Рішення № 55583856, 04.02.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9646/15-ц

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Супрун Г. Б. ,

секретаря - Циби О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-ті особи: ПАТ «Енергобанк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про поділ майна подружжя, стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ПАТ «Енергобанк», в якому просила визнати за нею в порядку поділу майна подружжя права власності на ? частку банківського вкладу, та стягнути з ПАТ «Енергобанк» цю суму в розмірі 210000 грн. Мотивує позов тим, що в період шлюбу 23.09.2014 року її чоловік ОСОБА_2 (з яким шлюб не розірвано) уклав договір про строковий банківський вклад з ПАТ «Енергобанк» на суму 28423,00 доларів США строком до 23.12.2014 року. Намагалась самостійно отримати грошові кошти, звертаючись із заявами до фондів гарантування вкладів фізичних осіб, до голови правління ПАТ «Енергобанк», але відповідач відмовляється визнавати за нею право власності на половину грошових коштів, тому звернулась до суду за захистом своїх прав.

Представник позивачки ОСОБА_3 в судовому засідання позов підтримала. Зазначила, що позивачка з відповідачем в усній формі вирішують питання про поділ майна, чоловік відмовлявся укладати договір з банком на перерахування половини коштів депозитного вкладу на ім'я позивачки. Хоча позивачка не є стороною правочину, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Енергобанк», вона вважає, що ці кошти є спільним майном подружжя та банк має повернути їй половину банківського вкладу 14211,50 доларів США, що еквівалентно 313079,34 грн. Але вона згодна стягнути з банку 210000 грн, тому що постановою НБУ від 12.02.2015 року в банку запроваджено тимчасову адміністрацію, після чого розпочато процедуру ліквідації. Представник позивачки також вказала, що між подружжям існує спір про поділ майна, відповідач заперечував в усній формі розподілити майно, зокрема, грошовий вклад.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надіслав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав.

Представник позивача ПАТ «Енергобанк» в судове засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що позивачкою не доведено, що кошти були набуті за час шлюбу. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права сумісної власності подружжя. Рішенням фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.06.2015 року №115 запроваджено процедуру ліквідації ПАТ «Енергобанк» з 12.06.2015 року . Тобто Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено особливий порядок задоволення вимог вкладників, який закріплено у статті 26-28 Закону.

Представник 3-ої особи в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Суд, вислухавши представника позивачки, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

23.09.2014 ОСОБА_2 уклав договір про строковий банківський вклад з ПАТ «Енергобанк» на суму 28423,00 доларів США строком до 23.12.2014 року (а.с. 62-63).

Сторони перебувають у шлюбі з 30.08.2000 року, що підтверджується копією Свідоцтва про одруження (а.с.66).

Наявність суми вкладу 28423,00 доларів США на рахунку в банку станом на січень 2016 року підтверджується випискою по особовому рахунку, наданою представником банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від доугої строни (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов»язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Задоволення вимог кредиторів/вкладників банку, в якому запроваджено тимчасову адміністрацію, може бути здійснено виключно у процедурі ліквідації банку та в порядку черговості, визначеної ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Так, ч.5 ст. 45 Закону передбачено, протягом 20 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідації банку та призначення уповноваженої особи Фонду, кредитори мають право заявляти уповноваженій особі фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 52 Закону кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку спрямовуються фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості: 4) вимоги вкладників-фізичних осіб (у т.ч. фізичних осіб-підприємців) які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену фондом.

Згідно ст.49 Закону Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч.2 ст.45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Відповідно до 1, 2, 4, 5, 6, 7 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» - «1. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами».

Отже, позивачка всупереч вимогам ст.26-28 Закону намагається здійснити стягнення коштів саме з банку, хоча не є стороною договірних правовідносин при укладанні банківського вкладу, зобов»язання якого не виконано однією з сторін.

Спори щодо включення в реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства та підсудні Окружному адміністративному суду міста Києва.

Саме на ці обставини зверталась увага позивачки, надаючи строк для усунення недоліків позовної заяви в порядку ст.119 ЦПК України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 368, 372, 1058, 1060, 509 ЦК України, ст.ст.26-28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст..ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-ті особи: ПАТ «Енергобанк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про поділ майна подружжя, стягнення грошових коштів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.

Суддя Г. Б. Супрун