Ухвала суду № 55573220, 02.02.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/7562/14-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/237/К/16 ОСОБА_1

Категорія - 27 ( І ) Доповідач Митрофанова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

02 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Митрофанової Л.В.

суддів: Бондар Я.М., Соколан Н.О.,

при секретарі: Петренко К.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі, в порядкуст. 197 ч. 2 ЦПК Україниза наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання кредитного договору недійсним,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось з позовом до ОСОБА_2 в якому просило суд стягнути заборгованість за кредитним договором від 05.07.2012 року № 012-26095-050712, що складається з тіло кредиту в розмірі 1138 грн. 71 коп., прострочене тіло кредиту в розмірі 1849,55 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 1720,37 грн., а всього 4708,63 грн.

В лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулась із зустрічним позовом до ПАТ «Дельта Банк» в якому просила визнати недійсним кредитний договір № 012-26095-050712 від 05.07.2012 року.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2015 року позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта банк» заборгованість по кредитному договору в розмірі 4708,63 грн. що складається з тіла кредиту в розмірі 1138 грн. 71 коп., простроченого тіла кредиту в розмірі 1849,55 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 1720,37 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «Дельта Банк» про визнання кредитного договору недійсним відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» та задовольнити її позовні вимоги посилаючись на те, що договір укладено з порушенням діючого законодавства, вона не бажала укладати кредитний договір, до того ж вона має вади зору, а працівники магазину «Фокстрот» та працівники ПАТ „Дельта Банк цим скористалися та дали підписати договір, що складений дрібним шрифтом, який вона навіть не в змозі була прочитати, вона мала намір укласти договір розстрочки, а не кредитний договір.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи, являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Виходячи з вимог частини 3 статті 27 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 303-1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 67 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Сторонам за їх місцем реєстрації надіслано повідомлення про час та місце розгляду справи, що в порядку ч.5 ст.74 ЦПК України вважається належним повідомленням.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ „Дельта Банк та відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що основне зобовязання за кредитним договором ОСОБА_2, не виконане та з неї підлягає стягненню 4708 грн. 63 коп., а позовні вимоги про визнання кредитного договору недійсним є безпідставними та необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 05.07.2012 року ПАТ „Дельта Банк та ОСОБА_2Д, уклали кредитний договір № 012-26095-050712 згідно умов якого ОСОБА_2 було відкрито ліміт Кредитної лінії в сумі 3000 грн. У відповідності до договору, Держатель картки зобовязаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за Кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та \або Овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та\або Овердрафтом та процентів за користування Кредитною лінією овердрафтом.

Станом на 10.06.2014 року ОСОБА_2 не виконала належним чином зобовязання за договором, в результаті чого виникла заборгованість на загальну суму 4708 грн. 63 коп.

Відповідно до вимог ст.ст.526,527,530 Цивільного кодексу Українизобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Проте відповідач зобовязання за кредитним договором не виконала, у звязку із чим виникла заборгованість.

Розмір заборгованості відповідачем не оскаржується.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що договір укладено з порушенням діючого законодавства, оскільки вона не бажала укладати кредитний договір, до того ж вона має вади зору, а працівники магазину «Фокстрот» та працівники ПАТ „Дельта Банк цим скористалися та дали підписати договір, що складений дрібним шрифтом, який вона навіть не в змозі була прочитати, вона мала намір укласти договір розстрочки, а не кредитний договір колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідач в своїх поясненнях в суді першої інстанції не заперечувала що дійсно укладала кредитний договір, підписувала та ознайомлювалась з його умовами та тарифами, а отримавши кредитну картку, користувалась кредитними коштами, та сплачувала щомісячні платежі.

Відповідно до ч.1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 з підстав його необґрунтованості, оскільки остання уклала з ПАТ „Дельта Банк правочин, який підписала власноруч, тобто виявила свою волю на отримання кредитних коштів.

Щодо невідповідності умов кредитного договору з умовами, які ОСОБА_2 пропонував працівник Банку, слід зазначити, що ОСОБА_2, маючи вади зору, на власний розсуд та ризик підписала кредитний договір, при цьому не звернувшись за сторонньою допомогою, кредитний договір тривалий час не оскаржила.

Посилання ОСОБА_2 на ті обставини, що вона мала намір укласти договір розстрочки, а не кредитний договір колегія суддів не приймає до уваги, оскільки із матеріалів справи убачається, що остання фактично не виконувала свої боргові зобовязання будь то договір-розстрочка або кредитний договір, згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за період часу з липня 2012 року по червень 2014 року здійснила лише чотири платежі в рахунок сплати отриманих від Банку коштів, що свідчить про небажання виконувати умови кредитного договору.

Зазначені в апеляційній скарзі обставини судом першої інстанції були враховані і доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обовязки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: