Ухвала суду № 55591267, 04.02.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №469/1416/15-ц 04.02.2016 04022016 04.02.2016

Провадження № 22ц/784/230/16 Суддя першої інстанції Гапоненко Н.О.

Справа№469/1416/15-ц

Суддя-доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

4 лютого 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів: Козаченка В.І., Крамаренко Т.В.,

із секретарем Харитоновою І.В.,

за участю прокурора Волкожа С.В.,,

представника державної виконавчої служби ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Березанського районного управління юстиції на ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 30 листопада 2015 року за скаргою заступника прокурора Березанського району Миколаївської області в інтересах держави в особі фінансового управління Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області на бездіяльність державного виконавця, -

В С Т А Н О В И Л А:

16 листопада 2015 року заступник прокурора Березанського району Миколаївської області в інтересах держави в особі фінансового управління Березанської районної державної адміністрації звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Березанського районного управління юстиції.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Березанського районного управління юстиції знаходиться виконавче провадження № 46492591 по виконанню рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 20 січня 2015 року, за яким з ОСОБА_3 на користь держави стягнуто витрати на лікування у сумі 1 538 грн. 14 коп.

13 лютого 2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного судового рішення.

Проте, як на думку прокурора, державним виконавцем не вжито вичерпних заходів для виконання рішення суду, а саме: не виконані всі можливі дії для встановлення майнового стану боржника та до теперішнього часу державним виконавцем не винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

Посилаючись на викладене, заступник прокурора Березанського району Миколаївської області просив суд визнати протиправною бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Березанського районного управління юстиції при здійсненні виконавчого провадження із примусового виконання виконавчого листа Березанського районного суду № 469/1394/14-ц від 31 січня 2015 року про стягнення з ОСОБА_3 витрат на лікування потерпілого від злочину в сумі 1 538,14 грн. та зобовязати державного виконавця провести виконавчі дії на виконання рішення суду.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 17 листопада 2015 року у відкритті провадження за скаргою прокурора Березанського району Миколаївської області в частині оскарження бездіяльності державного виконавця по стягненню виконавчого збору відмовлено.

Ухвалою того ж суду від 30 листопада 2015 року скаргу задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність виконуючого обовязки начальника ВДВС Березанського районного управління юстиції ОСОБА_2 щодо невжиття передбачених законом заходів до встановлення майнового стану боржника у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа № 469/1394/14-ц, виданого Березанським районним судом Миколаївської області 31 січня 2015 року.

В апеляційній скарзі відділ державної виконавчої служби Березанського районного управління юстиції просив скасувати ухвалу суду, посилаючись на те, що судом першої інстанції не враховано положення ст. 383 ЦПК України та не визначено під час розгляду скарги субєкта оскарження, тобто порушені норми процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, заочним рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 20 січня 2015 року задоволено позов прокуратури Березанського району Миколаївської області в інтересах держави до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, і стягнуто з відповідача вказані витрати у сумі 1 538,14 грн. на користь фінансового управління Березанської районної державної адміністрації.

За цим рішенням видано виконавчий лист, 13 лютого 2015 року державним виконавцем Гребнем В.О. відкрито виконавче провадження № 46492591 та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду (а.с. 21).

В період часу з лютого по травень 2015 року зазначене виконавче провадження перебувало на виконанні державного виконавця Гребня В.О. Після звільнення останнього у період з травня по червень 2015 року воно знаходилось на виконанні у державного виконавця Яриш Н.В., а в подальшому до його закінчення у головного державного виконавця Опяти Ю.Ю.

16 лютого 2015 року та 17 лютого 2015 року державним виконавцем направлено запити до органів Пенсійного фонду України та Міндоходів України щодо майнового стану боржника та отримано відповіді про відсутність боржника на обліку у вказаних органах.

24 липня 2015 року такі запити направлено повторно та на них отримано аналогічні відповіді.

4 листопада 2015 року державним виконавцем направлено запити до відділу Держземагентства та органу місцевого самоврядування за місцем проживання боржника.

16 листопада 2015 року після отримання довідки Рибаківської сільської ради про те, що боржник ОСОБА_3 помер 5 травня 2015 року, головним державним виконавцем Опятою Ю.Ю. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку зі смертю боржника.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

У розясненнях п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практики розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 7 лютого 2014 року зазначено, що враховуючи положення ст. 383 ЦПК України, субєктом оскарження може бути державний виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби, які представляють орган державної виконавчої служби, зазначений у ст. 3 Закону України «Про державну виконавчу службу», оскільки відповідно до ч. 2 ст. 4 цього Закону державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Отже, субєктом оскарження є державний виконавець або інша посадова особа ДВС, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржується.

Прокурор при зверненні до суду зі скаргою зазначив субєктом оскарження відділ ДВС, а в прохальній частині скарги просив визнати бездіяльність державного виконавця цього відділу, не зазначивши при цьому конкретного державного виконавця, бездіяльність якого оскаржує заявник.

Суд першої інстанції, відкриваючи провадження по справі зазначених приписів закону не дотримався та відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України під час розгляду скарги не розяснив заявнику його права та обовязки щодо уточнення субєкту оскарження та не попередив про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій.

Як встановлено, вказане виконавче провадження з часу його відкриття та до закінчення перебувало на виконанні у трьох державних виконавців, однак місцевий суд не уточнив у прокурора бездіяльність якого саме державного виконавця або яких він вважає необхідно визнати неправомірною.

Між тим, всупереч вимогам ч. 1 ст. 11 ЦПК України районний суд самостійно визнав неправомірною бездіяльність виконуючого обовязки начальника відділу державної виконавчої служби Березанського районного управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_2 щодо невжиття передбачених законом заходів до встановлення майнового стану боржника у виконавчому провадженні.

Проте, зазначена посадова особа до участі у розгляді справи судом не залучалась.

У випадку, якщо в ході судового розгляду буде встановлено, що особа, рішення, дії чи бездіяльність якої оскаржуються, не працює на відповідній посаді, суд залучає до участі у справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника, тобто, державного виконавця, на виконанні у якого знаходиться виконавчий документ, або компетентну посадову особу відділу ДВС.

Таким чином, не перевіривши належним чином хто є субєктом оскарження за поданою скаргою, не давши належної правової оцінки доводам скарги щодо здійснення виконавчих дій кожним з державних виконавців, місцевий суд передчасно дійшов висновку про неправомірну бездіяльність виконуючого обовязки начальника відділу державної виконавчої служби Березанського районного управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_2Ю

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді скарги порушені норми процесуального права, а тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 312 КПК України ухвала підлягає скасуванню з передачею матеріалів скарги на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Березанського районного управління юстиції задовольнити частково.

Ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 30 листопада 2015 року скасувати, а матеріали скарги передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді: