено, що періоди за які Управлінням Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва просило стягнуто заборгованість у зазначених справах, є відмінними, що свідчить про безпідставність доводів відповідача.

Суд звертає особливу увагу, що після отримання розрахунків якими визначено суми що підлягають до відшкодування, ТОВ "Петрівський завод стінкових матеріалів і конструкцій" не зверталось до суду з позовом про їх оскарження. Крім того, правомірність нарахування Управлінням заявлених сум до відшкодування, не є предметом даного позову.

Враховуючи встановлені по справі обставини, та з метою недопущення порушення конституційних права громадян, що працювали у відповідача, на соціальний захист, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову та стягнення з предметом даного позову не заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за Списком 2, призначених на пільгових умовах у розмірі 89718,58 грн.

Частиною 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України

Керуючись положеннями статей 2, 9, 69-71, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Петрівський завод стінкових матеріалів і конструкцій" на користь Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 89718,58 грн. (вісімдесят дев’ять тисяч сімсот вісімнадцять грн. 58 коп.).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.І. Нагорянський