Рішення № 55585201, 04.02.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 138/1399/15-ц Провадження № 22-ц/772/88/2016Головуючий в суді першої інстанції Лисенко Т. Ю.Категорія 27 Доповідач Сало Т. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі: головуючого Сала Т.Б., суддів: Луценко В.В., Нікушина В.П., секретар - Торбасюк О.І., за участі: ОСОБА_2, яка також діє в інтересах ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29 жовтня 2015 року ухваленого у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановила:

В травні 2015 року ПАТ КБ «Правекс-Банк» звернулось до суду із позовом, у якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ заборгованість за кредитним договором №№2709-001-06Р від 15.06.2006 року у сумі 24 693,93 дол. США.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 15.06.2006 року між АКБ «Правекс-Банк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №2709-001-06Р, згідно до умов якого ПАТ КБ «Правекс-Банк» надав ОСОБА_3 кредит в розмірі 46 486,00 дол. США на оплату вартості автомобіля.

Для забезпечення виконання зобов'язання, цього ж дня між банком та ОСОБА_3 укладено договір застави, відповідно до якого ОСОБА_3 передав у заставу автомобіль Toyota Prado 2.7 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 15.05.2006 року було укладено договір поруки.

Згідно договору поруки, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Свої зобовязання перед кредитором Банк виконав, надавши кредит на оплату вартості автомобіля, відповідач же в свою чергу перестав виконувати свої зобов'язання щодо погашення заборгованості, внаслідок чого банк звернувся до суду.

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29 жовтня 2015 року у задоволенні позову - відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, Банк подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29.10.2015 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Апелянт мотивує скаргу тим, що судом першої інстанції не було повно та всебічно досліджено обставини та докази якими позивач обґрунтовував свої вимоги. Крім того, судом не вірно застосовано позовну давність, оскільки строк дії договору встановлено до 15.06.2012 року, а отже строк звернення стягнення по кредиту спливає 15.06.2015 року.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, розглянувши матеріали цивільної справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Вказане судове рішення зазначеним вимогам не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.06.2006 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 2709-001/06Р , згідно з яким позичальник отримав кредит для оплати вартості автомобіля у розмірі 46 486,00 дол. США, зі сплатою 13% річних за користування кредитом, з кінцевим строком повернення до 15.06.2012 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором цього ж дня між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов'язався нести солідарну майнову відповідальність перед кредитором за виконання зобов'язань ОСОБА_3 (П.1.1 договору поруки).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що строк позовної давності для звернення стягнення заборгованості по кредиту сплинув, оскільки остання проплата заборгованості по тілу кредиту відбулась 10.01.2012 року, а по процентам - 14.10.2011 року, отже відповідно до п. 4.4, 4.5 кредитного договору ОСОБА_3 перестав виконувати щомісячні зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитом з 11.11.2011 року, а з погашення кредиту - з 11.02.2012 року.

Колегія суддів частково не погоджується із висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України)

Пунктом 4.4 кредитного договору зазначено, що позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 646 дол. США.

У зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань у відповідача виникла заборгованість, яка складається із наступного: заборгованість по кредиту - 12 905,00 дол. США; заборгованість по відсоткам - 334,46 дол. США; пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 11 148,15 дол. США; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - 306,32 дол. США.

Відповідачі не заперечували про наявність вказаної заборгованості.

Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник (ст. 554 ЦК України).

Пунктом 4.1 договору поруки встановлено строк дії договору до 15.06.2015 року.

Частиною 4 статті 559 ЦК України закріплено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Отже, враховуючи те, що відповідачі не заперечували проти порушення ними зобов'язання, приймаючи до уваги, що на момент подачі позову порука не припинилась, колегія суддів вважає, що вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості є законними та обґрунтованими.

Однак, відповідачі просили застосувати строк позовної давності. (а.с. 122).

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України закріплено загальну позовну давність, яка встановлюється тривалістю у три роки.

За правилом ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду України від 18.06.2014 року у справі №6-61цс14, за договором про надання банківських послуг, яким встановлено щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу.

Пунктом 1.2 кредитного договору зазначено, що кредит надається позичальникові терміном з 15.06.2006 року до 15.06.2012 року.

Згідно пункту 4.4 вказаного договору, Позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 646 дол. США щомісяця до «10» числа наступного місяця.

Відсотки за користування кредитом підлягають сплаті Позичальником щомісяця (за час фактичного користування коштами протягом календарного місяця) у термін до «10» числа місяця наступного за місяцем нарахування відсотків, а також на момент припинення дії Договору (п. 4.5 кредитного договору).

Встановлено, що останню проплату відповідачем здійснено 10.01.2012 року.

За правилом ч. 1 ст. 254 ЦК України, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Оскільки остання проплата заборгованості по кредиту відбулась 10.01.2012 року (за грудень 2011 року) (а.с. 22, 23, 35), то відповідно до ч. 1 ст. 253 ЦК України, перебіг строку позовної давності по проплаті за січень почався 11.02.2012 року і закінчується 11.02.2015 року.

Строк позовної давності по іншим платежам (після 10.01.2012 року) закінчується відповідно у відповідне число та місяць останнього року.

Проте, зважаючи на те, що згідно договору строк дії якого встановлено до 15.06.2012 року (п. 1.2 договору (а.с. 6)), останній платіж, в який включено і відсотки, припадає на 10.06.2012 року, а тому в межах строку позовної давності підлягає стягненню з відповідачів солідарно заборгованість по останньому платежу в розмірі 646 дол. США.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення пені, оскільки відповідно до ст. 258 ЦК України, до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені) пропущений строк позовної давності - один рік.

Отже, враховуючи вищевикладене, стягненню з відповідачів підлягає заборгованість по останньому платежу.

Також, із відповідачів підлягають стягненню судові витрати, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Згідно ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового, зокрема, є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного Комерційний банк «Правекс-Банк» - задовольнити частково.

Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29 жовтня 2015 року - скасувати.

Ухвалити нове, яким позов Публічного акціонерного Комерційний банк «Правекс-Банк» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 2709-001-06Р від 15.06.2006 року в розмірі 646 дол. США (шістсот сорок шість доларів США), що еквівалентно 16 602,20 грн. (шістнадцять тисяч шістсот дві гривні двадцять копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного Комерційний банк «Правекс-Банк» в рівних частках судовий збір за подання позовної заяви в розмірі - 243,60 грн., а також судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі - 1 339,80 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді : /підпис/ /підпис/

Згідно з оригіналом: