Ухвала суду № 55591255, 03.02.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/3616/15-ц 03.02.2016 03.02.2016 03.02.2016

Справа №489/3616/15-ц

Провадження 22-ц/784/107/16 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Категорія 34 Доповідач апеляційної інстанції ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 лютого 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої: Крамаренко Т.В.,

суддів: Шолох З.Л., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання: Тищенком Л.С.,

за участю: відповідача ОСОБА_3 його представника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 листопада 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (ПАТ СК «Універсальна») до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, -

в с т а н о в и л а :

В червні 2015 року ПАТ СК «Універсальна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що ТОВ «Явір 2000» належить автомобіль марки «Рено Дастер», реєстраційний номер НОМЕР_1, який застраховано у ПАТ СК «Універсальна». 15 березня 2014 року вказаний автомобіль було пошкоджено - розбито каменем задню праву стійку, передні та задні праві двері, розбито заднє праве скло, внаслідок чого завдано збиток ТОВ «Явір -2000» в розмірі 12000 грн. В квітні 2014 року ПАТ СК «Універсальна» було виплачено страхове відшкодування ТОВ «Явір-2000» у розмірі 8177,42 грн.

Посилаючись на вказані обставини та на те, що особою причетною до пошкодження автомобіля є ОСОБА_5 позивач просив суд стягнути з останнього на свою користь суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 8177,42 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 листопада 2015 року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ СК «Універсальна», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просив рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, відповідача та його представника, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно ч.3 ст.10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За положеннями статті ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобовязаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, а саме на відповідача покладено обовязок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Згідно ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом, ТОВ «Явір 2000» належить автомобіль «Рено Дастер», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.11).

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту №3000/219/00685 від 6 серпня 2013 року, укладеному між ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» та ТОВ «Явір-2000» вказаний вище автомобіль є забезпеченим транспортним засобом (а.с. 5-8).

Пунктом 1.4. зазначеного договору страховим ризиком в тому числі є протиправні дії третіх осіб.

15 березня 2014 року під час керування ОСОБА_6, який є водієм ТОВ «Явір-2000», автомобіль «Рено Дастер», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ «Явір-2000» було пошкоджено, а саме невідомою особою було кинуто камінь (а.с.14-15, 17).

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи від 8 квітня 2014 року, сума матеріального збитку складає 9 610,42 грн. (а.с.19-21).

Страховим актом №5582/1 встановлена сума страхового відшкодування, що підлягала виплаті ТОВ «Явір-2000» у розмірі 8177,42 грн., яка сплачена 23 квітня 2014 року (а.с.31, 34).

Відповідно до постанови слідчого СВ Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області краніальне провадження №12014150020001447, внесене до ЄРДР 15 березня 2014 року на підставі заяви ОСОБА_7 щодо прийняття заходів до невідомої особи, яка 15 березня 2014 року пошкодила каменем автомобіль «Рено Дастер», державний номер НОМЕР_1 закрите у звязку з відсутністю складу злочину (а.с.18).

Як на підставу покладення обовязку щодо відшкодування матеріальної шкоди саме на ОСОБА_3, ПАТ СК «Універсальна» посилається на лист слідчого СВ Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 21 березня 2014 року.

Так, зі змісту листа слідчого СВ Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області направленого начальнику відділу врегулювання збитків по Миколаївській області ОСОБА_8 зазначається, що вжиття заходів до невідомої особи, яка 15 березня 2014 року в 14-10 год., знаходячись за адресою : м. Миколаїв, прт. Леніна,77 (біля кафе «Кебаб»), пошкодила каменем задню праву стойку, передню та задню праві двері, а також було розбито заднє праве скло на автомобілі марки «Рено Дастер» д/н НОМЕР_1. Сума збитку складає 12000 грн. В ході досудового розслідування було встановлено, що особою, яка причетна до вищевказаного злочину є гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с. 18 зв.).

Разом з тим, зазначений лист надісланий 21 березня 2014 року суперечить змісту процесуального документу слідчого - постанови про закриття кримінального провадження від 17 березня 2014 року.

До того ж, матеріали кримінального провадження не містять доказів причетності ОСОБА_3 до пошкодження вказаного вище автомобіля (а.с.156-169).

З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обовязку щодо відшкодування шкоди та обґрунтовано відмовив у задоволені позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду та не можуть бути підставою для скасування рішення суду, ухваленого відповідно до закону.

Таким, чином, апеляційна скарга відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України підлягає відхиленню.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: