Рішення № 55571697, 04.02.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/16219/15-ц Провадження № 22-ц/773/101/16 Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А.В. Категорія: 21 Доповідач: Матвійчук Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Матвійчук Л.В. ,

суддів - Русинчука М.М., Осіпука В.В.,

при секретарі - Губарик К.А.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 листопада 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

19 жовтня 2015 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що розпорядженням відділу реєстру житлового фонду Департаменту ЖКГ Луцької міської ради від 22.08.2013 року № 1308-р передано у приватну власність ОСОБА_4 та ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1 із подальшою видачею 22.08.2013 року свідоцтва про право власності на житло.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 08.09.2015 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1, який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 до Відділу реєстру житлового фонду Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Служба у справах дітей Луцької міської ради про визнання недійсним розпорядження та свідоцтва про право власності на житло, визнано недійсними розпорядження Відділу реєстру житлового фонду Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради «Про приватизацію державного житлового фонду» від 22 серпня 2013 року № 1308-р та свідоцтво про право власності на житло від 22 серпня 2013 року на квартиру АДРЕСА_1

Рішенням апеляційного суду Волинської області від 12.10.2015 року рішення Луцького міськрайонного суду від 08.09.2015 року в частинні задоволення позову повністю та визнання недійсним розпорядження Відділу реєстру житлового фонду змінено. Позов задоволено частково. Визнано незаконним розпорядження Відділу реєстру житлового фонду Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради «Про приватизацію державного житлового фонду» від 22 серпня 2013 року № 1308-р. В решті вищевказане рішення залишено без змін.

Позивач вказує, що на даний момент 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 на праві власності на підставі договору дарування від 11.10.2013 року належить ОСОБА_4. Зазначає, що даним договорм порушено права неповнолітньої ОСОБА_5 на житло.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 19 листопада 2015 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору 1/2 частини квартири задоволено.

Визнано недійсним договір дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, посвідчений 11 жовтня 2013 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Спіріною Інною Володимирівною.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3, покликаючись на порушення судом норм процесуального права просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції не правильно визначився з колом осіб, які беруть участь у справі.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 08.09.2015 року визнано недійсними розпорядження Відділу реєстру житлового фонду Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради «Про приватизацію державного житлового фонду» від 22 серпня 2013 року № 1308-р та свідоцтво про право власності на житло від 22 серпня 2013 року на квартиру АДРЕСА_1

Рішення апеляційного суду Волинської області від 12.10.2015 року рішення Луцького міськрайонного суду від 08.09.2015 року в частинні задоволення позову повністю та визнання недійсним розпорядження Відділу реєстру житлового фонду змінено. Позов задоволено частково. Визнано незаконним розпорядження Відділу реєстру житлового фонду Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради «Про приватизацію державного житлового фонду» від 22 серпня 2013 року № 1308-р. В решті вищевказане рішення залишено без змін.

На підставі договору дарування від 11.10.2013 року ОСОБА_4 набув у власність 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 (а.с. 13, 14).

Відповідно до ч. 1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

За змістом ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ст. 30 ЦПК України).

У відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 130 ЦПК України, суд під час проведення попереднього судового засідання вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі

Згідно з ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони цього правочину.

Спірний договір дарування укладений між дарувальником ОСОБА_6 та обдарованим ОСОБА_4, однак відповідачем у даній справі позивач зазначив лише обдарованого ОСОБА_4.

За таких обставин, рішення суду, не ґрунтується на належно встановлених обставинах справи про дійсні права і обов'язки сторін щодо предмета спору та не встановлений належний суб'єктний склад учасників спору.

Разом з тим, суд першої інстанції із-за відсутності відповідного клопотання позивача позбавлений був права і можливості відповідно до ст.33 ЦПК України залучити до участі у справі співвідповідача ОСОБА_6. Не наділений такими повноваженнями і суд апеляційної інстанції. Зазначене не позбавляє позивача права пред'явити позов до сторін оспорюваного правочину.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення вищенаведених норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 листопада 2015 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді