Рішення № 5559484, 17.03.2009, Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-11/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2009 року Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді: Шевченко О.В.,

при секретарі: Гетьманенко О.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3,

представника відповідача: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Широке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, а саме просила:

- визнати за позивачкою право власності на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1;

- здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя таким чином: на користь позивачки стягнути вартість Ѕ частини автомобілю КАМАЗ-53201, державний номер НОМЕР_1; автомобілю УАЗ-3741, державний номер НОМЕР_2; комбайну ЛАН 001, державний номер НОМЕР_3, залишивши це рухоме неподільне майно у власності відповідача;

- стягнути з відповідача на користь позивачки грошові кошти в сумі 17274,62 грн., всього 189516,62 грн.

В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що 12.06.1993 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, від якого народилася дочка ОСОБА_5. За час шлюбу ними було нажито наступне майно: домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1; автомобіль КАМАЗ-53201, державний номер НОМЕР_1; автомобіль УАЗ-3741, державний номер НОМЕР_2; комбайн ЛАН 001, державний номер НОМЕР_3; грошові кошти 9082 грн. Вона просить, з урахуванням інтересів дитини, виділити їй будинок та стягнути з відповідача грошову компенсацію (з урахуванням індексу інфляції) вартості рухомого майна та грошові кошти, всього на суму 189516,62 грн.

Виступаючи в судовому засіданні позивачка та представник позивача, позовні вимоги та їх обгрунтування, викладені в позовній заяві, підтримали повністю.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали. Вони вважають, що спірні будинок, УАЗ, ЛАН та КАМАЗ не є спільним сумісним майном подружжя. КАМАЗ придбано не на спільні кошти сторін. УАЗ придбано за 22 дні до розірвання шлюбу. Житловий будинок відповідач і до суду залишив позивачці з дітьми. Оплата придбання авто здійснювалася за рахунок кредитів. УАЗ придбаний батьком відповідача. Будинок придбаний відповідачем до шлюбу з позивачкою. Позивачкою суду не надано доказів на підтвердження тієї обставини, що внаслідок її спільних з відповідачем трудових зусиль чи грошових затрат це майно істотно збільшилося у своїй вартості за час їх шлюбу.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи в сукупності, суд приходить до висновку, що позов частково обґрунтований і підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:

Позивачка та відповідач зареєстрували шлюб 12.06.1993 року (а.с. 5, т. 1). Цей шлюб було розірвано 27.11.2003 року (а.с. 6). Від шлюбу у сторін народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 дочка ОСОБА_5 (а.с. 7, т. 1). Від ОСОБА_6 у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_8 (а.с. 212, т. 1). Доказів на підтвердження встановлення режиму окремого проживання між сторонами в листопаді 2003 року відповідачем не надано.

Згідно свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 (а.с. 101, т. 1), власником комбайну ЛАН-001, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, є ФГ «Джерело».

Власником ФГ «Джерело», яке зареєстроване 04.12.1998 року є відповідач у справі (а.с. 10, т. 1).

Відповідно до листів підрозділу Держтехнагляду № 21 в Широківському районі (а.с. 184, 186, т. 1) комбайну ЛАН-001, 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, зареєстрований за ФГ «Джерело» на підставі договору купівлі-продажу від 22.11.2003 року (а.с. 189, т. 1) 09.03.2004 року. Зазначений договір купівлі-продажу від 22.11.2003 року у відповідності до його п. 6.1 набув чинності з моменту його підписання, тобто з 22.11.2003 року, а не з моменту складення акту прийомки-передачі, як стверджував відповідач. Придбано комбайн за 140000 грн. Отже, даний комбайн придбаний під час шлюбу, але перебуває у власності ФГ «Джерело» і не є спільною сумісною власністю подружжя. Позивачка вважає, що вартість вказаного комбайну з урахуванням індексів інфляції становить 266280 грн.. (а.с. 16, 18, т. 2).

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач є власником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Запорізькою сільрадою № 8 від 29.01.1993 року (а.с. 110, 122, 151, т. 1). Згідно Висновку № 81 судової будівельно-технічної експертизи від 27.09.2007 року (а.с. 227-233, т. 1), ринкова вартість цього домоволодіння станом на жовтень 2007 року становить 19336 грн. Отже, спірний будинок було придбано відповідачем до укладення шлюбу з позивачкою і він (та домоволодіння в цілому) не є спільною сумісною власністю сторін.

Згідно довідки РЕВ 9-го МРВ ДАІ при УМВС України в дніпропетровській області від 28.02.2006 року (а.с. 8, т. 1, за відповідачем зареєстровано КАМАЗ-53201, державний номер НОМЕР_1 (згідно договору купівлі-продажу від 21.11.2001 року) та автомобіль УАЗ-3741, державний номер НОМЕР_2 (згідно довідки-рахунку серії МОЛ № 970228 від 05.11.2003 року), вартістю 27710 грн. (а.с. 201, т. 1). Позивачка вважає, що вартість вказаного автомобілю КАМАЗ-53201 з урахуванням індексів інфляції становить 42584 грн., зважаючи на середньо ринкову вартість (а.с. 22, 23, 18, 74, т. 2). Позивачка вважає, що вартість вказаного автомобілю УАЗ з урахуванням індексів інфляції становить 52894,62 грн., зважаючи на середньо ринкову вартість (а.с. 23, 18, 16, т. 2). Отже, придбані ці автомобілі в період шлюбу сторін та є спільною сумісною власністю сторін.

Згідно довідки Широківського відділення Криворізької філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» від 17.10.2006 року (а.с. 119, т. 1), ФГ «Джерело» станом на 27.11.2003 року мало наступні залишки на рахунках:

- НОМЕР_5 8983,99 грн.;

- НОМЕР_6 98,36 грн., всього 9082,35 грн.

Позивачка вважає, що зазначені кошти з урахуванням індексів інфляції становлять грн., зважаючи на середньо ринкову вартість (а.с. 14, 18, 23, т. 2).

При цьому суд зважає на ту обставину, що позивачка фактично порушувала питання про припинення права відповідача на частку в спільному майні (ст. 365 ЦК України), але відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду не було внесено, згоди відповідач на це не давав. Тому суд при вирішенні даного спору керується ст. 71 СК України, відповідно до частин 4, 5 якої присудження судом одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на неподільну річ (квартиру, автомобіль, земельну ділянку) допускається за його згодою за умовою попереднього внесення другим подружжям відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце на таких підставах, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦПК України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

В даному випадку жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі (автомобілі) не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток без застосування грошової компенсації і припинення права власності одного з подружжя на його частку в такому майні, суд визнає ідеальні частки подружжя-сторін в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Суд на підставі викладеного дійшов висновку про необхідність визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних ідеальних частках (по Ѕ за кожним) право спільної часткової власності на КАМАЗ-53201, державний номер НОМЕР_1, і автомобіль УАЗ-3741, державний номер НОМЕР_2. В задоволенні іншої частини позову відмовити через необґрунтованість. Підстави для збільшення частки однієї зі сторін відсутні.

Ціна позову складає 398369,24 грн., судом задоволено позовні вимоги на суму 95478,62 грн. : 2 осіб = 47739,31 грн.. Отже позовні вимоги позивачки задоволені на 11,98 %. Тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 203, 66 грн. (11,98 % від 1700 грн. судового збору), а витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 01,80 грн. (11,98 % від 15 грн.).

З ОСОБА_3 в порядку ст. 88 ЦПК України в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 203,66 грн.; на користь ТУ ДСА в Дніпропетровській області - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 01,80 грн.

ОСОБА_1, зважаючи на її майновий стан, на перебування на її утриманні двох неповнолітніх дітей (в тому числі ОСОБА_9, 1990 року народження а.с. 13, т. 1), на не працевлаштованість (а.с. 11, 12, т. 1), звільнити від сплати судових витрат в сумі 1496,34 грн. (судовий збір 88,02 %), 13,20 грн. (витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 88,02 %).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60, 62, 70, 71 СК України, листом Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року, ст.ст. 365, 368, 372 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України N 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 82, 88, 212, 213 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних ідеальних частках (по Ѕ за кожним) право спільної часткової власності на КАМАЗ-53201, державний номер НОМЕР_1, і автомобіль УАЗ-3741, державний номер НОМЕР_2.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави (р/рахунок 31410537700368) судовий збір в розмірі 203,66 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ТУ ДСА в Дніпропетровській області (отримувач: УДК у Широківському районі Дніпропетровської області р/рахунок 31216259700367 код платника 22050000 код одержувача 23929773 МФО 805012 банк ГУДКУ у Дніпропетровської області) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 01,80 грн.

ОСОБА_1 звільнити від сплати судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ О.В.ШЕВЧЕНКО